Координати: 49°51′04.55″ пн. ш. 24°1′22.92″ сх. д. / 49.8512639° пн. ш. 24.0230333° сх. д. / 49.8512639; 24.0230333

Музей «Територія Терору»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору»
49°51′04.55″ пн. ш. 24°1′22.92″ сх. д. / 49.8512639° пн. ш. 24.0230333° сх. д. / 49.8512639; 24.0230333
Типмузей
Країна Україна
Розташуванням. Львів, пр-кт Чорновола, 45г
Адресапроспект Чорновала 45Г, Львів, Україна
Засновано2016
ДиректорОльга Гончар
Сайтmuseumterror.com
Музей «Територія Терору». Карта розташування: Львів
Музей «Територія Терору»
Музей «Територія Терору» (Львів)
Мапа

Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору» — меморіальний музей у Львові, створений на місці, що упродовж 1941—1943 років входило до складу єврейського ґетто — третього за величиною в окупованій нацистами Європі, а у 1944—1955 роках — пересильної тюрми № 25, однієї з найбільших установ СРСР примусового утримання такого типу на території сучасної України.

Про музей

[ред. | ред. код]

Музей — муніципальна інституція, завдання якої дослідити та презентувати трагічні сторінки історії середини XX століття. Створення музею ініціювала Львівська міська рада 2009 року. Спорудження музейного комплексу тривало упродовж 2014—2016 років.

Музей розташований у Львові на території колишніх ґетто (1941—1943) та пересильної тюрми № 25 (1944—1955).

Місце розташування визначає фокусні теми інституції: трансформації міського простору внаслідок нацистського та радянського насильств, досвіди людини в умовах екстреми.

Музей є прикладом меморіалізації суперечливої спадщини, яка залишилася після другої світової війни та розпаду СРСР.

Серед основних напрямків діяльності інституції: виставкові та освітні проекти, мистецькі інтервенції у міському просторі, співпраця з профільними інституціями України та інших країн, документування усноісторичних свідчень про трагічні події від 1930-х років і дотепер.

Приміщення музею

[ред. | ред. код]

Офіс музею розташований в будинку на вул. Шолом-Алейхема, 14. Раніше у приміщенні в житловому будинку розташовувалась дитяча бібліотека № 21. А до того, як її тут відкрили за радянських часів, у будинку діяло єврейське товариство «Тікват Ціон» («Надія Сіону») з однойменною синагогою. нещодавно директорка музею Ольга Гончар повідомила що в офісі львівського музею «Територія терору», що на вул. Шолом-Алейхема, 14, під час ремонтних робіт виявили давні розписи.[1]

Проєкти музею

[ред. | ред. код]

У січні 2019 року Музей «Територія Терору» розпочав новий усноісторичний проєкт #непочуті. Його мета: зафіксувати та зберегти спогади безпосередніх очевидців подій 1930-1950-х років, щоб вони своїми голосами оповістили про трагічні сторінки історії наступним поколінням. Систематизувати і удоступнити їх в онлайн архіві. #непочуті — продовження та розширення поперднього усноісторичного проекту музею «Жива історія».

Упродовж пів року команда проекту задокументувала спогади 34 оповідачів — 21 чоловіка та 13 жінок. Більшість записів відбулись у Львові, також на Львівщині та Івано-Франківщині. Команда продовжує ділитися світлинами та фрагментами історій на сторінці проєкту у facebook та instagram, а також записувати нових оповідачів. Деякі з цих оповідей можна почути безпосередньо у музеї, зокрема на виставці «Табір примусових робіт „Янівська“ — індустрія терору».

Також музей підписав меморандум про співпрацю з Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (BABYN YAR Holocaust Memorial Center) заради створення найповнішої колекції усноісторичних свідчень очевидців терору XX ст.

Основне завдання проєкту: зафіксувати та зберегти спогади безпосередніх очевидців подій 1930–1950-х років, щоб вони своїми голосами оповістили про трагічні сторінки історії наступним поколіннями.[2]

Демонтаж монументу

[ред. | ред. код]

17 грудня 2018 року було демонтовано Монумент Бойової слави ЗС СРСР через його аварійний стан.[3][4] 2 лютого 2019 року було демонтовано п'ять горельєфів на честь радянських солдат зі стели пам'ятника й передано до музею «Територія Терору».[5][6] 3 березня було знесено стелу й демонтовано радянську зірку.[7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В офісі музею «Територія терору» під час ремонту знайшли давні єврейські розписи. Фото. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  2. #непочуті - проекти. www.territoryterror.org.ua. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  3. Zaxid.net. У Львові обгородять аварійний Монумент Слави. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 28 квітня 2021.
  4. У Львові почали зносити "символ радянської окупації" – 30-метровий Монумент слави. ТСН.ua (укр.). 17 грудня 2018. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 28 квітня 2021.
  5. Територія Терору (31 січня 2019). Перші демонтовані барельєфи зі стели Монумента Слави у музеї «Територія Терору». Facebook (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  6. Zaxid.net. Демонтовані барельєфи львівського Монументу слави передали в музей «Територія терору». ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 28 квітня 2021.
  7. У Львові демонтували 30-метрову стелу Монументу Слави. ukranews_com (ua) . 4 березня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 28 квітня 2021.