Роберто Ді Маттео

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Ді Маттео
Роберто Ді Маттео
Роберто Ді Маттео
Особисті дані
Народження 29 травня 1970(1970-05-29) (54 роки)
  Шаффгаузен, Швейцарія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988–1991 Швейцарія «Шаффгаузен» 50 (2)
1991–1992 Швейцарія «Цюрих» 34 (6)
1992–1993 Швейцарія «Аарау» 33 (1)
1993–1996 Італія «Лаціо» 87 (7)
1996–2000 Англія «Челсі» 119 (15)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1998 Італія Італія 34 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008–2009 Англія «Мілтон-Кінс Донс»
2009–2011 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон»
2011–2012 Англія «Челсі» (помічник)
2012 Англія «Челсі»
2014–2015 Німеччина «Шальке 04»
2016 Англія «Астон Вілла»
2023 Південна Корея «Чонбук Хьонде Моторс» (технічний радник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Робе́рто Ді Матте́о (італ. Roberto Di Matteo; нар. 29 травня 1970, Шаффгаузен, Швейцарія) — колишній італійський футболіст, захисник, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився у Швейцарії в родині італійців, які емігрували з батьківщини у пошуках кращих умов для працевлаштування.

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду клубу «Шаффгаузен» з рідного міста, в якій провів три сезони, взявши участь у 50 матчах чемпіонату.

Згодом з 1991 по 1993 рік грав у складі команд інших швейцарських клубів «Цюрих» та «Аарау». У складі останньої команди виборов титул чемпіона Швейцарії.

Своєю грою у Швейцарії привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався 1993 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним гравцем команди.

1996 року перейшов до клубу «Челсі», за який відіграв 4 сезони. Граючи у складі «Челсі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв два титули володаря Кубка Англії, ставав володарем Кубка англійської ліги, володарем Суперкубка Англії з футболу, володарем Кубка Кубків УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА. Завершив ігрову кар'єру 2000 року, у 30-річному віці.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Невдовзі після повернення на історичну батьківщину, 1994 року, дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 34 матчі, забивши 2 голи. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату світу 1998 року у Франції.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2008 року, очоливши тренерський штаб англійського клубу «Мілтон-Кінс Донс». Протягом 2009—2011 років очолював іншу англійську команду, «Вест-Бромвіч Альбіон», яку вивів до Прем'єр Ліги.

Наразі входить до тренерського штабу клубу «Челсі». З квітня 2012 року — виконувач обов'язків головного тренера «Челсі». Під керівництвом Ді Матео «Челсі» виграв Кубок Англії та Лігу Чемпіонів 2011—2012. Попри ці досягнення того ж 2012 року був змінений на тренерському містку «аристократів» на Рафаеля Бенітеса.

7 жовтня 2014 року очолив команду німецького «Шальке 04», який на той момент перебував на 11-й позиції у турнірній таблиці чемпіонату та вже вибув з тогорічного розіграшу Кубка Німеччини. З новим головним тренером команда покращила результати і за десять турів до завершення сезону перебувала у групі лідерів чемпіонату. Проте на фініші турніру «Шальке» зміг здобути лише дві перемоги у десяти матчах, завершивши сезон на шостому місці, яке дозволяло йому наступного сезону змагатися лише у Лізі Європи УЄФА. Після цього 26 травня 2015 року Ді Маттео пішов у відставку і залишив Німеччину.

Через рік, 2 червня 2016, його було призначено очільником тренерського штабу «Астон Вілли», яка попереднього сезону втратила місце у Прем'єр-лізі і мала завдання повернутися до англійського елітного дивізіону. Проте старт сезону у бірмінгемців вийшов невдалим, і після декількох провальних матчів 3 жовтня того ж року італійця було звільнено.

4 січня 2023 року Ді Маттео був призначений технічним радником південнокорейського футбольного клубу «Чонбук Хьонде Моторс».[1]

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
16/11/1994 Палермо Італія Італія 1 – 2 Хорватія Хорватія Відбір до ЧЄ 1996 -
21/12/1994 Пескара Італія Італія 3 – 1 Туреччина Туреччина товариський матч -
29/03/1995 Київ Україна Україна 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1996 -
26/04/1995 Вільнюс Литва Литва 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1996 -
19/06/1995 Лозанна Швейцарія Швейцарія 0 – 1 Італія Італія товариський турнір -
21/06/1995 Цюрих Італія Італія 0 – 2 Німеччина Німеччина товариський турнір -
06/09/1995 Удіне Італія Італія 1 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧЄ 1996 -
08/10/1995 Спліт Хорватія Хорватія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1996 -
11/11/1995 Барі Італія Італія 3 – 1 Україна Україна Відбір до ЧЄ 1996 -
15/11/1995 Реджо-нель-Емілія Італія Італія 4 – 0 Литва Литва Відбір до ЧЄ 1996 -
24/01/1996 Терні Італія Італія 3 – 0 Уельс Уельс товариський матч -
29/05/1996 Кремона Італія Італія 2 – 2 Бельгія Бельгія товариський матч -
01/06/1996 Будапешт Угорщина Угорщина 0 – 2 Італія Італія товариський матч -
11/06/1996 Ліверпуль Росія Росія 1 – 2 Італія Італія ЧЄ 1996 - 1-й етап -
19/06/1996 Манчестер Німеччина Німеччина 0 – 0 Італія Італія ЧЄ 1996 - 1-й етап -
05/10/1996 Кишинів Молдова Молдова 1 – 3 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
09/10/1996 Перуджа Італія Італія 1 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧС 1998 -
06/11/1996 Сараєво Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 2 – 1 Італія Італія товариський матч -
22/01/1997 Палермо Італія Італія 2 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч -
12/02/1997 Лондон Англія Англія 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
29/03/1997 Трієст Італія Італія 3 – 0 Молдова Молдова Відбір до ЧС 1998 -
02/04/1997 Хожув Польща Польща 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
30/04/1997 Неаполь Італія Італія 3 – 0 Польща Польща Відбір до ЧС 1998 1
04/06/1997 Нант Англія Англія 2 – 0 Італія Італія товариський турнір -
08/06/1997 Ліон Італія Італія 3 – 3 Бразилія Бразилія товариський турнір -
11/06/1997 Париж Італія Італія 2 – 2 Франція Франція товариський турнір -
10/09/1997 Тбілісі Грузія Грузія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
29/10/1997 Москва Росія Росія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 1998 -
15/11/1997 Неаполь Італія Італія 1 – 0 Росія Росія Відбір до ЧС 1998 -
28/01/1998 Катанія Італія Італія 3 – 0 Словаччина Словаччина товариський матч 1
22/04/1998 Парма Італія Італія 3 – 1 Парагвай Парагвай товариський матч -
02/06/1998 Гетеборг Швеція Швеція 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
11/06/1998 Бордо Італія Італія 2 – 2 Чилі Чилі ЧС 1998 - 1-й етап -
17/06/1998 Монпельє Італія Італія 3 – 0 Камерун Камерун ЧС 1998 - 1-й етап -
Усього Матчів (78 місце) 34 Голів 2

Титули та досягнення (гравець)

[ред. | ред. код]
«Арау»: 1992–93
«Челсі»: 1996–97, 1999–2000
«Челсі»: 1997–98
«Челсі»: 2000
«Челсі»: 1997–98
«Челсі»: 1998

Титули та досягнення (тренер)

[ред. | ред. код]
«Челсі»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Yoo, Jee-ho (4 січня 2023). K League's Jeonbuk hire ex-Chelsea boss Di Matteo as technical adviser. Yonhap News Agency. Процитовано 4 січня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]