Місія ООН у Кот-д'Івуарі
| United Nations Operation in Côte d'Ivoire | |
|---|---|
| Місія ООН у Кот-д'Івуарі | |
 Емблема ООН | |
 | |
| Абревіатура | ONUCI |
| Тип | Миротворча місія ООН |
| Засновано | 4 квітня 2004 |
| Правовий статус | триває |
| Штаб-квартира | Абіджан |
| Центральний орган | Рада Безпеки ООН |
| Вебсайт: onuci.unmissions.org | |
 Місія ООН у Кот-д'Івуарі у Вікісховищі | |
Місія ООН у Кот-д'Івуарі (Opération des Nations Unies en Côte d'Ivoire, ONUCI) — миротворча місія ООН у Кот-д'Івуар, заснована на основі резолюції Ради Безпеки 1528 (2004) від 27 лютого 2004[1].
Після президентських виборів 2010 року в Кот-д'Івуарі та політичної кризи ОООНКІ продовжувала залишатися в країні з метою захисту цивільного населення, сприяння наданню гуманітарної допомоги, підтримки івуарійського уряду в здійсненні програми роззброєння, демобілізації і реінтеграції комбатантів, а також допомоги в області прав людини.
Чисельність місії[ред. | ред. код]
З квітня 2004 року[2]
- Чисельність: 3400
- Військовий і поліцейський персонал — 2396:
- військовослужбовці — 1805;
- військові спостерігачі — 72;
- поліція — 519;
- Цивільний персонал — 961:
- міжнародний цивільний персонал — 301;
- місцевий цивільний персонал — 660;
- Добровольці ООН — 43;
- Число загиблих — 144
Затверджений бюджет на період з липня 2016 по червень 2017 року: 153 046 000 дол. США.
Країни[ред. | ред. код]
Військова підтримка[ред. | ред. код]
Бангладеш
Бенін
Болівія
Бразилія
Чад
КНР
Еквадор
Єгипет
Сальвадор
Ефіопія
Франція
Гамбія
Гана
Гватемала
Гвінея
Індія
Ірландія
Йорданія
Малаві
Марокко
Намібія
Непал
Нігер
Нігерія
Пакистан
Парагвай
Перу
Філіппіни
Польща
Південна Корея
Молдова
Румунія
Росія
Сенегал
Сербія
Того
Туніс
Уганда
Танзанія
Уругвай
Ємен
Замбія
Зімбабве
Поліцейська підтримка[ред. | ред. код]
Аргентина- Бангладеш
- Бенін
Буркіна-Фасо
Бурунді
Камерун
Канада
Центральноафриканська Республіка- Чад
Джибуті
ДР Конго- Єгипет
- Франція
- Гана
- Гвінея
- Йорданія
Мадагаскар- Нігер
- Нігерія
- Пакистан
Руанда- Сенегал
- Того
- Туніс
Туреччина
Україна- Уругвай
- Ємен
.svg){kind=small}
Україна[ред. | ред. код]
23 травня посол України в Республіці Кот-д'Івуар А. Заяць, який був присутній на інавгурації президента А. Уаттари, що відбулась 21 травня, заявив, що Україна готова узяти участь у відновленні Кот-д'Івуару. 25 травня 2011 року в Кот-д'Івуар було відправлено ще 70 українських миротворців. 19 грудня 2011 року авіаційна група зі складу 56-го окремого літакового загону ЗС України завершила виконання завдань у Кот-д'Івуарі та повернулась на базовий ліберійський аеродром Робертстфілд[3].
В липні 2013 року до складу контингенту з Лівії було перекинуто 10 військовослужбовців, їх було відправлено в населений пункт Ман. Крім того станом на 11 липня у склад поліцейського контингенту входило 8 українців.
10 січня 2013 року Верховна Рада України підтримала пропозицію Президента України про направлення до 130 українських миротворців і трьох вертольотів Мі-24 з Ліберії в Кот-д'Івуар та Лімпопо[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Резолюція 1528 (2004), ухвалена Радою Безпеки на її 4918-м... | від 27.02.2004 № 1528(2004). zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
- ↑ Цифры и факты — Статистика — Ресурсы — Операции ООН по поддержанию мира. www.un.org. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
- ↑ Янукович передал президенту Кот-д'Ивуара послание о готовности помочь в восстановлении страны Корреспондент.net. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
- ↑ Рада відправила миротворців у Кот-д'Івуар. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 18 березня 2017.
| ||||||||
