Сантьяго Рамон-і-Кахаль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: редагування коду 2017
Додав життєпис та науковий вклад, присутні посилання.
Рядок 1: Рядок 1:
{{Науковець }}
{{Науковець
|ім'я = Сантьяго Рамон-і-Кахаль
⚫
'''Сантьяго Рамон-і-Кахаль'''<ref>* {{cite book|url=https://biology.univ.kiev.ua/images/stories/Kafedry/Cytologiya/Biblioteca/Zagalna_cytologiya_ta_gistologiya_2/Zagalna_Cytologiya_ta_gistologiya_2_Dzerzhynskiy.pdf |author=М. Е. Дзержинський, Н. В. Скрипник, С. М. Гарматіна та ін.; за ред. М. Е. Дзержинського; упорядкування Н. В. Скрипник. |title=Загальна цитологія та гістологія. Частина 2: Гістологія: навчальний посібник |place=Київ|publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2011| ISBN= 978-966-439-403-8| page= 189}}</ref>({{lang-es|Santiago Ramón y Cajal}}; [[1 травня]] [[1852]], [[Петілья-де-Арагон]]&nbsp;— [[17 жовтня]] [[1934]], [[Мадрид]])&nbsp;— [[Іспанія|іспанський]] лікар і [[гістологія|гістолог]], лауреат [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелевської премії з фізіології або медицини]] в [[1906]] року (спільно з [[Камілло Гольджі]]), один з засновників [[неврологія|неврології]]. Учитель [[Закаріас Мартінес-Нуньєс|Закаріаса Мартінеса-Нуньєса]], архієпископа Компостельського.
|оригінал імені = Santiago Ramón y Cajal
|зображення =
|підпис =
|дата народження = 01.05.1852
|місце народження =
|дата смерті =
|місце смерті =
|резиденція =
|громадянство =
|галузь =
|заклад =
|alma mater =
|відомий завдяки =
|ступінь =
|нагороди =
}}
⚫
'''Сантьяго Рамон-і-Кахаль'''<ref>* {{cite book|url=https://biology.univ.kiev.ua/images/stories/Kafedry/Cytologiya/Biblioteca/Zagalna_cytologiya_ta_gistologiya_2/Zagalna_Cytologiya_ta_gistologiya_2_Dzerzhynskiy.pdf |author=М. Е. Дзержинський, Н. В. Скрипник, С. М. Гарматіна та ін.; за ред. М. Е. Дзержинського; упорядкування Н. В. Скрипник. |title=Загальна цитологія та гістологія. Частина 2: Гістологія: навчальний посібник |place=Київ|publisher=Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет" |year=2011| ISBN= 978-966-439-403-8| page= 189}}</ref>({{lang-es|Santiago Ramón y Cajal}}; [[1 травня]] [[1852]], [[Петілья-де-Арагон]]&nbsp;— [[17 жовтня]] [[1934]], [[Мадрид]])&nbsp;— [[Іспанія|іспанський]] лікар і [[гістологія|гістолог]], лауреат [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелевської премії з фізіології або медицини]] в [[1906]] року (спільно з [[Камілло Гольджі]]), один з засновників [[неврологія|неврології]]. Рамон-і-Кахаль став першою людиною іспанського походження, яка отримала наукову [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]]. Його оригінальні дослідження мікроскопічної будови мозку зробили його піонером сучасної [[Нейронаука|нейронауки]]. Сотні його малюнків, що ілюструють делікатні [[арборізації]] ("вирощування дерев") клітин мозку, досі використовуються для навчальних і навчальних цілей. Також він був учителем [[Закаріас Мартінес-Нуньєс|Закаріаса Мартінеса-Нуньєса]], архієпископа Компостельського.

== Життєпис ==
Сантьяго Рамон-і-Кахаль народився 1 травня 1852 року в іспанському містечку [[Петілья-де-Арагон]]. У дитинстві він навчався спочатку перукарству, а потім ремеслу шевця, проте мріяв стати художником — його хист до малювання видно в ілюстраціях до опублікованих робіт. Батько навчав його цим справам, щоб "спробувати дати синові потрібну дисципліну та стабільність". Його батько, професор прикладної анатомії в університеті Сарагоси, переконав його зайнятися медициною, що Рамон-і-Кахаль і зробив. Разом з батьком вони підготували до випуску анатомічний атлас, малюнки до якого були виконані Рамоном-і-Кахалем, проте книжка не була опублікована.

У 1873 році в Сарагосі Рамон-і-Кахаль здав іспити на медичну ліцензію і поступив на армійську службу в якості лікаря. Він взяв участь в експедиції на [[Куба|Кубу]] 1874-75 років. Після двох років служби він захворів на малярію, напади якої будуть переслідувати його все життя, через що був демобілізований і повернувся в анатомічну школу при Сарагоському університеті, де зайняв посаду асистента і проводив дослідження для своєї докторської дисертації. У 1877 році в Мадриді Рамон-і-Кахаль, екстерном здавши іспити в аспірантурі, отримав звання [[Доктор медичних наук|доктора медичних наук]]. Там же відбулася ще одна подія: при здачі іспиту з гістології він вперше заглянув у мікроскоп. Побачене настільки вразило його, що Рамон-і-Кахаль, відшукавши застарілий мікроскоп в своєму університеті, почав самостійно вивчати мікроструктуру різних тканин<ref name=":0">{{Cite web|title=Сантьяго Фелипе Рамон-и-Кахаль: распутанный клубок|url=https://medach.pro/post/849|website=medach.pro|accessdate=2020-04-08}}</ref>.Після повернення до Іспанії йому запропонували посаду асистента в школі анатомії медичного факультету [[Університет Сарагоси|університету Сарагоси]] (1875), а потім, за його особистим проханням, призначили директором [[Музей Сарагоси|Музею Сарагоси]] (1879). У 1877 році в [[Мадрид|Мадриді]] Рамон-і-Кахаль отримав звання [[Доктор Медицини|доктора медицини]], і в 1883 році був призначений професором описової і загальної анатомії у [[Валенсія|Валенсії]]. У 1879 році Рамон-і-Кахаль одружився на Доньє Сільвер Фаньянас Гарсія. У шлюбі у них народилося чотири дочки і три сини.

У 1887 році він став професором [[Гістологія|гістології]] та [[Патологічна анатомія|патологічної анатомії]] в Барселоні, а в 1892 році зайняв таку ж посаду в Мадриді. У 1900-1901 роках Рамон-і-Кахаль був директором Національного інституту гігієни та Інституту біологічних досліджень. У цьому році Рамон-і-Кахаль уперше дізнався про [[метод Гольджі]], метод фарбування клітин, який використовує дихромат калію та нітрат срібла, щоб (випадковим чином) забарвити кілька нейронів темно-чорного кольору, залишаючи при цьому навколишні клітини прозорими. Цей вдосконалений метод був головним у його роботі. Він довзолив йому знову звернути свою увагу на [[Центральна нервова система|центральну нервову систему]] (головний і спинний мозок), в якій нейрони настільки щільно переплетені, що стандартне мікроскопічне обстеження було б майже неможливим. У цей період він зробив обширні та детальні малюнки нейронного матеріалу, що охоплювали багато видів та найбільш великі регіони мозку.

У 1892 році він став професором у Мадриді.<ref>{{Cite news|title=Nobel lectures. Physiology or medicine, 1901–1929. Published for the Nobel Foundation. Pp. 561+xii. 1967. London: Elsevier Publishing Company. E9|url=http://dx.doi.org/10.1002/bjs.1800550223|work=British Journal of Surgery|date=1968-02|accessdate=2020-04-08|issn=0007-1323|doi=10.1002/bjs.1800550223|pages=159–159|volume=55|issue=2}}</ref> 1894 року Сантьяго заразився [[Туберкульоз|туберкульозом]], проте, пройшовши лікування протягом декількох місяців, через рік виглядав абсолютно здоровим<ref name=":0" />.У 1899 р. Сантьяго обійняв посаду директора Інституту національної гігієни, а в 1922 р. засновник Laboratorio de Investigaciones Biológicas - переведений як Лабораторія біологічних досліджень, що пізніше був перейменований в [[Інститут Кахаля]]. <ref>{{Cite news|title=Nobel lectures. Physiology or medicine, 1901–1929. Published for the Nobel Foundation. Pp. 561+xii. 1967. London: Elsevier Publishing Company. E9|url=http://dx.doi.org/10.1002/bjs.1800550223|work=British Journal of Surgery|date=1968-02|accessdate=2020-04-08|issn=0007-1323|doi=10.1002/bjs.1800550223|pages=159–159|volume=55|issue=2}}</ref>

Помер Сантьяго у Мадриді 17 жовтня 1934 року, у 82-річному віці, продовжуючи працювати до останнього.<ref>{{Cite news|title=Nobel lectures. Physiology or medicine, 1901–1929. Published for the Nobel Foundation. Pp. 561+xii. 1967. London: Elsevier Publishing Company. E9|url=http://dx.doi.org/10.1002/bjs.1800550223|work=British Journal of Surgery|date=1968-02|accessdate=2020-04-08|issn=0007-1323|doi=10.1002/bjs.1800550223|pages=159–159|volume=55|issue=2}}</ref><ref>{{Cite news|title=The discovery of dendritic spines by Cajal|url=http://dx.doi.org/10.3389/fnana.2015.00018|work=Frontiers in Neuroanatomy|date=2015-04-21|accessdate=2020-04-08|issn=1662-5129|doi=10.3389/fnana.2015.00018|volume=9|first=Rafael|last=Yuste}}</ref>

=== Політичні та релігійні погляди ===
У 1877 році 25-річний Рамон-і-Кахаль приєднався до [[Масонська Ложа|масонської ложі]]. [[Джон Бранде Тренд]] у 1965 році писав, що Рамон-і-Кахаль "був лібералом у політиці, [[Еволюціонізм|еволюціоністом]] у філософії, [[Агностицизм|агностиком]] у релігії".

Попри релігійні погляди, Рамон-і-Кахаль все ж вживав термін душі "без сорому". За його словами, згодом пошкодував, що покинув релігійний інститут. Зрештою, він став переконаним вірянином, про що він говорив під час своєї першої лекції перед [[Іспанська Королівська Академія наук|Іспанською Королівською академією наук]].
[[Файл:Cajal-va.jpg|міні|Сантьяго Рамон-і-Кахаль (1884-1887)]]
<br />

== Науковий внесок ==
Перше велике відкриття Рамон-і-Кахаля було зовсім непоміченим сучасниками — описсарколеми кардіоміоцитів 1888 р.<ref name=":0" />

Серед наукового доробку Сантьяго найважливішими працями стали «Керівництво з гістології та мікрографії» 1889, а також перероблене і доповнене видання цієї книги 1897 року, що вийшло під назвою «Елементи гістології»; «Керівництво по загальній і патологічної анатомії», видане в 1890; «Нові уявлення про гістологічну анатомії і нервових центрів» і «Сітківка ока хребетних», опубліковані в 1894. ''Головною'' ж працею, котра принесла Рамон-і-Кахалю найбільшу популярність, стала книга «Нервова система людини і хребетних», що з'явилася в результаті узагальнення його досліджень нервової тканини, в різні роки опублікованих окремими статтями в різноманітних журналах.<ref name=":0" />

За своє життя Сантьяго Рамон-і-Кахаль опублікував близько 20 книг і близько 250 наукових статей, в яких детально розглянув різні методики [[Мікроскопія|мікроскопії]], способи фіксації і фарбування зразків тканини для подальшого дослідження. Також представлені результати його роботи: опису мікроскопічної будови [[Спинний мозок|спинного мозку]], [[Мозочок|мозочка]], кори півкуль кінцевого мозку і сітківки ока хребетних, проілюстровані чудовими авторськими ілюстраціями, де кожна клітина промальована до ''найдрібніших'' деталей. Він вперше замалював і описав веретеновидні нейрони першого шару кори півкуль кінцевого мозку (1891), а також клітини, що керують [[Моторика|моторикою]] [[Шлунково-кишковий тракт людини|шлунково-кишкового тракту]] (1893), названі його ім'ям. Значним є його внесок у вивчення процесів [[Дегенерація|дегенерації]] і [[Регенерація (біологія)|регенерації]] нервів. Гістологічні методики фарбування різних клітин нервової тканини, розроблені Рамон-і-Кахаля, визначили розвиток неврології на десятиліття вперед. Праці Сантьяго Рамон-і-Кахаля, в яких він детально описав мікроструктуру нервової тканини і особливо кори великого мозку, стали головним аргументом прихильників нейронної теорії будови нервової системи, який забезпечив її загальне визнання. Доказ клітинної будови нервової системи та встановлення впорядкованого пошарового розташування нейронів в корі великого мозку послужило ключовою передумовою для подальшого виявлення цитоархитектоничних формацій кори і встановлення зв'язку між мікроструктурою різних цитоархитектонічних полів і їх функціональною значущістю. Його внесок у вивчення структури нервової системи був гідно оцінений більшістю наукових організацій, в числі яких був і [[Нобелівський комітет]]. На церемонії нагородження С. Рамон-і-Кахаля і К. Гольджі вітали як «головних представників і лідерів сучасної неврології». <ref name=":0" />

Рамон-і-Кахаль є одним з творців теорії кольорової фотографії. Йому належать твори філософського і літературного характеру.
[[Файл:Cajal-mi.jpg|ліворуч|міні|Сантьяго Рамон-і-Кахаль у своїй лабораторії]]


== Галерея рисунків Сантьяго Рамона-і-Кахаля ==
== Галерея рисунків Сантьяго Рамона-і-Кахаля ==
Рядок 15: Рядок 60:
* [[117413 Рамонікахаль]]&nbsp;— [[астероїд]], який було названо на честь біолога<ref>{{JPL мале тіло|117413}}</ref>
* [[117413 Рамонікахаль]]&nbsp;— [[астероїд]], який було названо на честь біолога<ref>{{JPL мале тіло|117413}}</ref>


<br />
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}
Рядок 21: Рядок 67:
* [http://nobelprize.org/medicine/laureates/1906/index.html The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1906] {{ref-en}}
* [http://nobelprize.org/medicine/laureates/1906/index.html The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1906] {{ref-en}}
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1906/cajal-bio.html Біографія Сантьяго Рамон-і-Кахаля] {{ref-en}}
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1906/cajal-bio.html Біографія Сантьяго Рамон-і-Кахаля] {{ref-en}}
*[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2845060/ Методи фарбування тканин кахаля]
{{Scientist-stub}}
{{Scientist-stub}}
{{Нобелівська премія з фізіології або медицини}}
{{Нобелівська премія з фізіології або медицини}}

Версія за 12:28, 8 квітня 2020

Сантьяго Рамон-і-Кахаль
Santiago Ramón y Cajal
Ім'я при народженні ісп. Santiago Ramón y Cajal
Народився 1 травня 1852(1852-05-01)
Петілья-де-Арагон, Наварра[1][2]
Помер 17 жовтня 1934(1934-10-17)[3][4][…] (82 роки)
Мадрид, Іспанія[6][7][2]
Поховання кладовище Альмуденаd
Місце проживання Петілья-де-Арагон
Larrésd
Сарагоса
Мадрид
Країна  Іспанія[8][9]
Діяльність лікар, невролог, хімік, професор, фотограф, патологоанатом, анатом, політик, есеїст
Alma mater Faculty of Medicine of the University of Zaragozad (1873)
Мадридський центральний університетd
Colegio Escuelas Pías of Jacad
Галузь гістологія і Lippmann plated[10][11]
Заклад Мадридський центральний університетd
Барселонський університет
Університет Валенсії[12]
Посада президент[d][13], член Сенату Іспанії[d][14], Vocal of the Junta para Ampliación de Estudios e Investigaciones científicasd[15] і професор[d][12]
Вчителі Florencio Ballarín Causadad
Відомі учні Josep Pujol i Capsadad
Fernando de Castro Rodríguezd
Nicolás Achúcarro y Lundd
Luis Sagaz Zubelzud
Jorge Francisco Tellod
Аспіранти, докторанти Blas Cabrera Feliped[16]
Членство Лондонське королівське товариство
Баварська академія наук
Шведська королівська академія наук
Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук (17 жовтня 1934)[17]
Угорська академія наук
Royal Spanish Society of Natural Historyd[18]
Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd
Real Academia Nacional de Medicina de Españad (1934)[19]
Нідерландська королівська академія наук
Французька академія наук[20]
Національна академія наук США
Royal Academy of Sciences and Arts of Barcelonad
Туринська академія наук[2]
Королівська академія іспанської мови
Royal Academy of Medicine of Cataloniad
Valencian institute of medicined
Батько Justo Ramón Casasúsd
Мати Antonia Cajal Amigasd
Брати, сестри Pedro Ramón y Cajald
У шлюбі з Silveria Fañanásd[21]
Нагороди
Автограф
CMNS: Сантьяго Рамон-і-Кахаль у Вікісховищі

Сантьяго Рамон-і-Кахаль[22](ісп. Santiago Ramón y Cajal; 1 травня 1852, Петілья-де-Арагон — 17 жовтня 1934, Мадрид) — іспанський лікар і гістолог, лауреат Нобелевської премії з фізіології або медицини в 1906 року (спільно з Камілло Гольджі), один з засновників неврології. Рамон-і-Кахаль став першою людиною іспанського походження, яка отримала наукову Нобелівську премію. Його оригінальні дослідження мікроскопічної будови мозку зробили його піонером сучасної нейронауки. Сотні його малюнків, що ілюструють делікатні арборізації ("вирощування дерев") клітин мозку, досі використовуються для навчальних і навчальних цілей. Також він був учителем Закаріаса Мартінеса-Нуньєса, архієпископа Компостельського.

Життєпис

Сантьяго Рамон-і-Кахаль народився 1 травня 1852 року в іспанському містечку Петілья-де-Арагон. У дитинстві він навчався спочатку перукарству, а потім ремеслу шевця, проте мріяв стати художником — його хист до малювання видно в ілюстраціях до опублікованих робіт. Батько навчав його цим справам, щоб "спробувати дати синові потрібну дисципліну та стабільність". Його батько, професор прикладної анатомії в університеті Сарагоси, переконав його зайнятися медициною, що Рамон-і-Кахаль і зробив. Разом з батьком вони підготували до випуску анатомічний атлас, малюнки до якого були виконані Рамоном-і-Кахалем, проте книжка не була опублікована.

У 1873 році в Сарагосі Рамон-і-Кахаль здав іспити на медичну ліцензію і поступив на армійську службу в якості лікаря. Він взяв участь в експедиції на Кубу 1874-75 років. Після двох років служби він захворів на малярію, напади якої будуть переслідувати його все життя, через що був демобілізований і повернувся в анатомічну школу при Сарагоському університеті, де зайняв посаду асистента і проводив дослідження для своєї докторської дисертації. У 1877 році в Мадриді Рамон-і-Кахаль, екстерном здавши іспити в аспірантурі, отримав звання доктора медичних наук. Там же відбулася ще одна подія: при здачі іспиту з гістології він вперше заглянув у мікроскоп. Побачене настільки вразило його, що Рамон-і-Кахаль, відшукавши застарілий мікроскоп в своєму університеті, почав самостійно вивчати мікроструктуру різних тканин[23].Після повернення до Іспанії йому запропонували посаду асистента в школі анатомії медичного факультету університету Сарагоси (1875), а потім, за його особистим проханням, призначили директором Музею Сарагоси (1879). У 1877 році в Мадриді Рамон-і-Кахаль отримав звання доктора медицини, і в 1883 році був призначений професором описової і загальної анатомії у Валенсії. У 1879 році Рамон-і-Кахаль одружився на Доньє Сільвер Фаньянас Гарсія. У шлюбі у них народилося чотири дочки і три сини.

У 1887 році він став професором гістології та патологічної анатомії в Барселоні, а в 1892 році зайняв таку ж посаду в Мадриді. У 1900-1901 роках Рамон-і-Кахаль був директором Національного інституту гігієни та Інституту біологічних досліджень. У цьому році Рамон-і-Кахаль уперше дізнався про метод Гольджі, метод фарбування клітин, який використовує дихромат калію та нітрат срібла, щоб (випадковим чином) забарвити кілька нейронів темно-чорного кольору, залишаючи при цьому навколишні клітини прозорими. Цей вдосконалений метод був головним у його роботі. Він довзолив йому знову звернути свою увагу на центральну нервову систему (головний і спинний мозок), в якій нейрони настільки щільно переплетені, що стандартне мікроскопічне обстеження було б майже неможливим. У цей період він зробив обширні та детальні малюнки нейронного матеріалу, що охоплювали багато видів та найбільш великі регіони мозку.

У 1892 році він став професором у Мадриді.[24] 1894 року Сантьяго заразився туберкульозом, проте, пройшовши лікування протягом декількох місяців, через рік виглядав абсолютно здоровим[23].У 1899 р. Сантьяго обійняв посаду директора Інституту національної гігієни, а в 1922 р. засновник Laboratorio de Investigaciones Biológicas - переведений як Лабораторія біологічних досліджень, що пізніше був перейменований в Інститут Кахаля. [25]

Помер Сантьяго у Мадриді 17 жовтня 1934 року, у 82-річному віці, продовжуючи працювати до останнього.[26][27]

Політичні та релігійні погляди

У 1877 році 25-річний Рамон-і-Кахаль приєднався до масонської ложі. Джон Бранде Тренд у 1965 році писав, що Рамон-і-Кахаль "був лібералом у політиці, еволюціоністом у філософії, агностиком у релігії".

Попри релігійні погляди, Рамон-і-Кахаль все ж вживав термін душі "без сорому". За його словами, згодом пошкодував, що покинув релігійний інститут. Зрештою, він став переконаним вірянином, про що він говорив під час своєї першої лекції перед Іспанською Королівською академією наук.

Сантьяго Рамон-і-Кахаль (1884-1887)


Науковий внесок

Перше велике відкриття Рамон-і-Кахаля було зовсім непоміченим сучасниками — описсарколеми кардіоміоцитів 1888 р.[23]

Серед наукового доробку Сантьяго найважливішими працями стали «Керівництво з гістології та мікрографії» 1889, а також перероблене і доповнене видання цієї книги 1897 року, що вийшло під назвою «Елементи гістології»; «Керівництво по загальній і патологічної анатомії», видане в 1890; «Нові уявлення про гістологічну анатомії і нервових центрів» і «Сітківка ока хребетних», опубліковані в 1894. Головною ж працею, котра принесла Рамон-і-Кахалю найбільшу популярність, стала книга «Нервова система людини і хребетних», що з'явилася в результаті узагальнення його досліджень нервової тканини, в різні роки опублікованих окремими статтями в різноманітних журналах.[23]

За своє життя Сантьяго Рамон-і-Кахаль опублікував близько 20 книг і близько 250 наукових статей, в яких детально розглянув різні методики мікроскопії, способи фіксації і фарбування зразків тканини для подальшого дослідження. Також представлені результати його роботи: опису мікроскопічної будови спинного мозку, мозочка, кори півкуль кінцевого мозку і сітківки ока хребетних, проілюстровані чудовими авторськими ілюстраціями, де кожна клітина промальована до найдрібніших деталей. Він вперше замалював і описав веретеновидні нейрони першого шару кори півкуль кінцевого мозку (1891), а також клітини, що керують моторикою шлунково-кишкового тракту (1893), названі його ім'ям. Значним є його внесок у вивчення процесів дегенерації і регенерації нервів. Гістологічні методики фарбування різних клітин нервової тканини, розроблені Рамон-і-Кахаля, визначили розвиток неврології на десятиліття вперед. Праці Сантьяго Рамон-і-Кахаля, в яких він детально описав мікроструктуру нервової тканини і особливо кори великого мозку, стали головним аргументом прихильників нейронної теорії будови нервової системи, який забезпечив її загальне визнання. Доказ клітинної будови нервової системи та встановлення впорядкованого пошарового розташування нейронів в корі великого мозку послужило ключовою передумовою для подальшого виявлення цитоархитектоничних формацій кори і встановлення зв'язку між мікроструктурою різних цитоархитектонічних полів і їх функціональною значущістю. Його внесок у вивчення структури нервової системи був гідно оцінений більшістю наукових організацій, в числі яких був і Нобелівський комітет. На церемонії нагородження С. Рамон-і-Кахаля і К. Гольджі вітали як «головних представників і лідерів сучасної неврології». [23]

Рамон-і-Кахаль є одним з творців теорії кольорової фотографії. Йому належать твори філософського і літературного характеру.

Сантьяго Рамон-і-Кахаль у своїй лабораторії

Галерея рисунків Сантьяго Рамона-і-Кахаля

  • Малюнок нервових шляхів гіпокампа гризунів. Histologie du Systeme Nerveux de l'Homme et des Vertebretes, Томи. 1 та 2. A. Maloine. Париж. 1911.
    Малюнок нервових шляхів гіпокампа гризунів. Histologie du Systeme Nerveux de l'Homme et des Vertebretes, Томи. 1 та 2. A. Maloine. Париж. 1911.
  • Малюнок клітин мозочка курей, з "Estructura de los centros nerviosos de las aves", Мадрид, 1905.
    Малюнок клітин мозочка курей, з "Estructura de los centros nerviosos de las aves", Мадрид, 1905.
  • Малюнок зріза optic tectum горобця, з "Estructura de los centros nerviosos de las aves", Мадрид, 1905.
    Малюнок зріза optic tectum горобця, з "Estructura de los centros nerviosos de las aves", Мадрид, 1905.
  • З "Структура рогівки ссавців" Мадрид, 1900.
    З "Структура рогівки ссавців" Мадрид, 1900.
  • Малюнок клітин Пуркінє (A) та зернистих клітин (B) мозочку голуба. 1899. Instituto Santiago Ramón y Cajal, Мадрид.
    Малюнок клітин Пуркінє (A) та зернистих клітин (B) мозочку голуба. 1899. Instituto Santiago Ramón y Cajal, Мадрид.
  • Клітини Кахаля-Ретціуса, 1891.
    Клітини Кахаля-Ретціуса, 1891.

Див. також


Примітки

  1. ↑ Martínez A. The contributions of Santiago Ramón y Cajal to cancer research — 100 years on | Nature Reviews Cancer // Nature Reviews Cancer — NPG, Springer Science+Business Media, 2005. — ISSN 1474-175X; 1474-1768
  2. ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
  3. ↑ Бібліотека Конгресу — 1800.
  4. ↑ Find a Grave — 1996.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118641867 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ Santiago Ramón y Cajal // Biography: Historical & Celebrity Profiles — 2014.
  8. ↑ Altman L. K. Psychiatrist Is Among Five Chosen for Medical Award // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2006. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  9. ↑ https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
  10. ↑ https://p300.zlibcdn.com/dtoken/71dd54c91fd89594738ebd17c5e7adc5
  11. ↑ https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0891061807001317?via%3Dihub
  12. ↑ а б https://www.miravalencia.com/ramon-y-cajal-un-premio-nobel-de-medicina-que-empezo-su-carrera-en-valencia/
  13. ↑ Santiago Ramón y Cajal — Spanish National Research Council.
  14. ↑ RAMÓN Y CAJAL, SANTIAGO — Сенат Іспанії.
  15. ↑ Documento BOE-A-1907-421
  16. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  17. ↑ Excmo. Sr. D. SANTIAGO RAMÓN Y CAJAL — Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук.
  18. ↑ http://historia.bio.ucm.es/rsehn/index.php?d=23
  19. ↑ www.ranm.es
  20. ↑ https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-r.html
  21. ↑ https://www.zaragoza.es/sede/portal/mujer/legados
  22. ↑ * М. Е. Дзержинський, Н. В. Скрипник, С. М. Гарматіна та ін.; за ред. М. Е. Дзержинського; упорядкування Н. В. Скрипник. (2011). Загальна цитологія та гістологія. Частина 2: Гістологія: навчальний посібник (PDF). Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 189. ISBN 978-966-439-403-8.
  23. ↑ а б в г д Сантьяго Фелипе Рамон-и-Кахаль: распутанный клубок. medach.pro. Процитовано 8 квітня 2020.
  24. ↑ Nobel lectures. Physiology or medicine, 1901–1929. Published for the Nobel Foundation. Pp. 561+xii. 1967. London: Elsevier Publishing Company. E9. British Journal of Surgery. Т. 55, № 2. 1968-02. с. 159—159. doi:10.1002/bjs.1800550223. ISSN 0007-1323. Процитовано 8 квітня 2020.
  25. ↑ Nobel lectures. Physiology or medicine, 1901–1929. Published for the Nobel Foundation. Pp. 561+xii. 1967. London: Elsevier Publishing Company. E9. British Journal of Surgery. Т. 55, № 2. 1968-02. с. 159—159. doi:10.1002/bjs.1800550223. ISSN 0007-1323. Процитовано 8 квітня 2020.
  26. ↑ Nobel lectures. Physiology or medicine, 1901–1929. Published for the Nobel Foundation. Pp. 561+xii. 1967. London: Elsevier Publishing Company. E9. British Journal of Surgery. Т. 55, № 2. 1968-02. с. 159—159. doi:10.1002/bjs.1800550223. ISSN 0007-1323. Процитовано 8 квітня 2020.
  27. ↑ Yuste, Rafael (21 квітня 2015). The discovery of dendritic spines by Cajal. Frontiers in Neuroanatomy. Т. 9. doi:10.3389/fnana.2015.00018. ISSN 1662-5129. Процитовано 8 квітня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Сантьяго Рамон-і-Кахаль (англ.) .

Посилання

науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1272135 · BAV: ADV12598170 · BIBSYS: 90526228 · BLBNB: 000173770 · BNB: RamónyCajalSantiago1852-1934 · BNC: a10417904 · BNCHL: 000278683 · BNE: XX1719715 · BNF: 122754921 · BNMM: 000048683 · CANTIC: 981058519899206706 · CCAB: 000043864 · CiNii: DA00646326 · FAST: 18216 · Freebase: /m/01m0mq · GND: 118641867 · ICCU: SBLV009300 · ISNI: 0000000121194025 · J9U: 987007266988505171 · KRNLK: KAC202111956 · LCCN: n50056869 · LIBRIS: jgvxt7n2398dhpf · LIH: LNB:C/qA;=BW · MAK: 9810538747505606 · Museo Galileo: 189961 · NCF: ncf12142111 · NDL: 00453644 · NKC: jn19990006825 · NLA: 953787 · NLG: 314428 · NLI: 000109395 · NLP: a0000003768617 · NTA: 068993935 · NUKAT: n2006078102 · PTBNP: 33539 · PUST: 38127 · RERO: 02-A003726488 · SHARE: 395352 · SUDOC: 050611127 · ULAN: 500324594 · UPSA: 25256 · VcBA: 495/200904 · VIAF: 7450338
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сантьяго_Рамон-і-Кахаль&oldid=27647277