PzH 2000

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Panzerhaubitze 2000
PzH2000 houwitser.png
Самохідна гаубиця PzH 2000
Тип: Самохідна артилерійська установка
Походження: Німеччина Німеччина
Історія служби
Війни Війна в Афганістані
Історія виробництва:
Розроблено 1996
Виготовлено 1998
Вартість US$4.5 million
Характеристики
Маса 55.3 тонн
Тип і модель двигуна Дизельний двигун MTU 881 Ka-500
Швидкість По шоссе: 60 км/год (37 миль/год)
Потужність 17.83 к.с./тонну
Потужність двигуна 986 к.с.
Запас ходу 420 км (261 миль)
Основне озброєння Гармата Рейнметалл 155 мм L52
(60 снарядів)
Додаткове озброєння Кулемет Рейнметалл MG3 7.62 мм
Довжина 11.7 м
Ширина 3.6 м
Висота 3.1 м
Стрільців 5 (командир, водій, стрілець, 2 заряджаючих)

PzH 2000 — 155-мм самохідна гармата-гаубиця розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann і прийнята на озброєння бундесверу восени 1998. Найсучасніша у світі гаубиця, що стоїть на озброєнні, — германська Panzerhaubitze 2000 — розробка тієї самої компанії, яка випускає і найкращий західноєвропейський танк Leopard 2. Фактично PzH 2000 стала стандартною самохідною гаубицею НАТО. Panzerhaubitze 2000 — досконала артилерійська система. У її розпорядженні — ствол довжиною 52 калібра (8 м), автоматична система заряджання з боєкомплектом у 60 снарядів і 228 модульних метальних зарядів плюс сучасна точна система наземної навігації.

Історія створення[ред.ред. код]

PzH-2000 — розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann і почала надходити до частин бундесвер восени 1998 замість 155-мм самохідних гаубиць M1O9G, а також 155-мм гармат FH-7O, що поступово виводяться зі служби. Рішення про початок робіт над зброєю було прийнято в середині 1970-х років, коли невдачею завершилася німецько-англо-італійська програма з розробки 155-мм самохідної гармати-гаубиці СП-70. Перші 14 серійних установок PzH-2000 були направлені в розквартирований в Касселі 345-й артилерійський батальйон наприкінці 1998 р.

PzH-2000 (абревіатура PzH — від Panzerhaubitze, а число «2000» вказує на нове тисячоліття) призначена для знищення різних групових і точкових цілей, в першу чергу укріплень, вогневих засобів (у тому числі танків і бойових броньованих машин), а також живої сили. Із гармати можна вести вогонь як по навісній, так і по настильній траєкторії. Самохідка відома також і під іншим позначенням — SP-2000 (SP — скорочення від самохідні).

Опис конструкції[ред.ред. код]

Самохідна гармата-гаубиця PzH-2000 являє собою гармату закритого типу на гусеничному шасі, побудованому на базі вузлів та агрегатів танка «Леопард-2». Моторно-трансмісійне відділення та відділення управління розміщені в передній частині корпусу (місце механіка-водія знаходиться праворуч), а бойове відділення та відділення для зберігання боєприпасів — в центральній і кормовій частинах корпусу і вежі.

Оснащений дульним гальмом і ежектором ствол гармати з нарізним каналом має довжину 52 калібри і зарядну камеру, відповідає нормам НАТО. Клиновий затвор, який здійснює рух у вертикальній площині (відкривається вгору), — напівавтоматичний (автоматика відкриває затвор після пострілу і закриває його після подачі в казенник снарядів та зарядів). Всередині затвора розміщений магазин для капсульних трубок (на 30 штук).

Самохідна гармата-гаубиця PzH-2000 оснащена механізованою напівавтоматичною системою заряджання (метальні заряди модульного типу DM72 досилаються в зарядну камеру вручну), що приводиться в дію електродвигунами і керованою електронікою. Вона складається з транспортера (знаходиться в корпусі, під підлогою), подавача (у центральній частині корпусу) і досилателя снарядів. Заряджання може здійснюватися за будь-якого кута піднесення ствола. Система заряджання дозволяє здійснювати також автоматичне досилання снарядів, що подаються в машину зовні. Наведення гармати в обох площинах проводиться за допомогою електроприводів або вручну (в аварійному режимі). Гармата-гаубиця має два врівноважуючих механізма пневматичного типу (змонтовані під дахом башти) й гідропневматичний противідкатний пристрій.

Конструкція башти дозволяє робити заміну ствола без необхідності її демонтажу і підйому.

Товщина броні башти забезпечує захист екіпажу від куль стрілецької зброї (калібру до 14,5 мм) і осколків артилерійських снарядів. Самохідка оснащена системою захисту від зброї масового ураження, розташованими в моторному відсіку системами попередження про пожежу і пожежогасіння, системою вентиляції, комбінованим прицілом (денної і нічної дії) з лазерним далекоміром, а також реактивним бронезахистом, що оберігає від дії касетних снарядів. Комп'ютерна система управління вогнем дозволяє екіпажу швидко відкривати вогонь як самостійно, так і у взаємодії з батарейним (дивізійним) пунктом командування і управління вогнем. Батареї установок PzH-2OOO потрібно 120 секунд для того, щоб бути готовою до відкриття вогню після переходу з похідного положення в бойове, призвести 8 артилерійських залпів, повернутися в похідне положення і залишити вогневу позицію.

Додаткове озброєння складається з 7,62-мм кулемета MG-3 і восьми гранатометів для відстрілу димових гранат (2х4). На борту машини перевозяться 60 артилерійських снарядів, 48 повних метальних зарядів (шестісегментних), 2000 патронів для кулемета і 8 гранат для гранатомета.

Для стрільби використовуються стандартні в арміях країн НАТО постріли роздільного заряджання. На PzH-2000 встановлено 8-циліндровий дизельний двигун з турбонаддувом МТ881 Ка 500 потужністю 736 кВт (виробництва німецької фірми MTU), а також трансмісія HSWL-284C (фірми RENK), що забезпечує чотири передачі для руху вперед і одну — назад. Індивідуальна підвіска містить 14 торсионів разом з балансирами та гідравлічними амортизаторами.

Застосування[ред.ред. код]

PzH 2000 добре підходить для сучасної концепції війни — з великої відстані уразити ціль одним залпом і швидко залишити позиції. Накрити ціль без пристрілювальних пострілів допомагає автоматизована система управління вогнем, яка наводить відразу всю батарею. PzH 2000 здатна випускати три снаряди за 9 секунд або 10 за 56 секунд. Далі темп становить від 10 до 13 пострілів за хвилину в залежності від нагрівання ствола.

Дальність стрільби стандартним натовським снарядом L15A2 — 30 км. PzH 2000 належить і світовий рекорд серед гаубиць калібру 155 мм. У минулому році на полігоні в Південній Африці вона вистрілила спеціально розробленим снарядом V-LAP виробництва південноафриканської фірми Denel на 56 км. Причому це була не межа — дальність визначалася розмірами полігону.

У Panzerhaubitze застосована цікава технологія MRSI, сенс якої зводиться до наступного: роблячи траєкторію кожного наступного пострілу більш пологою, PzH 2000 може накривати ціль одночасно п'ятьма снарядами. Наприклад, батальйон з 24 гаубиць здатний протягом двох секунд обрушити на ціль 120 снарядів. Однак маса в 55 тонн робить гаубицю PzH 2000 слабоконкурентною в нинішньому столітті, де війська повинні переміщатися стрімко.

На озброєнні[ред.ред. код]

Станом на 2009 рік

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]