Блефарит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Блефари́т (грец. βλέφαρον, blefaron — повіка) — запалення країв повік.

При простому блефариті спостерігається почервоніння та припухлість країв повік, утворення лусочок, стомлюваність очей, особливо при роботі увечері, та ін. При виразковому блефариті утворюються дрібні гнійники, пізніше — виразки, що спричиняються до випадіння вій.

Причини блефариту — подразнення очей, хронічні кон'юнктивіти, недокрів'я, туберкульоз, захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення обміну речовин тощо.

Розвитку блефариту сприяють астигматизм, далекозорість.

Лікування
загальноукріплююче, усунення основної причини; місцеводезинфікуючі мазі, брильянтова зелень, припікання виразок ляпісом.

Джерела[ред.ред. код]