Маріонеткова держава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форми державної влади й політичні системи
Політичні режими
Форми правління
Соціально-економічні ідеології
Ідеології громадських свобод
Гео-культурні ідеології
Структура влади
Портал ПорталКатегорія Категорія

Маріоне́ткова держа́ва — держава, яка є de jure незалежною, але de facto повністю залежить від зовнішньої влади та підкоряється її наказам[1].

Опис[ред. | ред. код]

Термін може мати два значення.

По-перше, він вживається по відношенню до держави, існування якої залежить від зовнішньої сили, і яка дотримується у всіх ключових питаннях своєї політики позиції іноземної держави, від якої залежить. Така влада може бути названа «маріонетковим режимом», що підкоряється іншій державі в системі міжнародних відносин, хоча формально і є незалежною.

Друге тлумачення може означати державу, створену в результаті іноземної військової інтервенції. У такому разі мова може йти про державу — наступника, яка створена і підтримується зовнішньою силою.

Згідно з такими тлумаченнями, в маріонетковій державі існує або ж брак демократії (тому що його політика визначається ззовні), або ж обмеження суверенітету (тому що вона створена зовнішньою силою, що порушує правила суверенної правонаступності). З цих причин термін «маріонеткова держава» застосовується лише до сучасного світу, для якого вважається, що кожна держава має існувати лише згідно з волею свого народу. Стосовно старовини, бажанішим є терміни «васальна держава» тощо.

Термін часто застосовується в політичній боротьбі; мається на увазі, що подібна держава є не цілком законною. Класичним прикладом подібного режиму є держава Маньчжоу-Го, створена Японією в 1932.

Також вживаними є терміни «держава-клієнт», «держава-сателіт» і «протекторат».

Перші маріонеткові держави[ред. | ред. код]

Першою маріонетковою державою в сучасному розумінні була Батавська республіка, встановлена на території Нідерландів під час воєн революційної Франції.

Перші маріонеткові держави, в сенсі нових держав, чиє створення стало можливим втручанням зарубіжної влади, були Італійськими республіками, створеними наприкінці 18-го і початку 19-го століття з допомогою і заохоченням Наполеонівської Франції. Дивись Французькі клієнтські республіки.

Куба і Панама були відокремлені від своїх метрополій (Іспанія і Колумбія) в результаті інтервенції США, але з часом розвинулися в самостійні незалежні держави.

У 1895 Японія звільнила Корею від васальної залежності перед Китаєм, щоб згодом анексувати.

Інші маріонеткові держави :

Перша світова війна. Громадянська війна в Росії[ред. | ред. код]

Держави у Східній Європі, що були створені з ініціативи або за підтримки Німецької імперії й проіснували до її поразки у Першій Світовій війни:

Держави у Східній Європі, що були створені з ініціативи або за підтримки більшовицької Росії й були поглинуті іншими радянськими республіками або увійшли до складу СРСР:

Білорусь

Литва

Україна

Японська імперія[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX і першій половині XX століть Японія узяла курс на побудову в Південно-східній Азії так званої «Великої Азійської Сфери Сопроцвітання» на чолі з собою. Боротьба за домінування досягла апогею під час Другої Світової війни. В ході цієї боротьби був створен ряд маріонеткових держав.

Союзники

Засновувавши ці держави, Японія представляла себе цивілізуючою силою, і визволителькою народів Азії від колоніального панування Британії (Індія, Сінгапур), і Франції (В'єтнам, Камбоджа, Лаос).

Залежні[ред. | ред. код]

  • Чахарська Політична Рада (жовтень 1935 — квітень 1937);
  • Автономна область Східний Хопей (листопад 1935 — липень 1937);
  • Меньчанг (квітень 1937 — 1945) — засновано у Внутрішній Монголії. Користувалося значною автономією, але не отримало незалежності, оскільки Японія боялася, що її китайські союзники захоплять контроль над цією територією.[4]
  • Уряд Дадао в Шанхаї 1937—1940.

Інші[ред. | ред. код]

Японія також планувала створити маріонеткову російську державу в Зовнішній Маньчжурії, тобто на російському Далекому Сході. Передбачалося заснувати японську адміністрацію в Забайкаллі, Владивостоці і на Камчатці. Цей проект не вийшов із стадії планування.

До інших нездійснених проектів належало створення незалежної Індонезії (тоді званою Голландська Індія).

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Декілька європейських урядів під егідою Нацистської Німеччини і Італії протягом Другої Світової війни.

Союзники

Протекторати

Маріонеткові режими під контролем Німеччини і Італії[ред. | ред. код]

Італійська соціальна республіка[ред. | ред. код]

Маріонеткові держави СРСР до 1939[ред. | ред. код]

Маріонеткові держави СРСР після 1939[ред. | ред. код]

Наприкінці Другої Світової війни Радянський Союз підтримував створення комуністичних режимів у Східній Європі. Особливо, Народних республік у Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині та Німеччині під контролем Радянського Союзу, що на той час були окуповані військами Червоної армії.

Південноафриканські бантустани[ред. | ред. код]

Докладніше: Бантустан

Класичним прикладом маріонеткових режимів були так звані бантустани (або «батьківщина», англ. homeland), створені в часи апартеїда відповідно до «Закону про самоврядування банту» (під банту розумілося все чорношкіре населення ПАР). Формально вони вважалися національними автономіями з власними урядами, дипломатичним апаратом, арміями і громадянством. Чотири бантустана формально отримали незалежність, не визнану, проте, міжнародним суспільством.

Основні причини, по яких бантустани вважаються маріонетковими режимами, такі. Все чорношкіре населення, що становило більшість в ПАР, було приписане до різних бантустанів, що отримали невелику частку території.

Чорношкірі були позбавлені громадянства ПАР, отримавши замість нього громадянство відповідного бантустану. У таких умовах вони виявилися на основній території ПАР на правах іноземної робочої сили, обмеженої в переміщеннях, і що не бере участь в політичній системі. Зразковим аналогом бантустанів є індіанські резервації в США і Канаді, але збіг не є стовідсотковим.

Після краху апартеїду всі бантустани включені до складу ПАР.

У сучасній політиці слово «бантустан» є прозивним, і позначає відсталу маріонеткову державу, засновану за етнічним принципом.

Сучасний приклад[ред. | ред. код]

На сьогодні держава Росія володіє кількома квазі–державами

Такими як:

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Compare: Marek, Krystyna (1954). Identity and Continuity of States in Public International Law. Library Droz. с. 178. ISBN 9782600040440. «[...] an allegedly independent, but 'actually' dependent, i.e. puppet State [...].» 
  2. Jowett, Phillip S. , Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931-45, Volume I: China & Manchuria, 2004. Helion & Co. Ltd., 26 Willow Rd., Solihul, West Midlands, England, pg.44-47,85-87.
  3. Jowett, Phillip S. , Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931-45, Volume I: China & Manchuria, 2004. Helion & Co. Ltd., 26 Willow Rd., Solihul, West Midlands, England, pg.63-89.
  4. Jowett, Phillip S. , Rays of The Rising Sun, Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931-45, Volume I: China & Manchuria, 2004. Helion & Co. Ltd., 26 Willow Rd., Solihul, West Midlands, England, pg.49-57,88-89.
  5. Mussert gets set for puppet rulership Paving the way for his expected appointment as puppet ruler of Holland @ Netherlands News Digest: A Fortnightly Bulletin with News of the Netherlands — Page 143
  6. …managed to see the puppet Greek Prime Minister Ioannis Rallis through @ Sephardi Jewry: A History of the Judeo-Spanish Community, 14th-20th Centuries — Page 168 [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  7. Serbia also had a Nazi puppet regime headed by Milan Nedic @ The Balkanization of the West: The Confluence of Postmodernism and Postcommunism — Page 198 [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  8. Coffey, Luke (1 червня 2012). Georgia and Russia: The occupation too many have forgotten. thecommentator.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 13 вересня 2017. 
  9. Francis, Céline (2011). Conflict Resolution and Status: The Case of Georgia and Abkhazia (1989–2008). VUBPRESS Brussels University Press. с. 92–97. ISBN 978-90-5487-899-5. Процитовано 13 вересня 2017. 
  10. Robertson, Dylan C. (5 березня 2014). Is Transnistria the ghost of Crimea's future?. The Christian Science Monitor. Процитовано 25 жовтня 2015. 
  11. Ivanel, Bogdan (2016). Puppet States: A Growing Trend of Covert Occupation. Yearbook of International Humanitarian Law Volume 18, 2015. Yearbook of International Humanitarian Law. Т. 18. с. 43–65. doi:10.1007/978-94-6265-141-8_2. ISBN 978-94-6265-140-1. 
  12. Neopatrimonialism and Regime Endurance in Transnistria. 
  13. Beaucillon, Charlotte (17 серпня 2021). The European Unions position and practice with regard to unilateral and extraterritorial sanctions. Research Handbook on Unilateral and Extraterritorial Sanctions: 110–129. doi:10.4337/9781839107856.00014. ISBN 9781839107856. S2CID 238717787 — через www.elgaronline.com. 
  14. Kuzio, Taras (6 грудня 2022). Russia must stop being an empire if it is wishes to prosper as a nation. Atlantic Council. Процитовано 27 січня 2023. 
  15. Dempsey, Judy (24 лютого 2022). Judy Asks: Is Belarus's Sovereignty Over?. Carnegie Endowment for International Peace. Процитовано 27 січня 2023. 
  16. Haltiwanger, Josh (14 грудня 2022). Ukrainian forces are bracing for the possibility of another Russian invasion via Belarus: 'We have to be ready'. Business Insider. Процитовано 27 січня 2023. 
  17. What Does Putin Really Want?. Politico. 25 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2023. 

Див. також[ред. | ред. код]