Методика викладання української мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мето́дика виклада́ння украї́нської мо́ви — розділ педагогіки, який вивчає форми, методи і зміст навчання української мови у початкових, середніх та старших класах загальноосвітньої школи. Методика викладання тісно пов'язана з такими напрямками мовознавства, як соціолінгвістика, діалектологія, а також із загальною дидактикою та психологією.

Зазвичай розрізняють загальну методику мови, або лінгводидактику, і часткову (конкретну) методику мови. Термін лінгводидактика був запроваджений у 1970-ті роки російським мовознавцем М. Шанським. Лінгводидактика, за Шанським — це теоретична основа методики, яка охоплює загальні закономірності навчання мови з урахуванням мовної ситуації, конвергенції мов, явищ білінгвізму тощо. Так, під час навчання української мови як другої (нерідної) лінгводидактика досліджує проблеми міжмовної інтерференції та транспозиції й на цій основі формулює методичні рекомендації. Конкретна методика займається шляхами вивчення окремих розділів та аспектів шкільного курсу мови.

Методи дослідження[ред.ред. код]

Як розділ педагогіки методика викладання мови має свої методи дослідження. Зазвичай, виокремлюють такі основні методи:

  • Теоретичні:
    • критичний аналіз певної літератури;
    • теоретичне осмислення нововведень передових вчителів.
  • Практичні (емпіричні):
    • констатуючий зріз (аналіз наявної ситуації);
    • педагогічний експеримент (пошукового, навчального, контрольного характеру);
    • спостереження й аналіз перебігу уроків
    • бесіди з учителями та учнями;
    • анкетування вчителів та учнів;
    • аналіз навчальних планів та іншої шкільної документації;
    • аналіз стенограм уроків та учнівських робіт.

Розділи вивчення української мови[ред.ред. код]

У методиці викладання української мови виділяють такі розділи:

Форми вивчення мови[ред.ред. код]

Методика викладання української мови передбачає класно-урочну форму як основну форму вивчення мови. Окрім того, виділяють інші форми навчання:

  • Факультативне заняття
  • Позакласна робота
  • Екскурсія

Класифікація уроків мови[ред.ред. код]

Згідно з сучасною методикою викладання української мови всі уроки мови поділяються на дві великі групи:

  • аспектні уроки (на яких вивчають окремі аспекти мови),
  • уроки розвитку мовлення (їхнє завдання полягає у формуванні комунікативних навичок).

Аспектні уроки класифікують здебільшого за дидактичною метою:

  • Уроки вивчення нового матеріалу;
  • Уроки засвоєння нових знань;
  • Уроки формування умінь та навичок;
  • Уроки перевірки й обліку якості знань, умінь та навичок;
  • Уроки, присвячені аналізу контрольних робіт;
  • Уроки з повторення окремих тем, розділів;

Уроки розвитку мовлення, як правило, присвячені самостійній роботі учнів й проводяться у формі навчальних й контрольних переказів, написання творів та їхнього аналізу.

Класифікація методів навчання мови[ред.ред. код]

Мовознавець Біляєв Олександр Михайлович виділяє такі методи навчання української мови в школі:

  • усний виклад матеріалу вчителем;
  • бесіда вчителя з учнями (евристичного, повторювального або узагальнюючого характеру);
  • спостереження учнів над мовою;
  • метод вправ;
  • робота з підручником, посібником, іншим джерелом.

Рекомендується на уроці вдаватися до комбінації різних методів при одному домінуючому.

Джерело[ред.ред. код]

Стаття О. М. Біляєва «Методика викладання української мови» // Українська мова: енциклопедія. — Київ: Видавництво "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана, 2000, с. 310—311.

Література[ред.ред. код]

  • Горбачук Василь Тихонович Методика викладання української мови. Бібліографічний покажчик" (ч. 1-2, 1971-78),
  • Методика викладання української мови і літератури: Республіканський науково-методичний збірник. — К.: Рад. школа, 1990.
  • Ганна Коваль, Тетяна Суржук, Методика викладання української мови. Рекомендації до виконання науково-дослідної тематики: Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -Тернопіль: Богдан, 368 с.

ISBN 978-966-10-0900-3 http://www.bohdan-books.com/catalog/book_137_2624/ Зміст

  • Біляєв О. М. Та ін. Методика вивчення української мови в школі. — Київ, 1987.
  • Дорошенко Сергій Іванович, Методика викладання української мови, 1989, 1992,
  • Олійник І. С. Та ін. Методика викладання української мови в середній школі. — Київ, 1989.
  • Кочан Ірина Миколаївна , Контрольні завдання з методики викладання української мови (для студентів філологічного факультету заочної форми навчання).- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 59 с.
  • Кочан Ірина Миколаївна , Сторінки національної методики викладання української мови: Конспект лекцій (1993)
  • Кочан Ірина Миколаївна , Словник-довідник з методики викладання української мови. — Львів: Видав. центр Львівського ун-ту (вид. друге, доповнене і перероблене). — 2005. — 340 с. (у співавторстві).
  • Кочан Ірина Миколаївна , Курс методики викладання української мови в інтерпретації М. М. Шкільника // Методичні читання, присвячені пам'яті М. М. Шкільника. Львів, 1990.- С. 26-28.
  • Білоусенко Петро Іванович Виховна робота на уроках української мови", 1986, у співавт.;
  • Білоусенко Петро Іванович «Учіться висловлюватися», 1990;
  • Білоусенко Петро Іванович «Методика викладання української мови: Практичні та лабораторні заняття», 1991;
  • Білоусенко Петро Іванович «Проблемно-ситуативні завдання на уроках української мови», 1992
  • Вашуленко Микола Самійлович Методика викладання української мови. Навчальний посібник для педучилищ" (1989, у співавт.),
  • Вашуленко Микола Самійлович «Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1—4 класах» (1991).
  • Плющ Марія Яківна Методика лінгвістичного аналізу тексту" (1984, у співавт.)
  • Зарицький Микола Степанович : Методологічні проблеми освіти як соціалізації людської особистості: Лекція. - 6 с.