Майдан Незалежності (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Майдан Незалежності
Київ Київ
Майдан Незалежності, 2005
Майдан Незалежності, 2005
Район Шевченківський
Історична інформація
Назва на честь проголошення незалежності України
Колишні назви Козине болото,
Хрещатицька площа,
Думська площа,
Радянська площа,
площа Калініна,
майдан ім. 19-го вересня[1],
площа Жовтневої революції
Координати 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»,
Kiev Metro Line 1.svg «Хрещатик» (250 м)
Маршрутні таксі Мт 159, 527, 574
Автобуси А 24
Трамваї з 1892 до 1944 року
Тролейбуси Тр 16, 18
Зупинки громадського транспорту «Майдан Незалежності» (Тр 16, 18; Мт 159, 574); «Європейська площа» (А 24; Мт 527)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Будинок Федерації профспілок України
Архітектурні пам'ятки Лядська брама
Пам'ятники Монумент Незалежності
Поштові відділення Головпоштамт
Майдан Незалежності.png
На карті міста
Майдан Незалежності на Вікісховищі

Майда́н Незале́жності (розм. Майдан) — центральна площа Києва[2].

Розташована між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.

Історія[ред.ред. код]

До кінця Х століття ця місцевість, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до верхнього міста.

На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року. В кінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, у підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.

В 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х років — кам'яні будинки. У 1869 році площа отримала назву Хрещатицька (рос. Крещатицкая)[3]. До 1871 року на площі був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

У 1851 році на Майдані було споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор О. В. Беретті; тепер на цьому місці будинок Федерації профспілок України).

У 1876 році, після спорудження Міської думи (архітектор О. Я. Шілле, зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами) площа дістала назву Думської.

1912 року — поблизу площі побудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петру Столипіну (зруйнований 16 (29) березня 1917 року)

Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура Києва, що її очолював М. О. Щорс.

Березень 1919 року — Думську площу перейменовано на Радянську[4][5].

1922 рік — на площі встановили пам'ятник Карлу Марксу (скульптор Й. М. Чайков; у 1930-х роках демонтований).

1935 рік — Радянську площу перейменували на площу імені Калініна[6] (на відзнаку 60-річчя М. І. Калініна), у 1944 році[7] цю назву було підтверджено.

У 19411943 роках під час нацистської окупації площа мала назви Думської і Майдан імені 19 вересня[8].

1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано в готель «Україна»).

19761977 роки — площу реконструювали та перейменували на честь Жовтневої революції[9] (назву площа Калініна отримала нинішня Михайлівська площа).

17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності»)

1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року).

У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 чоловік.

У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке у подальшому отримало назву Революція на граніті.

У нові часи[ред.ред. код]

1991 рік[10] — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Слід відзначити, що в побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990-го року[Джерело?], ця назва виникла завдяки великій кількості мітингів на підтримку незалежності України, що проводилися на площі в 1989–1991 роках, тож офіційне перейменування лише затвердило народну назву.

2001 рік — зробили реконструкцію площі (встановили ряд пам'ятників, зокрема Монумент Незалежності, відкрили підземний магазин «Глобус», ліквідували великий фонтан — так звану «Рулетку»).

Взимку 20002001 роках на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми».

2004 рік — Майдан став центром Помаранчевої революції.

2010 рік — відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.

2013 рік — в 9-ту річницю Помаранчевої революції розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у революцію (Революція гідності, Єврореволюція), що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму Януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності. У лютому 2014 року, на Майдані відбувалося силове протистояння, в результаті якого були значні жертви, площа була серйозно пошкоджена.

Видатні особи, пов'язані з майданом Незалежності[ред.ред. код]

У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.

В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://oun-upa.org.ua/articles/occupation.html
  2. Киев: Энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого — К.: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 403-404. (рос.)
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // «Кіевлянинъ». — № 95. — 1869. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // «Вісти / Известия» № 29. — 1919. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. Переименование улиц // «Известия / Вісти» № 13. — 1920. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  6. На відзнаку ювілею М. І. Калініна // «Пролетарська правда» № 266 (4168). — 1935. — 20 листопада. — С. 6.
  7. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // «Київська правда». — № 249 (6223). — 1944. — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  8. 19 вересня 1941 року, після 78 днів оборони, Київ був захоплений німецькими військами
  9. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1977 року № 1396 «Про найменування площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1739, арк. 246. Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.
  10. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // «Хрещатик». — № 50. — 1991. — 30 серпня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.