Майдан Незалежності (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Майдан Незалежності
Київ Київ
Maidan at night.JPG
Майдан Незалежності, 2005
Район Шевченківський
Історична інформація
Назва на честь проголошення незалежності України
Колишні назви Козине болото,
Хрещатицька площа,
Думська площа,
площа Калініна,
майдан ім. 19-го вересня[1],
площа Жовтневої революції
Загальна інформація
Координати 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»,

Kiev Metro Line 1.svg «Хрещатик» (250 м)

Автобуси А 24
Трамваї з 1892 до 1944 року
Тролейбуси Тр 16, 18
Маршрутні таксі Мт 159, 527, 574
Зупинки громадського транспорту «Майдан Незалежності» (Тр 16, 18; Мт 159, 574); «Європейська площа» (А 24; Мт 527)
Будівлі
Будівлі будинок Федерації профспілок України
Архітектурні пам'ятки Лядська брама
Пам'ятники Монумент Незалежності
Поштові відділення Головпоштамт
Майдан Незалежності.png
На карті міста

Майда́н Незале́жності (розм. Майдан) — центральна площа Києва[Джерело?].

Розташована між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.

Зміст

Історія[ред.]

До кінця Х століття ця місцевість, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до верхнього міста.

На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року.

В кінці XVIII  — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото.

В 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х — кам'яні будинки. У 1869 році площа отримала назву Хрещатицька (рос. Крещатицкая)[2]. До 1871 року на площі був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

1876 рік — після спорудження Міської думи (архітектор О. Я. Шілле, зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами) площа дістала назву Думської.

1850-ті роки — на площі збудували будинок Дворянського зібрання (арх. О. В. Беретті; тепер на його місті будинок Федерації профспілок України).

У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.

В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.

1912 року — поблизу площі побудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петру Столипіну (демонтований 16 (29) березня 1917 року)

Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура Києва, що її очолював М. О. Щорс.

Березень 1919 року — Думську площу перейменовано на Радянську.

1922 рік — на площі встановили пам'ятник Карлу Марксу (скульптор Й. М. Чайков; у 1930-х роках демонтований).

1935 рік — Радянську площу перейменували на площу імені Калініна[3] (на честь першого голови Верховної Ради СРСР М. І. Калініна, у 1944 році[4] цю назву було підтверджено.

У 19411943 роках під час нацистської окупації площа мала назви Думської і Майдан імені 19 вересня.

1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано в готель «Україна»).

19761977 роки — площу реконструювали та перейменували на честь Жовтневої революції, а назву площа Калініна отримала нинішня Михайлівська площа).

17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності»)

1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року).

У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 чоловік.

У нові часи[ред.]

1991 рік[5] — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Слід відмітити, що в побуті назва Майдан Незалежності використовувалася вже з 1990-го року[Джерело?], ця назва виникла завдяки великій кількості мітингів на підтримку незалежності України, що проводилися на площі в 1989–1991 роках, тож офіційне перейменування лише затвердило народну назву.

2001 рік — зробили реконструкцію площі (встановили ряд пам'ятників, зокрема Монумент Незалежності, відкрили підземний магазин «Глобус», ліквідували великий фонтан — так звану «Рулетку»).

Взимку 20002001 роках на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми», у 2004 році він став центром Помаранчевої революції, у 2010 на ньому відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.

Зображення[ред.]

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. http://oun-upa.org.ua/articles/occupation.html
  2. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // «Кіевлянинъ». — № 95. — 1869. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  3. http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
  4. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // «Київська правда». — № 249 (6223). — 1944. — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 20 березня 2013.
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // «Хрещатик». — № 50. — 1991. — 30 серпня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.

Джерела[ред.]

Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.