Майдан Незалежності (Київ)
| Майдан Незалежності |
||
Майдан Незалежності, 2005 |
||
| Район | Шевченківський | |
| Історична інформація | ||
|---|---|---|
| Назва на честь | проголошення незалежності України | |
| Колишні назви | Козине болото, Хрещатицька площа, Думська площа, площа Калініна, майдан ім. 19-го вересня[1], площа Жовтневої революції |
|
| Загальна інформація | ||
| Координати | 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д.Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. | |
| Поштові індекси | 01001 | |
| Транспорт | ||
| Найближчі станції метро |
|
|
| Автобуси | А 24 | |
| Трамваї | з 1892 до 1944 року | |
| Тролейбуси | Тр 16, 18 | |
| Маршрутні таксі | Мт 159, 527, 574 | |
| Зупинки громадського транспорту | «Майдан Незалежності» (Тр 16, 18; Мт 159, 574); «Європейська площа» (А 24; Мт 527) | |
| Будівлі | ||
| Будівлі | будинок Федерації профспілок України | |
| Архітектурні пам'ятки | Лядська брама | |
| Пам'ятники | Монумент Незалежності | |
| Поштові відділення | Головпоштамт | |
На карті міста |
||
Майда́н Незале́жності (розм. Майдан) — центральна площа Києва[Джерело?].
Розташована між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною, Інститутською, Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.
Зміст |
Історія[ред.]
До кінця Х століття ця місцевість, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до верхнього міста.
На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року.
В кінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото.
В 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х — кам'яні будинки. У 1869 році площа отримала назву Хрещатицька (рос. Крещатицкая)[2]. До 1871 року на площі був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.
1876 рік — після спорудження Міської думи (архітектор О. Я. Шілле, зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами) площа дістала назву Думської.
1850-ті роки — на площі збудували будинок Дворянського зібрання (арх. О. В. Беретті; тепер на його місті будинок Федерації профспілок України).
У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.
В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.
1912 року — поблизу площі побудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.
Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петру Столипіну (демонтований 16 (29) березня 1917 року)
Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура Києва, що її очолював М. О. Щорс.
Березень 1919 року — Думську площу перейменовано на Радянську.
1922 рік — на площі встановили пам'ятник Карлу Марксу (скульптор Й. М. Чайков; у 1930-х роках демонтований).
1935 рік — Радянську площу перейменували на площу імені Калініна[3] (на честь першого голови Верховної Ради СРСР М. І. Калініна, у 1944 році[4] цю назву було підтверджено.
У 1941–1943 роках під час нацистської окупації площа мала назви Думської і Майдан імені 19 вересня.
1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано в готель «Україна»).
1976–1977 роки — площу реконструювали та перейменували на честь Жовтневої революції, а назву площа Калініна отримала нинішня Михайлівська площа).
17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності»)
1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року).
У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 чоловік.
У нові часи[ред.]
1991 рік[5] — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Слід відмітити, що в побуті назва Майдан Незалежності використовувалася вже з 1990-го року[Джерело?], ця назва виникла завдяки великій кількості мітингів на підтримку незалежності України, що проводилися на площі в 1989–1991 роках, тож офіційне перейменування лише затвердило народну назву.
2001 рік — зробили реконструкцію площі (встановили ряд пам'ятників, зокрема Монумент Незалежності, відкрили підземний магазин «Глобус», ліквідували великий фонтан — так звану «Рулетку»).
Взимку 2000–2001 роках на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми», у 2004 році він став центром Помаранчевої революції, у 2010 на ньому відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.
Зображення[ред.]
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ http://oun-upa.org.ua/articles/occupation.html
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // «Кіевлянинъ». — № 95. — 1869. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
- ↑ http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
- ↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // «Київська правда». — № 249 (6223). — 1944. — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 20 березня 2013.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // «Хрещатик». — № 50. — 1991. — 30 серпня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.
Джерела[ред.]
- Вулиці Києва. Довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 147. — ISBN 5-88500-070-0.
|
||||||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||||||||||||||||||||
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |