Лістеріоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Лістеріоз
Listeria monocytogenes PHIL 2287 lores.jpg
Listeria monocytogenes
МКХ-10 A32
МКХ-9 027.0
DiseasesDB 7503
MedlinePlus 001380
eMedicine med/1312 ped/1319

Лістеріоз —(Лат., англ. - Listeriosis) - зоонозна хвороба тварин і людини, що характеризується ураженням центральної нервової системи, септичними явищами, абортами, маститами або протікає у формі безсимптомного носійства. інфекційне захворювання, викликане патогенними видами лістерій (Listeria).

L. monocytogenes викликає захворювання людини, а L. ivanovi — тварин.

Епідеміологія[ред.ред. код]

Лістеріоз вважають типовим сапронозом, при цьому первинним природнім резервуаром лістерій є ґрунт, з якого вони можуть потрапляти до організмів рослин. Джерелом зараження сільськогосподарських тварин є корми, зокрема, силос, де лістерії розмножуються. Зараження людей пов'язане зі споживанням до їжі овочів та продуктів тваринництва.

Особливості біології лістерій зумовлюють їхню здатність до зараження продуктів харчування та розмноження в них, що призвело у 80-х рр. 20-го ст. до чисельним епідемічним спалахам та спорадичним випадкам харчового лістеріоза.

Лістерії є причиною перинатальної та неонатальної патології людини. Заражується дитина внутрішньоутробно, транспацентарно або при ковтанні навколоплідних вод. Заражені діти гинуть у перші дні свого народження. При пізньому зараженні та ранньому комплексному лікуванні можливе одужання.

Патогенез[ред.ред. код]

Шлях збудників до організму пролягає через слизові травного тракту, органів дихання, очей, статевих органів, шкіру та через плаценту вагітної. Через кров та лімфу вони проникають у ретикулоендотеліальну систему (печінка, селезінка, лімфатичні вузли), ЦНС, нирки тощо, де відбувається їхнє розмноження з утворенням гранульом, які містять ретикулярні, моноцитарні клітини, клітинний детрит, змінені поліморфно-ядерні лейкоцити. В подальшому утворюються некротичні вогнища з можливим рубцюванням.

Симптоми[ред.ред. код]

На шкірі з'являються дрібні висипання (розеоли та папули), на слизовій рота, глотки, стравоходу часто бувають висипання у вигляді невеликих сірувато-білих гранульом. Відмічаються лихоманка, розлади дихання, напади ціанозу, тахікардія. У легенях - явища пневмонії. Збільшені печінка, селезінка. Загальний стан нагадує сепсис. У крові лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво. При ураженні нервової системи клініка нагадує картину гнійного менінгіту.

Діагностика[ред.ред. код]

Діагноз ставиться на основі

Лікування[ред.ред. код]

Хворих на лістеріоз (особливо вагітних) госпіталізують та призначають антибактеріальну терапію.

Профілактика[ред.ред. код]

Профілактика лістеріозу полягає в проведенні ветеринарно-санітарних та санітарно-гігієнічних заходів у населених пунктах, у тваринницьких господарствах і на підприємствах з переробки сировини тваринного походження.

Література[ред.ред. код]

  • Тартаковский И. С., Малеев В. В., Ермолаева С. А. Листерии: роль в инфекционной патологии человека и лабораторная диагностика. Москва: Медицина для всех, 2002.

Посилання[ред.ред. код]