Сибірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мікрофотографія бацил сибірки. Забарвлення по Граму

Цей термін має також інші значення. Див. Виразка (значення)

Сибірка (карбункул злоякісний) — гостра бактерійна зоонозна інфекція, що характеризується інтоксикацією, розвитком серозно-гемморагічного запалення шкіри, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів, що протікає в шкірній або септичній формі. Викликається бактерією Bacillus anthracis. Сибірка раніше була досить розповсюдженим захворюванням тварин і нерідко людей, тепер трапляється лише спорадично, переважно як професійне захворювання.

[ред.] Етіологія

Сибіка відома з найдавніших часів під назвами «священний вогонь», «персидський вогонь» та ін., неодноразово згадувалася в творах античних і східних письменників і учених. Докладний опис цієї хвороби був зроблений французьким лікарем Мораном в 1766 році. У дореволюційній Росії зважаючи на переважне розповсюдження в Сибіру це захворювання отримало назву «сибирская язва», коли український лікар С. Андрієвський (1788 рік) описав в творі «О сибирской язве» велику епідемію цієї інфекції в західносибірських губерніях, а в експерименті по зараженню самого себе встановив ідентичність сибірки тварин і людини та довів можливість її передачі від тварин до людей.

[ред.] Вивчення

Ін. укр. вчені, які вивчали С.: М, Гамалія (1792 видав нім. і рос. мовами працю про С. та її лікування), В. Жуковський, Г. Прокопович, А. Стефанович-Донцов, В. Данилова, А. Каротин, І. Нетребко, Л. Ценковський (разом з Г. Садовським запропонував живу вакцину С., як методу специфічної профілактики проти С.).

[ред.] Випадки розсилання вірусу поштою

[ред.] Сибірська виразка

Терміну «сибірська виразка» в українській мові не існує.

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства
Лукашов І. І. Загальна і спеціальна епізоотологія. — К., 1963.
Інструкція про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин (МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ №4 від 25.01.2000, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України м. Київ 7 березня 2000 р. vd20000125 vn4 за N 136/4357 Затверджено Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України 25 січня 2000 р. N 4