Нутриціологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Нутріціологія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Трофологія, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2023.
Нутриціологія
Зображення
Тема вивчення/дослідження дієтологія[d], поживна речовина, їжа і харчування

Нутриціологія (лат. nutritio — харчування, дав.-гр. λόγος — вчення) — це наука про їжу та харчування, про харчові продукти, поживні речовини та інші компоненти, що містяться в цих продуктах, про їхню дію і взаємодію, про їхнє споживання, засвоєння, використання організмом та виведення з організму, про роль харчування в підтримці здоров'я або лікування захворювань.[1][2]

Розділи[ред. | ред. код]

Загальна нутриціологія[ред. | ред. код]

Загальна нутриціологія — розділ науки про харчування, що включає в себе інформацію про їжу, продукти, нутрієнти (порживі речовини), їхні види, відомості про кількість нутрієнтів у продуктах та метаболізм[3] (вітамінний, жировий, білковий і т.д.).[4] Загальна нутриціологія близька таким наукам та галузям, як харчова промисловість і харчові технології[5][6][7][8][9], біотехнологія[10][11][12][13], біонженерія[14][15], сільське господарство (рослинництво[16][17][18], ветеринарія, тваринництво) та різним біологічним наукам, таким як молекулярна біологія[19][20], біохімія[21][22], мікробіологія[23][24], нутрігеноміка[25][26][27], епігеноміка й епігенетика[28][29][30] тощо.

Практична нутриціологія[ред. | ред. код]

Практична нутриціологія — до цього розділу нутриціології належить практична сторона харчування, тобто використання в медицині та здоровому способі життя[31], та також в спорті[32][33][34], освіті[35] та інших галузях[36] харчування як інструменту для впливу й оптимізації здоров'я, фізичної підготовки, когнітивних функцій (пам'ять, увага, мислення) й навчання[35], та профілактики[37][38][39] й лікування[40][41][42][43] різних видів захворювань, а також покращення спортивних показників (спортивне харчування), стимулювання омолодження[44] та покращення рівня здоров'я, добробуту населення[45] та персонального щастя.

Сюди також відносяться практичні методи різних біологічних наук, таких як молекулярна біологія[19][20], біохімія[21][22], мікробіологія[23][24], нутрігеноміка[25][26][27] й епігенетика[28][29][30] тощо.

Вплив харчування на здоров'я[ред. | ред. код]

Див. також — Раціональне харчування, Здоровий спосіб життя, Нутрігеноміка, Дієтологія, Нутрігенетика, Превентивна медицина.

Позитивний[ред. | ред. код]

Свіжі фрукти та овочі — джерело клітковини, необхідної для живлення мікробіоти кишківника, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів та біологічно активних корисних речовин (каротиноїди, флавоноїди, таніни, лігніни, терпени, пектини, фенольні кислоти, стерини та інші)

Регулярне споживання фруктів та овочів[6][46][47][48][49], горіхів[50][51], цільнезернових[52], клітковини[53], жирної морської риби[54][55][56][57] та/або омега-3 жирних кислот[55], рослинного білку[58], оливкової олії[59][60][61] знижує ризики багатьох хронічних захворювань та смертності від них.

Різноманіття раціону також необхідно для формування та збереження різноманітної мікробіоти кишківника. Різноманіття складу мікробіоти є однією з основних умов для здоров'я кишківника та організма в цілому. Тому для здоров'я мікрофлори кишківника доцільним є вживання якомога більшої кількості різних продуктів з високим вмістом рослинної клітковини (харчових волокон), особливо фруктів, овочів, горіхів, спецій, грибів, цільнозернових та бобових, водоростей та, особливо, ферментованих продуктів (кефір, несолодкий йогурт, квашена капуста, кімчі, натто тощо).[6][62][63][64][65][66] Стратегії лікування, спрямовані на модуляцію кишкової мікробіоти можуть мати потенціал, зокрема, для покращення функціонального прогнозу після інсульту.[67]

Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40000 сімей у Великобританії, показало, що регулярне вживання фруктів, овочів та регулярні помірні фізичні навантаження, достовірно підвищують відчуття щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти чи вікової групи[68].

Ще одне рандомізоване клінічне дослідження 2021 року 43 здорових людей у віці від 50 до 72 років показало, що 8 тижнів здорового способу життя — рослинно-орієнтована дієта, достатній та якісний сон, регулярні фізичні вправи та розслаблення м'язів, а також прийом пробіотиків та фітонутрієнтів — омолодили біологічний (епігенетичний) вік людей у середньому на 3.2 роки (p=0.018)[69].

Споживання збалансованої дієти, багатої на фрукти, овочі, цільні зерна, горіхи, харчові волокна (клітковина)[6], нежирний білок і корисні жири (омега-3, лецитин), вітаміни та мікроелементи, флавоноїдів[70] та достатньої кількості чистої води (3-4% від маси тіла на добу) може сприяти зміцненню загального здоров’я та покращенню когнітивних функцій (пам'ять, увага, мислення). Середземноморська дієта, дієта DASH (дієтичні підходи до зупинки гіпертонії) і дієта MIND (середземноморська дієта DASH для затримки нейродегенерації) пов’язані з меншим ризиком розвитку деменції.[71][72][73][74][75]

Негативний[ред. | ред. код]

Погане харчування часто спричинене споживанням низькоякісних продуктів із високим вмістом калорій, але низьким вмістом поживних речовин. Такі види їжі можуть призвести до дефіциту поживних речовин, метаболічного синдрому й ожиріння[76], та хронічних захворювань, таких як діабет, хвороби серця та онкопатології. Деякі типові приклади поганого харчування включають більшість фастфуду, солодкі напої, оброблені закуски та високорафіновані вуглеводи, як цукор та солодощі на основі цукру.

Продукти з достовірно негативним впливом на здоров'я:

Перспективні напрямки[ред. | ред. код]

Оскільки наука про харчування продовжує розвиватися, нові технології відіграють вирішальну роль у вдосконаленні нашого розуміння складного взаємозв’язку між харчуванням, здоров’ям і хворобою. Ось кілька перспективних технологій, які формують майбутнє науки про харчування:

Нутрігеноміка, нутрігенетика та персоналізоване харчування[ред. | ред. код]

Нутрігенетика вивчає взаємодію між генетикою та дієтою, досліджуючи, як індивідуальні генетичні варіації можуть впливати на реакцію людини на певні поживні речовини.[111]

Нутрігеноміка, навпаки, вивчає як їжа впливає на активність тих чи іншх генів, на рівні епігеному.[111]

Персоналізоване харчування використовує дані про генетичний склад, мікробіом, спосіб життя та стан здоров’я людини для створення індивідуальних дієтичних рекомендацій, спрямованих на оптимізацію здоров’я, когнітивних функцій та фізичної форми, та запобігання хворобам.[112][113][114]

Супер'їжа та функціональне харчування[ред. | ред. код]

Горіхи — суперфуд, багатий на корисні жири, якісний білок, вітаміни та мікроелементи. Регулярне споживання горіхів зменшує ризики багатьох хронічних захворювань[3].

Супер'їжа – це багаті на поживні речовини продукти, які пов’язують із рядом переваг для здоров’я завдяки високому вмісту корисних речовин — білків, жирів, вітамінів, мікроелементів, фітонутрієнтів, харчових волокон (клітковини) тощо. Приклади включають ягоди, листову зелень, горіхи та насіння.[115]

Функціональна їжа – це їжа, яка забезпечує додаткові переваги для здоров’я, окрім основного харчування, часто в результаті додавання біоактивних сполук. Приклади включають пробіотики, збагачені каші та яйця, збагачені омега-3 тощо.[36][116]

Сюди ж можна віднести і дієтичні добавки — продукти, призначені для доповнення раціону шляхом забезпечення поживними речовинами або біологічно активними сполуками, які можуть бути недостатньо отримані при регулярному споживанні їжі. Це можуть бути вітаміни, мінерали, амінокислоти, ферменти, фітонутрієнти тощо.[116][117] Спортивне харчування використовується в спорті та при інтенсивній фізичній активності, і являє собою концентровані білки, жири, вуглеводи, або їх компоненти та багато інших добавок, таких як креатин, мають значну доказову базу ефективності в покращенні спортивних результатів.

Метаболоміка[ред. | ред. код]

Метаболоміка — це технологія, яка дозволяє комплексно аналізувати невеликі молекули (метаболіти), що виробляються клітинами у відповідь на різні стимули, включаючи дієту.

Вивчаючи метаболом — сукупність усіх метаболітів клітини, дослідники можуть отримати уявлення про механізми, за допомогою яких поживні речовини впливають на здоров’я та вік[118], і визначити нові біомаркери ризику захворювання, покращуючи наше розуміння ролі харчування в здоров’ї та захворюваннях.[116][119][120]

Дослідження мікробіоти[ред. | ред. код]

Мікробіота кишківкина людини відіграє вирішальну роль у травленні, метаболізмі, імунній функції, настрої та поведінці, та здоров'ї у цілому.[121][122][123][124][125] Прогрес у технологіях секвенування ДНК дозволив дослідникам безпрецедентно детально вивчити склад і функцію мікробіому.[126] Дослідження 2023 року, опубліковане в Nature Metabolism, досліджувало метаболом різних бактеріальних ніш, і зокрема, походження конкретних метаболітів від конкретних видів мікробіоти кишківника мишей. [127]

Розуміння складної взаємодії між дієтою та мікробіотою кишківника може призвести до розробки цілеспрямованих дієтичних втручань для сприяння здоровому мікробному балансу та покращенню загального стану здоров’я.[128][129]

Носимі технології та мобільні додатки[ред. | ред. код]

Носимі пристрої та мобільні додатки все частіше використовуються для відстеження споживання їжі, фізичної активності та інших показників, пов’язаних зі здоров’ям, у режимі реального часу, надаючи цінні дані для персоналізованих рекомендацій щодо харчування.

Ці технології також можуть допомогти контролювати дотримання дієтичних втручань і оцінювати їхню ефективність у покращенні наслідків для здоров’я.[130][131]

3D друк їжі[ред. | ред. код]

Технологія 3D-друку харчових продуктів має потенціал кардинально змінити спосіб виробництва та споживання їжі. Забезпечуючи точний контроль інгредієнтів, вмісту поживних речовин і розмірів порцій, 3D-друк їжі може допомогти створити персоналізовані страви, адаптовані до індивідуальних харчових потреб і вподобань.[132][133][134]

Штучний інтелект і машинне навчання[ред. | ред. код]

Алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання можуть аналізувати величезну кількість даних із різних джерел (генетичних, метаболічних, способу життя), щоб ідентифікувати закономірності та передбачити індивідуальні реакції на певні поживні речовини чи дієтичні втручання.[126][135][136]

Ці технології можуть допомогти розробити точніші та персоналізовані дієтичні рекомендації, а також допомогти у визначенні нових терапевтичних цілей для захворювань, пов’язаних з харчуванням.

Стале виробництво продуктів харчування[ред. | ред. код]

Осн. статті — Стале сільське господарство, Органічне замлеробство, Стале місто, Циркулярна економіка.

Удосконалення технологій виробництва харчових продуктів, включаючи вертикальне землеробство, точне землеробство та біотехнології, можуть сприяти створенню більш стійких, безпечних і ефективних харчових систем, сприяючи здоров’ю як людини, так і навколишнього середовища.[137]

Альтернативні джерела білка[ред. | ред. код]

Оскільки занепокоєння щодо впливу виробництва харчових продуктів на навколишнє середовище та потреби в стійких харчових системах зростає, дослідники досліджують альтернативні джерела білка, такі як білки рослинного, грибного чи мікробного походження, культивоване м’ясо, продукти на основі комах та, протеїн, отримуємий з повітря, завдяки азотфіксуючим бактеріям чи з вуглекислого газу та його подальшим засвоєнням автотрофними гідрогенокислюючими бактеріями[138][139].

Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) 16 листопада 2022 року оголосило, що вирощене в лабораторії культивоване м'ясо з клітин курчат безпечне для споживання людиною.[140]

Ці перспективні технології допомагають глибше зрозуміти складну взаємодію між харчуванням, фізіологією, генетикою й епігенетикою, та здоров’ям у цілому. Оскільки ці технології продовжують розвиватися, вони можуть значно вплинути на наш підхід до дієтичних рекомендацій, профілактики захворювань та персоналізованого медичного обслуговування.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Дуденко Н. В. (2022). Нутриціологія: навчальний посібник. Світ книг. с. 527. ISBN 978-966-2678-61-1.
  • Серія книг Nutrition and Health (1999-2023), Springer Nature.
  • Вибрані питання нутріціології: навч. посіб. / Л. Андріюк, О. Зав'ялова, С. Федяєва, В. Яцюк, С. Ломейко, Є. Глебова; Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. — Львів: Коло, 2015. — 118 c.
  • Теоретичні та практичні аспекти нутриціології: навч. посіб. / Л.В. Андріюк, Т.П. Гарник, В.М. Яцюк, С.І. Федяєва; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького. — Львів: Посвіт, 2016. — 126 c. — Бібліогр.: с. 123—126.
  • Joan Webster-Gandy, Angela Madden, Michelle Holdsworth. Oxford Handbook of Nutrition and Dietetics. — O : Oxford University Press, 2006. — ISBN 0–19–856725–1.
  • Основи фізіології та гігієни харчування: / підручник Н. В. Дуденко [та ін.] – Суми: Університетська книга, 2009. – 555 с.
  • Гігієна харчування з основами нутріціології / За ред. проф.В.І. Ципріяна/. 1 том., Київ: Медицина, 2007.- 528 с.
  • Гігієна харчування з основами нутріціології/ За ред. проф.В.І. Ципріяна/. 2 том., Київ: Медицина, 2007.- 560 с.
  • Димань Т. М., Барановський М. М., Білявський Г. О. та ін.. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник/ за наук. Ред.. Т. М. Димань, – К.: Лібра, 2006. – 304 с.
  • Мікроелементи та здоров’я. / Методичний посібник для роботи в лабораторії/ [укл. О. О. Коновалова, Г. П. Андрейко]. – Харків – ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 40 с.
  • Павлоцька Л.Ф.. Дуденко Н.В., Димитрієвич Л.Р. Основи фізіології, гігієни харчування та проблеми безпеки харчових продуктів: навчальний посібник.- Суми: ВТД «Університетська книга», 2007.- 441 с.
  • М.І.Кручаниця, С.О.Михайлович , Н.В.Розумик. Основи оздоровчого харчування. Навчальний посібник для ВНЗ фізичного виховання і спорту, 2004.
  • Методика оцінки харчового статусу людини та адекватності індивідуального харчування. Навчально-методичний посібник. В.І. Ципріян, Н.В. Велика, В.Г. Яковенко, Київ, 1999, 60 с.

Журнали[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Дуденко Н. В. (2022). Нутриціологія: навчальний посібник. Світ книг. с. 527. ISBN 978-966-2678-61-1.
  2. ↑ Л. Андріюк, О. Зав'ялова, С. Федяєва, В. Яцюк, С. Ломейко, Є. Глебова (2015). Вибрані питання нутріціології: навчальний посібник. Львів-Дрогобич: Коло; Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. с. 118.
  3. ↑ а б Mantzoros, Christos S. (2009). Nutrition and metabolism : underlying mechanisms and clinical consequences. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). [Totowa, N.J.]: Humana. ISBN 978-1-60327-453-1. OCLC 405547076.
  4. ↑ Павлоцька Л.Ф., Дуденко Н.В., Цихановська І.В. та ін. НУТРИЦІОЛОГІЯ Частина 1. Загальна нутриціологія (PDF). для студентів вищих навчальних закладів напряму підготовки «Професійна освіта». {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  5. ↑ Siddiqui, Mohammed Wasim; Rahman, Shafiur (2014). Minimally processed foods : technologies for safety, quality, and convenience. Cham. ISBN 978-3-319-10677-9. OCLC 894509404.
  6. ↑ а б в г Dreher, Mark L. (2018). Dietary fiber in health and disease. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Cham. ISBN 978-3-319-50557-2. OCLC 1012882880.
  7. ↑ Srirajaskanthan, Rajaventhan; Patel, Vinood B. (2013). Handbook of Food Fortification and Health: From Concepts to Public Health Applications Volume 1. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Dordrecht: Springer. ISBN 978-1-4614-7076-2. OCLC 854976188.
  8. ↑ Srirajaskanthan, Rajaventhan; Patel, Vinood B. (2013). Handbook of Food Fortification and Health: From Concepts to Public Health Applications Volume 2. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Dordrecht: Springer. ISBN 978-1-4614-7110-3. OCLC 854976194.
  9. ↑ Bryan, Nathan S.; Loscalzo, Joseph (2017). Nitrite and nitrate in human health and disease. Part of the book series: Nutrition and Health (NH) (вид. 2nd ed). Cham: Humana Press. ISBN 978-3-319-46189-2. OCLC 971587654.
  10. ↑ Kung, Shain-dow; Safari, an O'Reilly Media Company (2014). Biotechnology and Nutrition (вид. 1st edition). ISBN 9781483298658. OCLC 1162607322.
  11. ↑ Kishore, Ganesh M.; Shewmaker, Christine (25 травня 1999). Biotechnology: Enhancing human nutrition in developing and developed worlds. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 96, № 11. с. 5968—5972. doi:10.1073/pnas.96.11.5968. ISSN 0027-8424. PMC 34213. PMID 10339525. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  12. ↑ Bagchi, Debasis; Lau, Francis; Ghosh, Dilip K. (2010). Biotechnology in functional foods and nutraceuticals. Boca Raton, Fla. ISBN 978-1-4200-8712-3. OCLC 630542939.
  13. ↑ Rai, V. Ravishankar (2016). Advances in food biotechnology. Chichester, West Sussex, UK. ISBN 978-1-118-86450-0. OCLC 919452317.
  14. ↑ Dubey, Suresh Kumar; Pandey, Ashok; Sangwan, Rajender Singh (2016). Current developments in biotechnology and bioengineering : crop modification, nutrition, and food production. Amsterdam: Elsevier Science. ISBN 978-0-444-63672-0. OCLC 959150200.
  15. ↑ edited by Alexandru Mihai Grumezescu, Alina Maria Holban (2018). Role of materials science in food bioengineering. London: Academic Press. ISBN 978-0-12-811500-8. OCLC 1030592341.
  16. ↑ Jaiwal, Pawan K.; Chhillar, Anil K.; Chaudhary, Darshna; Jaiwal, Ranjana (2019). Nutritional quality improvement in plants. Cham. ISBN 978-3-319-95354-0. OCLC 1126542352.
  17. ↑ Siddiqui, Mohammed Wasim; Prasad, Kamlesh (2021). Plant secondary metabolites. Volume one, Biological and therapeutic significance. Toronto. ISBN 978-1-77463-107-2. OCLC 1242834192.
  18. ↑ Postharvest management approaches for maintaining quality of fresh. SPRINGER. 2018. ISBN 3-319-79504-X. OCLC 1032359043.
  19. ↑ а б Zempleni, Janos; Daniel, Hannelore (2003). Molecular nutrition. Wallingford, Oxon, UK: CABI Pub. ISBN 978-0-85199-851-0. OCLC 56972066.
  20. ↑ а б Vinciguerra, Manlio; Sanchez, Paul Cordero (2021). Molecular nutrition: mother and infant. London: Academic Press. ISBN 978-0-12-813863-2. OCLC 1200651434.
  21. ↑ а б Brody, Tom (1999). Nutritional biochemistry (вид. 2nd ed). San Diego: Academic Press. ISBN 0-12-134836-9. OCLC 39699995.
  22. ↑ а б Trueman Patricia (2007). Nutritional Biochemistry. Chennai: MJP Publishers. ISBN 81-8094-031-4. OCLC 773163848.
  23. ↑ а б Bhatnagar, Sumit; Malvee, Sangita (2009). Food microbiology and nutrition. New Delhi: SBS Publishers & Distributors. ISBN 978-81-89741-74-7. OCLC 613312173.
  24. ↑ а б Bozoglu, T. Faruk; Recorded Books, Inc (2016). Food Microbiology 2 Volume Set : Principles Into Practice. Hoboken, N.J.: Wiley. ISBN 978-1-119-23785-3. OCLC 948752322.
  25. ↑ а б Nicolle, Lorraine (2022). Using Nutrigenomics Within Personalized Nutrition. London: Jessica Kingsley Publishers. ISBN 978-0-85701-368-2. OCLC 1334886773.
  26. ↑ а б De Caterina, R.; Martínez Hernández, J. Alfredo; Kohlmeier, Martin (2020). Principles of nutrigenetics and nutrigenomics: fundamentals of individualized nutrition. London, United Kingdom. ISBN 978-0-12-804587-9. OCLC 1121477513.
  27. ↑ а б Ferguson, Lynnette R. (2014). Nutrigenomics and nutrigenetics in functional foods and personalized nutrition. Boca Raton, FL: Taylor & Francis/CRC Press. ISBN 978-1-4398-7681-7. OCLC 855535098.
  28. ↑ а б Patel, Vinood B.; Preedy, Victor R. (2019). Handbook of nutrition, diet, and epigenetics. Cham. ISBN 978-3-319-55530-0. OCLC 1082357260.
  29. ↑ а б Ferguson, Bradley S. (2019). Nutritional epigenomics. London, United Kingdom. ISBN 978-0-12-817310-7. OCLC 1110183967.
  30. ↑ а б Yu, Byung Pal (2015). Nutrition, exercise and epigenetics : ageing interventions. Cham. ISBN 978-3-319-14830-4. OCLC 903357062.
  31. ↑ Rippe, James M. (2017). Nutrition in lifestyle medicine. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Cham, Switzerland: Humana Press. ISBN 978-3-319-43027-0. OCLC 967583107.
  32. ↑ Gleeson, Michael (2019). Sport nutrition (вид. Third edition). Champaign, IL. ISBN 978-1-4925-2903-3. OCLC 1006974639.
  33. ↑ Karpinski, Christine; Rosenbloom, Christine; Academy of Nutrition and Dietetics (2017). Sports nutrition : a handbook for professionals (вид. Sixth edition). Chicago. ISBN 978-0-88091-975-3. OCLC 980736624.
  34. ↑ Ryan, Monique (2012). Sports nutrition for endurance athletes (вид. 3rd ed). Boulder, Colo.: VeloPress. ISBN 1-937716-39-2. OCLC 914190703.
  35. ↑ а б Ліса Москоні (2019). Їжа для мозку. Наука розумного харчування. Київ: Наш формат. с. 336. ISBN 978-617-7682-24-9. OCLC 1354831574.
  36. ↑ а б Wildman, Robert E. C. (2020). Handbook of nutraceuticals and functional foods (вид. Third edition). Boca Raton. ISBN 978-1-4987-0373-4. OCLC 1130323346.
  37. ↑ Editors: Norman J. Temple, Ted Wilson, David R. Jacobs, Jr., George A. Bray (2023). NUTRITIONAL HEALTH: strategies for disease prevention. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). [S.l.]: Humana. ISBN 3-031-24662-4. OCLC 1366124249.
  38. ↑ Humphries, Debbie L.; Scott, Marilyn E.; Vermund, Sten H. (2021). Nutrition and infectious diseases: shifting the clinical paradigm. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Cham. ISBN 978-3-030-56913-6. OCLC 1228650322.
  39. ↑ Holick, M. F.; Dawson-Hughes, Bess (2004). Nutrition and bone health. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Totowa, N.J.: Humana Press. ISBN 1-58829-248-7. OCLC 54537157.
  40. ↑ Uribarri, Jaime; Vassalotti, Joseph A. (2020). Nutrition, fitness, and mindfulness: an evidence-based guide for clinicians. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Cham, Switzerland. ISBN 978-3-030-30892-6. OCLC 1139925320.
  41. ↑ Wilson, Ted; Temple, Norman J.; Bray, George A. (2022). Nutrition guide for physicians and related healthcare professions. Part of the book series: Nutrition and Health (NH) (вид. 3rd edition). Cham. ISBN 978-3-030-82515-7. OCLC 1291171548.
  42. ↑ Boullata, Joseph I.; Armenti, Vincent T. (2010). Handbook of drug-nutrient interactions. Part of the book series: Nutrition and Health (NH) (вид. 2nd ed). New York, NY: Humana Press. ISBN 978-1-60327-362-6. OCLC 697196368.
  43. ↑ Corrigan, Mandy L.; Escuro, Arlene A.; Kirby, Donald (2013). Handbook of clinical nutrition and stroke. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). New York: Humana Press. ISBN 978-1-62703-380-0. OCLC 841223125.
  44. ↑ Dreher, Mark L. (2018). Dietary patterns and whole plant foods in aging and disease. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). Cham, Switzerland. ISBN 978-3-319-59180-3. OCLC 1023426648.
  45. ↑ De Pee, Saskia; Taren, Douglas; Bloem, Martin W. (2017). Nutrition and health in a developing world. Part of the book series: Nutrition and Health (NH) (вид. 3rd edition). Cham, Switzerland. ISBN 978-3-319-43739-2. OCLC 972900133.
  46. ↑ Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad (Червень 2017). Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.1093/ije/dyw319. International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056. Процитовано 1 грудня 2022.
  47. ↑ Fan, Huiya; Han, Xiaotong; Shang, Xianwen; Zhu, Zhuoting; He, Mingguang; Xu, Guihua; Chen, Zilin; Deng, Ruidong (27 березня 2023). Fruit and vegetable intake and the risk of cataract: insights from the UK Biobank study. Eye (англ.). с. 1—9. doi:10.1038/s41433-023-02498-9. ISSN 1476-5454. Процитовано 1 квітня 2023.
  48. ↑ Carter, Patrice; Gray, Laura J.; Troughton, Jacqui; Khunti, Kamlesh; Davies, Melanie J. (19 серпня 2010). Fruit and vegetable intake and incidence of type 2 diabetes mellitus: systematic review and meta-analysis. BMJ (англ.). Т. 341. с. c4229. doi:10.1136/bmj.c4229. ISSN 0959-8138. PMC 2924474. PMID 20724400. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  49. ↑ Boeing, Heiner; Bechthold, Angela; Bub, Achim; Ellinger, Sabine; Haller, Dirk; Kroke, Anja; Leschik-Bonnet, Eva; Müller, Manfred J.; Oberritter, Helmut (1 вересня 2012). Critical review: vegetables and fruit in the prevention of chronic diseases. European Journal of Nutrition (англ.). Т. 51, № 6. с. 637—663. doi:10.1007/s00394-012-0380-y. ISSN 1436-6215. PMC 3419346. PMID 22684631. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  50. ↑ Schincaglia, Raquel; Pimentel, Gustavo; Mota, João (2 грудня 2017). Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review. Nutrients (англ.). Т. 9, № 12. с. 1311. doi:10.3390/nu9121311. ISSN 2072-6643. Процитовано 5 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg; Missbach, Benjamin; Stelmach-Mardas, Marta; Boeing, Heiner (2017). An Umbrella Review of Nuts Intake and Risk of Cardiovascular Disease. Current Pharmaceutical Design. Т. 23, № 7. с. 1016—1027. doi:10.2174/1381612822666161010121356. ISSN 1873-4286. PMID 27748190. Процитовано 1 квітня 2023.
  52. ↑ Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin (25 Травня 2016). Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. academic.oup.com (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172.
  53. ↑ Liu, Lihua; Wang, Shan; Liu, Jianchao (2015-01). Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. Molecular Nutrition & Food Research (англ.). Т. 59, № 1. с. 139—146. doi:10.1002/mnfr.201400449. Процитовано 1 грудня 2022.
  54. ↑ ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing (Червень 2017). Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148 (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6. Процитовано 1 грудня 2022.
  55. ↑ а б Zhang, Y.; Zhuang, P.; He, W.; Chen, J. N.; Wang, W. Q.; Freedman, N. D.; Abnet, C. C.; Wang, J. B.; Jiao, J. J. (2018-10). Association of fish and long-chain omega-3 fatty acids intakes with total and cause-specific mortality: prospective analysis of 421 309 individuals. Journal of Internal Medicine (англ.). Т. 284, № 4. с. 399—417. doi:10.1111/joim.12786. Процитовано 1 квітня 2023.
  56. ↑ Petsini, Filio; Fragopoulou, Elizabeth; Antonopoulou, Smaragdi (20 липня 2019). Fish consumption and cardiovascular disease related biomarkers: A review of clinical trials. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. Т. 59, № 13. с. 2061—2071. doi:10.1080/10408398.2018.1437388. ISSN 1040-8398. PMID 29420061. Процитовано 1 квітня 2023.
  57. ↑ Hustad, K. S.; Rundblad, A.; Ottestad, I.; Christensen, J. J.; Holven, K. B.; Ulven, S. M. (2021-05). Comprehensive lipid and metabolite profiling in healthy adults with low and high consumption of fatty fish: a cross-sectional study. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 125, № 9. с. 1034—1042. doi:10.1017/S0007114520002305. ISSN 0007-1145. Процитовано 1 квітня 2023.
  58. ↑ Song, Mingyang; Fung, Teresa T.; Hu, Frank B.; Willett, Walter C.; Longo, Valter D.; Chan, Andrew T.; Giovannucci, Edward L. (1 жовтня 2016). Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality. JAMA Internal Medicine. Т. 176, № 10. с. 1453—1463. doi:10.1001/jamainternmed.2016.4182. ISSN 2168-6106. Процитовано 2 грудня 2022.
  59. ↑ Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg (1 жовтня 2014). Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Lipids in Health and Disease. Т. 13, № 1. с. 154. doi:10.1186/1476-511X-13-154. ISSN 1476-511X. PMC 4198773. PMID 25274026. Процитовано 1 грудня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ Guasch-Ferré, Marta; Hu, Frank B.; Martínez-González, Miguel A.; Fitó, Montserrat; Bulló, Mònica; Estruch, Ramon; Ros, Emilio; Corella, Dolores; Recondo, Javier (13 травня 2014). Olive oil intake and risk of cardiovascular disease and mortality in the PREDIMED Study. BMC Medicine. Т. 12, № 1. с. 78. doi:10.1186/1741-7015-12-78. ISSN 1741-7015. PMC 4030221. PMID 24886626. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  61. ↑ Psaltopoulou, Theodora; Kosti, Rena I.; Haidopoulos, Dimitrios; Dimopoulos, Meletios; Panagiotakos, Demosthenes B. (30 липня 2011). Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13800 patients and 23340 controls in 19 observational studies. Lipids in Health and Disease. Т. 10, № 1. с. 127. doi:10.1186/1476-511X-10-127. ISSN 1476-511X. PMC 3199852. PMID 21801436. Процитовано 1 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  62. ↑ Xu, Zhenjiang; Knight, Rob (2015-01). Dietary effects on human gut microbiome diversity. British Journal of Nutrition (англ.). Т. 113, № S1. с. S1—S5. doi:10.1017/S0007114514004127. ISSN 0007-1145. Процитовано 17 листопада 2022.
  63. ↑ Lozupone, Catherine A.; Stombaugh, Jesse I.; Gordon, Jeffrey I.; Jansson, Janet K.; Knight, Rob (13 вересня 2012). Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota. Nature. Т. 489, № 7415. с. 220—230. doi:10.1038/nature11550. ISSN 0028-0836. PMC 3577372. PMID 22972295. Процитовано 17 листопада 2022.
  64. ↑ Heiman, Mark L.; Greenway, Frank L. (5 березня 2016). A healthy gastrointestinal microbiome is dependent on dietary diversity. Molecular Metabolism. Т. 5, № 5. с. 317—320. doi:10.1016/j.molmet.2016.02.005. ISSN 2212-8778. PMC 4837298. PMID 27110483. Процитовано 17 листопада 2022.
  65. ↑ Vijay, Amrita; Valdes, Ana M. (2022-04). Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review. European Journal of Clinical Nutrition (англ.). Т. 76, № 4. с. 489—501. doi:10.1038/s41430-021-00991-6. ISSN 1476-5640. Процитовано 12 квітня 2023.
  66. ↑ Rowland, Ian; Gibson, Glenn; Heinken, Almut; Scott, Karen; Swann, Jonathan; Thiele, Ines; Tuohy, Kieran (1 лютого 2018). Gut microbiota functions: metabolism of nutrients and other food components. European Journal of Nutrition (англ.). Т. 57, № 1. с. 1—24. doi:10.1007/s00394-017-1445-8. ISSN 1436-6215. PMC 5847071. PMID 28393285. Процитовано 6 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  67. ↑ Zhang, Xintong; Wang, Xiangyu; Zhao, Hong; Cao, Risheng; Dang, Yini; Yu, Binbin (8 травня 2023). Imbalance of Microbacterial Diversity Is Associated with Functional Prognosis of Stroke. Neural Plasticity (англ.). Т. 2023. с. e6297653. doi:10.1155/2023/6297653. ISSN 2090-5904. PMC 10185427. PMID 37197229. Процитовано 8 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  68. ↑ Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati (2 серпня 2021). Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed Gratification (PDF). Journal of Happiness Studies.
  69. ↑ Fitzgerald, Kara N.; Hodges, Romilly; Hanes, Douglas; Stack, Emily; Cheishvili, David; Szyf, Moshe; Henkel, Janine; Twedt, Melissa W.; Giannopoulou, Despina (12 квітня 2021). Potential reversal of epigenetic age using a diet and lifestyle intervention: a pilot randomized clinical trial. Aging (англ.). Т. 13, № 7. с. 9419—9432. doi:10.18632/aging.202913. ISSN 1945-4589. PMID 33844651. Процитовано 29 листопада 2022.
  70. ↑ Brickman, Adam M.; Yeung, Lok-Kin; Alschuler, Daniel M.; Ottaviani, Javier I.; Kuhnle, Gunter G. C.; Sloan, Richard P.; Luttmann-Gibson, Heike; Copeland, Trisha; Schroeter, Hagen (6 червня 2023). Dietary flavanols restore hippocampal-dependent memory in older adults with lower diet quality and lower habitual flavanol consumption. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 120, № 23. doi:10.1073/pnas.2216932120. ISSN 0027-8424. Процитовано 14 червня 2023.
  71. ↑ van den Brink, Annelien C.; Brouwer-Brolsma, Elske M.; Berendsen, Agnes A. M.; van de Rest, Ondine (1 листопада 2019). The Mediterranean, Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH), and Mediterranean-DASH Intervention for Neurodegenerative Delay (MIND) Diets Are Associated with Less Cognitive Decline and a Lower Risk of Alzheimer's Disease-A Review. Advances in Nutrition (Bethesda, Md.). Т. 10, № 6. с. 1040—1065. doi:10.1093/advances/nmz054. ISSN 2156-5376. PMC 6855954. PMID 31209456. Процитовано 7 квітня 2023.
  72. ↑ Cherian, L.; Wang, Y.; Fakuda, K.; Leurgans, S.; Aggarwal, N.; Morris, M. (2019). MEDITERRANEAN-DASH INTERVENTION FOR NEURODEGENERATIVE DELAY (MIND) DIET SLOWS COGNITIVE DECLINE AFTER STROKE. The Journal of Prevention of Alzheimer's Disease. с. 1—7. doi:10.14283/jpad.2019.28. PMC 7199507. PMID 31686099. Процитовано 7 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  73. ↑ Cherian, Laurel; Wang, Y.; Fakuda, K.; Leurgans, S.; Aggarwal, N.; Morris, M. (1 жовтня 2019). Mediterranean-Dash Intervention for Neurodegenerative Delay (MIND) Diet Slows Cognitive Decline After Stroke. The Journal of Prevention of Alzheimer's Disease (англ.). Т. 6, № 4. с. 267—273. doi:10.14283/jpad.2019.28. ISSN 2426-0266. PMC 7199507. PMID 31686099. Процитовано 7 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  74. ↑ Liu, Xiaoran; Morris, Martha Clare; Dhana, Klodian; Ventrelle, Jennifer; Johnson, Kathleen; Bishop, Louise; Hollings, Chiquia S.; Boulin, Adrianna; Laranjo, Nancy (1 березня 2021). Mediterranean-DASH Intervention for Neurodegenerative Delay (MIND) study: Rationale, design and baseline characteristics of a randomized control trial of the MIND diet on cognitive decline. Contemporary Clinical Trials (англ.). Т. 102. с. 106270. doi:10.1016/j.cct.2021.106270. ISSN 1551-7144. PMC 8042655. PMID 33434704. Процитовано 7 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  75. ↑ Mosconi, Lisa (2018). Brain food : the surprising science of eating for cognitive power. New York. ISBN 978-0-399-57399-6. OCLC 990286614.
  76. ↑ Mullin, Gerard E.; Cheskin, Lawrence J.; Matarese, Laura E. (2014). Integrative weight management: a guide for clinicians. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). New York. ISBN 978-1-4939-0548-5. OCLC 879598145.
  77. ↑ de Souza, Russell J; Mente, Andrew; Maroleanu, Adriana; Cozma, Adrian I; Ha, Vanessa; Kishibe, Teruko; Uleryk, Elizabeth; Budylowski, Patrick; Schünemann, Holger (12 серпня 2015). Intake of saturated and trans unsaturated fatty acids and risk of all cause mortality, cardiovascular disease, and type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis of observational studies. The BMJ. Т. 351. с. h3978. doi:10.1136/bmj.h3978. ISSN 0959-8138. PMC 4532752. PMID 26268692. Процитовано 16 жовтня 2022.
  78. ↑ Iwata, Naomi G.; Pham, Matilda; Rizzo, Norma O.; Cheng, Andrew M.; Maloney, Ezekiel; Kim, Francis (2011). Trans fatty acids induce vascular inflammation and reduce vascular nitric oxide production in endothelial cells. PloS One. Т. 6, № 12. с. e29600. doi:10.1371/journal.pone.0029600. ISSN 1932-6203. PMC 3247279. PMID 22216328. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  79. ↑ Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 січня 2022). Trans Fat. FDA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  80. ↑ Stanhope, Kimber L. (2016). Sugar consumption, metabolic disease and obesity: The state of the controversy. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. Т. 53, № 1. с. 52—67. doi:10.3109/10408363.2015.1084990. ISSN 1549-781X. PMC 4822166. PMID 26376619. Процитовано 16 жовтня 2022.
  81. ↑ Basaranoglu, Metin; Basaranoglu, Gokcen; Sabuncu, Tevfik; Sentürk, Hakan (28 лютого 2013). Fructose as a key player in the development of fatty liver disease. World Journal of Gastroenterology. Т. 19, № 8. с. 1166—1172. doi:10.3748/wjg.v19.i8.1166. ISSN 2219-2840. PMC 3587472. PMID 23482247. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  82. ↑ Debras, Charlotte; Chazelas, Eloi; Srour, Bernard; Kesse-Guyot, Emmanuelle; Julia, Chantal; Zelek, Laurent; Agaësse, Cédric; Druesne-Pecollo, Nathalie; Galan, Pilar (11 листопада 2020). Total and added sugar intakes, sugar types, and cancer risk: results from the prospective NutriNet-Santé cohort. The American Journal of Clinical Nutrition. Т. 112, № 5. с. 1267—1279. doi:10.1093/ajcn/nqaa246. ISSN 1938-3207. PMID 32936868. Процитовано 16 жовтня 2022.
  83. ↑ Cholerton, Brenna; Baker, Laura D.; Montine, Thomas J.; Craft, Suzanne (1 листопада 2016). Type 2 Diabetes, Cognition, and Dementia in Older Adults: Toward a Precision Health Approach. Diabetes Spectrum. Т. 29, № 4. с. 210—219. doi:10.2337/ds16-0041. ISSN 1040-9165. PMC 5111529. PMID 27899872. Процитовано 7 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  84. ↑ Lean, Michael E. J.; Te Morenga, Lisa (5 жовтня 2016). Sugar and Type 2 diabetes. British Medical Bulletin. Т. 120, № 1. с. 43—53. doi:10.1093/bmb/ldw037. ISSN 0007-1420. Процитовано 12 квітня 2023.
  85. ↑ Li, Ping; Li, Ming; Wu, Tao; Song, Ying; Li, Yan; Huang, Xiaochang; Lu, Hui; Xu, Zhenjiang Zech (13 вересня 2022). Systematic evaluation of antimicrobial food preservatives on glucose metabolism and gut microbiota in healthy mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 42. doi:10.1038/s41538-022-00158-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 16 жовтня 2022.
  86. ↑ Hrncirova, Lucia; Machova, Vladimira; Trckova, Eva; Krejsek, Jan; Hrncir, Tomas (23 вересня 2019). Food Preservatives Induce Proteobacteria Dysbiosis in Human-Microbiota Associated Nod2-Deficient Mice. Microorganisms. Т. 7, № 10. с. 383. doi:10.3390/microorganisms7100383. ISSN 2076-2607. PMC 6843281. PMID 31548508. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  87. ↑ Irwin, Sally V.; Deardorff, Luz Maria; Deng, Youping; Fisher, Peter; Gould, Michelle; June, Junnie; Kent, Rachael S.; Qin, Yujia; Yadao, Fracesca (7 квітня 2022). Sulfite preservatives effects on the mouth microbiome: Changes in viability, diversity and composition of microbiota. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 4. с. e0265249. doi:10.1371/journal.pone.0265249. ISSN 1932-6203. PMC 8989357. PMID 35390016. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  88. ↑ Chassaing, Benoit; Koren, Omry; Goodrich, Julia K.; Poole, Angela C.; Srinivasan, Shanthi; Ley, Ruth E.; Gewirtz, Andrew T. (2015-03). Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature (англ.). Т. 519, № 7541. с. 92—96. doi:10.1038/nature14232. ISSN 1476-4687. Процитовано 16 жовтня 2022.
  89. ↑ Kobylewski, Sarah; Jacobson, Michael F. (2012-07). Toxicology of food dyes. International Journal of Occupational and Environmental Health. Т. 18, № 3. с. 220—246. doi:10.1179/1077352512Z.00000000034. ISSN 1077-3525. PMID 23026007. Процитовано 16 жовтня 2022.
  90. ↑ Settipane, G. A.; Chafee, F. H.; Postman, I. M.; Levine, M. I.; Saker, J. H.; Barrick, R. H.; Nicholas, S. S.; Schwartz, H. J.; Honsinger, R. W. (1976-06). Significance of tartrazine sensitivity in chronic urticaria of unknown etiology. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 57, № 6. с. 541—546. doi:10.1016/0091-6749(76)90004-x. ISSN 0091-6749. PMID 777074. Процитовано 16 жовтня 2022.
  91. ↑ Jennings, A. S.; Schwartz, S. L.; Balter, N. J.; Gardner, D.; Witorsch, R. J. (1990-05). Effects of oral erythrosine (2',4',5',7'-tetraiodofluorescein) on the pituitary-thyroid axis in rats. Toxicology and Applied Pharmacology. Т. 103, № 3. с. 549—556. doi:10.1016/0041-008x(90)90327-q. ISSN 0041-008X. PMID 2160137. Процитовано 16 жовтня 2022.
  92. ↑ Arnold, L. Eugene; Lofthouse, Nicholas; Hurt, Elizabeth (2012-7). Artificial Food Colors and Attention-Deficit/Hyperactivity Symptoms: Conclusions to Dye for. Neurotherapeutics. Т. 9, № 3. с. 599—609. doi:10.1007/s13311-012-0133-x. ISSN 1933-7213. PMC 3441937. PMID 22864801. Процитовано 16 жовтня 2022.
  93. ↑ Suez, Jotham; Korem, Tal; Zeevi, David; Zilberman-Schapira, Gili; Thaiss, Christoph A.; Maza, Ori; Israeli, David; Zmora, Niv; Gilad, Shlomit (2014-10). Artificial sweeteners induce glucose intolerance by altering the gut microbiota. Nature (англ.). Т. 514, № 7521. с. 181—186. doi:10.1038/nature13793. ISSN 1476-4687. Процитовано 16 жовтня 2022.
  94. ↑ Suez, Jotham; Cohen, Yotam; Valdés-Mas, Rafael; Mor, Uria; Dori-Bachash, Mally; Federici, Sara; Zmora, Niv; Leshem, Avner; Heinemann, Melina (1 вересня 2022). Personalized microbiome-driven effects of non-nutritive sweeteners on human glucose tolerance. Cell (English) . Т. 185, № 18. с. 3307—3328.e19. doi:10.1016/j.cell.2022.07.016. ISSN 0092-8674. PMID 35987213. Процитовано 16 жовтня 2022.
  95. ↑ а б Ruiz-Ojeda, Francisco Javier; Plaza-Díaz, Julio; Sáez-Lara, Maria Jose; Gil, Angel (2019-1). Effects of Sweeteners on the Gut Microbiota: A Review of Experimental Studies and Clinical Trials. Advances in Nutrition. Т. 10, № Suppl 1. с. S31—S48. doi:10.1093/advances/nmy037. ISSN 2161-8313. PMC 6363527. PMID 30721958. Процитовано 16 жовтня 2022.
  96. ↑ Conz, Andrea; Salmona, Mario; Diomede, Luisa (13 квітня 2023). Effect of Non-Nutritive Sweeteners on the Gut Microbiota. Nutrients (англ.). Т. 15, № 8. с. 1869. doi:10.3390/nu15081869. ISSN 2072-6643. PMC 10144565. PMID 37111090. Процитовано 14 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  97. ↑ Suez, Jotham; Cohen, Yotam; Valdés-Mas, Rafael; Mor, Uria; Dori-Bachash, Mally; Federici, Sara; Zmora, Niv; Leshem, Avner; Heinemann, Melina (2022-09). Personalized microbiome-driven effects of non-nutritive sweeteners on human glucose tolerance. Cell. Т. 185, № 18. с. 3307—3328.e19. doi:10.1016/j.cell.2022.07.016. ISSN 0092-8674. Процитовано 14 червня 2023.
  98. ↑ Bulanda, Sylwia; Janoszka, Beata (2022-01). Consumption of Thermally Processed Meat Containing Carcinogenic Compounds (Polycyclic Aromatic Hydrocarbons and Heterocyclic Aromatic Amines) versus a Risk of Some Cancers in Humans and the Possibility of Reducing Their Formation by Natural Food Additives—A Literature Review. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 19, № 8. с. 4781. doi:10.3390/ijerph19084781. ISSN 1660-4601. PMC 9024867. PMID 35457645. Процитовано 14 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  99. ↑ Sahin, Seyda; Ulusoy, Halil Ibrahim; Alemdar, Suleyman; Erdogan, Selim; Agaoglu, Sema (2020-09). The Presence of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) in Grilled Beef, Chicken and Fish by Considering Dietary Exposure and Risk Assessment. Food Science of Animal Resources. Т. 40, № 5. с. 675—688. doi:10.5851/kosfa.2020.e43. ISSN 2636-0780. PMC 7492177. PMID 32968721. Процитовано 16 жовтня 2022.
  100. ↑ Abid, Zaynah; Cross, Amanda J; Sinha, Rashmi (1 липня 2014). Meat, dairy, and cancer1,2,3,4. The American Journal of Clinical Nutrition (англ.). Т. 100. с. 386S—393S. doi:10.3945/ajcn.113.071597. ISSN 0002-9165. PMC 4144110. PMID 24847855. Процитовано 14 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  101. ↑ Hamidi, Elliyana Nadia; Hajeb, Parvaneh; Selamat, Jinap; Abdull Razis, Ahmad Faizal (2016). Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) and their Bioaccessibility in Meat: a Tool for Assessing Human Cancer Risk. Asian Pacific journal of cancer prevention: APJCP. Т. 17, № 1. с. 15—23. doi:10.7314/apjcp.2016.17.1.15. ISSN 2476-762X. PMID 26838201. Процитовано 16 жовтня 2022.
  102. ↑ Domingo, José L.; Nadal, Martí (2016-02). Carcinogenicity of consumption of red and processed meat: What about environmental contaminants?. Environmental Research. Т. 145. с. 109—115. doi:10.1016/j.envres.2015.11.031. ISSN 1096-0953. PMID 26656511. Процитовано 16 жовтня 2022.
  103. ↑ White, Alexandra J.; Bradshaw, Patrick T.; Herring, Amy H.; Teitelbaum, Susan L.; Beyea, Jan; Stellman, Steven D.; Steck, Susan E.; Mordukhovich, Irina; Eng, Sybil M. (2016-04). Exposure to multiple sources of polycyclic aromatic hydrocarbons and breast cancer incidence. Environment International. Т. 89—90. с. 185—192. doi:10.1016/j.envint.2016.02.009. ISSN 1873-6750. PMC 4818720. PMID 26878284. Процитовано 16 жовтня 2022.
  104. ↑ Layton, D. W.; Bogen, K. T.; Knize, M. G.; Hatch, F. T.; Johnson, V. M.; Felton, J. S. (1995-01). Cancer risk of heterocyclic amines in cooked foods: an analysis and implications for research. Carcinogenesis. Т. 16, № 1. с. 39—52. doi:10.1093/carcin/16.1.39. ISSN 0143-3334. PMID 7834804. Процитовано 16 жовтня 2022.
  105. ↑ Nadeem, Hafiz Rehan; Akhtar, Saeed; Ismail, Tariq; Sestili, Piero; Lorenzo, Jose Manuel; Ranjha, Muhammad Modassar Ali Nawaz; Jooste, Leonie; Hano, Christophe; Aadil, Rana Muhammad (2021-07). Heterocyclic Aromatic Amines in Meat: Formation, Isolation, Risk Assessment, and Inhibitory Effect of Plant Extracts. Foods (англ.). Т. 10, № 7. с. 1466. doi:10.3390/foods10071466. ISSN 2304-8158. Процитовано 16 жовтня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  106. ↑ Dioxins and their effects on human health. www.who.int (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  107. ↑ Nutrition, Center for Food Safety and Applied (25 лютого 2022). Dioxin Analysis Results/Exposure Estimates. FDA (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  108. ↑ Cancer: Carcinogenicity of the consumption of red meat and processed meat. www.who.int (англ.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  109. ↑ Crowe, William; Pan, Xiaobei; Mackle, James; Harris, Adam; Hardiman, Gary; Elliott, Christopher T.; Green, Brian D. (28 грудня 2022). Dietary inclusion of nitrite-containing frankfurter exacerbates colorectal cancer pathology and alters metabolism in APCmin mice. npj Science of Food (англ.). Т. 6, № 1. с. 60. doi:10.1038/s41538-022-00174-y. ISSN 2396-8370. Процитовано 30 грудня 2022.
  110. ↑ Singh, Lochan; Varshney, Jay G.; Agarwal, Tripti (15 травня 2016). Polycyclic aromatic hydrocarbons’ formation and occurrence in processed food. Food Chemistry (англ.). Т. 199. с. 768—781. doi:10.1016/j.foodchem.2015.12.074. ISSN 0308-8146. Процитовано 14 квітня 2023.
  111. ↑ а б Fenech, Michael; El-Sohemy, Ahmed; Cahill, Leah; Ferguson, Lynnette R.; French, Tapaeru-Ariki C.; Tai, E. Shyong; Milner, John; Koh, Woon-Puay; Xie, Lin (2011). Nutrigenetics and Nutrigenomics: Viewpoints on the Current Status and Applications in Nutrition Research and Practice. Lifestyle Genomics (english) . Т. 4, № 2. с. 69—89. doi:10.1159/000327772. ISSN 2504-3161. PMC 3121546. PMID 21625170. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  112. ↑ Verma, Meghna; Hontecillas, Raquel; Tubau-Juni, Nuria; Abedi, Vida; Bassaganya-Riera, Josep (2018). Challenges in Personalized Nutrition and Health. Frontiers in Nutrition. Т. 5. doi:10.3389/fnut.2018.00117. ISSN 2296-861X. PMC 6281760. PMID 30555829. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  113. ↑ Chaudhary, Nisha; Kumar, Vinod; Sangwan, Punesh; Pant, Naveen Chandra; Saxena, Abhishake; Joshi, Shourabh; Yadav, Ajar Nath (1 січня 2021). Cifuentes, Alejandro (ред.). 3.36 - Personalized Nutrition and -Omics. Comprehensive Foodomics (англ.). Oxford: Elsevier. с. 495—507. doi:10.1016/b978-0-08-100596-5.22880-1. ISBN 978-0-12-816396-2. PMC 7217104.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  114. ↑ Hinojosa-Nogueira, Daniel; Ortiz-Viso, Bartolomé; Navajas-Porras, Beatriz; Pérez-Burillo, Sergio; González-Vigil, Verónica; de la Cueva, Silvia Pastoriza; Rufián-Henares, José Ángel (2023-01). Stance4Health Nutritional APP: A Path to Personalized Smart Nutrition. Nutrients (англ.). Т. 15, № 2. с. 276. doi:10.3390/nu15020276. ISSN 2072-6643. PMC 9864275. PMID 36678148. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  115. ↑ Proestos, Charalampos (24 грудня 2018). Superfoods: Recent Data on their Role in the Prevention of Diseases. Current Research in Nutrition and Food Science Journal (амер.). Т. 6, № 3. с. 576—593. doi:10.12944/crnfsj.6.3.02. Процитовано 13 квітня 2023.
  116. ↑ а б в Bagchi, Debasis; Swaroop, Anand; Bagchi, Manashi (2015). Genomics, proteomics and metabolomics in nutraceuticals and functional foods (вид. Second edition). Chichester, West Sussex. ISBN 978-1-118-93046-5. OCLC 908699068.
  117. ↑ Berginc, K.; Kreft, S. (2015). Dietary supplements: safety, efficacy and quality. Cambridge. ISBN 978-1-78242-081-1. OCLC 902830695.
  118. ↑ Belsky, Daniel W; Caspi, Avshalom; Corcoran, David L; Sugden, Karen; Poulton, Richie; Arseneault, Louise; Baccarelli, Andrea; Chamarti, Kartik; Gao, Xu (14 січня 2022). Deelen, Joris (ред.). DunedinPACE, a DNA methylation biomarker of the pace of aging. eLife. Т. 11. с. e73420. doi:10.7554/eLife.73420. ISSN 2050-084X. PMC 8853656. PMID 35029144. Процитовано 30 травня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  119. ↑ O'Gorman, A.; Brennan, L. (2017-08). The role of metabolomics in determination of new dietary biomarkers. Proceedings of the Nutrition Society (англ.). Т. 76, № 3. с. 295—302. doi:10.1017/S0029665116002974. ISSN 0029-6651. Процитовано 13 квітня 2023.
  120. ↑ Liu, Rui; Bao, Zheng-Xue; Zhao, Pei-Ji; Li, Guo-Hong (2021-01). Advances in the Study of Metabolomics and Metabolites in Some Species Interactions. Molecules (англ.). Т. 26, № 11. с. 3311. doi:10.3390/molecules26113311. ISSN 1420-3049. PMC 8197931. PMID 34072976. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  121. ↑ Haller, Dirk (2018). The gut microbiome in health and disease. Cham, Switzerland. ISBN 978-3-319-90545-7. OCLC 1047656884.
  122. ↑ Bagchi, Debasis; Downs, Bernard W. (2022). Microbiome, immunity, digestive health and nutrition epidemiology, pathophysiology, prevention and treatment. London: Academic Press. ISBN 978-0-12-822239-3. OCLC 1337027198.
  123. ↑ Debabrata Biswas, Shaik O. Rahaman, editors (2020). Gut microbiome and its impact on health and diseases. Cham, Switzerland: Springer. ISBN 978-3-030-47384-6. OCLC 1192493277.
  124. ↑ Nicholson, Jeremy K.; Holmes, Elaine; Wilson, Ian D. (2005-05). Gut microorganisms, mammalian metabolism and personalized health care. Nature Reviews Microbiology (англ.). Т. 3, № 5. с. 431—438. doi:10.1038/nrmicro1152. ISSN 1740-1534. Процитовано 13 квітня 2023.
  125. ↑ Cryan, J. F.; Clarke, G. (2016). Gut microbiome and behavior. Amsterdam. ISBN 978-0-12-803976-2. OCLC 961344167.
  126. ↑ а б Navas-Molina, Jose A.; Hyde, Embriette R.; Sanders, Jon G.; Knight, Rob (1 серпня 2017). The microbiome and big data. Current Opinion in Systems Biology (англ.). Т. 4. с. 92—96. doi:10.1016/j.coisb.2017.07.003. ISSN 2452-3100. PMC 10019530. PMID 36937228. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  127. ↑ Metabolomics identifies the intestinal geography of microbial metabolite production. Nature Metabolism (англ.). 5 червня 2023. с. 1—2. doi:10.1038/s42255-023-00805-y. ISSN 2522-5812. Процитовано 6 червня 2023.
  128. ↑ M., Basavaraju; B.S., Gunashree; B.S., Srinath (2 листопада 2022). El-Sayed, Hoda (ред.). Microbiome - The Power House of Health and Disease. Effect of Microbiota on Health and Disease (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.106026. ISBN 978-1-80356-098-4.
  129. ↑ Portincasa, Piero; Bonfrate, Leonilde; Vacca, Mirco; De Angelis, Maria; Farella, Ilaria; Lanza, Elisa; Khalil, Mohamad; Wang, David Q.-H.; Sperandio, Markus (2022-01). Gut Microbiota and Short Chain Fatty Acids: Implications in Glucose Homeostasis. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 23, № 3. с. 1105. doi:10.3390/ijms23031105. ISSN 1422-0067. PMC 8835596. PMID 35163038. Процитовано 6 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  130. ↑ Milne-Ives, Madison; Lam, Ching; Cock, Caroline De; Velthoven, Michelle Helena Van; Meinert, Edward (18 березня 2020). Mobile Apps for Health Behavior Change in Physical Activity, Diet, Drug and Alcohol Use, and Mental Health: Systematic Review. JMIR mHealth and uHealth (EN) . Т. 8, № 3. с. e17046. doi:10.2196/17046. PMC 7113799. PMID 32186518. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  131. ↑ Salas-Groves, Emily; Galyean, Shannon; Alcorn, Michelle; Childress, Allison (13 січня 2023). Behavior Change Effectiveness Using Nutrition Apps in People With Chronic Diseases: Scoping Review. JMIR mHealth and uHealth (EN) . Т. 11, № 1. с. e41235. doi:10.2196/41235. PMC 9883741. PMID 36637888. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  132. ↑ Lee, Jinyoung (2021-09). A 3D Food Printing Process for the New Normal Era: A Review. Processes (англ.). Т. 9, № 9. с. 1495. doi:10.3390/pr9091495. ISSN 2227-9717. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  133. ↑ Tejada-Ortigoza, Viridiana; Cuan-Urquizo, Enrique (20 квітня 2022). Towards the Development of 3D-Printed Food: A Rheological and Mechanical Approach. Foods (англ.). Т. 11, № 9. с. 1191. doi:10.3390/foods11091191. ISSN 2304-8158. PMC 9103916. PMID 35563914. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  134. ↑ Tesikova, Karolina; Jurkova, Lucie; Dordevic, Simona; Buchtova, Hana; Tremlova, Bohuslava; Dordevic, Dani (2022-01). Acceptability Analysis of 3D-Printed Food in the Area of the Czech Republic Based on Survey. Foods (англ.). Т. 11, № 20. с. 3154. doi:10.3390/foods11203154. ISSN 2304-8158. PMC 9601544. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  135. ↑ Côté, Mélina; Lamarche, Benoît (2022-01). Artificial intelligence in nutrition research: perspectives on current and future applications. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism (англ.). Т. 47, № 1. с. 1—8. doi:10.1139/apnm-2021-0448. ISSN 1715-5312. Процитовано 13 квітня 2023.
  136. ↑ Kirk, Daniel; Kok, Esther; Tufano, Michele; Tekinerdogan, Bedir; Feskens, Edith J M; Camps, Guido (1 листопада 2022). Machine Learning in Nutrition Research. Advances in Nutrition (англ.). Т. 13, № 6. с. 2573—2589. doi:10.1093/advances/nmac103. ISSN 2161-8313. PMC 9776646. PMID 36166846. Процитовано 13 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  137. ↑ Godfray, H. Charles J.; Aveyard, Paul; Garnett, Tara; Hall, Jim W.; Key, Timothy J.; Lorimer, Jamie; Pierrehumbert, Ray T.; Scarborough, Peter; Springmann, Marco (20 липня 2018). Meat consumption, health, and the environment. Science (англ.). Т. 361, № 6399. с. eaam5324. doi:10.1126/science.aam5324. ISSN 0036-8075. Процитовано 13 квітня 2023.
  138. ↑ Guthman, Julie; Biltekoff, Charlotte (2021-12). Magical disruption? Alternative protein and the promise of de-materialization. Environment and Planning E: Nature and Space (англ.). Т. 4, № 4. с. 1583—1600. doi:10.1177/2514848620963125. ISSN 2514-8486. Процитовано 13 квітня 2023.
  139. ↑ Balakrishnan, Vijay Shankar (1 жовтня 2022). Baltic bacteria sink CO2 into smoothies. Nature Biotechnology (англ.). Т. 40, № 10. с. 1425—1425. doi:10.1038/s41587-022-01507-8. ISSN 1546-1696. Процитовано 13 квітня 2023.
  140. ↑ Waltz, Emily (5 грудня 2022). Chicken from cells is safe to eat, says FDA. Nature Biotechnology (англ.). Т. 41, № 1. с. 8—8. doi:10.1038/d41587-022-00018-w. Процитовано 13 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нутриціологія&oldid=41962941