Харчування людини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Харчува́ння люди́ни є одним з найважливіших чинників, які впливають на її здоров'я.

Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища. Тому питання здорового харчування є одним з найголовніших у реалізації соціальної політики держави. Успішне розв'язання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування.

Для росту організму необхідні білки — природні речовини з яких будуються клітини.

Зміст

Вплив харчування на життя та здоров'я людини [ред.]

Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайно важливий вплив на життя та здоров'я людини, а саме:

  • забезпечує ріст та розвиток молодого організму;
  • формує високий рівень здоров'я, зменшує рівень захворюваності та тяжкості захворювань;
  • відновлює працездатність;
  • забезпечує нормальну репродуктивну функцію;
  • збільшує тривалість життя, у тому числі активного життя;
  • захищає від впливу несприятливих екологічних умов, шкідливих виробничих та побутових чинників;
  • є методом лікування та профілактики захворювання.

Достатнє харчування - це не зникнення відчуття голоду, а таке харчування, яке достатнє за складом і будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 - абсолютно незамінних нутрієнтів та не менше 30 різноманітних страв щотижня

Дія їжі [ред.]

Біологічна дія їжі і різновиди харчування[1]
Група населення Різновид харчування Призначення харчування Біологічна дія
Здорові Раціональне Профілактика аліментарних захворювань Специфічна
Групи ризику Превентивне (функціональне) Профілактика захворювань неспецифічної природи Неспецифічна
Групи із шкідливими умовами праці Лікувально-профілактичне Профілактика професійних захворювань Захисна
Хворі Дієтичне (лікувальне) Відновлення порушеного хворобою гомеостазу і діяльності систем організму Фармакологічна

Специфічно-динамічна дія їжі [ред.]

Специфічно-динамічна дія їжі — збільшення інтенсивності обміну речовин після споживання білкової їжі. Пов'язана, мабуть, із посиленням окисних процесів, необхідних для перетворення харчових речовин в організмі, тому прийом їжі супроводжується підвищенням основного обміну, у разі змішаного харчування на 10 — 15 % за добу. Прийом білків підвищує основний обмін на 30 — 40 %, жирів — на 4 — 14 %, вуглеводів — на 4 — 7 %[2].

Пластична дія їжі [ред.]

Біорегуляторна дія їжі [ред.]

Класифікації складу харчових продуктів [ред.]

Відповідно до класифікації складу харчових продуктів, запропонованою О. О. Покровським, можна виділити в них наступні групи речовин:

Нутрієнти Нехарчові речовини:

Раціон [ред.]

Повноцінний раціон повинен містити достатню кількість усіх видів їжі, яка потрібна людині. Основу його складають вуглеводи, проте в ньому має бути також багато жири, білки, вітамінів і мінеральних речовин.

Рекомендоване споживання продуктів на день[3]
Жінки 19―30 років Для людей, зайнятих помірно
фізичною працею менше 30 хв на день
2000 ккал Для людей, зайнятих фізичною
працею по 30―60 хв щодня
2000―2200 ккал
31―50 років 1800 ккал. 2000―2200 ккал
понад 50 років 1600 ккал. 1800―2200 ккал
Чоловіки 19―30 років 2400 ккал. 2600―3000 ккал
31―50 років 2200 ккал. 2400―3000 ккал
понад 50 років 2000 ккал. 2200―2800 ккал


Розподіл калорій за видами продукції[3]
Продукти Калорійність
1600 1800 2000 2200 2400 2600 2800 3000
Зернові, г 150 180 180 210 240 270 300 300
Овочі, скл. 2 2,5 2,5 3 3 3,5 3,5 4
Фрукти, скл. 1,5 1,5 2 2 2 2 2,5 2,5
Молоко, скл. 3 3 3 3 3 3 3 3
М'ясо, бобові, г 150 150 175 180 195 195 210 210
Олія, ч.л. 5 5 6 6 7 8 8 10
Вільні калорії 132 195 267 290 290 410 426 512

Проблеми харчування у світі [ред.]

Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров'ї населення економічно розвинутих країн:

  • поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, в основі яких порушення вуглеводного і ліпідного обмінів, - атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет;
  • порушення імунного статусу, зокрема з різними видами імунодефіцитів, зі зниженою резистентністю до інфекцій й інших несприятливих факторів навколишнього середовища;
  • збільшення захворювань, пов'язаних з аліментарними дефіцитами мінералів і мікроелементів: залізодефіцитна анемія у дорослих і дітей, захворювання щитоподібної залози, які пов'язані з дефіцитом йоду, захворювання опорно-рухового апарата - з дефіцитом кальцію і магнію та ін.

Структура харчування населення України [ред.]

Структура харчування населення України має такі характерні риси:

  • дефіцит тваринних білків, особливо у населення з низькими доходами;
  • дефіцит ПНЖК родини омега-3 при надлишковому надходженні тваринних жирів;
  • дефіцит більшості вітамінів та мінеральних речовин (Са, Fe, J, F, Se, Zn);
  • дефіцит харчових волокон.

Споживання продуктів харчування в окремих країнах [ред.]

Споживання продуктів харчування в окремих країнах у 1989 (на душу населення за рік), кг[4]
Країни М'ясо і м'ясопродукти в розрахунку на м'ясо (без сала і субпродуктів) Молоко і молочні продукти (включаючи масло; в перерахунку на молоко) Масло Яйця, штук Риба і рибопродукти Цукор Олія Картопля Овочі і баштанні (в перерахунку на свіжі) Фрукти і ягоди (в перерахунку на свіжі без переробки на вино) Хлібні продукти (хліб і макаронні вироби в перерахунку на борошно), борошно, крупи, бобові
Австралія Австралія 98 240 5.9 200 18.2 46 17.2 61 78 105 82
Австрія Австрія 89 330 3.2 255 10.8 36 15.8 61 75 135 72
Болгарія Болгарія 72 267 5.4 268 7.4 35 16.4 32 120 80 150
Велика Британія Велика Британія 72 327 3.1 218 7.7 32 19 112 87 94 87
Данія Данія 96 360 5.1 238 12.3 37 28.5 69 72 70 72
Італія Італія 82 281 6.9 214 29.8 24 25.5 40 163 135 127
Канада Канада 96 301 2.4 210 12.5 42 18.7 68 89 116 75
Куба Куба 39 173 4 230 9.7 50 7.3 66 59 56 108
Монголія Монголія 86 182 1.2 27 16.2 24 1.4 27 22 12 105
Нідерланди Нідерланди 85 281 3 190 1.3 37 29.8 87 97 164 58
Польща Польща 64 407 3.8 194 10.8 47 8.1 141 116 31 118
США США 113 263 2 229 6.1 28 22.9 60 124 97 103
Угорщина Угорщина 66 242 2.3 350 12 39 10 53 84 71 109
Україна Україна 60 367 5.9 280 18.2 46.7 11.9 127 107 46 138
Фінляндія Фінляндія 62 460 8.3 216 2.2 37 5.9 86 45 78 75
Франція Франція 92 410 9.1 271 21.5 36 19.1 79 119 87 83
Німеччина Німеччина* 93 359 7.4 253 13.2 33 14.6 75 83 145 77
Чехія Чехія* 87 449 8.5 336 5.5 29 14.5 79 78 62 112
Японія Японія 37 76 0.7 295 56.3 22 11.7 107 127 54 120

Примітка. Німеччина — федеративна — до об'єднання; Чехо-Словаччина — федеративна, до розпаду.

Див. ще: Список країн за відсотком гладкого населення

Див. також [ред.]

Параметри тіла
Травні процеси

Джерела [ред.]

  1. «Все про все на світі» «Махаон» 2003 251 с. ISBN 966-605-432-9
  2. Зубар Н.М, Основи фізіології та гігієни харчування:Підручник. - К.:Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 341 с.

Примітки [ред.]

Посилання [ред.]