Харчування людини
Харчува́ння люди́ни є одним з найважливіших чинників, які впливають на її здоров'я.
Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища. Тому питання здорового харчування є одним з найголовніших у реалізації соціальної політики держави. Успішне розв'язання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування.
Для росту організму необхідні білки — природні речовини з яких будуються клітини.
Зміст |
Вплив харчування на життя та здоров'я людини [ред.]
Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайно важливий вплив на життя та здоров'я людини, а саме:
- забезпечує ріст та розвиток молодого організму;
- формує високий рівень здоров'я, зменшує рівень захворюваності та тяжкості захворювань;
- відновлює працездатність;
- забезпечує нормальну репродуктивну функцію;
- збільшує тривалість життя, у тому числі активного життя;
- захищає від впливу несприятливих екологічних умов, шкідливих виробничих та побутових чинників;
- є методом лікування та профілактики захворювання.
Достатнє харчування - це не зникнення відчуття голоду, а таке харчування, яке достатнє за складом і будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 - абсолютно незамінних нутрієнтів та не менше 30 різноманітних страв щотижня
Дія їжі [ред.]
| Біологічна дія їжі і різновиди харчування[1] | |||
|---|---|---|---|
| Група населення | Різновид харчування | Призначення харчування | Біологічна дія |
| Здорові | Раціональне | Профілактика аліментарних захворювань | Специфічна |
| Групи ризику | Превентивне (функціональне) | Профілактика захворювань неспецифічної природи | Неспецифічна |
| Групи із шкідливими умовами праці | Лікувально-профілактичне | Профілактика професійних захворювань | Захисна |
| Хворі | Дієтичне (лікувальне) | Відновлення порушеного хворобою гомеостазу і діяльності систем організму | Фармакологічна |
Специфічно-динамічна дія їжі [ред.]
Специфічно-динамічна дія їжі — збільшення інтенсивності обміну речовин після споживання білкової їжі. Пов'язана, мабуть, із посиленням окисних процесів, необхідних для перетворення харчових речовин в організмі, тому прийом їжі супроводжується підвищенням основного обміну, у разі змішаного харчування на 10 — 15 % за добу. Прийом білків підвищує основний обмін на 30 — 40 %, жирів — на 4 — 14 %, вуглеводів — на 4 — 7 %[2].
Пластична дія їжі [ред.]
Біорегуляторна дія їжі [ред.]
Класифікації складу харчових продуктів [ред.]
Відповідно до класифікації складу харчових продуктів, запропонованою О. О. Покровським, можна виділити в них наступні групи речовин:
| Нутрієнти | Нехарчові речовини: |
|
Раціон [ред.]
Повноцінний раціон повинен містити достатню кількість усіх видів їжі, яка потрібна людині. Основу його складають вуглеводи, проте в ньому має бути також багато жири, білки, вітамінів і мінеральних речовин.
| Рекомендоване споживання продуктів на день[3] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Жінки | 19―30 років | Для людей, зайнятих помірно фізичною працею менше 30 хв на день |
2000 ккал | Для людей, зайнятих фізичною працею по 30―60 хв щодня |
2000―2200 ккал |
| 31―50 років | 1800 ккал. | 2000―2200 ккал | |||
| понад 50 років | 1600 ккал. | 1800―2200 ккал | |||
| Чоловіки | 19―30 років | 2400 ккал. | 2600―3000 ккал | ||
| 31―50 років | 2200 ккал. | 2400―3000 ккал | |||
| понад 50 років | 2000 ккал. | 2200―2800 ккал | |||
| Розподіл калорій за видами продукції[3] | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Продукти | Калорійність | |||||||
| 1600 | 1800 | 2000 | 2200 | 2400 | 2600 | 2800 | 3000 | |
| Зернові, г | 150 | 180 | 180 | 210 | 240 | 270 | 300 | 300 |
| Овочі, скл. | 2 | 2,5 | 2,5 | 3 | 3 | 3,5 | 3,5 | 4 |
| Фрукти, скл. | 1,5 | 1,5 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2,5 | 2,5 |
| Молоко, скл. | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| М'ясо, бобові, г | 150 | 150 | 175 | 180 | 195 | 195 | 210 | 210 |
| Олія, ч.л. | 5 | 5 | 6 | 6 | 7 | 8 | 8 | 10 |
| Вільні калорії | 132 | 195 | 267 | 290 | 290 | 410 | 426 | 512 |
Проблеми харчування у світі [ред.]
Докорінні зміни в структурі харчування людини не дозволяють сьогодні навіть теоретично забезпечити традиційними шляхами організм усіма необхідними речовинами. Це призвело до негативних наслідків у здоров'ї населення економічно розвинутих країн:
- поширення серед дорослих різних форм ожиріння (надлишкова маса тіла й ожиріння виявляється в 55 % людей старших за 30 років) і, як наслідок, зростання захворювань, в основі яких порушення вуглеводного і ліпідного обмінів, - атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет;
- порушення імунного статусу, зокрема з різними видами імунодефіцитів, зі зниженою резистентністю до інфекцій й інших несприятливих факторів навколишнього середовища;
- збільшення захворювань, пов'язаних з аліментарними дефіцитами мінералів і мікроелементів: залізодефіцитна анемія у дорослих і дітей, захворювання щитоподібної залози, які пов'язані з дефіцитом йоду, захворювання опорно-рухового апарата - з дефіцитом кальцію і магнію та ін.
Структура харчування населення України [ред.]
Структура харчування населення України має такі характерні риси:
- дефіцит тваринних білків, особливо у населення з низькими доходами;
- дефіцит ПНЖК родини омега-3 при надлишковому надходженні тваринних жирів;
- дефіцит більшості вітамінів та мінеральних речовин (Са, Fe, J, F, Se, Zn);
- дефіцит харчових волокон.
Споживання продуктів харчування в окремих країнах [ред.]
| Країни | М'ясо і м'ясопродукти в розрахунку на м'ясо (без сала і субпродуктів) | Молоко і молочні продукти (включаючи масло; в перерахунку на молоко) | Масло | Яйця, штук | Риба і рибопродукти | Цукор | Олія | Картопля | Овочі і баштанні (в перерахунку на свіжі) | Фрукти і ягоди (в перерахунку на свіжі без переробки на вино) | Хлібні продукти (хліб і макаронні вироби в перерахунку на борошно), борошно, крупи, бобові |
| 98 | 240 | 5.9 | 200 | 18.2 | 46 | 17.2 | 61 | 78 | 105 | 82 | |
| 89 | 330 | 3.2 | 255 | 10.8 | 36 | 15.8 | 61 | 75 | 135 | 72 | |
| 72 | 267 | 5.4 | 268 | 7.4 | 35 | 16.4 | 32 | 120 | 80 | 150 | |
| 72 | 327 | 3.1 | 218 | 7.7 | 32 | 19 | 112 | 87 | 94 | 87 | |
| 96 | 360 | 5.1 | 238 | 12.3 | 37 | 28.5 | 69 | 72 | 70 | 72 | |
| 82 | 281 | 6.9 | 214 | 29.8 | 24 | 25.5 | 40 | 163 | 135 | 127 | |
| 96 | 301 | 2.4 | 210 | 12.5 | 42 | 18.7 | 68 | 89 | 116 | 75 | |
| 39 | 173 | 4 | 230 | 9.7 | 50 | 7.3 | 66 | 59 | 56 | 108 | |
| 86 | 182 | 1.2 | 27 | 16.2 | 24 | 1.4 | 27 | 22 | 12 | 105 | |
| 85 | 281 | 3 | 190 | 1.3 | 37 | 29.8 | 87 | 97 | 164 | 58 | |
| 64 | 407 | 3.8 | 194 | 10.8 | 47 | 8.1 | 141 | 116 | 31 | 118 | |
| 113 | 263 | 2 | 229 | 6.1 | 28 | 22.9 | 60 | 124 | 97 | 103 | |
| 66 | 242 | 2.3 | 350 | 12 | 39 | 10 | 53 | 84 | 71 | 109 | |
| 60 | 367 | 5.9 | 280 | 18.2 | 46.7 | 11.9 | 127 | 107 | 46 | 138 | |
| 62 | 460 | 8.3 | 216 | 2.2 | 37 | 5.9 | 86 | 45 | 78 | 75 | |
| 92 | 410 | 9.1 | 271 | 21.5 | 36 | 19.1 | 79 | 119 | 87 | 83 | |
| 93 | 359 | 7.4 | 253 | 13.2 | 33 | 14.6 | 75 | 83 | 145 | 77 | |
| 87 | 449 | 8.5 | 336 | 5.5 | 29 | 14.5 | 79 | 78 | 62 | 112 | |
| 37 | 76 | 0.7 | 295 | 56.3 | 22 | 11.7 | 107 | 127 | 54 | 120 |
Примітка. Німеччина — федеративна — до об'єднання; Чехо-Словаччина — федеративна, до розпаду.
Див. ще: Список країн за відсотком гладкого населення
Див. також [ред.]
- БАДи
- Енергетична цінність харчових продуктів
- Маркування продуктів
- Фізіологія харчування
- Гіґієна харчування
- Харчова хімія
- Коефіцієнт фізичної активності (КФА)
- Раціональне харчування
- Основний обмін
- Харчовий статус організму
- Харчове отруєння
- Параметри тіла
- Травні процеси
- Метаболізм та гомеостаз
- Всмоктування білків
- Всмоктування води і солей
- Всмоктування вуглеводів
- Всмоктування жирів
Джерела [ред.]
- «Все про все на світі» «Махаон» 2003 251 с. ISBN 966-605-432-9
- Зубар Н.М, Основи фізіології та гігієни харчування:Підручник. - К.:Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 341 с.
Примітки [ред.]
- ↑ http://www.center.crimea.ua/lib_ctek/cirohman_ykict.htm
- ↑ Енергетичний обмін і рекомендовані норми енерговитрат для різних верств населення (2)
- ↑ а б Основи наукової організації здорового харчування// В. К. Береговий
- ↑ Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. [ISBN 5-330-01950-8]
Посилання [ред.]
- Харчування людини у Великому тлумачному словнику сучасної української мови на Lingvo.ua
- Харчовий геноцид українського народу
