Безпліддя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Безпліддя
МКХ-10 N46, N97.0
МКХ-9 606

, 628

DiseasesDB 21627
MedlinePlus 001191
eMedicine med/3535 med/1167
MeSH D007246

Безпліддя, також іноді Неплідність, Непліддя, Безплідність, Стерилітет — нездатність зрілого організму давати потомство.

В ботаніці і рослинництві зазвичай вживають термін «неродючість» або «стерильність», а у відношенні людини і тварин — термін «неплідність (людини) та яловість чи неплідність (худоби)»[1].

Безплідність у людини[ред.ред. код]

Можна вважати шлюб безплідним чи безнащадним, коли вагітність при нормальних шлюбних стосунках не настає протягом 2 років.

У людини розрізняють абсолютне безпліддя, зумовлену невиліковними змінами в статевому апараті чоловіка чи жінки (дефекти розвитку, оперативне, видалення статевих залоз, травми та ін), і відносну, причини якої можуть бути усунуті. Безпліддя називають первинним, якщо вагітності ніколи не було, і вторинною, якщо раніше жінка була вагітною.

Серед причин безпліддя головне місце займають запальні процеси в геніталіях і їх наслідки (більше 75 %). Найчастіше вони обумовлені нелікованими або неадекватно лікованими специфічними процесами, викликаними бактеріями, вірусами. Значно рідше це може бути неспецифічна флора - кишкова паличка, стрептококи або стафілококи - вона переважно лише потяжчує перебіг і прогноз специфічних запальних процесів.

Винуватцями безпліддя у 30—40% випадків є чоловіки. У чоловіків безпліддя зумовлюється найчастіше запальними захворюваннями, зокрема гонореєю або туберкульозом статевих залоз. Основною причиною жіночого безпліддя є запальні ураження статевих органів, що зумовлюються найчастіше гонореєю, абортами, особливо кримінальними, або спробами їх викликати. Спричиняють безпліддя також деякі гінекологічні захворювання, порушення загального обміну речовин та діяльності залоз внутрішньої секреції, нестача в організмі деяких вітамінів. Нещодавно до причин безпліддя додалася недостатня кількість мелатоніна в організмі жінки, який захищає яйцеклітини від вільних радикалів та факторів стресу, але це можна подолати, якщо проводити 8 нічних годин повністю без світла [2]

Лікування[ред.ред. код]

Лікування безпліддя полягає в усуненні основної причини відповідними заходами — фізіотерапією, гормонотерапією, протизапальною терапією. Позитивні наслідки часто дає продування маткових труб. Важливе значення має нормалізація обміну речовин і діяльності нервової системи.[3]

При шийковому чинникові, коли сперматозоїди чоловіка знерухомлюються при попаданні до каналу шийки матки, застосовують внутрішньо-маткову інсемінацію.

В основному ж для лікування безпліддя (при непрохідності чи затрудненій прохідності маткових труб та при багатьох інших причинах жіночої або чоловічому безплідді) використовують допоміжні репродуктивні технології, зокрема ЗІВ — запліднення in-vitro (буквально, «у пробірці») екстракорпорального запліднення.

У випадках чоловічого безпліддя, коли істотно знижена запліднююча здатність чоловічого сім'я (сперми), як правило, застосовують метод ІКСІ (ICSI — Intra Cytoplasmic Sperm Injection — дослівно «введення сперматозоїда до цитоплазми яйцеклітини») або маніпуляційний метод ТЕСА (TESA — Testicular Sperm Aspiration, тобто аспірація (добування) живчиків (сперміїв) з тканини яєчка).

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Ольшанецький О. М. Неплідність і методи її профілактики і лікування. «Педіатрія, акушерство і гінекологія», 1946, № 5;
  • Побединский М. Н. Бесплодие женщины. М., 1953.
  • Олена Кондратенко. Безпліддя. - стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 16.08.2013.