Ace Combat: Assault Horizon

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ace Combat: Assault Horizon

Ace Combat Assault Horizon.png

Розробник Японія Namco Bandai Games[ja]
Видавець Namco Bandai Games[ja]
Частина серії Ace Combat[ja]
Попередня гра серії Ace Combat XI: Skies of Incursion[en]
Наступна гра серії Ace Combat: Assault Horizon Legacy[ja]
Дата випуску Xbox, PlayStation 3:
США 11.10.2011[1]
Австралія 13.10.2011
Японія 13.10.2011
ЄС 12.07.2013
PC:
Newworldmap.svg25.01.2013
Українська немає
Жанр Аркада, Авіасимулятор
Вікові
рейтинги
ESRB: RP — Rating Panding
PEGI: 16+
CERO: C
OFLC (A): PG — Parental Guidence
USK: 16
Платформи Xbox, PlayStation 3, PC[2]
Режими гри Однокористувацька гра, Багатокористувацька гра
Керування Геймпад
Сайт Офіційний веб-сайт гри

Ace Combat: Assault Horizon (яп. エースコンバットアサルト·ホライゾン) — відеогра в жанрі аркадного авіасимулятору створена студією Project Aces[ja] і видана Namco Bandai Games[ja] для PlayStation 3, Xbox 360 та Windows. Гра продовжує серію ігор Ace Combat[ja].

Особливості[ред.ред. код]

Assault Horizon сильно відрізняється від інших ігор серії наступним: вперше в історії серії дія гри відбувається не на альтернативній, а на реальній планеті Земля (так, можна політати в небесах над Майамі, Дубаєм, Вашингтоном і Москвою). Для створення локацій розробники використовували фотографію з космосу, щоб міста в грі були максимально схожі на реально існуючі; з'явилася можливість використовувати вертольоти (тільки AH −64 Апачі і Мі-24); введені режими ведення ближніх боїв (для літаків — Dogfight, для наземної атаки — Air Strike, що робить баталії більш динамічними). Є також місія на AC-130?!, але вона більше схожа на місію на тому ж AC-130?! в Call of Duty 4: Modern Warfare.

Сюжет[ред.ред. код]

Сценарій до гри був написаний відомим американським письменником, автором статей до Нью-Йорк Таймс та військовим спеціалістом Джимом Дефелісом. Дії гри відбуваються в 2015–2016 роках.

Гра починається в Майамі в 2015 році. Полковник Вільям Бішоп, лідер ескадрильї Ворвульф, яка є частиною 108-ї Цільової групи транснаціональних військових сил ООН, за участю сил Росії і НАТО виконує місію з ліквідації російського синдикату " Блатной ". Битва йде нормально, поки не з'являється якийсь пілот з пащею акули на носі і не збиває Бішопа. Бішоп катапультується, але, поки він летить, «Акула» налітає на нього. Виявляється, що це був сон Бішопа. Все відбувається інакше.

Бішоп знаходиться в Східній Африці і ліквідовує бунтівників. Далі два вертолітних ланки — «Шутер» (Апач) і «Номад» (Чорні яструби) — виконують завдання по знищенню збройового складу бунтівників. Після успішного виконання завдання на відході вибухає якась боєголовка, і всі крім Рея і Стрілка (керований персонаж) гинуть. Між натовськими силами і силами російських розпалюються напружені відносини, особливо між генералом НАТО П'єром Ла-Пойнті і російським генералом Іваном Стайглешовим. Інший солдат, російський майор Сергій «Ілліч» Іллічов (Ред Мун 1), радий служити зі своїми американськими колегами і швидко зав'язує дружбу з Бішопом і капітаном Хосе «Гатс» Гутьєрресом (Ворвульф 2). Перед черговим польотом, на базу 108 нападають заколотники. В ході бою Ілліча збивають. Д-Рей і Номади отримують завдання врятувати Ілліча, що він і робить з успіхом, але на відході знову вибухає таємнича боєголовка, що вбиває більшість вертолітників.

Стрілок Рея, Джек, говорить що серед заколотників є російські (мати Джека живе в Санкт-Петербурзі і тому він знає російську вільно). Вони говорили щось про переправлення вантажівок зі зброєю на південь. А єдине місто на півдні це Могадишо. Гатс хоче знищити місто повністю, але Ла-Пойнті відповідає, що воно представляє історичну цінність, але якщо послати штурмову групу то заколотники їх уб'ють. Тоді майор Жаніс Ріл (Рейзор 1) подає ідею послати штурмову групу і прикрити їх з AC-130?! (Спук 01), а Ворвульфи подбають про авіацію. Під прикриттям Спук і шутера, Номади висаджують групу Браво 8 під командуванням лейтенанта Ніколоса. Після підриву бункера зі зброєю, під час евакуації, Ніколос не сів у вертоліт намагаючись знайти одного зі своїх людей, але згодом він дізнається, що його солдата вбили, тому Ніколасу скинули рятівний комплект. Коли Ворвульфи намагалися сісти раптово злетіла ланка Стайглешова «Біг Бер» на терміновий бій з бунтівниками над найближчим містом Карута. Після бою раптово Стайглешов зрадив їх і полетів з половиною російських льотчиків, а його ланку «Біг Бер» повністю знищують. Ілліч залишився на стороні Бішопа.

Після закінчення бою Бішоп зустрів лідера найманців, «Акулу», і втягнув його в дуель. Той бере верх над Бішопом, серйозно пошкодивши його винищувач. На щастя для нього, у Акули кінчається паливо, і вона відступає. Після повернення Бішопа на базу Акула демонструє силу тієї боєголовки, яка вбила більшість вертолітників, використовуючи її і знищуючи Карута. 108-а група залишає Африку.

Після інструктажу Ла-Пойнті з'ясовується, що бунтівники фінансуються злочинним синдикатом «Блатний» і що вони вже 2 рази підривали ядерну боєголовку «Трініті» і що «Акула» — це Герой Росії, полковник Андрій Марков. Ворвульфи летять в Дубай. Місто не збиралися знищувати. Д-Рей і його групи «Шутер» і «Номад» вилетіли до Суецького каналу для знищення зразків «Трініті», але Трініті там не було. Виявляється, все це було відволікаючим маневром. Тим часом у Росії відбувається переворот під лідерством Маркова і Стайглешова, тепер війна йде не з «Блатними», а з НРФ (Нова Російська Федерація). Після всього цього 108-а група летить до Росії, де захоплює фортецю НРФ; несподівано з'являється Марков і скидає «Трініті», але Бішопу вдається підірвати її у повітрі. Після цього вони відбивають напад на базу «Біла». Тим часом майору Рілу на Кавказі знищує базу по запуску МБР з боєголовками «Трініті», а Ворвульфи прикрили її після операції. Пізніше Бішоп рятує російського прем'єр-міністра і знищує флот НРФ. Ла-Пойнті посилає всіх до Москви. Першими йдуть вертолітні ескадрильї «Шутер» (Апач), «Номад» (Чорні яструби) і російська ескадрилья «Оса» (Мі-24). НРФ підриває «Трініті», але Кремль, на щастя, знищити не вдається. Д-Рей був збитий, але вижив. У цей час до Москви прилітаютьи «Ворвульфи». У ході битви з'являється Марков. Бішоп бере гору, але Маркову вдається катапультуватися. Стайглешов здається, однак Марков продовжує битися і вбиває Стайглешова. Він розказує чому він бажає знищити США. Під час одного з бомбардувань випадково загинула його дружина.

Марков бажає знищити Майамі і сам несе у себе на підвісці «Трініті». З'являються «Ворвульфи», Марков пускає ракети в лоб Бішопу, але Гатс затуляє Бішопа собою. Гатс катапультується, і зникає з радарів. Бішоп атакує Маркова в лоб і ушкоджує хвіст «Трініті», Ілліч зраджує Бішопа і вступає з ним у дуель, в якій гине. Марков летить до Вашингтона, щоб підірвати Білий дім. У Вашингтоні під час битви знищують крейсер США Анціо. Після цього 6 бомбардирувальників ТУ-160 намагаються рознести місто, але їх всіх збивають, а 6-ий збитий бомбордировщику падає на міст Вудро Вільсона і знищує пост Джеріко 1 , Джеріко 2 бере на себе командування наземними військами. Неочікувано з'являється Марков і вступає у дуель з Бішопом. Марков гине, але встигає скинути «Трініті». Бішоп знищує бомбу в останній момент і ледь не гине. Після цього він сідає в аеропорту, де його зустрічають як героя. Там же Ріл говорить йому, що Гатс живий і до нього летять рятувальники. Після титрів показують Гатса, за яким прилетіли рятувальники.

Персонажі[ред.ред. код]

Протагоністи :

  • Вільям Бішоп (Ворвульф 1) — місії на літаках. Головний герой гри, лідер ланки «Ворвульф». Заклятий ворог Маркова і Стайглешова. Найкращий друг Гатса. У фіналі вбив Маркова і знищив скинуту Марковим «Трініті» за секунди до того, як вона досягла Білого дому. Пілотував F-22A Raptor, F-16C Fighting Falcon, F-14D Super Tomcat, F-15C Eagle, A-10A Tunderbolt II та F-35B Lighting II.
  • Дуг «Д-Рей» Робінсон (Шутер 1, також командир Номадів) — місії на вертольотах. Лідер ланки «Шутери», однак керує за сумісництвом Номадами. Брав участь у наступі на Москву, де був збитий. За всю гру не вимовив ні слова.
  • Жаніс Ріл (Спук 01 , Рейзор 1) — місія на бомбардувальнику. Лідер ланки «Рейзор». На початку гри була переведена в винищувачі, але потім швидко повернулася в бомбердувальники. Пілотувала AC-130?! і B1-B Lancer.
  • Стрілок — місії зі стрільби з мінігани на Блек Хоукі.

Антагоністи :

  • Андрій «Акула» або «Шарк» Марков — перший і фінальний бос гри. Лідер заколотників, полковник ВПС РФ ,Герой Російської Федерації. Отримав своє прізвисько через малюнок пащі Акули на носі його літака. Ненавидить американців за те, що вони випадково вбили його дружину під час бомбардування. Ніколи не здається, саме через це убив Стайглешова. Найкращий друг Ілліча. В одній з місій переміг Бішопа, але програв у Москві. Хотів підірвати Білий дім, але був убитий Бішопом. Пілотував Су-35, а після того, як був збитий в Москві, пілотував ПАК-ФА. Швидше за все, за основу був узятий Володимир Макаров із серії Call of Duty.
  • Сергій Іллічов (Ред Мун 1) — другий бос гри. Майор ВПС РФ. Найкращий друг Маркова. Спочатку гри подружився з Бішопом і ГАТС. Під кінець гри зрадив Бішопа і намагався його збити, але сам був убитий Бішопом.
  • Іван Стайглешов (Біг-Бер 1) — бос Маркова. Генерал ВПС РФ. Як бос не з'являється. Після Битви за Москву намагався здатися, але був убитий Марковим.

Інші:

  • Хосе «Гатс» Гутьерес (Ворвульф 2) — друг Бішопа і Д-Рея. Збитий Марковим в Майамі. Врятований рятувальниками в кінці гри.
  • Джек — стрілок Д-Рея. Збитий у Москві, але вижив і взяв участь в Битві за Майамі. Вільно знає російську, через те що його мати живе в Петербурзі.
  • Ліон 1 — французький пілот.
  • Тайгер 1 — американський пілот. Збитий у Майамі.
  • Номад 61 — лідер Номадів, але сам у підпорядкуванні Д-Рея.
  • Ворвульф 3 і Ворвульф 4 — ведені Бішопа та Гатса.
  • Томмі — напарник Спенсера, 2-й оператор AC-130?! Спук.
  • Джеріко 1 — американець, керує ЗРК. Загинув у Вашингтоні, коли на нього звалився збитий Ту-160.

Основні військові підрозділи[ред.ред. код]

Підрозділи НАТО:

  • Ескадрилія "Ворвульф" - ескадрилія, якою керує полковник Бішоп. У склад військового формування входять: F-14 Tomcat, F-15 Eagle, F-22 Raptor, F-35 Lightning, F/A 18 Super Hornet, AV-8B Harrier, F-4 Phantom, A-10 Thunderbolt, F-117 Nighthawk. Емблемою ескадрилії є білий виючий вовк на фоні блакитних зірок.
  • Ескадрилія "Шутер" - вертольотна ескадрилія, якою керує капітан Дуг «Д-Рей» Робінсон. Має на озброєнні вертольоти AH-64D Longbow. Її емблемою є чорний павук на сітці на жовтому фоні.
  • Ескадрилія "Номад" - вертольотна ескадрилія авіаціонної підтримки. Має на озброєнні MH-60 Black Hawk. Емблемою підрозділу є мураха з кулеметом на помаранчевому фоні.
  • Ескадрилія "Рейзор" - бомбардувальна ескадрилія, під командування капітана Жаніс Ріл. Має на озброєнні B-2 Spirit, AC-130?! та B-1 Lancer. Емблемою підрозділу є чорний кажанб що скидає бомби на фоні фуксії.
  • Ескадрилія "Ліон" - французька ескадрилія представлена літаком Mirage 2000.
  • Ескадрилія "Даггер" - ескадрилія, що використовує A-10 Thunderbolt II, для прикриття "Шутерів".
  • Ескадрилія "Тайгер" - ескадрилія забезпечує підтримку "Ворвульфа" та "Ліона". Використовує на озброєнні F16-C Fighting Falcon.
  • Ескадра "Ієрихон" - тактична ускадра озброєна пусковими установками "Surface-to-Air Missile[en]" земля-повітря.

Список використаної техніки[ред.ред. код]

Скріншот з гри. На ньому гравець керує вертольотом AH-64 Apache Longbow.

Літаки, в грі не можуть бути куплені за допомогою грошей, як це було в минулих частинах гри. В Assault Horizon доступ до нових літаків відкривається після завершення певних місій, здійснення певних досягень в бою або виконання завдань. Кожен літальний апарат має стандартний вибір озброєння, а також додаткову зброю на вибір, від цього часто залежить успішне закінчення місії і залежить від поставлених задач. Частина Assault Horizon — є єдиною в серії, де крім літаків з'являється можливість керувати гелікоптерами та окремо зброєю на борту.

Винищувачі:

Вертольоти:

Бомбардувальники:

Інші:

ASF-X Шиден II є експериментальним проектом япноського інженера, який поки що не реалізований. В той час як Су-37 Термінатор вже з'являвся в минулих іграх серії Ace Combat[ja].

Всі ці літаки та вертольоти доступні з РС версії без додаткового завантаження.

Види озброєння[ред.ред. код]

Гра включає в себе широкий спектр озброєння та аксесуарів, що можуть бути встановлені на літаки та вертольоти.

  • Ракета «повітря — повітря» одночасного запуску (4AAM/6AAM): запускається в групах по 4 або 6 штук і може вражати більше одної цілі, що знаходяться на середній відстані. Крім того є можливість запускати вю групу ракет в одну ціль, що викликає величезну шкоду.
  • Ракета «повітря — повітря» Radar Guided Semi-Active (SAAM). Ракета великої дальності з граничною точністю попадання. Одночасно запускається одна ракета. Щоб здійснити запуск від гравця вимагається утримувати ціль в прицілі певний час.
  • Ракета «повітря — повітря» високої маневреності (QAAM): одночасно запускається одна ракета, що здатна переслідувати навіть надшвидкі літаки.
  • Ракета «повітря — поверхня»[de]: одночасно запускається одна ракета, що може уражати цілі на великій відстані, має великий діаметр вибуху.
  • Ракета «повітря — поверхня»[de] одночасного запуску (4AGM): запускається в групах по чотири ракети, які здатні уражати одночасно декілька цілей. Дальність ураження — середня. При бажані дозволяється виконувати постріл в одну ціль, що завдасть їй більшого збитку.
  • Pod Machine Gun: (MGP): два спарених кулети.
  • Pod Razzi (RKT): некеровані ракети, що дозволяє швидко уражати скупчення наземних цілей. Наносять порівняно низьку шкоду.
  • Некерована бомба (UGB): завдякі великому радіусу дії спричиняє велику шкоду.
  • Некерована бомба одночасного запуску (MUGB): може встанавлюватися лише на бомбардувальники B1 і B2. Одночасно можливо запустити до 12 бомб.
  • Керована бомба(GPB): бомба призначена для прицільного бомбометання, має малий радіус ураження, але завдає величезного збитку об'єктам в епіцентрі вибуху.
  • Detachable Bomb Dispenser (BDM): Касетна бомба, що призначена для бобардування великих площ. Ефективна при їх массовому застосуванні.
  • Electronic Countermeasures (ECM): елетронні перешкоди, що застосовуються для збиття курсу ракети, що переслідує літак.
  • Trinity (EW1): ядерна зброя, розміщена на крилатих ракетах, що дозволяє атакувати наземні об'єкти на великій відстані. Радіус ураження становить близько 500 метрів. Зброя була розроблена компанією NFR. Вибух може пошкоджувати, або навіть знищувати повітряні цілі. Може застосовуватися лише літаками ПАК ФА. Після застосування розблоковується досягнення гри «лихо».
  • Multipurpose Missile Omnidirectional (ADMM): ракетна зброя, що дозволяє одночасно запускати до 12 ракет і при цьому здатна уражати як повітряні, так і наземні цілі. Встановлюється лише на літак CFA-44.
  • Electromagnetic Launcher (EML): електромагнітна гармата, що датна знищити будь яку ціль з одного пострілу. Недоліками цього виду озброєння є дефіцит боєприпасів та перегрів при застосуванні. Встановлюється лише на літак CFA-44.

Ігрові локації[ред.ред. код]

Геймплей[ред.ред. код]

Головним нововведеням в грі, якого не було в попередніх частинах — режим «Close Range Assault». Система має на меті збільшити інтенсивність боїв і зробити їх більш видовищними. Таким чином розробники пожертвували реалістичністю на користь аркадності. В грі такий режим при повітряному двобої називається «Dogfight Mode» (DFM), а при атаці на наземні об'єкти «Air Strike Mode» (ASM)[3]. Режими не є обов'язковими в грі і вмикаються за бажанням гравця. Щоб почати DFM, гравець має натиснути LB + RB на Xbox 360, L2 + R2 на PS3 та С на ПК, коли він знаходиться на достатньо близькій відстані до ворога. ASM ініціюється натисканням тих же кнопок в певних точках ігрового простору.

Вперше в Ace Combat, гравці мають змогу керувати вертольотами, «стелс»-бомбардувальниками, AC-130?!, бути бортовими стрільцями, таким чином геймплей гри став більш різноманітним.

Керування[ред.ред. код]

В грі присутні два режиму керування «Optimum» та «Original».

  • «Optimum» - режим керування з'являється в серії вперше, але є подібним до режиму "для новачків" в минулих іграх Ace Combat[ja]. Встановлюється на початку гри за замовчуванням.
  • «Original» - режим є аналогом режиму "для експертів" з минулих ігор серії. Він дає змогу гравцеві отримати повні можливості керування літальним апаратом.

Крім режимів керування, в грі, також, присутня велика кількість варіантів для налаштування управління та адаптації до стилю гравця. В них можна регулювати режими керування напрямком польоту, камерою, дросельною заслінкою та рисканням. Перевантаження та автопілот знову з'являються у грі, останній раз вони застосовувалися в Ace Combat 6: Fires of Liberation[ja].

В грі є можливість вмикати такі допоможні функції, як автоматичне вирівнювання, автоматичне уникнення перешкод, автоматичне запобігання звалюванню, допомога при наведені прицілу, автоматичний вибір цілі.

Ace Combat: Assault Horizon для Xbox 360 підтримує джойстики Ace Edge, що були випущені для гри Ace Combat 6: Fires of Liberation[ja].

Сиситема досягнень[ред.ред. код]

Деякі можливості в грі відкриваються лише після завершення місій або після певних досягнень при їх проходженні, в залежності від зароблених балів (бали даються за якісні та кількісні показники гри), а деякі можна лише купити в ігровому онлайн магазині. Змінювати базовий окрас літаків теж стає можливим по мірі проходження місій. Майже всі варіанти окрасу літаків взятті з реальних прототипів. Крім того існує можливість створення власного окрасу як для літаків, так і для вертольотів. Крім окрасу самого літака існує можливість змінити колір диму при запуску ракет (білий, чорний, червоний).

При завершенні кампанії у складності "пілот" або "ас" (відповідають складному і дуже складному рівню складності), у грі буде відкрита можливість використання російського літака Сухой ПАК ФА та ракети Trinity (EW1), ті самі, якими користувався Марков (Акула) у Вашингтоні. Ці ракети здатні завдавати ураження всі об'єктам на великій площі на протязі 10 секунд. Сухой ПАК ФА можна використовувати лише в режимі місій та безкоштовному онлайні. Ракети Trinity можна буде використовувати лише після збитих 8 літаках поспіль і при використанні такої ж ракети у літаків противника.

Зароблені бали під час виконання місій та гри в інтернеті можна витратити на покращення бойових характеристик літакаб а також озброєнняю Наприклад, є можливість розблокувати більш потужні ракети та кулемети, підвищити фізичну витривалість літака і т. д. Але можливо вибрати лише обмежене число покращень за кількістю доступних слотів для них. Один з слотів, що має назву "слот FAS" має можливість вміщати вміння, що діють не лише на власника літака, а й на всі союзні літаки. Таким чином є можливість створювати свою власну унікальну команду з пілотів, що будуть взаємодоповнювати один одного.

Мультиплеєр[ред.ред. код]

У порінянні з Ace Combat 6: Fires of Liberation[ja] мультиплеєр у грі було покращено. В гру повернулися режими спільного проходження місій та "deathmatch"[en], а також з'явилась можливість зіграти у нові види багатокористувацьких боїв: «Capital Conquest» та «Domination». Під час організації гри її можна налаштовувати в залежності від вподобань гравців (максимальна кількість гравців, тривалість гри...), деякі налаштування сатють доступні лише після оплати на PlayStation store.

«Capital Conquest» — гравці діляться на дві команди (4 на 4 або 8 на 8) і кожній команді виділяється свою база. Завдання кожної з команд знищити базу противника та захистити свою. На початку бою, крім вже існуючих баз сторін, що розташовані на різних сторонах карти, існують також і нейтральнік бази, що розташовані посереді поля бою, вони можуть бути захоплені кожною з команд. Коли не залишається жодної нейтральної точки в грі активізуються можливість застосування бомбардувальників, завданням яких є знищення баз противника. Умовою для перемоги є знищення бази противника. Якщо за час, відведений для бою, вичерпано, перемагая так команда у якої база мала більше здоров'я на час закінчення бою. На офіційному сайті Ace Combat кожен гравець може приєднатися до однієї з фракцій (фракціям відповідають міста, що задієні в режимі «Capital Conquest». Після приєднання до фракції, очки, що були зароблені гравцем під час гри у цьому режимі на відповідній карті, будуть начислені і його фракції. Кожні 6 місяців на сайті оголошують фракцію переможця за результатами набраних очок.

«Domination» — традиційний режим, як для багатокористувацьких ігор, захоплення точок. Гравці діляться на дві команди і мають захопити три точки, що розташовані на ігровій локації. Точки захоплюються традиційним чином, гравець має знаходитися в межах дії точки певний визначений час. Для захоплення точок противника потрібно спочатку знищити наземні цілі навколо точки, а потім тим самим способам протриматись біля неї певний проміжок часу. Кожну хвилину командам начісляються бали, по одному балу за кожну захоплену точку. Команда з найбільшою кількістю балів перемагає.

Розробка, вихід та підтримка гри[ред.ред. код]

Перший натяк на розробку гри відбувся в квітні 2010 року, коли компанія Namco Bandai Games[ja] зарееструвала нову торгову марку "Ace Combat: Assault Horizon" [4]. Але офіційно її презентували лише 9 серпня 2010 року, коли був випущений перший трейлер. З нього можна було зробити висновки, що геймплей гри суттєво розширився використанням гелікоптерів та окремим керуванням бортової зброї. Трейлер демонструє керування гелікоптером AH-64 Apache та бортовим кулеметом з борту UH-60 Black Hawk під час атаки на поселення в пустелі, повітряний бій між ВПС США та Росією над Маямі. Гравець, керуючи F-22, знищує декілька літаків противника доки його самого не збивають. Командир 108-ої спецгрупи П'єр Ла Поінт доповідає, що атакою на Маямі керує ас, полковник Марков, на прізвисько "Акула". Російські бійці у конфлікті представлені як "радники та найманці". В трейлері, крім цього всього, можна побачити американський літак A-10, що атакує кораблі.[5] В розширеному трейлері додані сцени повітряного бою, в якому беруть участь літаки F-35 та F-16, місцем бою виступає повітряний простір над містом Дубаї. В ролику літаки атакують нафтові об'єкти в пустелі. Також з ролику можна зробити висновок, що події гри будуть відбуватися у 2015 році і проходити, окрім усього, у Східній Африці. [6]

Демо-версія гри вийшла 13 вересня 2011 року. Власники Playstation 3, могли завантажити її безкоштовно, а власникам Xbox 360 для цього потрібно було мати Xbox LIVE Gold. Пізніше таку можливість отримали власники Xbox LIVE Silver. В демо-версію було включено першу та третю місію гри, з боєм над Маямі та з операцією на гелікоптерах в Африці. [7] Пізніше демо-версія гри була вилучена з вільного завантаження.

Для Європи була випущена особлива версія гри "Limited Edition", що включала в собі саундтрек гри, код для завантаження літака F-4E Phantom II та блокнот з підписами розробників. Гравці, що попередньо замовили гру, отримали її за ціну стандартної версії. [8] Також окремо була випущена версія гри "Helicopter Edition". На додаток до набору з "Limited Edition" в ній додатково в комплекті його радіокерований гелікоптер Black Hawk. В комплект до вертольоту йшов акамулятор до нього, кулькова ручка та брелок.[9]

В Японії та США, для гравців, що попередньо замовили гру додатково в комплет входив код для завантаження літака F-4E Phantom II.[10]

У листопаді 2012 було анонсоване "доповнене видання". Це видання було доступно виключно для ПК. В нього ввійшли виправлене керування та доопрацьована графіка, додаткові літальні апарати, малюннки на літаки та нові карти для мультплеєру. Видання вийшло зимою 2012 року. Схоже видання було випущене і для PlayStation Store, в нього ввійшли карти Токіо та Гонолулу, а також нові літальні апарати: ASF-X Shinden II, F-15S/MTD, Су-37 Terminator, AV-8B Harrier II plus, CFA-44 Nosferatu, and Ka-50 Hokum[ru].

26 листопада 2012 року був випущений патч, виправляв деякі важливі моменти гри в мультиплеєрі, що дозволяли гравцям хитрувати при використанні певної зброї та маневрів. На наступний день була презенована ПК версія гри. ПК версію гри можна було купити через Steam та Games for Windows Marketplace.[11]

Критика та нагороди[ред.ред. код]

Огляди
Іноземні
Оглядач Оцінка
1UP.com D+[12]
ActionTrip 8.0[13]
Allgame 3.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar half.svgStar empty.svg[14]
Computer and Video Games 7.9[15]
Edge 8[16]
Eurogamer 8/10[17]
Famitsu 10/9/9/9 (37 points)[18]
G4 3/5[19]
Game Informer 8.25[20]
GamePro 82[21]
GameSpot 5.5[22]
GamesRadar 4.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar half.svg[23]
GameZone 8.0[24]
Official Xbox Magazine 8.0[25]
Official PlayStation Magazine (US) 8[26]
Агрегатори
Агрегатор Бал
Metacritic 78[27]
Game Rankings 78.54%[28]

Гра отримала переважно позитивні відгуки. Сайт Metacritic дав грі оцінку 78 балів зі 100 (основуючись на 71 відгуку) для Xbox 360 версії та 77 балів з ста (21 відгук) для PlayStation 3 версії.[27] Критики високо оцінили графіку, саундтрек та озвучення персонажів гри, але недоліком вважали сценарій, який називали одноманітним та надто прямолінійним. За відгуками гравців гра також отримала переважно позитивні оцінки: на сайті Metacritic гра отримала 6.8/10 для Xbox 360 версії та 7.2/10 для PlayStation 3. Гравці позитивно відмічали новий геймплей гри, що на їх думку зробив гру більш динамічною. На сайті IGN гру похвалили за аркадні традиції та просте керування і поставили оцінку 7.5/10. Редактор сайту висловив думку, що Assault Horizon швидше виключення ніж продовження серії, навіть у назві гри порядковий номер відсутній, але крім того він висловив невдоволення постійними повторами сцен при режимі «Close Range Assault».[29] GameSpot дали оцінку за гру 5.5 з 10 балів[22], а 1UP поставили грі D+[12], при цьому інтернет ресурси дуже часто порівнювали гру з серією щутерів Call of Duty.

По результатам щорічного голосування читачів порталу AG.ru гра зайняла четверте місце в номінації «Найкращий Симулятор».[30]

У номінації «Екшн року» гра зайняла 3-ю сходинку 2011 року за версією журналу Игромания.[31]

За місяць після релізу гри, у відповідь на позитивні відгуки, Project Aces[ja] створили трейлер, в якому були продемонстровані більшість позитивних відгуків, а також головні особливості гри, що були визнані вдалими критиками та гравцями.[32]

За даними від 8 квітня 2012 року було продано 1.07 міліонів копій гри.[33]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Namco Bandai dates Ace Combat Assault Horizon in US and Europe». Strategy Informer. 11 Травня 2011. 
  2. «Ace Combat Assault Horizon PC version confirmed». Eurogamer. 27 Листопада 2012. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. 
  3. Namco Bandai Games EU (2011). «GAMEPLAY» (англійською). Namco Bandai Games EU. Процитовано 27 червня 2011. 
  4. Spencer (26 квітня 2010). «Ace Combat: Assault Horizon Soaring To Consoles?» (англійською). Siliconera. Архів оригіналу за 4 липня 2010. Процитовано 9 серпня 2010. 
  5. Brendan Sinclair (9 серпня 2010). «Ace Combat Assault Horizon prepares for takeoff» (англійською). Gamespot. Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 9 серпня 2010. 
  6. Dengeki Online (March 2, 2011). «瞬間が生死を分けるドッグファイト! 『エースコンバット アサルト・ホライゾン』» (японською). Dengeki Online. Процитовано 9 березня 2011. 
  7. GamePro (13 вересня 2011). «Two-Mission Ace Combat Assault Horizon Demo Out Today» (англійською). Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 16 вересня 2011. 
  8. Namco Bandai Games EU (2011). «LIMITED EDITION» (англійською). Namco Bandai Games EU. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 26 липня 2011. 
  9. CollectorsEdition. «Ace Combat Assault Horizon Helicopter Edition» (англійською). Процитовано 27 серпня 2012. 
  10. Gamestop (червень 2011). «Ace Combat Assault Horizon - with Bonus!» (англійською). Gamestop. Процитовано 27 червня 2011. 
  11. joar (28 листопада 2012). «Ace Combat Assault Horizonn Coming to PC in Q1 2013» (англійською). gamersyndrome. 
  12. а б «Review: Ace Combat Assault Horizon Tries Too Hard to be Call of Duty» (англійською). 1UP.com. 10 листопада 2011. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013. 
  13. «ACTIONTRIP SCORE» (англійською). ActionTrip. 10 листопада 2011. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013. 
  14. «AllGame Rating» (англійською). Allgame. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013. 
  15. «ACE COMBAT: ASSAULT HORIZON Revies» (англійською). Computer and Video Games[en]. 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  16. «Ace Combat: Assault Horizon review» (англійською). Edge (magazine)[en]. 12 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  17. «Ace Combat: Assault Horizon Review» (англійською). Eurogamer[en]. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  18. «Famitsu review scores» (англійською). Famitsu[ja]. 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  19. «G4TV Rating» (англійською). G4[en]. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  20. «GI Rating» (англійською). Game Informer[en]. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  21. «GamePro wertund» (німецькою). GamePro. 10 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  22. а б «GameSpot's Reviews» (англійською). GameSpot. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  23. «ACE COMBAT ASSAULT HORIZON review» (англійською). GamesRadar[en]. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  24. «Ace Combat: Assault Horizon for PS3, Xbox 360, and PC» (англійською). GameZone. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  25. «Ace Combat: Assault Horizon review» (англійською). Official Xbox Magazine. 13 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  26. «Ace Combat: Assault Horizon review» (англійською). Official PlayStation Magazine (US)[en]. 23 жовтня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  27. а б «Ace Combat: Assault Horizon review» (англійською). Metacritic. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  28. «Ace Combat: Assault Horizon review» (англійською). Game Rankings. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013. 
  29. Jack DeVries (13 жовтня 2011). «Ace Combat: Assault Horizon Review». IGN. Процитовано 27 серпня 2012. 
  30. «Absolute TOP 2011. Ace Combat: Assault Horizon» (російською). Absolute Games. Архів оригіналу за 2012-09-06. Процитовано 3 квітня 2012. 
  31. Алексей Макаренков, Алексей Моисеев, Александр Трифонов, Илья Янович, Кирилл Волошин, Максим Еремеев, Ольга Анциферова, Сергей Колокольников Игровые итоги 2011 года // Игромания. — 2012. — № 2 (173). — С. 37—65.(рос.)
  32. ACE COMBAT® ASSAULT HORIZON ACCOLADES TRAILER. Namco Bandai Games.
  33. Brendan Sinclair (8 квітня 2012). «Dark Souls sells 1.19 million». GameSpot. Процитовано 27 серпня 2012. 

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Макаренков Алексей, Моисеев Алексей, Трифонов Александр, Янович Илья, Волошин Кирилл, Еремеев Максим, Анциферова Ольга, Колокольников Сергей Игровые итоги 2011 года // Игромания. — 2012. — № 2 (173). — С. 37—65.(рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Офіційні сайти[ред.ред. код]

Профільні ресурси[ред.ред. код]

Фан-Сайти[ред.ред. код]