Рудьковський Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Миколайович Рудьковський

Час на посаді:
4 серпня 2006 — 18 грудня 2007
Президент  Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр  Віктор Янукович
ПопередникВіктор Бондар
НаступникЙосип Вінський

Народився18 грудня 1967(1967-12-18) (50 років)
село Старий Биків
Бобровицький район,
Чернігівська область, Українська РСР,
СРСР СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партіяСПУ
rudkovskiy.com

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
4-го скликання
Соціалістична партія України 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Соціалістична партія України 25 травня 2006 12 вересня 2006
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 20 лютого 2014

Мико́ла Микола́йович Рудько́вський (нар. 18 грудня 1967, село Старий Биків, Бобровицький район, Чернігівська область) — український політик, колишній Міністр транспорту та зв'язку України (20062007), колишній нардеп і член Партії регіонів.

Освіта

1985 — закінчив Новобиківську середню школу з відзнакою і вступив до Чернігівського педінституту на факультет історії та права. 19861988 — служив у Радянській армії в ракетних військах стратегічного призначення.

1991-1993 — навчався у Віденському економічному університеті на факультеті «Торговельна наука». 1996 року закінчив Чернігівський педагогічний університет за спеціальністю «історик». 2000 року, закінчивши Київський економічний університет, здобув кваліфікацію магістр «Управління міжнародним бізнесом».

Трудова діяльність

Працював у кількох австрійських компаніях менеджером та, отримавши відповідний досвід, заснував свою компанію у Відні.

З 1994 до 1996 року працював головним консультантом Управління з питань економіки Адміністрації Президента України. У 19961997 роках працював в АТ «Держінвест України» на посаді директора. З січня 1998 року працював заступником Голови Правління АТ «Укргазпром», а після реформування АТ «Укргазпром» в НАК «Нафтогаз України» — заступником генерального директора ДК «Торговий дім» НАК «Нафтогаз України».

Політична діяльність

Протягом 20002002 років працював помічником-консультантом народного депутата України Валентини Семенюк.

2002нардеп IV скл. (СПУ) і працював у Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки.

2006 — обраний нардепом V скл., головою підкомітету соціальних програм Комітету ВРУ з питань бюджету.

20062007 — очолював Міністерство транспорту та зв'язку України. Під час перебування на цій посаді був учасником кількох скандалів:

  • публічно звинуватив Секретаріат Президента у організації терористичних актів, які призвели до аварій на залізниці;
  • звинувачений в організації чартерного рейсу до Парижа для особистих потреб, що завдало збитків державі на майже 400 000 грн.

2009 — заснував благодійну організацію «Благодійний Фонд Миколи Рудьковського». 2010 року обраний депутатом Чернігівської обласної ради VI скл., був членом постійної комісії з питань бюджету та фінансів.

У 2012 році обраний народним депутатом України VII скликання, працює у Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки. Член Соціалістичної партії України.

З 1999 по 2006 роки — перший секретар Чернігівського обласного комітету СПУ.

З лютого 2010 по серпень 2011 року — перший секретар Політради СПУ.

12 жовтня 2013 був обраний головою Соціалістичної партії України. 2014 року втік з України.[1]

Микола мав проблеми з українським Інтерполом як фігурант у справі викрадення екс-очільника Нафтогазвидобування Олега Семінського (був власником компанії разом з Нестором Шуфричем). Семінського викрали 2011 року і тримали в заручниках до 2016-го, а серед замовників вказувалось ім'я Рудьковського.[2]

На початку квітня 2018 року заарештований в Дубаї за перетин кордону за підробним паспортом Іраку. Він планував видобувати нафту в іракському Курдистані, однак через розбіжності з урядом автономії зробити цього не зміг. 7 травня його випущено на свободу. [3]

28 вересня 2018 року заарештований в Москві за звинуваченням у розкраданні майна посольства РФ у Києві 2014 року «із групою осіб». [4]

Критика

2007 року Рудьковського звинувачено в зловживання службовим становищем і розтраті коштів у особливо великих розмірах. Зокрема йому інкримінувались поїздки за кордон за державні кошти.[5] 26 травня 2010 — суддя Печерського суду Києва Олег Білоцерківець закрив справу Рудьковського, на засіданні держава оголосила про відмову від обвинувачень і відбулася заміна прокурора. [6][7]

У Верховній раді як мінімум двічі був помічений у неособистому голосуванні. [8]

Особисте життя

Нагороди

Посилання


Попередник:
Віктор Бондар
4-й Міністр транспорту та зв'язку України
4 серпня 200618 грудня 2007
Наступник:
Йосип Вінський
  1. ЗМІ: Екс-міністра Миколу Рудьковського затримано в Дубаї. Процитовано 2018-10-02. 
  2. Экс-министр Рудьковский был задержан в Дубае, - источник. LB.ua. Процитовано 2018-10-02. 
  3. Поліція Дубая відпустила українського екс-міністра Рудьковського, – ЗМІ - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2018-10-02. 
  4. У Москві затриманий український екс-міністр Рудьковський – відео. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-10-02. 
  5. Николай Рудьковский: жесткая посадка. Украинская правда. Процитовано 2018-04-11. 
  6. Суддя Білоцерківець закрив справу Рудьковського | Каталог ФАР | ЧЕСНО. far.chesno.org (uk). Процитовано 2018-10-02. 
  7. Справа Рудьковського: подвійні стандарти в дії. Українська правда (uk). Процитовано 2018-10-02. 
  8. Рудьковський Микола Миколайович | ЧЕСНО. www.chesno.org (uk). Процитовано 2018-10-02.