Рудьковський Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Миколайович Рудьковський

Час на посаді:
4 серпня 2006 — 18 грудня 2007
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Віктор Янукович
Попередник Віктор Бондар
Наступник Йосип Вінський

Народився 18 грудня 1967(1967-12-18) (50 років)
село Старий Биків
Бобровицький район,
Чернігівська область, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія СПУ

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
4-го скликання
Соціалістична партія України 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Соціалістична партія України 25 травня 2006 12 вересня 2006
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 20 лютого 2014

Мико́ла Микола́йович Рудько́вський (нар. 18 грудня 1967, село Старий Биків, Бобровицький район, Чернігівська область) — український політик, Міністр транспорту та зв'язку України (20062007).

Освіта

У 1985 році закінчив Новобиківську середню школу з відзнакою і вступив до Чернігівського педагогічного інституту на факультет історії та права. З 19861988 рр. служив у лавах Радянської армії, ракетні війська стратегічного призначення.

З 1991 по 1993 рік навчався у Віденському економічному університеті на факультеті «Торговельна наука». У 1996 році закінчив Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю історик. У 2000 році, закінчивши Київський національний економічний університет, здобув кваліфікацію магістр «Управління міжнародним бізнесом».

Трудова діяльність

Працював у кількох австрійських компаніях менеджером та, отримавши відповідний досвід, заснував свою компанію у Відні.

З 1994 до 1996 року працював Головним консультантом Управління з питань економіки Адміністрації Президента України. У 19961997 роках працював в АТ «Держінвест України» на посаді директора. З січня 1998 року працював заступником Голови Правління АТ «Укргазпром», а після реформування АТ «Укргазпром» в НАК «Нафтогаз України» — заступником генерального директора ДК «Торговий дім» НАК «Нафтогаз України».

Політична діяльність

Протягом 20002002 років працював помічником-консультантом народного депутата України Валентини Семенюк.

У 2002 році був обраний народним депутатом України IV скликання і працював у Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки.

У 2006 році був обраний народним депутатом України V скликання, головою підкомітету соціальних програм Комітету ВРУ з питань бюджету.

У 20062007 рр. очолював Міністерство транспорту та зв'язку України. Під час перебування на цій посаді був учасником кількох скандалів:

  • публічно звинуватив Секретаріат Президента у організації терористичних актів, які призвели до аварій на залізниці;
  • звинувачений в організації чартерного рейсу до Парижа для особистих потреб, що завдало збитків державі на майже 400 000 грн.

У 2009 році заснував благодійну організацію «Благодійний Фонд Миколи Рудьковського». У 2010 році за результатами місцевих виборів був обраний депутатом Чернігівської обласної ради VI скликання — був членом постійної комісії з питань бюджету та фінансів.

У 2012 році обраний народним депутатом України VII скликання, працює у Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки.

Член Соціалістичної партії України.

З 1999 по 2006 роки — перший секретар Чернігівського обласного комітету СПУ.

З лютого 2010 по серпень 2011 року — перший секретар Політради СПУ.

12 жовтня 2013 був обраний головою Соціалістичної партії України.

Критика

2008 року Рудьковського звинувачено в зловживання службовим становищем і розтраті коштів у особливо великих розмірах. Зокрема йому інкримінувались поїздки за кордон за державні кошти.[1]

Особисте життя

Не одружений, виховує двох доньок.

Володіє трьома мовами (англійська, німецька, іспанська).

Нагороди

Посилання


Попередник:
Віктор Бондар
4-й Міністр транспорту та зв'язку України
4 серпня 200618 грудня 2007
Наступник:
Йосип Вінський
  1. Николай Рудьковский: жесткая посадка. Украинская правда. Процитовано 2018-04-11.