Адміністративний поділ Нацистської Німеччини
Адміністративний поділ Нацистської Німеччини у 1934—1945 роках був заснований на Ґау (нім. Gau) — одиницях територіального поділу.
Ґау було сформовано в 1926 році як регіональні округи нацистської партії у Веймарській Німеччині на основі територіальних змін після Першої світової війни[1]. Система Ґау була створена в 1934 році як частина процесу Gleichschaltung (Гляйхшальтунг), замінивши де-юре систему земель (держав) і прусських провінцій, які не мали адміністративної мети після Закону про дозвіл 1933 року та були зведені до рудиментарних органів. Кожне Ґау очолював адміністративний лідер, ґауляйтер, високопоставлений чиновник нацистської партії з майже автократичними повноваженнями.
У 1934 році Німеччина складалася з 32 Ґау, зрештою досягнувши піку в 42 Ґау з регіонами, окупованими з 1938 до початку 1939 років (Австрія, Судети, Мемелланд) і завойованими під час Другої світової війни, включеними до існуючих Ґау або організованою як Райхсгау, особливий тип Ґау, де ґауляйтер також обіймав посаду райхштатгальтера[1][2]. Система Ґау була розпущена 8 травня 1945 року після капітуляції нацистської Німеччини.
Етимологія[ред. | ред. код]
Ґау — це архаїчний німецький термін для позначення регіону в країні, часто колишньої або фактичної провінції, який використовувався в середньовіччі як приблизно відповідний англійському графству. Термін був відроджений нацистською партією в 1920-х роках як назва регіональних об'єднань партії у Веймарі в Німеччині, розташованих в основному вздовж земельних і районних ліній.
Ґау, Райхсг і Землі[ред. | ред. код]
Ґау існувала паралельно з німецькими державами, землями та прусськими провінціями протягом нацистського періоду. Формально, адміністративний поділ Веймарської Німеччини залишився на місці як було. Зрештою від плану скасування земель відмовилися, оскільки Гітлер ухилився від структурних реформ, так званої рейхсреформи, побоюючись, що це засмутить місцевих партійних лідерів. З тієї ж причини протягом цього часу кордони Ґау залишалися незмінними в межах Німеччини. Ґау було розширено лише за рахунок додавання окупованих територій після 1938 року[3]. Хоча система землі продовжували існувати, реальна влада на місцевому рівні належала ґауляйтерам, а не президентам-міністрам німецьких земель. Ґауляйтери були безпосередньо призначені Гітлером і підзвітні лише йому. На практиці втручання згори було рідкісним, а їхня влада майже абсолютною[1].
Ґау заснованиі у 1934 році[ред. | ред. код]
| Українська назва | Німецька назва | Штаб-квартира | Засновано | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Баден | Baden | Карлсруе | 1934 | Сформовано із земель Баден; в 1940-45 Ґау включав колишні землі французьського департаменту Нижній Рейн and Верхній Рейн і був перейменований на Баден-Ельзас |
| Байройт | Bayreuth | Байройт | 1934 | Сформовано із східної частини земель Баварія; в оригіналі названою як Bayrische Ostmark, перейменовано в Ґау Байройт в 1942; також увійшла до складу Чехословаччини з 1938 року |
| Кельн-Ахен | Köln-Aachen | Кельн | 1934 | Сформовано із північно-центральної частини земель Пруської провінції Рейн |
| Дюссельдорф | Düsseldorf | Дюссельдорф | 1934 | Сформовано із північної половини земель Пруської провінції Рейн |
| Східна Пруссія | Ostpreußen | Кенігсберг | 1934 | Сформовано із земель Східної Пруссії; з 1939 включав також території, приєднані з Польщі |
| Східний Ганновер | Ost-Hannover | Люнебург | 1934 | Сформовано із земель північної, центральної і східної частини Прусського Ганноверу |
| Виборчий Гессен | Kurhessen | Кассель | 1934 | Сформовано із північної половини земель Пруської провінції Гессен-Нассау |
| Ессен | Essen | Ессен | 1934 | Сформовано із земель північної частки Пруської провінції Рейн |
| Франконія | Franken | Нюрнберг | 1934 | Сформовано із земель центральної частини Баварії |
| Великий Берлін | Groß-Berlin | Берлін | 1934 | Сформовано із земель Пруської провінції Великий Берлін |
| Галле-Мерзебург | Halle-Merseburg | Галле | 1934 | Сформовано із земель південної половини Прусської Саксонії |
| Гамбург | Hamburg | Гамбург | 1934 | Сформовано із земель Гамбургу |
| Гессен-Нассау | Hessen-Nassau | Франкфурт-на-Майні | 1934 | Сформовано із земель Народної республіки Гессе і південної половини Прусської провінції Гессен-Нассау |
| Кобленц-Трір | Koblenz-Trier | Кобленц | 1934 | Сформовано із земель південної половини Прусської провінції Рейн; перейменовано в Ґау Мозельланд в 1942, після приєднання до колишньої незалежної країни Люксембург |
| Магдебург-Ангальт | Magdeburg-Anhalt | Дессау | 1934 | Сформовано із земель Вільної Держави Ангальт і північної половини Прусської Саксонії |
| Мейн-Франконія | Mainfranken | Вюрцбург | 1934 | Сформовано із земель північно-західної частини Баварії |
| Бранденбурзький марш | Mark Brandenburg | Берлін | 1934 | Сформовано із земель Пруської провінції Бранденбург |
| Мекленбург | Mecklenburg | Шверін | 1934 | Сформовано із земель Вільної Держави Mecklenburg-Schwerin |
| Мюнхен-Верхня Баварія | München-Oberbayern | Мюнхен | 1934 | Сформовано із земель південно-східної частини Баварії |
| Померанія | Pommern | Щецин | 1934 | Сформовано із земель Прусської Провінції Померанія |
| Острів Пфальц | Saarpfalz | Нойштадт-ан-дер-Вайнштрассе | 1934 | Сформовано із земель Баварського Пфальцу і Прусського Саар; перейменовано в Ґау Вестмарк в 1940 після приєднання частини Лотарингії |
| Саксонія | Sachsen | Дрезден | 1934 | Сформовано із земель Саксонії |
| Шлезвіг-Гольштейн | Schleswig-Holstein | Кіль | 1934 | Сформовано із земель Прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн, Вільного міста Любек і території посеред Вільної Держави Ольденбург |
| Сілезія | Schlesien | Вроцлав | 1934 | Сформовано із земель Пруської провінції Верхня Сілезія (разом з анексованої частиною Польщі розпочинаючи з 1939) і Провінція Нижня Сілезія. В 1938 провінція також була об'єднана в одну Ґау; в 1941 обидві провінції і Ґау були розділені на дві частини |
| Південний Ганновер-Брансвік | Südhannover-Braunschweig | Ганновер | 1934 | Сформовано із земель Вільної Держави Брунсвік і південної та західної частини провінції Ганновер |
| Швабія | Schwaben | Аугсбург | 1934 | Сформовано із земель південно-західної частини Баварії |
| Тюрінгія | Thüringen | Веймар | 1934 | Сформовано із земель Тюрингії і прилеглої території Прусської Саксонії |
| Везер-Емс | Weser-Ems | Ольденбург | 1934 | Сформовано із земель Вільної Держави Ольденбург (за вийнятком зовнішніх не прилеглих території), земель Вільного міста Бремен і дальньої західної частини Прусського Ганноверу |
| Вестфалія-Північ | Westfalen-Nord | Мюнстер | 1934 | Сформовано із земель Вільної держави Ліппе, Вільної Держави Шаумбург-Ліппе і північної половини Прусської Провінція Вестфалія |
| Вестфалія-Південь | Westfalen-Süd | Дортмунд | 1934 | Сформовано із земель південної половини Прусської Провінції Вестфалія |
| Вюртемберг-Гогенцоллерн | Württemberg-Hohenzollern | Штутгарт | 1934 | Сформовано із земель Вільної народної держави Вюртемберг і Прусської Провінції Гогенцоллерн |
Райхсґау засновані у 1930-х роках[ред. | ред. код]
Нові рейхсґау були створені після аншлюсу Австрії та включення Судетської області за Мюнхенською угодою. Південні частини Чехословаччини, також отримані за Мюнхенською угодою, не були включені до Рейхсґау Судетської області, а включені до північного рейхсґау колишньої Австрії.
| Українська назва | Німецька назва | Штаб-квартира | Засновано | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Carinthia | Kärnten | Клагенфурт-ам-Вертерзе | 1938 | Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Каринтія та Східний Тіроль, включена з 1941 року Верхня Крайна (нім. Oberkrain), Словенія |
| Lower Danube | Niederdonau | Кремс-ан-дер-Донау | 1938 | Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Нижньої Австрії і північного Бургенланду; з 1939 р. були включені частини південної Моравії. У 1943 році Гітлер відвідав Гау і сказав гауляйтеру Гуго Юрі, що найближчим часом столицею стане Брюнн (Брно)[4] |
| Salzburg | Salzburg | Зальцбург | 1938 | Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Зальцбург |
| Styria | Steiermark | Грац | 1938 | Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Штирія та південної частини Бургенланду; з 1941 р. входила Нижня Штирія, Словенія |
| Sudetenland | Sudetenland | Ліберець | 1938 | Утворена з переважно німецькомовних частин Чехословаччини, які були передані Німеччині після Мюнхенської угоди |
| Tyrol-Vorarlberg | Tirol-Vorarlberg | Інсбрук | 1938 | Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Форарльберг і північної частини Тіроль |
| Upper Danube | Oberdonau | Лінц | 1938 | Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Верхньої Австрії та Ауссеерланду, частини Штирії; з 1939 р. були включені частини південної Богемії |
| Vienna | Wien | Відень | 1938 | Утворена з колишньої австрійської федеральної землі Відень та прилеглих частин колишньої Нижньої Австрії |
Райхсґау, заснований під час Другої світової війни[ред. | ред. код]
З територій, анексованих у Польщі та вільного міста Данциг у 1939 році, було створено Райхсґау Вартеланд і Райхсґау Данціг-Західна Пруссія. Анексовані території довоєнної Польщі, які не входили до цих двох рейхсґау були включені до сусідніх Гау Східної Пруссії та Сілезії. Велике Герцогство Люксембург, а також Ельзас-Лотарингія, анексовані у довоєнної Франції в 1940 році, були приєднані до прикордонної південно-західної Ґау нацистської Німеччини.
| Українська назва | Німецька назва | Штаб-квартира | Засновано | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Данциг — Західна Пруссія | Данциг–Вестпреусен | Данціг | 1939 | Утворене у вільному місті Данціг і польському регіоні Поморського воєводства, які були окуповані Німеччиною в 1939 році, а також у німецькому губернаторстві Західна Пруссія, що діяло до 1939 року в межах тодішньої Східної Пруссії |
| Вартеланд | Wartheland | Позен | 1939 | Утворилося в основному в польському регіоні Познанського воєводства та об'єднало території навколишніх воєводств після німецької окупації Польщі. Називався Reichsgau Posen до січня 1940 року, коли його перейменували на честь річки Warthe (Варта) |
Аусландсґау[ред. | ред. код]
Існувала також екстериторіальна організація Ґау під назвою «Auslandsorganisation» (Аусландсорганізаціон) для членів партії за кордоном. Його штаб-квартира була в Берліні. Цей Аусландсґау вважався 43-м ґау нацистської Німеччини.
Операційні зони[ред. | ред. код]
Після повалення режиму Беніто Муссоліні італійський уряд таємно почав переговори з союзниками про перехід Італії на бік союзників. У відповідь німці окупували значну частину Італії, звільнили Муссоліні та знову поставили його маріонетковим правителем нової фашистської держави в тих частинах, які були окуповані німецькою армією. Хоча офіційно контроль над усіма територіями, які утримувала колишня фашистська Італія, великі частини на північному сході, розташовані між Швейцарією та Адріатикою, були реорганізовані як Операційні зони (Operationszonen). Вони були неофіційно анексовані Німеччиною та приєднані до сусіднього Ґау Рейху. Таких операційних зон було дві:
| Українська назва | Оригінальна назва | Штаб-квартира | Засновано | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Операційна зона Адріатичного узбережжя | Operationszone Adriatisches Küstenland (OZAK) | Трієст | 1943 | Утворена з окупованих Італією територій югославської Словенії, півострова Істрія, Рієки (Фіуме), провінцій Фріулі та Горіція. Приєднана (не включена) до Рейхсґау Каринтії. |
| Операційна зона Передгір'я Альп | Operationszone Alpenvorland (OZAV) | Бозен | 1943 | Утворена з колишнього Південного Тіролю, італійського Трентіно та прилеглих менших частин північно-східної Італії. Приєднана (не включена) до Райхсґау Тіроль-Форарльберг. |
У додатковому наказі OKW від 10 вересня 1943 року Гітлер видає указ про створення подальших операційних зон у Північній Італії, які мали простягатися аж до французького кордону[5]. На відміну від Альпенворланда та Кюстенланда, ці зони не отримали відразу верховних комісарів (оберстер-комісар) як цивільних радників, а були військовими регіонами, де командувач мав здійснювати владу від імені Групи армій B[5]. Операційна зона «Nordwest-Alpen» (Північно-Західні Альпи) або «Schweizer Grenze» (Швейцарський кордон) була розташована між перевалом Стельвіо та Монте-Роза і мала охоплювати повністю італійські провінції Сондріо та Комо та частини провінцій Брешія, Варезе, Новара і Верчеллі[6]. Зона «Französische Grenze» (Французький кордон) мала охоплювати території на захід від Монте-Роза і мала включати провінцію Аоста та частину провінції Турин, а також, імовірно, також провінції Кунео та Імперія[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в (нім.) Die NS-Gaue [Архівовано August 27, 2014, у Wayback Machine.], Deutsches Historisches Museum, accessed: 25 June 2008
- ↑ The Organization of the Nazi Party & State [Архівовано November 9, 2016, у Wayback Machine.] The Nizkor Project, accessed: 25 June 2008
- ↑ (нім.) Gau (NSDAP) — Kontinuität der Gaugliederung nach 1933 [Архівовано November 15, 2015, у Wayback Machine.], Historisches Lexikon Bayerns, accessed: 25 June 2008
- ↑ Bryant, C.C. (2007). Prague in black: Nazi rule and Czech nationalism, Harvard University Press, ISBN 0-674-02451-6, p. 125
- ↑ а б Kroener, Müller, Umbreit (2003), Germany and the Second World War: Volume V/II: Organization and Mobilization in the German Sphere of Power: Wartime Administration, Economy, and Manpower Resources 1942—1944/5, p. 79, ISBN 0-19-820873-1
- ↑ а б Wedekind 2003, Nationalsozialistische Besatzungs- und Annexionspolitik in Norditalien 1943 bis 1945, pp. 100—101