Верховний головнокомандувач НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, (ВГК ОЗС НАТО в Європі) (англ. Supreme Allied Commander Europe) — однин з двох командувачів стратегічних командувань НАТО, який очолює Оперативне командування НАТО. Він підпорядкований Військовому комітету НАТО.

Традиційно на посаду ВГК ОЗС НАТО в Європі обирається адмірал або генерал ЗС США, котрий окрім обов'язків у НАТО також обіймає посаду командувача Європейського командування ЗС США. ВГК ОЗС НАТО в Європі здійснює управління військами НАТО із штабу ОЗС НАТО в Європі, що дислокується в місті Касто поблизу міста Монс (Бельгія).

Кандидатура ВГК ОЗС НАТО в Європі призначається президентом США, затверджується Сенатом США та ухвалюється Північноатлантичною радою НАТО.

ВГК ОЗС НАТО в Європі призначається на невизначений термін — від одного до восьми років.

У результаті загального процесу реформування у 2002 році, навідміну коли ВГК ОЗС НАТО на Атлантиці став ВГК ОЗС НАТО з питань трансформації, ВГК ОЗС НАТО в Європі не змінив свою назву, проте його обов'язки розширились та охопили всі операції НАТО незалежно від географічного місця їхнього проведення.

Функції та обов'язки[ред.ред. код]

ВГК ОЗС НАТО в Європі здійснює загальне командування всіма військовими операціями НАТО. Він здійснює військове планування операцій, включаючи визначення військ, необхідних для виконання поставлених завдань, а також робить запити щодо виділення військ від країн-членів НАТО згідно з рішеннями Північноатлантичної ради та вказівками Військового комітету НАТО. Аналізує оперативні потреби такого характеру спільно з ВГК ОЗС НАТО з питань трансформації.

ВГК ОЗС НАТО в Європі надає рекомендації політичному та військовому керівництву НАТО з будь-яких питань, що можуть вплинути на його здатність виконувати поставлені завдання. У поточній діяльності він підпорядковується Військовому комітету. Крім цього, він має можливість безпосередньо спілкуватись із начальниками штабів ЗС країн, а також, у випадку необхідності, — із національними органами керівництва з метою виконання поставлених йому завдань. У випадку агресії проти країни-члена НАТО до кола обов'язків ВГК ОЗС НАТО в Європі входить виконання всіх військових заходів у рамках наданих йому можливостей і повноважень підтримувати або відновлювати безпеку на території країн Альянсу. ВГК ОЗС НАТО в Європі виконує важливу функцію з точки зору роботи з громадськістю — він є старшим речником від імені Оперативного командування ОЗС НАТО. У рамках своєї діяльності та через штат співробітників зв'язків із громадськістю він підтримує постійні контакти із пресою та засобами масової інформації. Крім цього, він відвідує з офіційними візитами країни НАТО та країни, в яких НАТО проводить операції або розвиває діалог, співпрацю та партнерські відносини. Серед інших завдань ВГК ОЗС НАТО в Європі є:

  • Сприяння стабільності в євроатлантичному регіоні шляхом розвитку та участі в заходах військового співробітництва та іншій спільній діяльності, а також у військових навчаннях у рамках програми «Партнерство заради миру» та заходах зі зміцнення відносин із Росією, Україною та країнами Середземноморського діалогу;
  • Здійснення аналізу на стратегічному рівні з метою виявлення недоліків у забезпеченні силами та засобами, а також для визначення пріоритетності їх усунення;
  • Управління ресурсами, виділеними НАТО на проведення операцій та військових навчань;
  • У співпраці з командуванням ОЗС НАТО з питань трансформації розробляти та втілювати програми підготовки та проводити військові навчання, направлені на відпрацювання взаємодії на багатонаціональному та міжвидовому рівні у військових штабах, підрозділах НАТО та країн-партнерів.


Список Верховних Головнокомандувачів[ред.ред. код]

Прізвище, Ім'я Зображення Призначений на посаду Знятий з посади
18[1] Кертіс Скапарроті Scaparrotti 2014 2.jpg 4 травня 2016
17[2] Філіп М. Брідлав (ВПС США) Breedlove ACO 1.jpg 13 травня 2013 4 травня 2016
16 Джеймс Дж. Ставрідіс (ВМС США) Stavridis SACEUR.jpg 2 липня 2009 13 травня 2013
15 Бранц Джей. Креддок (Армія США) Craddock SACEUR.jpg 7 грудня 2006 2 липня 2009
14 Джеймс Л. Джонс (Корпус морської піхоти США) James L. Jones 2.jpg 17 січня 2003 7 грудня 2006
13 Йозеф В. Ралстон (ВПС США) Joseph Ralston, official military photo.jpg 3 травня 2000 17 січня 2003
12 Веслі К. Кларк (Армія США) General Wesley Clark official photograph.jpg 11 липня 1997 3 травня 2000
11 Джордж А. Жулван (Армія США) George Joulwan, official military photo, 1991.JPEG 22 жовтня 1993 11 липня 1997
10 Джон М. Шалікашвілі (Армія США) General John Shalikashvili military portrait, 1993.JPEG 23 червня 1992 22 жовтня 1993
9 Джон Р. Галвін (Армія США) John Galvin, official military photo, 1991.JPEG 26 червня 1987 23 червня 1992
8 Бернард В. Роджерс (Армія США) Bernard W. Rogers.jpg 1 липня 1979 26 червня 1987
7 Александр М. Гайг (Армія США) 15 грудня 1974 1 липня 1979
6 Ендрю Джей. Гудпастер (Армія США) 1 липня 1969 15 грудня 1974
5 Ліман Л. Лемнітцер (Армія США) Lyman L. Lemnitzer.jpg 1 січня 1963 1 липня 1969
4 Лаурі Норстад (ВПС США) Maj. Gen. Lauris Norstad at a meeting during the Potsdam Conference in Germany - NARA - 198834 ks01.tif 20 листопада 1956 1 січня 1963
3 Алфред М. Груензер (Армія США) 11 липня 1953 20 листопада 1956
2 Метью Б. Ріджвей (Армія США) Matthew Ridgway.jpg 30 травня 1952 11 липня 1953
1 Дуайт Ейзенхауер (Армія США) Dwight D Eisenhower2.jpg 2 квітня 1951 30 травня 1952

Примітки[ред.ред. код]

  1. U.S. Army General Scaparrotti — 18th SACEUR // Supreme Headquarters Allied Powers Europe, 4 MAY 2016
  2. GENERAL BREEDLOVE BECOMES THE 17TH SACEUR

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]