Доній Михоляць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Доні-Міхоляц)
Jump to navigation Jump to search
Доній Михоляць
Donji Miholjac
Castle Donji Miholjac.jpg
Основні дані
45°45′00″ пн. ш. 18°09′00″ сх. д. / 45.75000° пн. ш. 18.15000° сх. д. / 45.75000; 18.15000Координати: 45°45′00″ пн. ш. 18°09′00″ сх. д. / 45.75000° пн. ш. 18.15000° сх. д. / 45.75000; 18.15000
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Осієцько-Баранська жупанія
Район Славонія
Населення 6240
Агломерація 9491
Площа міста 154 км²
Густота населення 67 осіб/км²
Поштові індекси 31540
Телефонний код +385 031
Часовий пояс UTC+1
Висота НРМ 99-102 м
День міста 29 вересня
Міська влада
Веб-сторінка www.donjimiholjac.hr
Мер міста Степан Відука (HDZ)
Доній Михоляць. Карта розташування: Хорватія
Доній Михоляць
Доній Михоляць
Доній Михоляць (Хорватія)

Доній Михоляць у Вікісховищі?

Доній Михоляць (хорв. Donji Miholjac) — місто в Хорватії, в Осієцько-Баранській жупанії.

Загальні відомості[ред.ред. код]

План міста Доній Михоляць

Місто Доній Михоляць розташоване на сході країни, в долині Драви, за 4-х кілометрів від самої річки, вздовж якої проходить державний кордон з Угорщиною.

За 25 кілометрів на південний схід знаходиться місто Валпово, за 30 кілометрів на південь — місто Нашице, за 40 кілометрів на захід — Слатина, за 50 кілометрів на південний схід — столиця жупанії Осієк. За 40 кілометрів на північ розташоване угорське місто Печ.

Доній Михоляць з'єднане з Осієком, Нашицею, Слатиною та Печем автомобільними дорогами.

Основними заняттями населення є сільське господарство, рибальство та рибопереробка, харчова промисловість, виробництво виробів з пластмаси.

Основною туристичною принадою міста є можливість полювання в довколишніх лісах та заняття риболовлею на ставках, що розташовані між містом і Дравою, а також на самій Драві.

Історія[ред.ред. код]

Античний період[ред.ред. код]

Зручне географічне положення та природні особливості, такі як близькість річки Драва та густі ліси створили сприятливі умови для життя. Територія міста була заселена ще в епоху палеоліту. Про це свідчать численні археологічні знахідки, такі як залишки житла епохи неоліту (в околицях Яневци-Борік) та зброї цього ж періоду (Марославци), поселення епохи раннього середньовіччя (Брдача), руїни середньовічної фортеці (Старо Дроблє).

Територія сучасного Донього Михоляця була щільно заселена племенами панонців (звідки походить назва регіону — Паннонія). Слідом за ними на ці землі прийшли римляни. На мапі Птолемея другої половини ІІ ст. позначено місто Мариніана (сучасний Доній Михоляць). Спочатку поселення виконувало роль фортеці, навколо якої згодом виникли поселення.

Середньовіччя[ред.ред. код]

Падіння Західної Римської імперії та велике переселення народів в кінці VI — на початку VII ст. змінило склад і структуру місцевого населення. Саме цим періодом датується перша згадка про перебування хорватів на території Донього Михоляця. До VIII ст. територія перебувала під владою аварів, а в кінці VIII ст. починається період панування франків.

Франки розпочали процес християнізації хорватського населення, яке у той час сповідувало Язичництво. На початку Х ст. на територію Паннонської низовини прийшли угорці. Перейшовши через річку Драва, вони захопили Доній Михоляць. Хорватський король Томіслав був переможений, і незабаром територія Славонії потрапила під угорське правління (династія Арпадів, угорський король Ладислав).

1102 року Хорватія та Угорщина були об'єднані в унію і угорський король Коломан I був коронований хорватською короною.

Для Славонії і з релігійної точки зору розходяться з далматінськіх хорватська, угорська, вони також заснували прихід і єпархія в основному в Угорщині, що покриває велику частину Славонії. У 1009-му Єпархія була заснована в Печі, який охоплює область Miholjac сьогодні. У 1042nd престол єпископа Мавр, який обіймав цю посаду до 1070 З цього періоду є і перший запис Miholjac, пов'язаних зі створенням першої церкви в цій галузі. Цей документ був представлений в парламент в 1057 Albaregiji рік, і він записує пожертвування землі для будівництва храму на честь св. Міхаела. З тих пір місце стали називати навколо церкви св. Михайла.

П'ятий Червень 2007 року. Святкування 950-річчя міста Доній Михоляць.

XX ст.[ред.ред. код]

10 квітня 1941 року Доній Михоляць стає частиною незалежної хорватської держави.

На 14 Квітні 1945 року. Місто-релізи другого блоку Воєводіна відділу зі сходу. У період соціалістичної Югославії (1945.-1991.), Доній Михоляць переживає швидкий економічний, промисловий і міського розвитку. Збірка заводу з виробництва та Борово і фабрик аналіту. У 1980-х років побудував велику частину західної частини міста, яка носить назву блоку. Вітчизняної війни з Miholjac прийшли сто сьомий Бригада «Вовки».


Населення[ред.ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 9 491 осіб[1]. Населення самого поселення становило 6240 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[2]:

Динаміка чисельності населення центру громади[2]:

Населені пункти[ред.ред. код]

Крім поселення Доній Михоляць, до громади також входять:

Клімат[ред.ред. код]

Середня річна температура становить 11,10°C, середня максимальна – 25,50°C, а середня мінімальна – -6,04°C. Середня річна кількість опадів – 661 мм.[3][4]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,65 7,95 12,50 17,16 22,20 25,50 25,15 24,71 20,46 15,08 9,18 5,18
Середня температура, °C −0,2 2,10 6,63 11,30 16,34 19,65 21,42 21,00 16,70 11,34 5,45 1,43
Середній мінімум, °C −6,04 −3,77 0,78 5,43 10,48 13,80 17,69 17,24 12,98 7,60 1,71 −2,29
Норма опадів, мм 40 36 39 52 63 85 62 62 52 55 64 51
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.38 2.60 2.90 2.80 2.47 2.30 2.20 2.00 2.00 2.10 2.30 2.40
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4153 6887 10733 15330 19371 21530 22201 20051 14825 9156 4674 3453
Джерело: [3][4]


Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Церква Святого Михаїла

Церква Святого Михайла[ред.ред. код]

У XV ст. була побудована церква Св. Михайла, що дала ім'я місту. Церква була зруйнована під час турецької навали, однак після звільнення долини Драви від турків відновлена ​​в 1797 в стилі бароко.

Палац графів Майлатів[ред.ред. код]

Палац

Палац графів Майлатів є одним з найкрасивіших палаців Славонії. Побудований на початку XIX ст. Навколо палацу розбито парк.

Будівництво нового замку почалося у 1903 році після візиту імператора Франца-Йосифа до Донього Михоляця. Власеник маєтку граф Владислав Майлат побудував його в англійському стилі Тюдорів, з великою кількістю веж, мансардними вікнами, просторими терасами і балконами. Будівля мала 50 кімнат корисною площею близько 3500 квадратних метрів. Інтер'єр був прикрашений мисливськими трофеїями, здобутими під час подорожей до Азії та Африки. Земля була призначена вітальні, було на зимовий та літній їдальня, музичний салон, танцювальний зал, бібліотека, офіси і зали судових засідань. Всі кімнати облицьовані дубовими панелями. Верхньому поверсі були кімнати для прислуги. Замок був своє джерело електрики, водопроводу та опалення з поєднанням кахельних печей і камінів.

У 1930 році граф продав замок та родинну ферму Шлезінгер, який залишався власників до 1941 року. Коли вони вийшли з Королівства Югославії до фашистської окупації. Сьогодні замок є резиденцією donjomiholjačke уряду міста.

Видатні особи[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  2. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  3. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  4. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'