Економіка Естонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Естонії
Ayuntamiento, vistas panorámicas desde Toompea, Tallin, Estonia, 2012-08-05, DD 21.JPG
Tornimäe бізнес район в Таллінні
Валюта 1 євро = 100 центів
Фінансовий рік календарний рік
Організації ЄС, WTO, OECD
Статистика
ВВП $21,42 млрд у 2012
Ріст ВВП 2,4% (2012)
ВВП на душу населення $21,200 (2012)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 3,7%, промисловість: 30,2%, послуги: 66,1% (2012)
Інфляція (ІСЦ) 3,3% (2012)
Населення
поза межою бідності
17,5% (2010)
Індекс Джіні 31,3 (2010)
Робоча сила 675,900 (2012)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство (4,2%), промисловість (20,2%), послуги (75,6%) (2011)
Безробіття 11,5% (2012)
Галузі виробництва машинобудування, електроніка, деревина та вироби з неї, текстиль, інформаційні технології, телекомунікації, зерно, картопля, овочі, худоба та молочні продукти, риба
Зовнішня діяльність
Експорт $17.38 млн (2012)
Експортні товари електричних машин і устаткування, деревина та виробів, метали, меблі, транспортні засоби і запасні частин, продукти харчування і напоїв, текстиль, пластмаси
Партнери Швеція Швеція 17%
Фінляндія Фінляндія 16,3%
Росія Росія 11,9%
Латвія Латвія 8,6%
Німеччина Німеччина 4,9%
Литва Литва 4,9% (2011)
Імпорт $17.87 млн (2012)
Імпортні товари машини та електрообладнання, мінеральне паливо, хімічні продукти, харчові продукти, пластмаси, текстиль
Партнери Фінляндія Фінляндія 13,4%
Латвія Латвія 11,6%
Швеція Швеція 11,3%
Німеччина Німеччина 10,9%
Литва Литва 8,7%
Польща Польща 7,2%
КНР КНР 4,7% (2011)
Державні фінанси
Борг 8% ВВП (2012)
Доходи $7.915 млрд. (2012)
Витрати $8.439 млрд. (2012)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Естонія — індустріально-аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості — фосфатна, сланцева, суднобудівна, електромоторна, гірниче машинобудування (екскаватори), легка та харчова, паперова, приладобудівна, хімічна, цементна. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Гол. морський порт — Таллінн. Розвинене як внутрішнє, так і міжнародне повітряне сполучення. Через аеропорт Таллінн виконуються рейси у європейські столиці і міста країн СНД.


ВВП Естонії у 1996–2006 рр.

До кінця 1930-х років Естонія стала промислово-аграрною країною. В післявоєнні роки відбулася прискорена індустріалізація Естонії, чому сприяло її вигідне географічне положення. У 1980-і роки був побудований новий талліннський морський порт Мууга. З початку 1990-х років Естонія приступила до формування ринкової економіки, до диверсифікації господарства і перегляду пріоритетів своєї зовнішньої торгівлі.

Промисловість[ред.ред. код]

Промислові підприємства в країні зосереджені в найбільших містах. В Таллінні переважають машинобудування, металообробка і приладобудування, розвинена легка промисловість. У Нарві знаходиться великий бавовняний комбінат (Кренгольмська мануфактура), в Сілламяе — завод по виробництву рідких металів (Сільмет). У містах Кохтла-Ярве, Сілламяе і Нарва зосереджені основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової і деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. Найменше промислово розвиненими районами Естонії є два великих острови в Балтійському морі — Сааремаа і Хійумаа, де переважають землеробство, м'ясомолочне тваринництво і рибальство. У 2000 р: в обробній, газовій промисловості, енергетиці, водопостачанні, будівництві зайнято 34,7% працюючих, в сільському, мисливському, лісовому, рибному господарствах — 7%, в секторі послуг — 58,3% (в тому числі в освіті — 7,8%, в державному апараті і обороні — 5,6%).

Сільське господарство[ред.ред. код]

Частка сільського господарства в структурі ВВП становить 3,6%, промисловості — 30,7%, сфери послуг — 65,7%. У 1988 на частку легкої промисловості припадає 27% всієї валової продукції, харчової промисловості — 24%, машинобудування — 15%, лісозаготівельної, лісообробної і целюлозно-паперової промисловості — 9%, хімічної промисловості — 9%, інших галузей — 16%. На початку 1990-х років обсяг виробництва скоротився, однак вже у другій половині того ж десятиріччя почалося його зростання, яке в 1998–1999 оцінювалося в 5-7%. Основні види продукції обробної промисловості: судна, літаки, електромотори, екскаватори, трансформатори, хімікатори, целюлоза, папір, меблі, будівельні матеріали, прилади, текстиль, одяг, взуття, продовольство.

Спеціалізацією сільського господарства Естонії є м'ясомолочне тваринництво. Дуже велика популяція кроликів, а твкож свинок і кізок. Крім того, вирощують картоплю, овочі, зернові і плодові культури. У 1998 круглий ліс, ділова деревина і продукція целюлозно-паперової промисловості забезпечували 9% експорту.

Естонія повністю покриває свої енергетичні потреби за рахунок власних ресурсів, а надлишки електроенергії експортує. Енергетичний комплекс майже цілком базується на використанні викопного палива (горючі сланці). У 1999 було вироблено 2 млн кВт·год електроенергії. Частина виробленої електроенергії йде на експорт в Україну та Алжир.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X