Калинівка (Корецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Калинівка
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Корецький район
Рада Головницька сільська рада
Код КОАТУУ 5623081803
Облікова картка Калинівка 
Основні дані
Перша згадка 1577
Населення 373
Площа 0,913 км²
Густота населення 408,54 осіб/км²
Поштовий індекс 34742
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°36′02″ пн. ш. 27°06′56″ сх. д. / 50.60056° пн. ш. 27.11556° сх. д. / 50.60056; 27.11556Координати: 50°36′02″ пн. ш. 27°06′56″ сх. д. / 50.60056° пн. ш. 27.11556° сх. д. / 50.60056; 27.11556
Водойми р. Корчик
Відстань до
обласного центру
63 км
Відстань до
районного центру
7 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, село Головниця, телефон - 2-19-08
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Рівненська область
Калинівка
Калинівка
Мапа

Кали́нівка (МФА[kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати)) — село у складі Головницької сільської ради Корецького району Рівненської області; населення — 373 особи; перша згадка — 1577 рік; первісна назва — Бабин (до 1963 року). У селі діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, Свято-Серафимівська церква. У 1967 році був встановлений пам'ятний знак землякам, які загинули у Німецько-радянській війні і жертвам періоду Німецько-радянської війни.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Корчик.

Історія[ред. | ред. код]

В 1495 році неподалік Бабина, поблизу Корця відбулася битва з татарськими загонами, де князь Семен Гольшанський переміг орду сина Кримського хана Менглі І Гірея (майбутній хан Мехмед І Гірей).

Вперше згадується під 1577 роком де князь Корецький (Яким Богушевич) платив за 27 дим, 5 гор.[1] З кінця XVI та в XVII столітті село Бабин у посесії руських (українських) бояр, шляхтичів Бабинських, власного гербу. Їх родовим гніздом було інше село з такою ж назвою — Бабин. В 1603 році його отримав у спадок від свого батька Іван Андрійович Бабинський. Згодом маршалок мозирський. Згідно подимного перепису 1629 року згадується як посесор Бабина з присілками Великі та Малі Піддубці, де мав разом 79 димів і також 40 димів у селі Тожир. Сукупно це складало — 119 димів.[2] Також мав двір та землю в Корці. По смерті Івана Андрійовича Бабинського левовою часткою тут володіла його донька Катерина Іванівна Бабинська та її чоловік Юрій Гораїн. Також свою частку тут їй заповів брат Юрій у заповіті від 1650 року. На 1650 рік згідно подимного перепису, в Бабині було 49 димів, Великих Піддубцях — 28, Малих Піддубцях — 5, Тожирі — 40 «яко и давно». Під час Національно-визвольної війни, 1 квітня 1651 року частина Бабина була спустошена й пограбована надвірною хоругвою Владислава Немирича.  В 1651 році Бабин знову був спустошений та пограбований загоном волоської хоругви того ж Владислава Немирича. 27 червня 1652 року Бабин спустошили загони краківського воєводи Домініка Заславського на чолі з паном Завальським (Міхалом), позабиравши залишки худоби, тощо. На додаток, до серпня цього ж року тут вирувала чума, що виморила також місто Корець з іншими околичними селами.[3] Бабин з Піддубцями перейшли у власність Андрія Линевського де в 1651 році мав 12 димів. Ще згодом до Станіслава Лещинського. У XVIII ст. у власності Чарторийських.

З1793 року в складі Заславського намісництва, дещо пізніше Волинської губернії Російської імперії. У кінці ХІХ століття Бабин належав до ключа Пищів графа Потоцького як спадо від князів Чарторийських.

У 1906 році село Бабин Корецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 32 верст, від волості 2. Дворів 75, мешканців 564[4]. В 1911 р. власність Малинських і має 81 домів і 250 жителів

В 1917—1920 роках в складі Української Народної Республіки.

З 1921 по 1939 рік у складі Польської республіки. Присілки Піддубці та Татарщина (суч. Веселинівка) в складі СРСР.

В 1963 році радянською владою змінено назву села Бабин на — Калинівка.

Джерела[ред. | ред. код]

Баранович Олексій Іванович. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство.  Київ. 1930. Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині ХVІІ ст. / ВУАН. — 1930. ст. 42-43.

Національно-визвольна війна в Україні. 1648—1657. Збірник за документами актових книг / Керівник проекту Музичук О. В.; Упор.: Сухих Л. А., Страшко В. В. Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. — К., 2008. — 1011 с. Ст. 278—283

Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. Ст. 63.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. с. 63. 
  2. Баранович Олексій Іванович. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство.  Київ. 1930. Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині ХVІІ ст. / ВУАН. – 1930. с. 42–43. 
  3. Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Керівник проекту Музичук О. В.; Упор.: Сухих Л. А., Страшко В. В. Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – К., 2008. – 1011 с. с. 278–283. 
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.