Коморницька культура

Коморницька культура — археологічна культура, що існувала на території Польщі в епоху раннього і середнього мезоліту та в Західній Білорусі в IX—VII стст. до н. е.. Назву дав в 1965 році Стефан Кароль Козловський згідно епонімічної стоянки «Коморниця» в Мазовії. Іноді культуру називають «Нарвський цикл».

Походження і зникнення

Розвиток культури охоплює період близько 8-5 тисяч років тому. Найдовше культура існувала на території Сілезії. Після зникнення свідерської культури на територію сучасної Польщі прибули групи мезолітичного населення з території Німецької низовини, пов'язані з мезолітичною культурою Дуфензеє.

Зникнення культури пов'язано з технологічними змінами, в тому числі збільшенням кількості мікролітів, а також з міграцією на її територію представників культури Свердборг, в результаті чого виникає нова гібридна хойницько-пеньківська культура.

Область поширення

Поширення Коморницької культури

Культура займала більшу частину сучасної Польщі, за винятком її північно-східної частини. Окремі коморницькі пам'ятники зустрічаються на теренах Західної Білорусі, а також Прип'ятського Полісся. Належала до північного (нордичного) кола мезолітичних культур.

Сукупність культурних явищ, пов'язаних з даними колом, охоплює райони, розташовані між Англією, яка під час пребореального голоцену ще була пов'язана з материком через Доггерланд (південнобалтийський шельф у той час був затоплений лише в Атлантиці) і Білоруссю. Ця сукупність охоплювала регіони Англії (культури Стар-Карр), Нідерланди, Німеччину (культура Дуфензеє), Данію (культура Маглемозе), і райони Польщі (Коморницька культура).

Характерні артефакти

Вістря типу Коморниця

Вістря типу Ставинога

Технологія обробки кремнію заснована на експлуатації одно- і двоплощадочних нуклеусів технікою прямого удару твердим або м'яким відбійником. Основний тип заготівлі — відщепи і нерегулярні пластини. Характерний набір мікролітів — пластинки з усіченим кінцем за допомогою ретуші (типу Коморниця), пластинки з притупленим ретушшю краєм (типу Ставинога і ланцетоподібні), широкі трикутники. Серед інших знарядь — короткі скребки, різці, проколки. Кістяний інвентар практично відсутній в археологічному матеріалі (через погану збереженість), за винятком одиничних знахідок рогових мотик, іноді прикрашених орнаментом.

Поселення

Стоянки розташовувалися в дюнах і на річкових терасах і могли бути як багатонаметовими (основні табори), так і «супутниковими», меншими. Більші угруповання можуть свідчити про повернення в ті ж місця проживання в довгостроковій перспективі.

Господарство і суспільство

Господарство Коморницької культури було мисливсько-збиральним, на деяких територіях більш важливу роль відігравало рибальство. Також Коморницьке населення видобувало охру в околицях Гжибові-Гури.

Джерела

• Жилин М., Костяная индустрия мезолита. М. 2001. (рос.)
• Janusz K. Kozłowski, Wielka Historia Świata, t. I Świat przed «rewolucją» neolityczną, Fogra, Kraków 2004. (пол.)
• Janusz K. Kozłowski, Archeologia Prahistoryczna, t. I Starsza Epoka Kamienia, Nakładem Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 1972. (пол.)
• Janusz K., Kozłowski, Stefan K. Kozłowski: Epoka kamienia na ziemiach polskich, PWN, Warszawa 1977. (пол.)
• Piotr Kaczanowski, Janusz K. Kozłowski, Wielka Historia Polski, t.1 Najdawniejsze dzieje ziem polskich (do VII w.), Fogra, Kraków 1998. (пол.)
• Janusz K. Kozłowski (opracowanie naukowe), Encyklopedia historyczna świata, t. I Prehistoria, Agencja Publicystyczno-Wydawnicza Opres, Kraków 1999. (пол.)
• Bolesław Ginter, Janusz K. Kozłowski, Technika obróbki i typologia wyrobów kamiennych paleolitu, mezolitu i neolitu (wyd. III), PWN, Warszawa 1990. (пол.)

Посилання

• Развитие природной среды и культурно-хронологическое деление мезолита лесной зоны Восточной Европы, Глава 1 [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)