Волкушанська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Волкушанська культура — археологічна культура доби фінального палеоліту. Виділена в 1-й половині 1990-х років Шимчаком К. на підставі матеріалів з території північно-східної Польщі, південної Литви, західної Білорусі та північної України. Одночасно явище аналогічно описав Залізняк Л. Л., визначивши красносільську культуру. Матеріали культури під іншими назвами згадувалися в літературі з середини XX ст. як «прибалтійський мадлен» (Римантене Р. К.), «група Вільнюс» (Е. К. і С. К. Козловські), «аренсбурзька культура» (Кольцов Л.), «лінгбійська культура sensu largo» (Козловський С. К.), «комплекси типу Вільня» (Сульгастовська З.), «досвідерські матеріали» (Шильд Р.).

Валкушанська культура разом з лінгбійською, аренсбурзькою, свідерською і гренською культурами належить до технокомплексу з черенковим вістрям стріл. Шимчак К. зазначив подібність кремнієвих комплексів валкушанської культури з цими фінальнопалеолітичними культурами. Згідно Залізняка Л. Л., валкушанська культура сформувалася на основі лінгбійської і включає пам'ятники з гренськими вістрями, і гренська група пам'ятників є підґрунтям для пісочнарівської та ієневської мезолітичних культур.

Хронологічно культура до періоду 10800-10300 років до н. е. Кремнієвий інвентар валкушанської культури характеризують нуклеуси двоплощинні монофронтальні від пластин без додаткової обробки країв і контрфронту, одноплощинні від пластин з частковою обробкою сторін і контрфронту; скребки на пластинах; різні типи різців з переважанням ретушованих і нуклеопадібних; пластини зі скошеною дрібною ретушшю на кінці; черенкові наконечники стріл без плоскої ретуші насадження з черевця.

На Німані і Верхній Прип'яті відзначені стоянки волкушанської культури, носії котрої прийшли з заходу приблизно XIII—XI тисяч років тому і походять від культури Лінгбі. Вони використовували великі наконечники типу Лінгбі[1].

Ареал валкушанської культури охоплює басейни річок Вісла і Німан, західну частину Білоруського та Українського Полісся. До валкушанської культури належать археологічні пам'ятники:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Залізняк Л. Л., Фінальний палеоліт північного заходу Східної Європи (Культурний поділ і періодизація): дод. до «Наукових записок» НаУКМА / Л. Л. Залізняк; відп. ред. Д. Я. Телегін; Національний ун-т «Києво-Могилянська академія», Інститут археології НАН України. — К.: [б.в.], 1999. — 283 с.: рис. — ISBN 5-7763-2592-7.
  • Ашэйчык В. У., Вашанаў А. М., «Валкушанская культура» / В. У. Ашэйчык, А. М. Вашанаў // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.]. Т. 1: А — К. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2009. — 492, [1] c. — С.141—142. — ISBN 978-985-11-0354-2. (біл.)
  • Калечиц Е. Г., Обуховский В. С., Этапы заселения Мотольского микрорегиона в каменном и бронзовом веках: по материалам поселения Мотоль-17 // Lietuvos Archeologija. — 2004. — T. 25. — P. 45—78. (рос.)
  • Абухоўскі В. С., Палеаліт Беларусі — сучасны стан і перспектыва даследаванняў // Wspólnota dziedzictwa kulturowego ziem Białorusi i Polski / [red. t. A. Kośko, A. Kalečyc]. — Warszawa—Kraków: Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego—Przedsiębiorstwo Poligraficzne «Deka», 2004. — 359 s.: mapy (w tym kolor.), rys. — S. 67—79. — ISBN 83-89122-06-5.
  • Obuchowski W., Zabytki krzemienne i kamienne od paleolitu do wczesnej epoki żelaza z terenów Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie / Wiktor Obuchowski; [tł. W. Obuchowski]; Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego. — Warszawa: PMA, OODA, 2003. — 207 s.: il., mapy. — ISBN 83-917894-4-6. (пол.)
  • Szymczak K., Epoka kamienia Polski północno-wschodniej na tle środkowoeuropejskim / Karol Szymczak. — Warszawa: Wydawnictwa Fundacji «Historia pro Futuro», 1995. — 191 s.: mapy, rys. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]