Волкушанська культура
Волкушанська культура — археологічна культура доби фінального палеоліту. Виділена в 1-й половині 1990-х років Шимчаком К. на підставі матеріалів з території північно-східної Польщі, південної Литви, західної Білорусі та північної України. Одночасно явище аналогічно описав Залізняк Л. Л., визначивши красносільську культуру. Матеріали культури під іншими назвами згадувалися в літературі з середини XX ст. як «прибалтійський мадлен» (Римантене Р. К.), «група Вільнюс» (Е. К. і С. К. Козловські), «аренсбурзька культура» (Кольцов Л.), «лінгбійська культура sensu largo» (Козловський С. К.), «комплекси типу Вільня» (Сульгастовська З.), «досвідерські матеріали» (Шильд Р.).
Валкушанська культура разом з лінгбійською, аренсбурзькою, свідерською і гренською культурами належить до технокомплексу з черенковим вістрям стріл. Шимчак К. зазначив подібність кремнієвих комплексів валкушанської культури з цими фінальнопалеолітичними культурами. Згідно Залізняка Л. Л., валкушанська культура сформувалася на основі лінгбійської і включає пам'ятники з гренськими вістрями, і гренська група пам'ятників є підґрунтям для пісочнарівської та ієневської мезолітичних культур.
Хронологічно культура до періоду 10800-10300 років до н. е. Кремнієвий інвентар валкушанської культури характеризують нуклеуси двоплощинні монофронтальні від пластин без додаткової обробки країв і контрфронту, одноплощинні від пластин з частковою обробкою сторін і контрфронту; скребки на пластинах; різні типи різців з переважанням ретушованих і нуклеопадібних; пластини зі скошеною дрібною ретушшю на кінці; черенкові наконечники стріл без плоскої ретуші насадження з черевця.
На Німані і Верхній Прип'яті відзначені стоянки волкушанської культури, носії котрої прийшли з заходу приблизно XIII—XI тисяч років тому і походять від культури Лінгбі. Вони використовували великі наконечники типу Лінгбі[1].
Ареал валкушанської культури охоплює басейни річок Вісла і Німан, західну частину Білоруського та Українського Полісся. До валкушанської культури належать археологічні пам'ятники:
- «Бурдзенішкі-4», «Багатери Лєсьни-2», «Волкуш-3», «Волкуш-5», «Возьна Весь-1», «Ридна-10», «Станькавічи-1» (усе в Польщі);
- «Красносілля-Е», «Лютка-Б», «Нобель 2Б», «Великий Мідськ», «Аносово» (Україна);
- «Вільнюс-1», «Ежаринас-8», «15-17» (Литва);
- на території Білорусі матеріали культури відомі від пам'яток «Жилічи-1-3», «Жукевічи-1», «2», «Ковальці-1», «4», «Ліхачи» урочища «Острів Лихацький», «Ліхачи» урочища «Острів Салацький» (Гродненський район), «Красносельський-6» (Волковиський район), «Бєліца-1», «Збляни-2» (Лідський район), «Мотоль-1», «5», «17», «Опаль-5» (Івановський район), «Вялічкавічи -1-5», «7-8», «Коладна-1-3» (Кам'янецький район), «Галачова» (Берестейський район), «Рубяжевічи» (Столбцовський район).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Телегуз А. В., «Епоха верхнього палеоліту на території Білорусі в контексті початкового етапу етногенезу місцевих етнокультурних спільнот [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]», Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2015, Вип. 43, УДК 572.9(476) — С.26
Джерела[ред. | ред. код]
- Залізняк Л. Л., Фінальний палеоліт північного заходу Східної Європи (Культурний поділ і періодизація): дод. до «Наукових записок» НаУКМА / Л. Л. Залізняк; відп. ред. Д. Я. Телегін; Національний ун-т «Києво-Могилянська академія», Інститут археології НАН України. — К.: [б.в.], 1999. — 283 с.: рис. — ISBN 5-7763-2592-7.
- Ашэйчык В. У., Вашанаў А. М., «Валкушанская культура» / В. У. Ашэйчык, А. М. Вашанаў // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.]. Т. 1: А — К. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2009. — 492, [1] c. — С.141—142. — ISBN 978-985-11-0354-2. (біл.)
- Калечиц Е. Г., Обуховский В. С., Этапы заселения Мотольского микрорегиона в каменном и бронзовом веках: по материалам поселения Мотоль-17 // Lietuvos Archeologija. — 2004. — T. 25. — P. 45—78. (рос.)
- Абухоўскі В. С., Палеаліт Беларусі — сучасны стан і перспектыва даследаванняў // Wspólnota dziedzictwa kulturowego ziem Białorusi i Polski / [red. t. A. Kośko, A. Kalečyc]. — Warszawa—Kraków: Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego—Przedsiębiorstwo Poligraficzne «Deka», 2004. — 359 s.: mapy (w tym kolor.), rys. — S. 67—79. — ISBN 83-89122-06-5.
- Obuchowski W., Zabytki krzemienne i kamienne od paleolitu do wczesnej epoki żelaza z terenów Białorusi w zbiorach Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie / Wiktor Obuchowski; [tł. W. Obuchowski]; Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego. — Warszawa: PMA, OODA, 2003. — 207 s.: il., mapy. — ISBN 83-917894-4-6. (пол.)
- Szymczak K., Epoka kamienia Polski północno-wschodniej na tle środkowoeuropejskim / Karol Szymczak. — Warszawa: Wydawnictwa Fundacji «Historia pro Futuro», 1995. — 191 s.: mapy, rys. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Валкушанская культура[недоступне посилання з червня 2019] (біл.)
- Предыстория беларусов с древнейших времен до XIII века, Страница — 5
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
