Прип'ятсько-німанська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прип'ятсько-німанська культура — археологічна культура ранньонеолітичних племен, які в V-IV тис. до н. е. жили на заході Білорусі, північному заході України, південному заході Литви і на крайньому північному сході Польщі.

Сформувалася на основі місцевого пізньомезолітичної традиції. На початку існування культури в кремнієвому інвентарі зберігалися пережиткові мезолітичні риси — листоподібні наконечники стріл, ланцети, мікроліти. Кераміка представлена ​​гостродонними горщиками з гребінцевими рисами на поверхні стінок, в які при ліпленні додавали волокнисті домішки. Посуд орнаментований поясом глибоких круглих ямок під краєм вінця, зразками з гребінцевих відбитків, насічками, є наколи і прокреслені штрихи.

Ця археологічна культура близька східно-поліському варіантові дніпро-донецької культури. В кінці свого існування перебувала під впливом з боку культури лійчастого посуду і культур «лісового неоліту» Повіслення (межиріччя Одри та Лаби). Найбільш досліджені поселення культури на заході — «Камінь», «Русакова», «Русаковичі».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Чарняўскі М. М., Да пытання вылучэння прыпяцка-нёманскай ранненеалітычнай культуры // Гістарычна-археалагічны зборнік. — 2003. — № 18. — С. 25—33. (біл.)
  • Чарняўскі М. М., Прыпяцка-нёманская культура / М. М. Чарняўскі // Археалогія Беларусі: энцыклапедыя: у 2 т. Т. 2: Л — Я / [складальнік Ю. У. Каласоўскі; рэдкалегія: Т. У. Бялова (галоўны рэдактар) і інш.]. — Мн.: БелЭн, 2011. — 461, [1] с. — С. 231. — ISBN 978-985-11-0549-2. (біл.)