Констанцій III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search


Констанцій III
Flavius Constantius
Solidus Constantius III-RIC 1325.jpg
Солідус Констанцій III
Імператор
Початок правління: 8 лютого 421 р.
Кінець правління: 2 вересня 421 р.
Партія: ?
Попередник: Гонорій
Наступник: Іоанн
Дата народження: 370
Місце народження: Ниш
Країна: Римська імперія
Дата смерті: 2 вересня 421(0421-09-02)
Місце смерті: Рим
Діти: Валентиніан III, Юста Ґрата Гонорія

Констанцій III (лат. Flavius Constantius, *?, Наіс (сьогодні Ніш у Сербії) — 2 вересня 421, Равенна) - імператор Гесперійської (Західної Римської) імперії, співправитель Гонорія у 421 році.

Походження[ред.ред. код]

Констанцій хоча і походив зі сходу імперії, однак по смерті Феодосія Великого разом із magister militum Стіліхоном залишився на заході імперії.

Відзначився під час придушення повстання Костянтина ІІІ у 411 році. Наступного року вибив з Італії вестготів.

Перемоги дозволили Констанцію зосередити в своїх руках владу над Гесперією. У 414 його вперше призначили консулом, потім нагородили почесним титулом патріція. У 417 Констанцій одружився із сестрою Гонорія — Ґаллою Плацідією. У 417 та 420 роках знову став консулом.

У 418 році переселив вестготів, в той час вже союзників Риму проти вандалів, аланів та свебів, до південної Галлії.

8 лютого 421 року отримав титул Авґуста та став співправителем Гонорія, домігшись офіційного визнання своєї влади над Гесперією. Однак 2 вересня 421 р. у розпал підготовки походу проти Феодосія II, який відмовлявся визнавати Констанція імператором і називав узурпатором, несподівано помер.

Посилання[ред.ред. код]

Біографія у De Imperatoribus Romanis англ.