Гордіан II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африканський (Гордіан II)
Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus
GordianusIIsest.jpg
зображення Гордіана II на сестерції
Імператор
Початок правління: 22 березня 238 р. разом із Гордіаном I
Кінець правління: 12 квітня 238 р.
Попередник: Максимін Фракієць
Наступник:Пупієн і Бальбін
Дата народження: 192(0192)
Країна:Римська імперія
Дата смерті:12 квітня 238(0238-04-12)
Місце смерті:Карфаген
Батько:Гордіан I

Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африканський (лат. Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus), відомий також як Гордіан II (*192—†238) — давньоримський імператор у 238 році, співправитель свого батька, Гордіана I, впродовж лише 21 дня. Займав посаду імператора найменший час за усю історію Римьскої імперії. Був одним із імператорів у так званому році шести імператорів.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Батьком Гордіана II був Гордіан I Африканський, мати — онучка грецького софіста та консула Ірода Аттика. Сестрою його була Антонія Гордіана, мати майбутнього імператора Гордіана III. В офіційній римській історіографії залишилися згадки лише про ранню кар'єру Гордіана, а після його загибелі пам'ять про нього старанно пестувалася, тому інформація стосовно його життя є досить сумнівною.

Гордіан II, окрім шляхетного походження, також відрізнявся освіченістю та красою, а його бібліотека нараховувала близько 60 тис. книжок. Військову службу він почав за правління Геліогабала: був квестором, за правління Александра перебував на посаді претора, а одразу після того став консулом-суффектом. За Максиміна його було відправлено легатом до Африки, до батька-проконсула. Історичні хроніки повідомляють, що Гордіан був схильний до деяких надмірностей: мав пристрасть до вина, жив у розкошах та був палким прихильником жінок (мав 22 коханки і від кожної залишив по три-чотири дитини). Через надмірне сластолюбство його називали Пріапом. Проте, незважаючи на подібний спосіб життя, він був хоробрим та вважався одним із найславетніших громадян; його любили раби та близькі.

Прихід до влади і боротьба проти Максиміна[ред. | ред. код]

У березні 238 р. під час повстання в провінції Африка проти Максиміна Фракійця імператором було проголошено 80-річного проконсула провінції, Гордіана І. Через свій похилий вік Гордіан І спочатку відмовлявся від цієї посади, проте зрештою погодився, але за умови призначення за співправителя свого сина, також Гордіана. На честь цього обома Гордіанами був взятий новий когномен — Африканський. Сенат зі свого боку також визнав їх новими імператорами через своє вороже ставлення до Максиміна.

Вже наступного місяця ним обом довелося воювати з намісником сусідньої Нумідії Капеліаном[en], який був прихильником Максиміна. Під час битви біля Карфагену кількісна перевага була на боці мешканців міста, але вони не мали бойового порядку, погано знали військову справу та не мали необхідної зброї. Кожен взяв з дому або малий меч, або сокиру, або мисливські дротики; з підручних засобів виготовили захист для тіла. Нумідійці ж були відомі як влучні метальники списів та вправні вершники. Вони з великою легкістю повернули натовп карфагенян, які, не витримавши натиску, кинули все та почали тікати. Тиснучи та розтоптуючи один одного, карфагеняни більшою мірою загинули від рук своїх співвітчизників, ніж від ворогів. Тут загинув і Гордіан із своїм супроводом — через безліч трупів не змогли знайти навіть його тіла. Дізнавшись звістку про загибель сина, Гордіан І покінчив життя самогубством. Через те, що Гордіан ІІ загинув раніше за свого батька, його правління склало усього 21 день і стало найкоротшим за всю історію Римьскої імперії.

Хоча і перше повстання проти Максиміна Фракійця було невдалим, проте ще до кінця 238 року імператорський престол посів небіж Гордіана II — Гордіан III.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Геродіан