Кошельово

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кошельово
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Хустський район
Рада/громада Кошелівська сільська рада
Код КОАТУУ 2125384201
Основні дані
Населення 3101
Поштовий індекс 90413
Телефонний код +380 3142
Географічні дані
Географічні координати 48°14′16″ пн. ш. 23°19′55″ сх. д. / 48.23778° пн. ш. 23.33194° сх. д. / 48.23778; 23.33194Координати: 48°14′16″ пн. ш. 23°19′55″ сх. д. / 48.23778° пн. ш. 23.33194° сх. д. / 48.23778; 23.33194
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Водойми річки Мала Осава, Ріка
Місцева влада
Адреса ради 90413, с. Кошельово, вул. Мічуріна, 20, тел. 4-36-10
Карта
Кошельово. Карта розташування: Україна
Кошельово
Кошельово
Кошельово. Карта розташування: Закарпатська область
Кошельово
Кошельово

Кошельово — село в Україні, в Закарпатській області, Хустському районі.

Назва[ред. | ред. код]

У 1995 р. назву села Кошелеве було змінено на сучасну.

Легенди[ред. | ред. код]

У народній пам'яті збереглося кілька легенд про походження назви села. Один із народних переказів розповідає про першого жителя цієї місцевості — Кошеля. Легенда свідчить: "Колись те місце, де тепер село Кошелеве, облюбував собі один опришок. Між двома потоками — Кобильцем і Осавою — зробив собі хижу. Вода загороджувала оприш- ка з двох боків. Він кладки не робив, а перескакував через потоки з великою тичкою. Звали його Кошелем. Він привіз собі в ту хижу жінку, потім появилися у них діти. Як повиростали діти, то сини поприводили в хижу невісток, до доньок пристали зяті. Мусили будувати ще хижі. Так заснувалося Кошельово.

Інша легенда говорить про те, що село отримало свою назву від слова кошик. Адже кошикарство з давніх-давен мало поширення в Кошельові та сусідній Ізі, яка, до речі, була колись розташована на правому березі річки.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка у 1450- під назвою Keselwmezew. У 1457-Keselewmezew, 1555-Kesewlyomezew

Церква Покрови пр. Богородиці. 1809[ред. | ред. код]

У 1751 р. згадують дерев'яну церкву Різдва пр. діви Марії з вежею, вкриту шинґлами, з двома дзвонами, всіма образами прикрашену. Ця церква згоріла за три години в 1799 р. (за іншими джерелами, у 1802 р.) через недбальство церківника, після чого в селі збудовано нову муровану церкву.

Іконостас вирізьбив І. Павлишинець, але «царські двері» походять зі старого іконостаса. У 1976—1978 роках малювання стін здійснили художники В. Кризина та В. Якубець.

На південній стіні нави прикріплено мармурову табличку з написом: «Михаилъ Маркошъ оть Бедевли | Местный Парохъ | упокоился г. 1838 Марта 1 го | Блаженный Ему покой и вічная память. | Памятник сей сооружал Синь Его Михаилъ | півецъ-каноникъ 1884».

Вежу церкви вкрито бляхою в 1935 р.

Церква Покрови пр. Богородиці. 1926[ред. | ред. код]

Дерев'яну церкву спорудили в 1926 р. Після Другої світової війни мурований храм став православним, а дерев'яну церкву зняли з реєстрації діючих церков 1 березня 1962 р. і незабаром розібрали.

З 1996 до 1998 р. біля мурованого базилічного храму споруджено велику цегляну каплицю з п'ятьма банями. Очолив будівництво Іван Йосипович Пилип з села Крива.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі родився в 1888 році відомий оперний співак Шандор Фаркаш.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Мала Осава і впадає у Ріку, праву притоку Тиси.

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі