Очікує на перевірку

Златопіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лихачове)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Златопіль (значення).
Запит «Лихачове» перенаправляє сюди; див. також Лихачове (станція).
Златопіль
Герб Златополя Прапор Златополя
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Тер. громада Первомайська міська громада
Код КАТОТТГ UA63100090010068250
Засноване 1869
Облікова картка Златопіль
Статус міста з 1991 року
Населення ▼ 29 551 (01.01.2019)[1]
Площа 30,8 км²
Густота населення 963 особи на 1 кв.км. осіб/км²
Поштові індекси 64100-64109
Телефонний код +380-5748
Координати 49°23′12″ пн. ш. 36°12′51″ сх. д.H G O
Міста-побратими Місто Чортків з 04.09.2022 року[2]

Місто Ґубін з 02.06.2023 року[3]

Місто Гоєрсверда з 07.09.2023 року[4]

Громада Weser-Aue з 05.11.2023 року[5]

Місто Первомайськ (Миколаївська_область) з 16.11.2023 року[6]

Місто Бурльов з 07.09.2024 року[7]

День міста 16 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Лихачове
До обл./респ. центру
 - фізична 66 км
 - залізницею 86 км
 - автошляхами 90 км
До Києва
 - фізична 420 км
 - залізницею 550 км
 - автошляхами 494 км
Міська влада
Рада Первомайська міська рада
Адреса 64100, Харківська область, Златопіль, проспект Незалежності, 1
Вебсторінка https://pervom-rada.gov.ua/
Міський голова Бакшеєв Микола Миколайович

Златопіль у Вікісховищі

Карта
Златопіль. Карта розташування: Україна
Златопіль
Златопіль
Златопіль. Карта розташування: Харківська область
Златопіль
Златопіль
Мапа

Златопіль (до 1952 року — Лихачове[8], в 1952—2024 — Первома́йський) — місто в Україні, адміністративний центр Первомайської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області. До 2020 року — адміністративний центр Первомайського району.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване в Лозівському районі на півдні Харківської області між річками Берека і Орілька, на відстані 86 км від Харкова та 585 км від Києва.

До міста примикає село Сиваш, на відстані 1,5 км розташовані села Високе і Маслівка.

Через місто проходить залізниця Харків — Запоріжжя, станція Лихачове, автошлях державного значення на Лозову, Павлоград, Дніпро, Запоріжжя, дорога обласного значення Златопіль — Гусарівка.

Територіальний поділ

[ред. | ред. код]

Місто умовно можна поділити на дві частини: мікрорайони (багатоповерхова забудова) та приватний сектор (переважно одно- та двоповерхові будинки). Мікрорайонів нараховується п'ять: 1/2, 3, 4, 6. Мікрорайону під номером 5 у Златополі не існує.

На початку свого існування 1/2 мікрорайон не був єдиним. Це були окремі мікрорайони — 1 та 2, але з часом їх перестали розрізняти, і зараз 1/2 мікрорайон формально є одним мікрорайоном — так він позначається в документах, включно із записом про реєстрацію місця проживання в паспорті. Його номер — «1/2» — слід читати як «перший-другий». Також до багатоповерхової забудови належить невеликий квартал по вул. Світанковій — т. зв. «15-й квартал».

Історія

[ред. | ред. код]

1869 — 1923

[ред. | ред. код]

Історія міста починається 1869 року, коли було прокладено залізницю Курськ—Харків—Севастополь. У червні того ж року була споруджена напівстанція (полустанок[9]) на відстані 80 км від Харкова. Тут зупинялися потяги задля поповнення запасів води та дров. Полустанок отримав назву Лихачове, на честь поміщика Лихачова, чий маєток розташовувався біля села Сиваш на відстані кількох кілометрів від залізниці. Воду подавали з озера Сиваш спеціально збудованим для цього водогоном, а для забезпечення нормального тиску води було зведено водонапірну вежу (на тому самому місці, де стоїть інша, сучасна).

1924 — 1941

[ред. | ред. код]
Братська могила радянських воїнів
Вигляд зблизька

Після Визвольних змагань, коли ствердилась радянська окупація, частину селян Олексіївської, Берекської, В.-Бишкінської сільрад було переселено до Лихачова. Так 1924 року виникло селище Лихачове, котре спочатку належало до В.-Бишкінської сільради.

Селище вже давно мало збудовані поміщиком Лихачовим млин з газогенерувальним двигуном, склади, селище. Органам місцевого самоврядування передали механічний завод, на базі якого було утворено сільськогосподарську та ремісничу школи. Тут також працювала пересувна початкова школа для дітей і дорослих.

У 1927 році селище нараховувало 13 дворів і 56 мешканців. У 1928 — 85 дворів. Населення зростало за рахунок робітників, які приїздили працювати на цегляний і механічний заводи та млин. У вересні 1929 року з ініціативи місцевих мешканців К.Толокнєєва, К.Федосенка та інших у селищі було створено артіль. За пропозицією артільників вона стала називатися «Перше травня» (рос. Первое мая) на честь Дня міжнародної солідарності трудящих. На початку грудня 1929 року організована Лихачовська машинно-тракторна станція (одна з перших МТС у Харківській окрузі). Лихачовська МТС спочатку обслуговувала 30 колгоспів Олексіївського району.

Узимку 1929—1930 років на курсах при МТС було підготовлено 200 трактористів, рахівників і фахівців інших спеціальностей.

1929 рік — у Маслівці збудовано початкову школу.

1930 рік — при МТС відкрито клуб і бібліотеку.

1932 рік — почав працювати радіовузол.

1933 рік — поблизу станції Лихачове збудовано семирічну школу.

1939 рік — за інформацією Всесоюзного перепису, Лихачове мало 640 мешканців.

1941 — 1943

[ред. | ред. код]
Пам'ятний знак воїнам Інтернаціоналістам

20 жовтня 1941 року — початок німецької окупації.

16 вересня 1943 р., війська Степового фронту звільнили Лихачове від німців.

Станом на 20 вересня 1943 р., Лихачовська МТС мала лише три дієздатні трактори ХТЗ та одну вантажівку. Серед 187 працездатних колгоспників 169 осіб були жінками, підлітками та літніми людьми.

1944–1991

[ред. | ред. код]

12 вересня 1945 року, об'єднані населені пункти Маслівської (Лихачівської) сільради — с-ще залізничної станції Лихачеве, хутір Наша Путь, хутір Первомайський і с-ще 20-річчя Жовтня вважати за один населений пункт, який іменувати селище Лихачове.[10][11]

У 1948 році було збудовано лікарню, де працювало 2 лікарі та 3 медсестри.

У 1948 році було збудовано дитячий садок, а в 1950 — середню школу.

24 червня 1952 року селище Лихачеве (Олексіївського р-ну)[12] було перейменоване на Первомайський[13].

16 серпня 1952 року Первомайський стало районним центром (райцентр перенесено з Олексіївки)[14].

1 липня 1957 року — Первомайський отримав статус селища міського типу.

У 1962 році — район було ліквідовано.

У 1964 році — було почато будівництво хімічного заводу (Хімпром).

У січні 1965 року — селище стало адміністративним центром новоствореного Первомайського району.

У 1968 році — було збудовано першу чергу заводу залізобетонних конструкцій.

У 1972 році — почала працювати ТЕЦ. З 1983 року в селищі почала діяти Первомайська виправна колонія № 117.

У грудні 1991 році — смт Первомайський здобуло статус міста.

Після 1991 року

[ред. | ред. код]

28 травня 2009, у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Постанови про відновлення історичних назв населених пунктів України та про впорядкування всіх топонімічних об'єктів відповідно до сучасних реалій, яким запропоновано перейменувати Первомайський у Лихачове[15].

На початку 2018 року було домовлено про будівництво на території міста Первомайського сонячної електростанції коштом державного бюджету України та Китайської машинобудівної інжинірингової компанії. За попереднім проєктом, станція буде розташована на території близько 100 га, а її потужність становитиме близько 50 МВт[16].

24 липня 2023 року в результаті голосування жителі Первомайського висловилися за перейменування міста на Добродар[17]. Однак Первомайська міська рада не підтримала цю назву.[18] Після других громадських слухань була обрана назва Златопіль.[19]

3 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Златопіль.[20]

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування Первомайського на Златопіль[21]. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності[22].

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення міста за роками (з 1939 по 2001)[23][24][25][26][27][28]:

Національний склад населення міста за Всеукраїнським переписом населення 2001 року[28]:

Національність Кількість (%)
українці 64
росіяни 34
Інші 2

Серед 2 % «інших»[28]:

Національність Кількість (%)
вірмени 30
білоруси 22
азербайджанці 13
молдавани 10
грузини 7
узбеки 5
казахи 5
мордва 3
башкири 2
удмурти 2
татари 1

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[29]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Російська 17 448 53,15 %
Українська 13 872 42,26 %
Білоруська 33 0,10 %
Вірменська 27 0,08 %
Інші/Не вказали 1 446 4,41 %
Разом 32 826 100 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]
Храм на честь ікони Казанської Божої матері (2018)

Транспорт

[ред. | ред. код]
Див. також: Лихачове (станція)

Місто має 1 автовокзал та 1 залізничний вокзал. З та на автовокзал щодня відправляються та прибувають рейси до Харкова, Лозової, Олексіївку, Сумці, Павлівку Другу, Дмитрівки, Верхньої Орільки, Семенівки, Береки, Сиваш, Кегичівки, Сахновщини та інших населених пунктів району й області. Через місто проходять автошляхи: Р 51 і Т-2110. У приміщенні автовокзалу є квиткова каса, зал очікування, кафе, туалет.

Зв'язок

[ред. | ред. код]

Мобільний зв'язок у місті забезпечують оператори «Київстар», «Vodafone» та «Lifecell». Послуги стаціонарного телефонного зв'язку надає «Укртелеком». Головні провайдери інтернету — «Укртелеком» та компанія «Орбіта-ТВ». Ця ж компанія надає послугу кабельного телебачення.

Засоби масової інформації

[ред. | ред. код]

Традиційні ЗМІ

[ред. | ред. код]

З жовтня 1930 року до грудня 2020 року в місті видавалась міськрайонна газета «Знамя труда». Матеріали публікувались українською та російською мовами. Виходила двічі на тиждень — у середу та суботу. Друкувалась у двох кольорах, фотографії чорно-білі[30]. На офіційній сторінці газети в соціальній мережі «Вконтакті» було зазначено таке: «Газета є незалежною від будь-яких політичних партій, об'єднань, рухів»[31].

Обсяги накладів газети «Знамя труда» за роками (з 1965 до 2010)[32]:

Електронні ЗМІ

[ред. | ред. код]

У місті працює телеканал — телерадіокомпанія (ТРК) «Надія». Є одним із перших недержавних телеканалів Харківщини. Отримала свідоцтво про реєстрацію 14 грудня 2000 року. Почала мовлення 27 червня 2002 року і продовжує його понині. Мовлення цілодобове, на 7 районів Харківської області. Власні програми ТРК «Надія» перебувають в ефірі лише декілька годин на день. Більшу ж частину доби «Надія» ретранслює телеканал «Новий канал». Потенційна аудиторія — близько 500 тис. осіб. ТРК «Надія» є членом Асоціації регіональних ЗМІ України та Національної Спілки журналістів України[33].

Офіційні новини громади висвітлюються на сайті Первомайської міської ради.

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

У місті працюють:

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті працюють:

Школи міста Первомайський за роком заснування
Сучасна назва школи Рік заснування
Первомайська середня школа № 1 1951[34] — 2019
Первомайська середня школа № 2 1966[35]
Первомайська гімназія № 3 1968[36]
Первомайська середня школа № 4 1975[37] — 2019
Первомайська середня школа № 5 1978[38]
Первомайська середня школа № 6 1983[39]
Первомайська середня школа № 7 1988[40]
Школи міста Первомайський за мовою навчання
Сучасна назва школи Мова навчання
Первомайська середня школа № 2 українська[41]
Первомайська гімназія № 3 українська[42]
Первомайська середня школа № 5 російська[43]
Первомайська середня школа № 6 українська[44]
Первомайська середня школа № 7 українська[45]

Культура та спорт

[ред. | ред. код]

У місті працює Первомайський краєзнавчий музей; є два футбольні клуби, які виступають у чемпіонаті Харківської області. ФК «„Квадро“» базується на стадіоні «Хімік», а ФК «Первомайський» на стадіоні «Колос».

Туризм

[ред. | ред. код]

У місті Златопіль відбувається щорічний Велотур фортецями Слобожанщини Tour De Fort, який охоплює маршрути фортецями Української лінії, зокрема Михайлівською фортецею, Олексіївською фортецею, Єфремівською фортецею.[46][47]

Архітектура

[ред. | ред. код]
Див. також: Хрущовка, Неоконструктивізм, Багатоквартирний будинок, Радянська архітектура, Архітектура тоталітарних держав та Радянське мистецтво#Архітектура радянського періоду

Релігія

[ред. | ред. код]

Економіка

[ред. | ред. код]
Асфальтний завод. 2021 рік.
  • ТОВ «Терра» — переробка сільгоспродукції. Вироби круп'яні та пластівці.
  • Marten — виробництво твердопаливних котлів.
  • ПП «Екіпаж» — виробництво віконних конструкцій.
  • ТОВ комерційно-виробнича фірма «Рома» — переробка сільгоспродукції. Виробництво борошна, хлібобулочних виробів.
  • ТОВ «Первомайський харчовий комбінат „Ідеал“» — харчова промисловість. Виробництво печива.
  • ДП «Енергохімпром» — виробництво та розподілення тепла. Перебуває у стані санації[49].
  • Первомайське комунальне підприємство «Тепломережі» — виробництво та розподілення тепла.

Люди, які пов'язані з містом

[ред. | ред. код]
Погруддя герою радянського союзу генерал-майору танкових військ Копцову В. О.

Народилися

[ред. | ред. код]

Поховані

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Первомайська РДА
    Первомайська РДА
  • Первомайський районний суд
    Первомайський районний суд
  • Стенд присвячений почесним громадянам
    Стенд присвячений почесним громадянам
  • Златопільський професійний ліцей
    Златопільський професійний ліцей
  • Вулиця Жовтнева. Вид на будівлю бібліотеки і пошти
    Вулиця Жовтнева. Вид на будівлю бібліотеки і пошти
  • Вид на Златопіль вночі
    Вид на Златопіль вночі

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://kh.ukrstat.gov.ua/index.php/chyselnist-naselennia-shchomisiachna-informatsiia
  2. ↑ Чортків офіційно отримав нові міста-побратими: Безьє та Первомайський. Чортківська міська рада. 4 вересня 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
  3. ↑ Нове Місто-Партнер. Офіційне підписання Угоди про співробітництво відбулось.
  4. ↑ Нове Місто-Партнер. Офіційне підписання Угоди про співробітництво відбулось.
  5. ↑ Нове Місто-Партнер. Офіційне підписання Угоди про співробітництво відбулось:.
  6. ↑ Нове Місто-Партнер. Офіційне підписання Угоди про співробітництво відбулось.
  7. ↑ Нове Місто-Партнер. Офіційне підписання Угоди про співробітництво відбулось.
  8. ↑ Первомайський // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 15. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
  9. ↑ ПОЛУСТА́НОК, нка, чол. Невелика залізнична станція. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  10. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1947 — № 3–4 — с. 3–8.
  11. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 609, 919, 977, 994, 1005, 1011.
  12. ↑ Карта РККА M-37 (В), 1941(рос.)
  13. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1952 — № 3 — с. 17.
  14. ↑ [Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1952 — № 4 — с. 5]
  15. ↑ Проект Постанови про відновлення історичних назв населених пунктів України та про впорядкування усіх топонімічних об'єктів відповідно до сучасних реалій[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ Павел Федосенко (8 лютого 2018). В Харьковской области планируют построить солнечную электростанцию. NewsRoom. Процитовано 30 квітня 2019. (рос.)
  17. ↑ Zaxid.net (24 липня 2023). Жителі Первомайського на Харківщині перейменували своє місто на Добродар. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 24 липня 2023.
  18. ↑ Малиновський, Антон (29 січня 2024). Первомайський не змогли перейменувати з восьмої спроби. Що буде далі?. «Люк» (укр.). Процитовано 26 вересня 2024.
  19. ↑ Меньшикова, Єлизавета; Новосел, Олександра; Медяник, Тетяна (19 вересня 2024). Златопіль замість Первомайського, Берестин замість Краснограда: що мери цих міст кажуть про перейменування. Суспільне Харків (укр.). Процитовано 26 вересня 2024.
  20. ↑ У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ. hromadske.ua (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
  21. ↑ Проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний портал Верховної Ради України.
  22. ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Верховна Рада України.
  23. ↑ Демоскоп.
  24. ↑ Приложение Демоскопа Weekly. www.demoscope.ru. Процитовано 21 червня 2018.
  25. ↑ Приложение Демоскопа Weekly. www.demoscope.ru. Процитовано 21 червня 2018.
  26. ↑ Приложение Демоскопа Weekly. www.demoscope.ru. Процитовано 21 червня 2018.
  27. ↑ Приложение Демоскопа Weekly. www.demoscope.ru. Процитовано 21 червня 2018.
  28. ↑ а б в Всеукраїнський перепис населення 2001:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 21 червня 2018.
  29. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  30. ↑ рекламы, Нач. отдела. Реклама в газете Знамя Труда, г. Первомайск, Харьковская область. www.mediadigest.net (ru-ru) . Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
  31. ↑ Газета "Знамя труда". vk.com. Процитовано 21 червня 2018.
  32. ↑ Знамя труда (Газета) (російською) . м. Первомайський. 1965-2010.
  33. ↑ Структура собственности - Телерадиокомпания "Надія". nadiya.tv. Процитовано 21 червня 2018.
  34. ↑ Первомайський. ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Первомайської міської ради - Інформація про школу. zosh_1.klasna.com (укр.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  35. ↑ Первомайська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 - Наша школа. zosh2.klasna.com (укр.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  36. ↑ Первомайська гімназія № 3 | Головна. Первомайська гімназія № 3 | Головна (рос.). Процитовано 16 червня 2018.
  37. ↑ Первомайська ЗОШ №4 - Головна сторінка. perv-school4.at.ua. Процитовано 16 червня 2018.
  38. ↑ Николаевич, Виктор. Первомайська школа 5. school5p.in.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  39. ↑ Сайт школи - Головна сторінка. pervsc6.ucoz.ua. Процитовано 16 червня 2018.
  40. ↑ Первомайська школа № 7 - Історія школи. school7.ucoz.ua. Процитовано 16 червня 2018.
  41. ↑ Школа № 2 - Харьковская область. ИСУО. kh.isuo.org. Процитовано 16 червня 2018.
  42. ↑ Первомайська гімназія № 3 - Харьковская область. ИСУО. kh.isuo.org. Процитовано 16 червня 2018.
  43. ↑ ЗОШ І - ІІІ ступенів №5 - Харьковская область. ИСУО. kh.isuo.org. Процитовано 16 червня 2018.
  44. ↑ Первомайська ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - Харьковская область. ИСУО. kh.isuo.org. Процитовано 16 червня 2018.
  45. ↑ Школа №7 - Харьковская область. ИСУО. kh.isuo.org. Процитовано 16 червня 2018.
  46. ↑ П'ятий щорічний велотур фортецями Слобожанщини TourDeFort (10 фортець)!. pervom-rada.gov.ua. Процитовано 1 липня 2021.
  47. ↑ Состоялся III велотур по крепостям Слобожанщины. Первомайская Слобожанка (ru-RU) . 29 липня 2019. Процитовано 1 липня 2021.
  48. ↑ Картка храму на сторінці Харківської єпархії УПЦ МП(рос.)
  49. ↑ Первомайський на економічному атласі Харківщини[недоступне посилання з липня 2019]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Харківська область Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Златопіль&oldid=43710414