Оса (ЗРК)
9K33 «Оса» | |
---|---|
Тип | амфібія 6×6 зенітно ракетна система |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1971–нині |
Історія виробництва | |
Розробник | Дослідницький інститут НІІ-20 |
Розроблено | 1960—1972 |
Виготовлення | 1970—1988[1] |
Виготовлена кількість | 1,200[2] |
Варіанти | OSA-A, OSA-AK, OSA-AKM, OSA-M |
Характеристики (OSA-AKM) | |
Вага | 17.5 тон |
Довжина | 9.14 м |
Ширина | 2.75 м |
Висота | 4.20 м (зі складеною радіолокаційною щоглою) |
5 солдатів | |
Головне озброєння | 6 9М33, 9М33М1, 9М33М2 або 9М33М3 ракети |
Двигун | дизель 5Д20Б-300Б 300 |
Дорожній просвіт | 400 мм |
Операційна дальність | 500 км[3] |
Швидкість | 80 км/г 8 км/г (вплав) |
Оса (ЗРК) у Вікісховищі |
«Оса» (індекс ГРАУ — 9К33, за класифікацією МО США і НАТО — SA-8 Gecko) — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс має забезпечувати протиповітряну оборону дивізійної ланки.
Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.[4]
Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:[5]
- нова система наведення ракети
- збільшена автоматизація роботи системи
- нова елементна база ЗРК
Цією ж компанією розроблено модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т38 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382[5].
Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що передбачає:[5]
- заміну електронно-променевих трубок,
- радіоламп та лампи біжної хвилі,
- відикона та інших морально застарілих елементів,
- встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах,
- доопрацьованої телевізійно-оптичної головки.
Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:[5]
- 12 км
- 25 км
- 45 км
- до 90 км
Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі й фактично ймовірність бути виявленим супротивником[5].
Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса — Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені та здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км; для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній відстані[5].
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015) |
Комплекси «Оса» було використано у війні на сході України[6].
12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони було виявлено два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав[7][8].
Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»[9].
Один комплекс було захоплено озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.
Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»[10].
Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажаніших цілей для ударів із дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дороговартісні боєприпаси не за призначенням[10].
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2015) |
- Алжир
- Ангола — 15 одиниць.
- Вірменія
- Азербайджан — Поліпшені до Оса-1Т.
- Білорусь
- Болгарія — 24 одиниці.
- Куба
- Еквадор
- Грузія
- Греція — 38 систем. Планується передати Україні[11].
- Північна Корея
- Марокко
- Індія — Оновлені ОСА-АК
- Йорданія: Наприкінці вересня 2017 року, не знайшовши коштів на модернізацію ЗРК «Оса», армія Йорданії вирішила продати наявні у неї 52 комплекси. Перед цим розглядалася ймовірність проведення модернізації цих комплексів у Білорусі. Серед зацікавлених покупців була названа Україна[5].
- Росія
- Україна
Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань «Об'єднані зусилля-2021» відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК «Оса-АКМ» із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.[12]
-
Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
-
На тренуваннях, 2021 рік
-
На тренуваннях, 2021 рік
- ↑ Прочие с долевым участием. www.kupol.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 28 березня 2012.
- ↑ Зенитный ракетный комплекс "Оса". Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
- ↑ Pike, John. SA-8 GECKO / 9K33M3 Osa-AKM. www.globalsecurity.org. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
- ↑ Архив новостей[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ а б в г д е ж У ЗРК «Оса» йорданської армії зацікавлені в Україні. Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ Жирохов М. (20.12.2015). Штурмовики Су-25 в боях на Донбасі. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
- ↑ На підльоті до Лисичанська вранці було збито безпілотник, ще один зник на непідконтрольній території. Інтерфакс. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
- ↑ Військові розповіли, що і чому впало на подвір’я школи в Лисичанську. Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
- ↑ Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон. Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
- ↑ а б Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). Азербайджан покаже трофейний ЗРК «Оса» у Баку. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
- ↑ Греція розриває контракт на обслуговування російських ЗРК Тор-М1 та Оса-АКМ і відправляє їх в Україну. Цензор.нет. 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ ЗСУ провели перші в цьому році бойові стрільби ЗРК С-125 та "Оса-АКМ" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.