Павлівський майдан
Павлівський майдан Харків | |
---|---|
![]() | |
Район | Основ'янський, Шевченківський |
Назва на честь | Савелій Павлов |
Колишні назви | |
Торгова площа, Народна площа, Лобна площа, Павлівська площа, майдан Рози Люксембург | |
радянського періоду (українською) | Рози Люксембург |
радянського періоду (російською) | Розы Люксембург |
Загальні відомості | |
поштові індекси | 61003 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Майдан Конституції», «Історичний Музей» |
Трамваї | № 3,5,6 |
Тролейбуси | № 11 |
Рух | пішохідний, автомобільний в обидві сторони, тролейбусний, трамвайний |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | Центральний універмаг |
Архітектурні пам'ятки | до 2012 року пам'ятник Незалежності |
Державні установи | Бюро технічної інвентарізації |
Навчальні заклади | Торговельно-фінансовий технікум |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
![]() | |
![]() |
Па́влівський майда́н (з 1919 до 2013 року — майда́н Ро́зи Люксембу́рг[1]) — майдан в історичному центрі Харкова.
Майдан розташований в центрі міста, поблизу Університетської гірки. Бере початок від майдану Конституції, закінчується Сергіївським майданом. Через нього пролягає кордон між Основ'янським та Шевченківським районами.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fd/Kharkov1981-05-TsUM.jpg/220px-Kharkov1981-05-TsUM.jpg)
Довжина 0,470 км. Заснована на початку другої половини XVII ст., звалася Народна або Торгова (згадується в рішенні міськдуми 20 квітня 1884 р.), оскільки на ній був міський ринок[2]. На цій площі проводилися щорічні Покровська та Успенська ярмарки. З кінця XVIII до початку XIX ст. — паралельно називалася Лобна, оскільки тут до 1830 р. проводилися публічні покарання[2]. На площі був поштовий двір (на південно-східному розі Університетської вулиці), поруч з ним — верстовий стовп і лобне місце.
У XIX столітті площа забудували одно- і двоповерховими будинками переважно торгового призначення.
Наприкінці 30-х років XIX століття купець Савелій Павлов, який започаткував цукерково-пряникове виробництво в Харкові, побудував на площі кам'яний магазин. У цей час площу стали називати Павлівською (Павловською). Пізніше в будинку Павлова перебував Малий театр (1868—1874 роки) і «Гранд-готель», який у радянські часи називався «Спартак». Будинок до наших часів не зберігся — був зруйнований під час війни у 1943 році.
У часи революцій 1905—1917 років саме на Павлівській площі збиралися народні збори та мітинги проти царя. 25 січня 1919 року Павлівська площа була перейменована в площу Рози Люксембург. 11 березня 1919 року у готелі «Асторія» почав свою роботу Всеукраїнський Революційний Комітет.
Згідно з рішенням Міськуправи від 7 вересня 1942 р. у роки німецької окупації (1942—1943) поверталася назва Павлівська. Після повернення радянської влади в 1943 р. площа знову отримала ім'я Р. Люксембург. 2 жовтня 1945 року їй на певний час повернуто назву Павлівська. Але вже згідно зі списком вулиць 1954 носила назву Рози Люксембург[2].
20 листопада 2013 року Харківська міська рада ухвалила рішення про повернення майдану його історичної назви. Пропозиція щодо перейменування надійшла від топонімічної комісії міста.[3].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_10_DSCN4422.jpg/230px-%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_10_DSCN4422.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Pavlivska_Square%2C_4_%28Kharkiv%29_2020_-_08.jpg/230px-Pavlivska_Square%2C_4_%28Kharkiv%29_2020_-_08.jpg)
- Буд. № 1/3 — Центральний універмаг. Побудований в 1954 році, архітектор — М. Л. Мовшович. На місці, де знаходиться будівля, на західному куті площі, на місці приватних торгових лавок в 1933 році був побудований перший в Харкові універмаг (архітектор О. В. Лінецький). В кінці 30-х років його розширили за рахунок суміжної будівлі та добудували до Університетської вулиці (архітектор П. І. Фролов). У роки німецько-радянської війни універмаг був зруйнований. Підчас відновленні фасаду додали риси архітектури, характерні для 50-х років.
- Буд. № 4 — Житловий будинок. Побудований в 1912 р, архітектор Б. М. Корнієнко. Колишній Селянський будинок. Архітектор надав фасадам риси українського зодчества: скошені кути віконних прорізів, декорування народним орнаментом, на фронтоні в ніші поміщений бюст Тараса Шевченка. Фасади під час ремонтів втратили частину архітектурних деталей.
- Буд. № 5 — Житловий будинок зі вбудованими магазинами. Побудований в 1955 р., архітектори — В. П. Костенко, Б. Г. Клейн, Н. В. Згурська. 9-поверховий житловий будинок розташований між вулицями Квітки-Основ'яненка та Університетською.
- Буд. № 10 — Будинок побудований в 1910—1913 рр., архітектори — М. В. Васильєв та О. І. Ржепішевський. Одна з перших в місті багатоповерхових будівель із залізобетонним каркасом. У нижніх поверхах розміщувався Купецький банк, в середніх — конторські приміщення, в верхніх — готель «Асторія». У цій споруді поєднуються новизна конструкції з архаїзмом скульптурних деталей.
У 2001 році на честь десятиріччя незалежності України на майдані було встановлено пам'ятник. Багато містян оцінили пам'ятник негативно. Скульптура увійшла у рейтинг найжахливіших пам'яток сучасної України[4] У 2011 році міською владою було прийнято рішення про демонтаж скульптури в рамках реконструкції площі. Пам'ятник було демонтовано назавжди, замість нього у 2012 році було урочисто відкрито новий пам'ятник Незалежності на площі Конституції.
Із початку XX сторіччя площею курсувала «конка». З 1981 року площею курсує трамвай № 3, 5, 6, з 2012 року через майдан також прямує тролейбусний маршрут № 11.
- ↑ Рішення Харківської міськради від 20 листопада 2013 року № 1338/13 «Про перейменування майдану». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 22 листопада 2013.
- ↑ а б в Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 272. ISBN 978-617-575-024-7.
- ↑ Ольга Адаменко. Две площади в Харькове полностью избавят от налета коммунизма. [Архівовано 18 листопада 2013 у Wayback Machine.] Вести. Харьков. 15.11.2013. (рос.)
- ↑ Медиапорт, Харьков
Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1985. — С. 34-35. — 10000 прим.
|
![]() |
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |