Перейти до вмісту

Прапор Філіппін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прапор Філіппін
Прапор Філіппін
Використання
Пропорції1:2
Затверджений

12 червня 1898; 127 років тому (1898-06-12) (оригінальна версія, проголошена Першою Філіппінською Республікою)

1936; 89 років тому (1936) (стандартизований дизайн)

12 лютого 1998; 27 років тому (1998-02-12) (чинна версія, підтверджена Республіканським актом № 8491)
ДизайнЕміліо Агінальдо
Кольори
білий
синій
червоний
золотий
ТипДержавний
ПриналежністьФіліппіни Редагувати інформацію у Вікіданих
НазвиPambansang Watawat (Національний прапор)
CMNS: Прапор Філіппін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Національний прапор Філіппін (тагал. Pambansang Watawat ng Pilipinas) — горизонтальний біколор, що складається з рівновеликих смуг: королівського синього (згори) та яскраво-червоного (знизу) кольорів. З боку древка розташований білий рівносторонній трикутник, у центрі якого вміщено золотисто-жовте сонце з вісьмома основними променями. У кожному кутку білого трикутника розташована золотисто-жовта п'ятипроменева зірка[1].

Унікальною особливістю цього прапора є його використання для позначення стану війни: у разі війни його перевертають, і тоді червона смуга розміщується згори[2].

Дизайн

[ред. | ред. код]

Технічна інформація

[ред. | ред. код]
Технічна інформація Філіппінського прапора.

Прапор Філіппін має прямокутну форму і розділений горизонтально на дві смуги однакової висоти. Співвідношення довжини прапора до його ширини становить 2:1. З боку флагштока розташований білий рівносторонній трикутник, довжина сторін якого дорівнює ширині прапора[1].

У центрі трикутника розміщено золоте сонце з вісьмома головними пучками променів. Кожен пучок складається з одного центрального променя, товщина якого вдвічі більша за два бічні промені. Кут між сусідніми пучками променів такий самий, як і кут самого пучка (22,5°)[3]. Примітно, що сонце розташоване не в геометричному центрі трикутника, а трохи зміщене праворуч[4]. У кожному куті трикутника розміщено п'ятикутну золоту зірку. Кожна зірка орієнтована таким чином, що один із її променів вказує на вершину кута, в якому вона знаходиться[3].

Унікальною особливістю філіппінського прапора є його здатність вказувати на стан війни. У мирний час прапор вивішується синьою смугою догори (або ліворуч від спостерігача при вертикальному розміщенні). У час війни смуги міняються місцями: червона смуга розміщується згори (або ліворуч при вертикальному вивішуванні). Це єдиний державний прапор у світі, який офіційно змінює своє положення залежно від воєнного стану[2].

Кольори

[ред. | ред. код]
Зміни відтінку синього кольору філіппінського прапора зліва направо: Azul Oscuro (1898); National Flag Blue (1955); Oriental Blue (1985); National Flag Blue (1986); та Royal Blue (1998).
Зміни відтінку світло-червоного кольору філіппінського прапора

Відтінок синього кольору на прапорі змінювався протягом історії. Спочатку використовувався колір, описаний як «темно-синій» (ісп. azul oscuro). Існує теорія, підкріплена історичними свідченнями та нечисленними збереженими прапорами тієї епохи, що цей відтінок був запозичений з прапора Куби (а також Пуерто-Рико), дизайн яких вплинув на створення філіппінського стяга[5].

Стандартизація кольорів вперше відбулася за президента Рамона Магсайсая у 1955 році, коли були затверджені кольори National Flag Blue та Old Glory Red. У 1985 році президент Фердинанд Маркос наказав змінити синій колір на світліший відтінок Oriental Blue, проте після Революції влади народу 1986 року президент Корасон Акіно скасувала це рішення, повернувши попередній колір. Остаточне затвердження відбулося до сторіччя проголошення незалежності у 1998 році: згідно з Законом Республіки № 8491, офіційним відтінком став «Королівський синій» (Royal Blue)[6][7].

Офіційні кольори визначені системою Cable No. (Color Association of the United States) та мають наступні відповідники[1][8][9]:

Кольорова

схема

Синій Малиново-червоний Білий Золотий
Cable No. 80173 80108 80001 80068
Pantone 286C 193C 122C
RGB 0–56–168 206–17–38 255–255–255 252–209–22
CMYK C99-M80-Y0-K0 C12-M100-Y87-K3 C0-M0-Y0-K0 C2-M17-Y91-K0
HEX #0038A8 #CE1126 #FFFFFF #FCD116

Символіка

[ред. | ред. код]
Прапор провінції Маніла (1845–1898)
Прапор провінції Ілойло (1886–1898)
Офіційний дизайн восьмипроменевого сонця
(відстань 3,75°)
Помилковий дизайн сонця
(відстань 5°)

Символіка прапора офіційно визначена та розтлумачена у тексті проголошення незалежності 1898 року[10] та пізніших законодавчих актах, зокрема Республіканському акті № 8491[1]:

  • Білий рівносторонній трикутник символізує рівність, свободу і братерство. Згідно з оригінальним Проголошенням незалежності 1898 року, він також є відмітним знаком знаменитого товариства Катіпунан, яке започаткувало революцію[10].
  • Синя смуга у мирний час (зверху) означає мир, правду та справедливість[10].
  • Червона смуга символізує патріотизм та мужність (доблесть)[10].
  • Сонце в центрі білого трикутника уособлює єдність, свободу, народну демократію та суверенітет, а також велетенські кроки, зроблені країною на шляху прогресу та цивілізації[10].
  • Вісім променів Сонця символізують вісім провінцій Філіппін, які першими підняли повстання проти Іспанії та були оголошені на військовому стані на початку Філіппінської революції 1896 року[10][5]:
  • Три п'ятипроменеві зірки символізують три основні острівні групи архіпелагу[10][5]:

Оригінальний опис 1898 року також зазначав, що білий, синій і червоний кольори були обрані на знак вдячності до прапора Сполучених Штатів Америки за «безкорислий захист, який ця Велика Нація надає нам і продовжує надавати»[10].

Ліві лапки І нарешті було одноголосно вирішено, що ця Нація, яка вже є незалежною від сьогодні, повинна використовувати той самий прапор, який вона використовувала, форма та кольори якого описані на доданому малюнку, що реалістично зображує три вищезгадані сили: білий трикутник як відмінний символ славетного Товариства Катіпунан, яке через кровний договір спонукало маси до повстання; три зірки, що представляють три головні острови цього архіпелагу — Лусон, Мінданао та Панай (Вісаяс), на яких спалахнув революційний рух; сонце, що вказує на гігантські кроки, зроблені дітьми цієї країни на шляху до прогресу та цивілізації; вісім променів, що символізують вісім провінцій Філіппін, та кольори синього, червоного та білого, що вшановують прапор Сполучених Штатів Північної Америки як вияв нашої глибокої вдячності цій Великій Нації за її безкорисливий захист, який вона нам надає і продовжує нам надавати. І, несучи цей прапор, я розгортаю його перед панами, що зібралися тут — [Список імен делегатів] — і ми всі урочисто клянемося визнавати та захищати його до останньої краплі нашої крові. Праві лапки

Історія

[ред. | ред. код]

Історичні прапори Філіппінської революції

[ред. | ред. код]
Прапори Катіпунану
Перший прапор Катіпунана (1892).
Перший прапор Катіпунана (1892). 
Прапор фракції Магдіванг.
Прапор фракції Магдіванг. 
Прапор фракції Магдало.
Прапор фракції Магдало. 
Прапор, прийнятий Катіпунаном у 1897 році.
Прапор, прийнятий Катіпунаном у 1897 році. 
Дев'ять прапорів Катіпунана часто помилково згадуються як частина серії «Еволюція філіппінського прапора».

З 1960-х років поширеною практикою стало пов'язувати розвиток філіппінського прапора з бойовими штандартами лідерів «Катіпунану» — масонського революційного руху, який виступав проти іспанського правління та очолив Філіппінську революцію. Хоча деякі символи з прапорів «Катіпунану» згодом перейшли до іконографії революції, історики вважають спірним твердження, що ці бойові штандарти є безпосередніми попередниками сучасного державного прапора[11].

Першим прапором «Катіпунану» (1892) було червоне прямокутне полотнище з трьома білими літерами «K», розміщеними горизонтально. Абревіатура розшифровувалася як Kataas-taasang Kagalang-galangang Katipunan ng mga Anak ng Bayan («Найвище і найшанованіше товариство синів нації»). Червоне тло символізувало кров, оскільки члени організації підписували документи про вступ власною кров'ю[11].

Різні лідери руху, такі як Андрес Боніфасіо, Маріано Льянера[en] та Піо дель Пілар[en], мали власні бойові штандарти. Під час революції в організації стався розкол на фракції Магдіванг (тагал. Magdiwang) і Магдало (тагал. Magdalo) в провінції Кавіте, кожна з яких прийняла свої прапори. У 1897 році під час асамблеї в Наїку «Катіпунан» затвердив нову емблему — червоний прапор із білим сонцем, що мало антропоморфне обличчя. Сонце мало вісім променів, що символізували вісім провінцій, у яких Іспанія ввела воєнний стан[11].

Створення та перше використання сучасного прапора

[ред. | ред. код]
Один із прапорів ранньої республіки, ескіз 1898 року[12]

Сучасний дизайн державного прапора був розроблений першим президентом Філіппін Еміліо Агінальдо в 1897 році під час його вигнання в Гонконзі[13][14][15]. Прапор пошили Марсела Маріньо де Агонсільйо[en], її п'ятирічна донька Лоренца та пані Дельфіна Ербоса де Натівідад (племінниця національного героя Хосе Рісаля)[12].

Вперше прапор було розгорнуто 28 травня 1898 року після перемоги над іспанськими військами в битві при Алапані[en] (Імус, Кавіте). Саме цю дату фіксує Президентська прокламація № 374 від 1965 року, хоча існують твердження, що вперше прапор міг бути піднятий у місті Кавіте[12].

Оголошення незалежності Філіппін та церемонія підняття прапора в особняку Агінальдо, 12 червня 1898 року.

Офіційна церемонія проголошення незалежності та урочисте підняття прапора відбулися 12 червня 1898 року в резиденції Агінальдо в Кавіті. Оригінальний дизайн відрізнявся від сучасного: сонце мало антропоморфне обличчя, що було впливом символіки республік Ріо-де-ла-Плати (Аргентини та Уругваю) та уособлювало інкського бога сонця Інті[11][16].

Вважається, що оригінальний прапор, піднятий у 1898 році, зберігся в Музеї генерала Еміліо Агінальдо в Багіо, хоча його автентичність щодо участі саме в церемонії 12 червня ставиться під сумнів через склад тканини (суміш шовку та бавовни, тоді як Агонсільйо[en] стверджувала[17][18][19], що використовувала чистий шовк). Цей прапор складніший за сучасний: на ньому вишиті гасла «Свобода, Справедливість, Рівність» (ісп. Libertad, Justicia, Igualdad) з одного боку та «Експедиційні сили Північного Лусону» (ісп. Fuerzas Expedicionarias del Norte de Luzon) з іншого[12].

Під час засідання Конгресу в Малососі Агінальдо розтлумачив символіку так: червоний колір — хоробрість філіппінців, синій — готовність померти, але не підкоритися загарбникам, білий — здатність до самоврядування[20]:

Прапор має три кольори, три зірки та сонце, значення яких таке: червоний символізує філіппінську мужність, яка не має собі рівних, і був кольором, який використовувався під час війни в провінції Кавіте з 31 серпня 1896 року до миру в Біак-на-Бато [у 1897 році]; синій має алегоричне значення, що всі філіппінці воліють померти, ніж скоритися загарбнику, ким би він не був; білий передає ідею про те, що, як і інші народи, філіппінці знають, як керувати собою, і що вони не відступають від спостереження за іноземними державами. Сонце та його промені розпалили філіппінців і поширили світло по їхньому світу, пронизуючи хмари, що його огортали; тепер це світло, яке освітлює кожну точку на Філіппінських островах, і під його впливом ітас, ігороти, мангуйці та моро, всі з яких, я вірю, були створені за образом Божим і яких я визнаю нашими братами, тепер спускаються з гір, щоб приєднатися до нас.

Американський період та заборона

[ред. | ред. код]
Філіппінський флаг під час війни (сучасні кольори).

З початком Філіппінсько-американської війни у 1899 році прапор почали використовувати з червоною смугою вгорі, що означало стан війни. Після поразки Філіппінської республіки та встановлення американської окупації демонстрація філіппінського прапора була оголошена незаконною згідно із Законом про прапор 1907 року. Ця заборона тривала до 24 жовтня 1919 року[21].

Після легалізації прапора у 1919 році виникла проблема з тканиною: доступними були переважно червоні та сині тканини, що використовувалися для прапора США. Через це філіппінський стяг прийняв відтінок «Navy Blue» (темно-синій), властивий американському прапору. 26 березня 1920 року Законодавчий орган Філіппін ухвалив Акт № 2928, який офіційно затвердив прапор[11].

У 1935 році було створено Співдружність Філіппін. 25 березня 1936 року президент Мануель Кесон видав Виконавчий наказ № 23, який деталізував технічні характеристики прапора: було закріплено пропорції 1:2, визначено трикутник як рівносторонній, а також офіційно прибрано міфічне (антропоморфне) обличчя із зображення сонця. Однак точні відтінки кольорів тоді не були визначені[11].

Друга світова війна та японська окупація

[ред. | ред. код]

Після японського вторгнення у 1941 році прапор знову був заборонений. Його використання відновили після створення Другої Філіппінської Республіки (держави під контролем Японії). У жовтні 1943 року Еміліо Агінальдо підняв прапор, відновивши первісні «кубинські» відтінки червоного та синього. Спочатку прапор висів синьою смугою вгору, але після того, як президент Хосе Лаурель оголосив війну союзникам у 1944 році, прапор перевернули червоною смугою догори[21].

Водночас уряд Співдружності у вигнанні (Вашингтон) та партизани продовжували використовувати прапор з американськими кольорами, тримаючи його червоною смугою вгору на знак опору японській окупації[13].

Незалежність та зміни кольорів

[ред. | ред. код]

Після звільнення островів у 1945 році та надання незалежності Сполученими Штатами 4 липня 1946 року було відновлено прапор з американськими відтінками кольорів[13].

Дискусії щодо правильного відтінку синього тривали у другій половині XX століття[13]:

  • 1955 рік: Інститут національної історії стандартизував кольори, орієнтуючись на прапор США.
  • 1985 рік: Президент Фердинанд Маркос наказав змінити синій колір на світліший, вважаючи, що такими були кольори первинних прапорів республіки.
  • 1986 рік: Після повалення Маркоса президент Корасон Акіно скасувала цю зміну, повернувши темно-синій колір.
  • 1998 рік: Під час підготовки до святкування століття незалежності було ухвалено Закон Республіки № 8491, який замінив темно-синій колір на «Королівський синій», що використовується донині.

Хронологія прапорів Філіппін

[ред. | ред. код]
Прапор Дата Використання Опис
Іспанська Ост-Індія (1565―1898)
1565―1762, 1764―1821 Прапор, що використовувався, коли Філіппінські острови були колонією Нової Іспанії. Бургундський хрест: червоний косий хрест, що нагадує дві схрещені грубо обрізані гілки, на білому полі.
1762―1764 Прапор під час короткочасної британської окупації Маніли, що використовувався в окупованих Манілі та Кавіте. Прапор британської Ост-Індійської компанії до 1801 року: прапор з червоними та білими смугами з Юніон Джеком Королівства Великої Британії як кантоном. Юніон Джек має червоний хрест на білому полі, зазвичай який називають хрестом Святого Георгія, накладений на білий косий хрест на синьому полі, відомий як хрест Святого Андрія.
1821―1873 Використовувався під час періоду Іспанської Ост-Індії. Три горизонтальні смуги червоного, жовто-золотистого та червоного кольорів, центральна смуга вдвічі ширша за кожну червону смугу з гербом у першій третині жовто-золотистої смуги. Герб увінчаний і вертикально поділений, ліве червоне поле з вежею, що представляє Кастилію, праве біле поле з левом, що представляє Леон.
1873―1874 Використовувався Іспанською Ост-Індією за часів Першої Іспанської Республіки. Три горизонтальні смуги: червона, жовто-золотиста та червона, жовта смуга вдвічі ширша за кожну червону смугу з гербом у першій третині жовтої смуги. Королівську корону знято з герба.
1874―1898 Використовувався Іспанською Ост-Індією після реставрації іспанської монархії. Було відновлено прапор Королівства Іспанії, що використовувався до Першої Іспанської Республіки.
Філіппінська революція ― Перша Філіппінська Республіка
1898―1901 Дизайн прапора був задуманий президентом Еміліо Агінальдо. Точний відтінок синього є предметом дискусій; багато варіантів використовувалися наступними урядами. Зшитий Марселою Маріньйо де Агонсільйо, Лоренсою Агонсільйо та Дельфіною Ербосою де Натівідад у Гонконзі та вперше піднятий у бою 28 травня 1898 року. Офіційно був розгорнутий під час Проголошення незалежності Філіппін і став прапором Першої Філіппінської Республіки 12 червня 1898 року. Містить міфічне сонце (з обличчям), подібне до Травневого сонця в інших колишніх іспанських колоніях; трикутник масонства; вісім променів, що представляють вісім повстанських провінцій Філіппін, у яких було оголошено військовий стан генерал-губернатором. Деякі прапори містять іспанські написи: Fuerzas Expedicionarias del Norte de Luzon на аверсі та Libertad Justicia e Ygualdad на реверсі, що означає «Північно-Лусонські експедиційні сили» та «Свобода, Справедливість і Рівність» відповідно.
Американський та період Співдружності (1898―1946)
1898―1908 Використовувався під час прямого управління зі Сполучених Штатів. Філіппінська комісія прийняла Акт № 1697 або Закон про прапор 1907 року, який заборонив демонстрацію прапорів, банерів, емблем або символів Катіпунану на контрольованих Америкою Філіппінських островах[22]. Той самий закон заборонив виконання національного гімну[23]. Тринадцять горизонтальних смуг червоного та білого кольорів, що чергуються, представляють тринадцять первинних колоній; у кантоні білі зірки на синьому полі, кількість зірок збільшувалася у міру розширення території Сполучених Штатів.
1908―1912 Новий варіант після того, як Оклахома стала штатом
1912―1919 Новий після того, як Арізона та Нью-Мексико отримали статус штату

1919―1936 З 30 жовтня 1919 року на Філіппінах піднімалися два прапори: прапор США та прапор, спроєктований Еміліо Агінальдо, який став національним прапором Філіппін після скасування Акта № 1696[24]. Американський прапор залишався незмінним з 1919 року[25][26]. Філіппінський прапор був офіційно прийнятий 26 березня 1920 року. Дизайн, задуманий Еміліо Агінальдо, залишився, але відтінки синього та червоного були запозичені з американського прапора. Обличчя сонця було вилучено, але його стилізовані промені були збережені. Існувало багато версій прапора, оскільки офіційний дизайн не був кодифікований.
1936―1946 Специфікації стандартизовані; визначені виконавчим розпорядженням № 23 1936 року, підписаним 25 березня 1936 року[27]. Фактично використовуваний відтінок синього був Cable № 70077 або «National Flag Blue» за довідником Асоціації текстильних кольорових карток Сполучених Штатів. Трикутник став рівностороннім, а промені сонця також були додатково спрощені, досягнувши своєї нинішньої форми. Також використовувався урядом Співдружності у вигнанні з 1942 по 1945 рік.
Японський період (1942—1945)
1942―1943 Використовувався під час японської окупації. Японський прапор до 1999 року: червоний сонячний диск, зміщений на 1 % ліворуч від центру, на білому полі.
1943 Використовувався під час інавгурації Другої Республіки. Прапор Еміліо Агінальдо з антропоморфним сонцем, піднятий при проголошенні Другої Республіки[28].
1943―1945 Використовувався під час Другої Республіки. Первинні специфікації прапора, що використовувалися урядом Співдружності, були повторно прийняті[28] відповідно до виконавчого розпорядження 17, виданого 13 грудня 1943 року[29].
Суверенітет (1946—теперішній час)
1946―1985 Після здобуття незалежності специфікації дизайну 1936 року, стандартизовані президентом Мануелем Л. Кесоном, мали відтінок синього, який зараз називається National Flag Blue. Спочатку маючи фактичний статус, він був офіційно прийнятий у 1955 році. У 1985 році відтінок синього було оновлено на Oriental Blue, ця зміна пізніше була скасована на користь National Flag Blue, що використовувався до 1985 року[30]. У 1998 році прапор набув свого нинішнього остаточного відтінку синього, який зараз називається Royal Blue. Визначено виконавчим розпорядженням № 23 1936 року від 25 березня 1936 року[31][32]. Відтінок синього, що використовувався тут, — Cable № 70077 або «National Flag Blue» за довідником Асоціації текстильних кольорових карток Сполучених Штатів. Цей конкретний відтінок синього мав фактичний статус до 24 січня 1955 року, коли президент Рамон Магсайсай за рекомендацією Філіппінського геральдичного комітету офіційно прийняв Cable № 70077 або «National Flag Blue» як офіційний відтінок синього для використання.

1985―1986 Виконавче розпорядження № 1010 1985 року було видано президентом Фердинандом Е. Маркосом 25 лютого 1985 року, доручивши Національному історичному інституту «відновити оригінальний колір Першого філіппінського прапора» серед дебатів про відтінок, використаний в оригінальному прапорі. Виконавче розпорядження заявило, що «відтінок синього кольору був світлішим, ніж нинішній темно-синій». Виконавче розпорядження не вказало відтінок синього для прийняття. Фактична версія прапора зі світло-синім кольором використовувалася в квітні 1985 року, незважаючи на те, що Національний історичний інститут не оголосив свою рекомендацію[31]. Національний історичний інститут у травні 1985 року прийняв Cable № 80176 або «Oriental Blue» для нового національного прапора.
1986―1998 Версію прапора 1936 року було відновлено після Революції народної влади 1986 року[31]. Президент Корасон С. Акіно відновила специфікації прапора з National Flag Blue, що використовувалися до 1985 року, через виконавче розпорядження № 292 1987 року, підписане 25 липня 1987 року.
1998―теперішній час Прапор і геральдичний кодекс Філіппін (Республіканський акт 8491 1998 року) визначає кольори для синього поля Cable № 80173; білого поля Cable № 80001; червоного поля Cable № 80108; і золотисто-жовтих зірок і сонця Cable № 80068[33][34][35]. Кольори були введені в тому ж році, коли мали відбутися святкування Столітнього ювілею.

Пророзиції змін прапора

[ред. | ред. код]
Сатирична пропозиція Марка Твена

В історії філіппінського прапора існували як сатиричні, так і серйозні політичні пропозиції щодо зміни його дизайну. Однією з найвідоміших ранніх згадок є сатиричне есе Марка Твена «До того, хто сидить у темряві», написане у 1901 році. Висловлюючи різкі антиімперіалістичні погляди на події філіппінсько-американської війни, Твен саркастично запропонував дизайн прапора для Філіппін під американським управлінням. На його думку, це мав бути звичайний прапор США, але з білими смугами, зафарбованими у чорний колір, та зірками, заміненими на зображення черепа і схрещених кісток[36]:

А американський прапор! Ним ми пишалися над усе. То були наші святощі; в далеких краях, загледівши несподівано, як він майорить під чужим небом, вітаючи й благословляючи нас, ми тамували віддих, скидали капелюхи, й нам на мить відбирало мову від думки про те, що він для нас означає, про величні ідеали, що їх він символізує. Ні, тут неодмінно треба щось зробити: та воно й неважко. Можна завести на такі справи спеціального прапора – мають же свої окремі прапори наші штати. Хай навіть він буде той самий, тільки білі смуги замалюймо чорним, а замість зірок хай будуть череп і дві кістки[37].

Філіппінський прапор із запропонованим дев'ятим променем.

Найбільш тривалою дискусією є ідея додавання дев'ятого променя до сонця на прапорі, яка бере початок ще з 1969 року, коли в Університеті Філіппін у Ділімані виник рух історичних реформ «Дев'ятий промінь». Аргументація прихильників цієї зміни різнилася. Напередодні святкування сторіччя незалежності у 1998 році уряд провінції Самбалес лобіював додавання променя, стверджуючи, що їхній регіон також перебував у стані повстання у 1896 році, проте «Комісія зі сторіччя» відхилила цю ідею на основі досліджень Національного історичного інституту. Пізніше, у 2003 році, секретар закордонних справ Блас Опле пропонував додати промінь на честь провінції Кесон, посилаючись на повстання Ермано Пуле 1841 року[38].

Пропозиція Осоріо.

Значна частина пропозицій щодо дев'ятого променя стосується представлення етнічних меншин. У 1987 році конгресмен Алавадін Бандон, а згодом у 1988 році сенатор Аквіліно Піментел пропонували цю зміну як символ участі мусульман у Філіппінській революції та задля подолання відчуження мусульманського населення від національної історії. У 2008—2009 роках законопроєкт про додавання дев'ятого променя, ініційований сенатором Річардом Гордоном та підтриманий сенатором Френсісом Ескудеро, був схвалений обома палатами Конгресу, але ветований президентом Глорією Макапагал-Арройо. Станом на 2014 рік рух трактував дев'ятий промінь як символ мусульман та корінних народів, що протистояли колонізаторам, а у 2018 році Гордон відновив свою кампанію[39][40][41][42][43][44].

Окрім зміни кількості променів, існували ідеї щодо інших елементів. Еммануель Л. Осоріо, один із засновників руху «Дев'ятий промінь», запропонував додати четверту зірку, що символізувала б Північний Борнео — територію, на яку претендують Філіппіни, але яка перебуває під суверенітетом Малайзії. Цей проєкт передбачав зміну форми трикутника на прямокутник. Також за адміністрації президента Фіделя Рамоса в рамках підготовки до сторіччя незалежності розглядалася пропозиція додати півмісяць як символ спільноти моро. У 1995 році міністр освіти Рікардо Глорія отримав доручення сформувати комісію науковців для вивчення цього питання[45][46].

Використання прапора

[ред. | ред. код]

Демонстрація

[ред. | ред. код]
Філіппінський прапор майорить на історичному флагштоку Незалежності

Прапор повинен вивішуватися в усіх урядових будівлях, офіційних резиденціях, на громадських площах і в школах щодня протягом усього року. В усіх інших місцях — відповідно до визначення Національної історичної комісії Філіппін. 28 травня (День національного прапора) та 12 червня (День незалежності) визначені як дні прапора, протягом яких усім офісам, агентствам та органам влади, комерційним установам, навчальним закладам і приватним будинкам приписано вивішувати прапор. Однак останніми роками дні прапора тривають з 28 травня по 30 червня щорічно, щоб сприяти патріотизму та відзначати незалежність нації. Демонстрація прапора Філіппін громадськістю на своїй власності, під час спортивних матчів тощо є законною і не є чимось нечуваним навіть в іншу пору року[47][1].

Демонстрація філіппінського прапора на аренах для півнячих боїв, у казино, дискотеках, нічних і денних клубах, гральних закладах, будинках розпусти, місцях вживання метамфетаміну, стриптиз-клубах, салонах еротичного масажу, метадонових клініках та «місцях розпусти або там, де панує легковажність», є незаконною[1].

При демонстрації прапора Філіппін з іншим прапором у перехрещеному положенні, перший повинен висіти ліворуч від спостерігача, а його флагшток має бути розміщений поверх флагштока іншого прапора. Демонстрація двох перехрещених філіппінських прапорів не дозволяється. У разі демонстрації прапора Філіппін на сцені або платформі, наприклад, під час виступу, флагшток прапора повинен бути розміщений праворуч і перед доповідачем, а всі інші другорядні прапори — ліворуч від доповідача[48].

Постійна демонстрація

[ред. | ред. код]

Початково визначені місця

[ред. | ред. код]

Згідно із законом, прапор Філіппін повинен бути постійно піднятим і освітленим у нічний час у таких місцях[1]:

Місця постійного вивішування філіппінського прапора згідно з Республіканським актом № 8491
Місце Розташування Фото Примітки
Палац Малаканьянг Маніла Офіційна резиденція президента Філіппін
Будівля Конгресу Філіппін

(Комплекс Батасанг Памбанса)

Кесон-Сіті Вказано як «будівля Конгресу Філіппін», незважаючи на те, що Конгрес охоплює як Сенат, так і Палату представників.
Будівля Верховного суду Маніла
Пам'ятник Рісалю Маніла
Святиня Агінальдо Кавіте
Святиня Барасоайн Малолос, Булакан
Могила Невідомого солдата Тагіг Конкретне місце на Лібінган нг мга Баяні (Кладовище героїв). Резолюція Ради Національного історичного інституту № 2 (2004) змінила опис розташування місця з Макаті на Тагіг.
Мавсолео де лос Ветеранос де ла Революсьйон

(Мавзолей ветеранів революції)

Маніла
Усі міжнародні пункти в'їзду Різні

(Список морських портів / аеропортів)

Додаткові місця

[ред. | ред. код]

Національна історична комісія Філіппін (раніше Національний історичний інститут) відповідно до Республіканського закону № 8491 може також визначати додаткові місця, де прапор Філіппін повинен вивішуватися постійно[1].

Додаткові місця постійного вивішування філіппінського прапора, визначені Національною історичною комісією Філіппін
Місце Розташування Фото Підстава Примітки
Будівля Сенату Філіппін

(Будівля GSIS)

Пасай Резолюція Ради № 2 (2004)
Пам'ятник Боніфасіо Калоокан
Історична пам'ятка Марсели Агонсільйо Тааль, Батангас
Битва при Алапані Імус, Кавіте Резолюція Ради № 17 (2015) Вказано за історичною подією; Битва при Алапані
Площа Санта-Барбара Санта-Барбара, Ілоїло Місце, де відбулося перше підняття національного прапора за межами Лусона 17 листопада 1898 року[49].
Метрополітенська адміністрація Субік-Бей Олонгапо Резолюція Ради № 8 (2017) Адміністративна будівля Метрополітенської адміністрації Субік-Бей у Вільному порту Субік-Бей[50][49] Кваліфікується як міжнародний пункт в'їзду[51].
Стара будівля Законодавчих зборів Маніла Місце створення Філіппінської Співдружності та інавгурації Мануеля Л. Кесона як президента[51].
Історичний район Анхелеса Анхелес-Сіті Як місце проведення першої річниці проголошення незалежності Філіппін, що відбулася в 1899 році, зокрема атріум парафіяльної церкви Святого Розарію та особняк Памінтуан, який на той час служив Президентським палацом[52][51].
Святиня Свободи Лапу-Лапу-Сіті Резолюція Ради № 10 (2020) Пам'ятник Лапу-Лапу на честь перемоги військ вождя в битві при Мактані 1521 року. Прапор постійного вивішування з 17 січня 2021 року[53].

Приспускання

[ред. | ред. код]
Філіппінський прапор у парку Рісаль, приспущений 30 січня 2015 року під час Національного дня жалоби після зіткнення в Мамасапано.

Прапор може бути приспущений на знак жалоби. Після офіційного оголошення про смерть президента або колишнього президента прапор повинен бути приспущений протягом десяти днів. Прапор повинен бути приспущений протягом семи днів після смерті віцепрезидента, головного судді, голови Сенату або спікера Палати представників[1].

Прапор також може бути приспущений у разі смерті інших осіб за рішенням Національного історичного інституту на період менше ніж сім днів. Прапор повинен бути приспущений на всіх будівлях і місцях, де померлий обіймал посаду, від дня смерті до дня поховання чинного члена Верховного суду, Кабінету міністрів, Сенату або Палати представників та інших осіб, визначених Національною історичною комісією[1].

При приспусканні прапор спочатку слід на мить підняти до навищої точки, а потім опустити в положення напівщогли. Перед тим як спустити його на день, його слід знову підняти догори[1].

У 2014 році було подано законопроєкт про обов'язкове приспускання прапора як данину пам'яті вчителям державних шкіл. Згідно з пропозицією, прапор повинен бути приспущений щонайменше п'ять днів у школі або районному відділі, де працював померлий вчитель[54].

Як військовий прапор

[ред. | ред. код]
Пропагандистський плакат часів Другої світової війни, що підтримує союзників, зображує філіппінського солдата, який тримає національний прапор з червоним полем, що майорить вгору.

Філіппіни не використовують окремий військовий прапор; натомість для цієї мети використовується національний прапор. Щоб вказати на стан війни, червоне поле піднімається догори і розміщується праворуч (тобто ліворуч від спостерігача), якщо прапор вивішується вертикально. У мирний час, однак, синє поле є верхнім. У цьому випадку прапор Філіппін є єдиним офіційним державним прапором у світі, який можна перевертати, коли країна перебуває у стані війни. Орієнтація прапора червоним боком догори використовувалася Першою Філіппінською Республікою під час філіппінсько-американської війни з 1899 по 1901 рік, Філіппінською Співдружністю під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік, спонсорованою Японією Філіппінською Республікою, коли вона оголосила війну Сполученому Королівству та Сполученим Штатам у 1944 році, солдатами та цивільними під час спроб державних переворотів проти адміністрації президента Корасон Акіно[55][56].

В інтелектуальній власності

[ред. | ред. код]

Сам прапор Філіппін не може бути зареєстрований як торгова марка згідно з даними Відомства інтелектуальної власності Філіппін, оскільки прапор «належить громадськості» відповідно до заборон на використання прапора, викладених у Республіканському законі 8491. Паризька конвенція про охорону промислової власності, членом якої є Філіппіни, також забороняє реєстрацію державних прапорів її членів як торгових марок. Однак як малий, так і великий бізнес на Філіппінах використовували елементи філіппінського прапора для своєї інтелектуальної власності. Що стосується цього питання, Відомство інтелектуальної власності Філіппін дозволило підприємствам використовувати елементи прапора для посилання на національний символ, якщо інтелектуальна власність не є ні «справжнім зображенням» філіппінського прапора, ні «модифікацією, що дорівнювала б нарузі над прапором»[1].

Відповідні звичаї

[ред. | ред. код]

Клятва

[ред. | ред. код]
Державні службовці та посадовці піднімають праву руку, складаючи клятву вірності філіппінському прапорові.

Клятва вірності філіппінському прапору (відмінна від Патріотичної присяги на вірність) повинна промовлятися стоячи з піднятою правою рукою з відкритою долонею на рівні плеча. Особам, чия віра або релігійні переконання забороняють їм складати таку клятву, а також співати національний гімн, дозволяється утриматися, але закон вимагає від них виявляти повну повагу під час складання клятви, стоячи струнко[1].

Закон не містить положень щодо мови, якою має промовлятися клятва, але клятва написана (і тому промовляється) філіппінською мовою[1].

Гімн прапора

[ред. | ред. код]
Філіппінський прапор майорить на флагштоку

Іспанська, тагальська та англійська версії національного гімну мали офіційний статус протягом історії Філіппін. Однак лише найновіша і поточна «філіппінська» версія офіційно визнана законом. Кодекс про прапор і геральдику, затверджений 12 лютого 1998 року, говорить: «Національний гімн завжди повинен виконуватися національною мовою в країні або за її межами»; порушення закону карається штрафом та ув'язненням[1].

День національного прапора

[ред. | ред. код]

День національного прапора на Філіппінах відзначається кожного 28 травня, в день битви при Алапані 1898 року. Офіційний період вивішування національного прапора починається з 28 травня і закінчується в День незалежності, 12 червня, кожного року, хоча період вивішування прапора в будинках, офісах та громадських установах може починатися у визначений день травня (який встановлюється Національною історичною комісією Філіппін) і тривати до 30 червня[1].

Урядові прапори

[ред. | ред. код]
Прапор Митної служби Філіппін
Прапор Митної служби Філіппін 
Президентський штандарт Філіппін (1946—1948)
Президентський штандарт Філіппін (1946—1948) 
Прапор Президента Філіппін (1948—1951)
Прапор Президента Філіппін (1948—1951) 
Прапор Президента Філіппін (1951—1965)
Прапор Президента Філіппін (1951—1965) 
Прапор Президента Філіппін (1981—1986)
Прапор Президента Філіппін (1981—1986) 
Прапор Президента Філіппін (1986—2004)
Прапор Президента Філіппін (1986—2004) 
Прапор Президента Філіппін (з 2004 року)
Прапор Президента Філіппін (з 2004 року) 
Прапор Віцепрезидента Республіки Філіппіни
Прапор Віцепрезидента Республіки Філіппіни 

Подібні прапори

[ред. | ред. код]
Прапор Сінт-Мартену
Прапор Сінт-Мартену 
Прапор Саби
Прапор Саби 
Прапор Чехії
Прапор Чехії 
Прапор Ліхтенштейну
Прапор Ліхтенштейну 
Прапор Гаїті
Прапор Гаїті 
Прапор Чилі
Прапор Чилі 

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т REPUBLIC ACT NO. 8491 - AN ACT PRESCRIBING THE CODE OF THE NATIONAL FLAG, ANTHEM, MOTTO, COAT-OF-ARMS AND OTHER HERALDIC ITEMS AND DEVICES OF THE PHILIPPINES - Supreme Court E-Library. elibrary.judiciary.gov.ph (амер.). Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 8 грудня 2025.
  2. ↑ а б Executive Order No. 321. lawphil.net. Процитовано 8 грудня 2025.
  3. ↑ а б Executive Order No. 23. lawphil.net. Процитовано 8 грудня 2025.
  4. ↑ Wayback Machine (PDF). www.ncca.gov.ph. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2025.
  5. ↑ а б в г Origins of the Symbols of the National Flag. Архів оригіналу за 10 червня 2013.
  6. ↑ Agbayani, Eufemio III (29 травня 2021). Construction Sheet: Philippine Republic Flag. National Historical Commission of the Philippines. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  7. ↑ Quezon III, Manuel L. (12 квітня 2002). Philippines: the shade of blue. Flags of the World. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 22 грудня 2010.
  8. ↑ Quezon III, Manuel L. (12 квітня 2002). Philippines: the shade of blue. Flags of the World. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 22 грудня 2010.
  9. ↑ Philippines. Vexilla Mundi. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 6 червня 2007.
  10. ↑ а б в г д е ж и Philippine Declaration of Independence - Wikisource, the free online library. en.wikisource.org (англ.). Процитовано 8 грудня 2025.
  11. ↑ а б в г д е Quezon, Manuel L. III (2 квітня 2002). History of the Philippines Flag. Flags of the World. Архів оригіналу за 5 лютого 2008. Процитовано 6 червня 2007.
  12. ↑ а б в г The Philippine flag | GOVPH. Архів оригіналу за 6 квітня 2023. Процитовано 25 вересня 2022.
  13. ↑ а б в г The Philippine flag | GOVPH. Архів оригіналу за 6 квітня 2023. Процитовано 25 вересня 2022.
  14. ↑ Ocampo, Ambeth (12 червня 2018). Flag unites archipelago into one nation. Inquirer.net.
  15. ↑ The Philippine Flag: Symbol of our Sovereignty and Solidarity. National Historical Commission of the Philippines (амер.). 6 вересня 2012. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
  16. ↑ Silva, John L. (12 червня 2013). Why June 12 Is Different from Other Days. Positively Filipino | Online Magazine for Filipinos in the Diaspora (амер.). Процитовано 9 грудня 2025.
  17. ↑ Cabreza, Vincent (12 червня 2024). Historical recognition eyed for 'first PH flag' in Baguio. INQUIRER.net (англ.). Процитовано 16 червня 2024.
  18. ↑ Cabreza, Vincent (12 червня 2024). Historical recognition eyed for 'first PH flag' in Baguio. INQUIRER.net (англ.). Процитовано 16 червня 2024.
  19. ↑ Cabreza, Vincent (12 червня 2024). Historical recognition eyed for 'first PH flag' in Baguio. INQUIRER.net (англ.). Процитовано 16 червня 2024.
  20. ↑ Ocampo, Ambeth (12 червня 2018). Flag unites archipelago into one nation. Inquirer.net.
  21. ↑ а б The Declining Reverence for the Philippine Flag. National Historical Commission of the Philippines. Архів оригіналу за 26 квітня 2013. Процитовано 25 лютого 2013..
  22. ↑ Act No. 1697. lawphil.net. Процитовано 9 грудня 2025.
  23. ↑ Pomeroy, William J. (1992). The Philippines: Colonialism, Collaboration, and Resistance. International Publishers Co. с. 10. ISBN 0-7178-0692-8. Процитовано 26 січня 2008. Philippines flag law.; excerpted quote: «In 1909 an entire band was sent to prison for playing the Philippine National Anthem at a festival in Quiapo, Manila.», citing Agoncillo, Teodoro A. (2005). The Revolt of the Masses: The Story of Bonifacio and the Katipunan. Quezon City: University of the Philippines Press.
  24. ↑ Act No. 2928, March 26, 1920. Official Gazette. Supreme Court Library. 26 березня 1920. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 18 лютого 2021.
  25. ↑ Today in History. Presidential Museum and Library. 30 жовтня 2013. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 12 червня 2016.
  26. ↑ Act No. 2928, March 26, 1920. 26 березня 1920. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 12 лютого 2021 — через Official Gazette of the Philippine Government.
  27. ↑ 1985: A Year of Three Shades of Blue - National Historical Commission of the Philippines. National Historical Commission of the Philippines (амер.). 29 травня 2021. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 9 грудня 2025.
  28. ↑ а б Second Philippine Republic. Presidential Museum and Library. 2015. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 24 червня 2020.
  29. ↑ Executive Order No. 17, s. 1943. Presidential Museum and Library. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  30. ↑ Agbayani, Eufemio III (29 травня 2021). 1985: A Year of Three Shades of Blue. National Historical Commission of the Philippines. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  31. ↑ а б в Agbayani, Eufemio III (29 травня 2021). 1985: A Year of Three Shades of Blue. National Historical Commission of the Philippines. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
  32. ↑ Wayback Machine. nhcp.gov.ph. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 9 грудня 2025.
  33. ↑ The Philippine National Flag (PDF). Monuments and Heraldry division, National Historical institute. National Commission for Culture and the Arts. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2012.
  34. ↑ Flag of the Philippines. Encyclopedia Britannica. Процитовано 19 лютого 2021.
  35. ↑ Flag of the Philippines | Colors, Meaning & History | Britannica. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2025. Процитовано 9 грудня 2025.
  36. ↑ World of 1898: International Perspectives on the Spanish American War / Mark Twain. Library of Congress. Процитовано 16 жовтня 2024.
  37. ↑ До того, хто сидить у темряві — Марк Твен, повний текст твору. www.ukrlib.com.ua. Процитовано 9 грудня 2025.
  38. ↑ World of 1898: International Perspectives on the Spanish American War / Mark Twain. Library of Congress. Процитовано 16 жовтня 2024.
  39. ↑ World of 1898: International Perspectives on the Spanish American War / Mark Twain. Library of Congress. Процитовано 16 жовтня 2024.
  40. ↑ Ventura, Dinah (13 червня 2018). One more ray, the way to unity. Daily Tribune. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 25 жовтня 2024.
  41. ↑ World of 1898: International Perspectives on the Spanish American War / Mark Twain. Library of Congress. Процитовано 16 жовтня 2024.
  42. ↑ World of 1898: International Perspectives on the Spanish American War / Mark Twain. Library of Congress. Процитовано 16 жовтня 2024.
  43. ↑ Cabreza, Vincent (13 березня 2013). Place for Sabah in flag sought. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  44. ↑ Ventura, Dinah (13 червня 2018). One more ray, the way to unity. Daily Tribune. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 25 жовтня 2024.
  45. ↑ Cabreza, Vincent (13 березня 2013). Place for Sabah in flag sought. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  46. ↑ World of 1898: International Perspectives on the Spanish American War / Mark Twain. Library of Congress. Процитовано 16 жовтня 2024.
  47. ↑ Republic Act No. 10086. lawphil.net. Процитовано 9 грудня 2025.
  48. ↑ Republic Act No. 10086. lawphil.net. Процитовано 9 грудня 2025.
  49. ↑ а б Republic Act No. 10086. lawphil.net. Процитовано 9 грудня 2025.
  50. ↑ Veloria, Ruben (16 листопада 2017). PH's biggest national flag to be permanently hoisted in Subic. Philippine News Agency. Процитовано 2 жовтня 2022.
  51. ↑ а б в Resolution no. 9, s. 2017 – A resolution prohibiting the manufacture and use of heraldic items and devices without the approval of the Office of the President, to be included in section 49 of the Implementing Rules and Regulation (IRR) of R. A. 8491 known as "The Flag and Heraldic Code of the Philippines". National Historical Commission of the Philippines. 2017. Процитовано 2 жовтня 2022.
  52. ↑ Orejas, Tonette (11 червня 2017). 1st anniversary of 1898 Independence was celebrated in churchyard. Philippine Daily Inquirer (англ.). Процитовано 2 жовтня 2022.
  53. ↑ Philippine flag to be displayed 24/7 at Mactan's Liberty Shrine starting Jan. 17. Cebu Daily News (англ.). Philippine Daily Inquirer. 2 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2022.
  54. ↑ Republic Act No. 10086. lawphil.net. Процитовано 9 грудня 2025.
  55. ↑ Republic Act No. 10086. lawphil.net. Процитовано 9 грудня 2025.
  56. ↑ Republic Act No. 10086. lawphil.net. Процитовано 9 грудня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прапор Філіппін
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прапор_Філіппін&oldid=46908798