Середівка (Згурівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Середівка
Герб Середівки.jpg
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Згурівський район
Рада/громада Середівська сільська рада
Код КОАТУУ 3221985501
Облікова картка Середівка 
Основні дані
Засноване 1733
Населення 777
Площа 3,161 км²
Поштовий індекс 07610
Телефонний код +380 4570
Катойконіми середівець, середівчанка
Географічні дані
Географічні координати 50°35′05″ пн. ш. 31°51′43″ сх. д. / 50.58472° пн. ш. 31.86194° сх. д. / 50.58472; 31.86194Координати: 50°35′05″ пн. ш. 31°51′43″ сх. д. / 50.58472° пн. ш. 31.86194° сх. д. / 50.58472; 31.86194
Водойми р. Перевід
Місцева влада
Адреса ради 07610, Київська обл., Згурівський р-н, с.Середівка, вул.Перемоги, 20, тел.(04470)55031
Сільський голова Бондаренко Володимир Федосійович
Карта
Середівка is located in Україна
Середівка
Середівка
Середівка is located in Київська область
Середівка
Середівка

Середі́вка — село у Згурівському районі, Київської області. Розташоване за 15 км від райцентру Згурівка та за 110 км від м. Києва. Плоша населеного пункту - 376,8 га. Населення станом на 01.01.2012 р. — 704 особи, дворів — 348. До складу Середівської сільської ради входить село Олексіївка. Олексіївка розташована на відстані 1 км від Середівки. Площа — 81,1 га, 66 дворів. Населення — 32 мешканці.

Раніше до Середівської сільської ради входило село Велика Олексіївка, засноване в 1732 році, яке вщент знищене Голодомором 1933 року. Середівка, за переказами, виросла з хутора Середівський.

Історія[ред.ред. код]

Середівська сільрада Прилуцького району створена 1930 року, віднесено до Згурівського району 1935 року, Яготинського району — 1963, повернуто до Згурівського району в 1986 році.

У першій половині XVIII століття на чумацькому шляху з Ніжина на Переяслав на притоці Мийка поселився козак Басанської сотні Середа і заснував хутір Середівський. Наприкінці XVIII століття хутором управляв граф Кирило Розумовський. На хуторі проживало 197 жителів, було тридцять сім хат, що належали посполитим, різночинним, козацьким підсусідкам та підсусідкам владики.

Після смерті Розумовського 1803 року хутір перейшов до його сина, занепав і на початку XIX століття став власністю князя Васильчикова. Він збудував тут економію, спорудив фільварки в Олекині (колишній хутір між Середівкою та Олександринівкою), де знаходилися кінні та овечі заводи. Були викопані ставки в хуторі Великій Олексіївці та в Куті - так звані "мийки" для миття овець перед стриженням. Центральна економія мала винокурню, а поруч з нею - відгодівельний пункт для волів. Землі Васильчикова простяглися від села Миколаївки на 12 км до села Петрівки. У кінці XIX століття княгиня Лівен поруч з хутором Велика Олексіївка збудувала фільварки і заснувала село Мала Олексіївка населене в 1908 році селянами з різних сіл на місці розгромлених фільварків.

1881 року в Середівці мешкало 1388 осіб, а у 1908 році - 2271. До 1917 року в Середівці був один помішик, один священнослужитель, 20 заможних селян, 100 середняків, а решту населення складали незаможники. Тому, коли наприкінці січня 1918 року в Прилуках був організований Краснощоком загін Червоної армії, до нього влилися і добровольці із Середівки. Вони брали активну участь у боротьбі з німцями та денікінцями. У квітні 1920 року в Середівці створено комітет незаможних селян. Після революції Середівка, Мала і Велика Олексіївка входили до колишнього КСП імені газети "Сільські вісті". Було розподілено землю між безземельними та малоземельними селянами, велася боротьба з бандитизмом. У 1925 році з незаможників та середняків утворено садовий кооператив, на площі 7 га посаджено сад, що 1930 року було передано сільськогосподарській артілі. У 1930 році в селі організовано колгосп «Жовтень» і завершено примусову колективізацію.

Жителі Середівки, які були репресовані і реабілітовані: КОБЕНКО Горпина Романівна, 1895 р.н., Бурлака [Бурлука] Олександр Трохимович, 1896 р.н., Вдовенко Михайло Іларіонович, 1888 р. н., КОБЕНКО Горпина Романівна, 1895 р.н., ПАРХОМЕНКО Влас Тимофійович, ПЕТРЕНКО Семен Олексійович, СТУКАЛО Іван Григорович, СТУКАЛО Іван Григорович, СУХЕНКО Гаврило Іванович, ХОМЕНКО Григорій Дмитрович, ШИПКО Дмитро Харитонович. Жителі Олексіїівки, які були репресовані і реабілітовані; ГОРЛЕНКО Сизон Павлович, 1867 р.н., МЕЛЬНИК Іван, 1884 р.н., САВЧЕНКО Максим Федорович, 1874 р.н.


Голодомор 1932-1933 років на хуторі Велика Олексіївка пощадив лише 9 осіб. Хутір в середині минулого століття повністю занепав. Зголом настало нове лихо: війна 1941 року забрала усіх чоловіків на фронт, молодь погнали на примусові роботи до Німеччини. У роки окупації нацисти завдали селу великих збитків: знищено багато будівель, забрано худобу, коней, свиней, птицю тощо. Від рук гітлерівців загинули жителі села І. Марійко, П. Герасюк, О. Стукало, І. Лук'яненко, Р. Міхно. З фронтів Другої Світової війни додому не повернулося 215 середівців та олексіївців. У боротьбі з ворогом особливо відзначилися Г. Є. Литвиненко (Герой Радянського Союзу), О. Шипко, Л. Товмаш, С. Шипко, П. Волковський, П. Бігун, Я. Стукало та багато інших.

У 1972 році радгосп «Жовтень» та колгосп «Зоря комунізму» об'єднано в одне господарство. Наприкінці 1985 року колгосп «Зоря комунізму» розділено на два колгоспи — імені Ленінського комсомолу (село Аркадіївка) та імені газети «Сільські вісті» (села Середівка і Мала Олексіївка). Після аварії на Чорнобильській АЕС в Середівці збудовано 150 будинків садибного типу для переселенців з Чорнобильської зони відчуження, жителів села Бобер Поліського району. Нині в селі працює середня школа, ФАП, 4 магазини, їдальня, здійснено газифікацію, заасфальтовано вулиці. Функціонують ТОВ «Наташа-Агро» та СТОВ «Богдан», які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрового буряку, займаються тваринництвом. У Середівці народився український поет Григорій Кривда, яким пишаються земляки та навчався у школі український письменник, заслужений діяч мистецтв України Проценко Володимир Миколайович[1].

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.