Імені Тараса Шевченка (станція)

Станція Імені Тараса Шевченка Імені Тараса Шевченка — Помічна, Миронівка — Імені Тараса Шевченка, Імені Тараса Шевченка —  Знам'янка, Гребінка — Імені Тараса Шевченка Одеська залізниця Шевченківська дирекція Сміла
Південний вокзал
49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д.
Дата відкриття	15 серпня
Рік відкриття	1876 (148 років)
Попередня назва	Бобринська
Тип	дільнична
Відстань до Києва, км	212
Код станції	420008 ?
Код «Експрес-3»	2208350 ?
Послуги
Імені Тараса Шевченка
Імені Тараса Шевченка на Вікісховищі

Дільниця ім. Т. Шевченка — Помічна

Легенда  Черкаси   Миронівка  920,7 ім. Т. Шевченка  Знам'янка  р. Холодний 922,2 Хмельницька 923,8 Мала Яблунівка 924,9 Берегова р. Гнилий Ташлик 926,2 Малосмілянка 927,3 Дачна 928,3 Софіївка 934,4 Червоний Хутір 935,9 936 км 938 Переїзна Т 2414 942,2 Сердюківка 944,1 Кизиловий Сад 948,7 Богунове 952,6 Макіївка 953 953 км 954,3 Будо-Макіївка Черкаська область Кіровоградська область 962,2 Капітанівка Т 2414 968,7 Радгоспна 972,6 Турія 976,6 Новомиргород р. Велика Вись Т 1212 989 Войнівка р. Мала Вись 997,3 Виска Т 2401 1000,4 Улянівка 1002,4 Рожене М30 1008 Олександрівка 1017,7 Капустине 1026,9 Червоний Граніт 1027,4 1027 км 1029,1 Кар'єрна 1032,9 Адабаш р. Чорний Ташлик  Чорноліська  1038,9 1040 км Т 1504 1041,9 1043 км 1048,9 Помічна  Підгородна  М13  Долинська   Колосівка

Дільниця Гребінка — ім. Т. Шевченка

Легенда  Дарниця – Прилуки  799,3 Гребінка —  Ромодан  Південна залізниця Одеська залізниця р. Гнила Оржиця 803,4 Оржиця 805,5 805 км 809,5 810 км р. Суха Оржиця Полтавська область Черкаська область 813,5 Писарщина р. Чумгак 821,3 Драбове-Барятинське 823,2 Драбівський Радгосп 828,6 Бойківщина р. Кропивна 832,9 Мехедівка 836,4 Верхньозгар 840,6 Привітне 845,4 Пальміра 853,6 Богуславець Н08 860,2 Золотоноша I  Ляплава  863 Хвилівка 865,5 866 км р. Суха Згар 867,3 Залісся р. Золотоношка 870,3 Благодатне Кременчуцьке водосховище 878,4 Панське 882 882 км р. Дніпро Золотоніський район Черкаси 883,8 Соснівка Р10 Н16 887 км 887,5 ЗТА 889,9 Черкаси 893 Буддеталь Черкаси Черкаський район 894 894 км 897,7 898 км 900 900 км 902 Степанки 904,8 Білозір'я 907,9 Хацьки 910 910 км 911,2 Калатор р. Ірдинь Черкаський район Сміла 914,2 Сміла 915,8 Центральна 917,1 Сріблянка р. Сріблянка  Миронівка  920,7 ім. Т. Шевченка  Помічна – Знам'янка

імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941–1944 роках — Бóбринська, у 1936–1938 роках — імені Пóстишева, у 1938–1940 роках — імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.

Історія

У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дундуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Брестської та Харково-Миколаївської залізниць що кінчалися станціями Фастів та Знам'янка відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладення залізниці через район Новомиргород-Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти колію через Смілу з правом експлуатації до 1957 року.

Тож на околиці Сміли паралельно з будівництвом залізниці будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських.

Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на карті 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).

Рух поїздів розпочався 23 листопада 1876 року, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у Смілі.

На Бобринській було облаштовано депо на дев'ять паровозів і сарай на 8 вагонів. Там же були: головна майстерня для ремонту паровозів та вагонів (зараз Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.

Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростання розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували по 80-90 карбованців на рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по дві-три родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.

Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час було збудовано залізницю Одеса-Москва, і через станцію пішов потік поїздів з півдня у центр Російської імперії.

У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.

Українська революція

Уночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш (батальйон) вільного козацтво Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар (с. Кирилівка), черкасцями — Водяний, єлисаветцями — Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва. В цьому бою приймав участь і Іван Лютенко-Лютий, після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з Чорноморського флоту, які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.

В Українській РСР

З 1936 року станція Бобринська стала станцією Одеської залізниці

Сучасний вокзал станції побудовано 1952 року за проектом архітектора Геннадія Гранаткіна. Друге переобладнання станція пережила у 1958–1964 роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.

У незалежній Україні

У 1991 році увійшла до підпорядкування «Укрзалізниці».

Упродовж 2005–2008 років станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці «Київ — Дніпро».

13 вересня 2012 року локомотивне депо станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму.

Пасажирське сполучення

Станція обслуговує пасажирські та вантажні поїзди, що курсують між регіонами України, країнами СНД та деякими європейськими країнами.

Згідно розкладу на 2017 рік на станції зупиняються пасажирські потяги:

№ поїзда	Маршрут руху	№ поїзда	Маршрут руху	Курсування
12 „Славутич“	Київ — Новоолексіївка	11 „Славутич“	Новоолексіївка — Київ	Щоденно
42	Трускавець — Дніпро	41	Дніпро — Трускавець	Щоденно
38 „Нічний експрес“	Київ — Запоріжжя	738	Запоріжжя — Київ	Щоденно
62	Москва — Миколаїв, Херсон	61	Херсон, Миколаїв — Москва	Через день
70	Львів — Маріуполь	69	Маріуполь — Львів	Щоденно
71 „Запоріжжя“	Запоріжжя — Київ	72 „Запоріжжя“	Київ — Запоріжжя	Щоденно
75 „Криворіжжя“	Кривий Ріг — Київ	76 „Криворіжжя“	Київ — Кривий Ріг	Щоденно
79 „Дніпро“	Дніпро — Київ	80 „Дніпро“	Київ — Дніпро	Щоденно
83 „Азов“	Маріуполь — Київ	84 „Азов“	Київ — Маріуполь	Щоденно
86	Львів — Новоолексіївка	85	Новоолексіївка — Львів	Через день
88 „Лісова пісня“	Ковель — Новоолексіївка	87 Лісова пісня»	Новоолексіївка — Ковель	Через день
96 «Тясмин»	Львів — Черкаси	95 «Тясмин»	Черкаси — Львів	1 раз в 4 дня
102	Київ — Херсон	102	Херсон — Київ	Щоденно
103 «Нічний експрес»	Маріуполь — Київ	104 «Нічний експрес»	Київ — Маріуполь	Щоденно
110	Львів — Херсон	109	Херсон — Львів	Через день
119	Запоріжжя — Львів	120	Львів — Запоріжжя	Щоденно
121 «Миколаїв»	Київ — Миколаїв	121 «Миколаїв»	Миколаїв — Київ	Щоденно
128	Ковель — Харків	127	Харків — Ковель	Через день
134	Івано-Франківськ — Миколаїв	133	Миколаїв — Івано-Франківськ	Через день
138	Одеса — Черкаси	137	Черкаси — Одеса	1 раз в 4 дня
148 «Хаджибей»	Київ — Одеса	148 «Хаджибей»	Одеса — Київ	Щоденно
162*	Київ — Миколаїв, Херсон	162*	Херсон, Миколаїв — Київ	Сезонний, за вказівкою
179*	Дніпро — Київ	180*	Київ — Дніпро	Сезонний, за вказівкою
188*	Львів — Бердянськ	187*	Бердянськ — Львів	Сезонний, за вказівкою
204*	Київ — Херсон	201*	Херсон — Київ	За вказівкою
206*	Київ — Миколаїв	205*	Миколаїв — Київ	За вказівкою
226/246	Київ — Бердянськ/Покровськ	225/245	Бердянськ/Покровськ — Київ	Щоденно, з 25.03.2018
228*	Київ — Бердянськ	227*	Бердянськ — Київ	Сезонний, за вказівкою
232*	Івано-Франківськ — Генічеськ	231*	Генічеськ — Івано-Франківськ	Сезонний, за вказівкою
248*	Київ — Одеса	247*	Одеса — Київ	Сезонний, за вказівкою
256*	Львів — Херсон	255*	Херсон — Львів	Сезонний, за вказівкою
282/294*	Хмельницький — Генічеськ	281/293*	Генічеськ — Хмельницький	Сезонний, за вказівкою
284*	Барановичі — Херсон	283*	Херсон — Барановичі	Сезонний, за вказівкою
298*	Київ — Херсон	297*	Херсон — Київ	Сезонний, за вказівкою
732 «Інтерсіті+»	Київ — Запоріжжя	731 «Інтерсіті+»	Запоріжжя — Київ	Щоденно
734 «Інтерсіті+»	Київ — Покровськ	731 «Інтерсіті+»	Покровськ — Київ	Щоденно
736 «Інтерсіті+»	Київ — Запоріжжя	735 «Інтерсіті+»	Запоріжжя — Київ	Щоденно

Зірочкою помічено поїзда, які призначаються переважно в літній період.

Скасовані поїзди

До 2014 року станція обслуговувала такі пасажирські поїзди, наприклад:

• № 11/12 Київ — Сімферополь
• № 28/27 Київ — Севастополь
• № 34/33 Одеса — Москва
• № 40/39 Київ — Севастополь
• № 70/69 Львів — Донецьк — Маріуполь
• № 86/85 Львів — Сімферополь
• № 88/87 Ковель — Сімферополь
• Київ — Євпаторія
• Київ — Феодосія
• Київ — Адлер — Кисловодськ
• Херсон — Санкт-Петербург
• Вітебськ — Євпаторія
• «Столичний експрес» Київ — Дніпро
• Кишинів — Ростов

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Гайван С. Є. — Сміла. Путівник — 1992
• Сторінка на сайті Укрзалізниці