Імені Тараса Шевченка (станція): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ahonc (обговорення | внесок) м правопис, стиль |
|||
Рядок 74: | Рядок 74: | ||
Уночі з [[21 лютого|21]] на [[22 лютого]] [[1918]] року Звенигородський кіш (батальйон) [[Вільне козацтво|вільного козацтво]] [[Юрій Тютюнник|Юрка Тютюнника]] розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу [[Муравйов Михайло Артемович|Михайла Муравйова]]). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар ([[Шевченкове (Звенигородський район)|с. Кирилівка]]), черкасцями — [[Яків Водяний|Водяний]], єлисаветцями — Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва.<ref>http://cossackland.org.ua/2012/10/20/yakiv-vodyanyj-cherkaskyj-polkovnyk-vilnoho-kozatstva/ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва</ref> В цьому бою приймав участь і [[Лютий-Лютенко Іван Макарович|Іван Лютенко-Лютий]], після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморського флоту]], які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником. |
Уночі з [[21 лютого|21]] на [[22 лютого]] [[1918]] року Звенигородський кіш (батальйон) [[Вільне козацтво|вільного козацтво]] [[Юрій Тютюнник|Юрка Тютюнника]] розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу [[Муравйов Михайло Артемович|Михайла Муравйова]]). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар ([[Шевченкове (Звенигородський район)|с. Кирилівка]]), черкасцями — [[Яків Водяний|Водяний]], єлисаветцями — Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва.<ref>http://cossackland.org.ua/2012/10/20/yakiv-vodyanyj-cherkaskyj-polkovnyk-vilnoho-kozatstva/ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва</ref> В цьому бою приймав участь і [[Лютий-Лютенко Іван Макарович|Іван Лютенко-Лютий]], після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з [[Чорноморський флот ВМФ СРСР|Чорноморського флоту]], які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником. |
||
== В Українській РСР == |
|||
З [[1936]] року станція Бобринська стала станцією [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]] |
З [[1936]] року станція Бобринська стала станцією [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]] |
||
Друге переобладнання станція пережила у [[1958]]–[[1964]] роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт. |
Сучасний вокзал станції побудовано 1952 року за проектом архітектора [[Гранаткін Геннадій Іванович|Геннадія Гранаткіна]]. Друге переобладнання станція пережила у [[1958]]–[[1964]] роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт. |
||
== У незалежній Україні == |
|||
У [[1991]] році увійшла до підпорядкування [[Укрзалізниця|«Укрзалізниці»]]. |
У [[1991]] році увійшла до підпорядкування [[Укрзалізниця|«Укрзалізниці»]]. |
||
Версія за 17:19, 11 грудня 2018
Станція Імені Тараса Шевченка
Імені Тараса Шевченка — Помічна, | |
---|---|
49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д.Координати: 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. | |
Дата відкриття | 15 серпня |
Рік відкриття | 1876 (148 років) |
Попередня назва | Бобринська |
Тип | дільнична |
Відстань до Києва, км | 212 |
Код станції | 420008 ? |
Код «Експрес-3» | 2208350 ? |
Послуги | |
Імені Тараса Шевченка на Вікісховищі |
Дільниця ім. Т. Шевченка — Помічна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Миронівка — ім. Т. Шевченка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Ім. Тараса Шевченка — Знам'янка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Гребінка — ім. Т. Шевченка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941–1944 роках — Бóбринська[1], у 1936–1938 роках — імені Пóстишева, у 1938–1940 роках — імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці, розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.
Історія
У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дундуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Брестської та Харково-Миколаївської залізниць що кінчалися станціями Фастів та Знам'янка відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладення залізниці через район Новомиргород-Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти колію через Смілу з правом експлуатації до 1957 року.
Тож на околиці Сміли паралельно з будівництвом залізниці будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських.
Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на карті 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).
Рух поїздів розпочався 23 листопада 1876 року, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у Смілі.
На Бобринській було облаштовано депо на дев'ять паровозів і сарай на 8 вагонів. Там же були: головна майстерня для ремонту паровозів та вагонів (зараз Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.
Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростання розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували по 80-90 карбованців на рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по дві-три родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.
Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час було збудовано залізницю Одеса-Москва, і через станцію пішов потік поїздів з півдня у центр Російської імперії.
У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.
Українська революція
Уночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш (батальйон) вільного козацтво Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар (с. Кирилівка), черкасцями — Водяний, єлисаветцями — Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва.[2] В цьому бою приймав участь і Іван Лютенко-Лютий, після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з Чорноморського флоту, які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.
В Українській РСР
З 1936 року станція Бобринська стала станцією Одеської залізниці
Сучасний вокзал станції побудовано 1952 року за проектом архітектора Геннадія Гранаткіна. Друге переобладнання станція пережила у 1958–1964 роках, тоді ж на станції з'явився електричний транспорт.
У незалежній Україні
У 1991 році увійшла до підпорядкування «Укрзалізниці».
Упродовж 2005–2008 років станцію було реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці «Київ — Дніпро».
13 вересня 2012 року локомотивне депо станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму[3].
Пасажирське сполучення
Станція обслуговує пасажирські та вантажні поїзди, що курсують між регіонами України, країнами СНД та деякими європейськими країнами.
Згідно розкладу на 2017 рік на станції зупиняються пасажирські потяги[4]:
Зірочкою помічено поїзда, які призначаються переважно в літній період.
Скасовані поїзди
До 2014 року станція обслуговувала такі пасажирські поїзди, наприклад:
- № 11/12 Київ — Сімферополь
- № 28/27 Київ — Севастополь
- № 34/33 Одеса — Москва
- № 40/39 Київ — Севастополь
- № 70/69 Львів — Донецьк — Маріуполь
- № 86/85 Львів — Сімферополь
- № 88/87 Ковель — Сімферополь
- Київ — Євпаторія
- Київ — Феодосія
- Київ — Адлер — Кисловодськ
- Херсон — Санкт-Петербург
- Вітебськ — Євпаторія
- «Столичний експрес» Київ — Дніпро
- Кишинів — Ростов
Примітки
- ↑ Постанова ЦВК СРСР «Про присвоєння станції, депо, заводу і відділення Бобринське імені т. Постишева П.П.»
- ↑ http://cossackland.org.ua/2012/10/20/yakiv-vodyanyj-cherkaskyj-polkovnyk-vilnoho-kozatstva/ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва
- ↑ Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці — краще в Україні
- ↑ Розклад руху пасажирських поїздів по станції ім. Т. Шевченка. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці».
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імені Тараса Шевченка (станція) |
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Гайван С. Є. — Сміла. Путівник — 1992
- Сторінка на сайті Укрзалізниці
|
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |