Канон (релігія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кано́н (грец. κανών — «правило, норма, зразок», буквально — «палиця»[1]; лат. canon) — порядок, установлений апостолами, Вселенськими та помісними соборами й Отцями Церкви, церковною Святою Традицією[2], що стосується внутрішнього устрою християнської церкви і правил її стосунків ззовні з іншими[3]; основні релігійні приписи[4]. Слід відрізняти від догматичних постанов (оросів). Канони є джерелом і виявом культу віровчення й церковного права[2], зразком діяльності та світогляду[5].

Церковний канон[ред. | ред. код]

У християнстві[ред. | ред. код]

У Православ'ї і в Католицтві поширене використання у чотирьох значеннях терміну «канон»[6]:

  • щодо віровчення, обряду, церковної організації
  • постанови Вселенських соборів про церковне життя
  • сукупності книг Біблії
  • форми богослужбового піснеспіву.

Московська церква[ред. | ред. код]

Номоканон містить у собі канони, які перейняла від Константинопольської православної церкви Російська православна церква (РПЦ). Основний канонічний корпус цієї церкви міститься в збірнику, який має титул Книга правил (повна назва: «Книга правил святих апостол, святих соборів вселенських і помісних, і святих отець»); була видана Святішим Синодом РПЦ 1839 року російською мовою, стилізованою під церковнослов'янську.

Канон у буддизмі[ред. | ред. код]

Багатотомним зводом буддійських творів є

Канон у даосизмі[ред. | ред. код]

Основним канонічним текстом даосизму є «Канон дао і де» або «Дао де цзін»[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник іншомовних слів… — С. 380.
  2. а б Релігієзнавчий словник — С. 145.
  3. «Канон» // Толковый словарь Даля. — 1863—1866 гг. (рос.)
  4. «Енциклопедія українознавства». У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Львів : Молоде життя-НТШ, 1994. — Т. 3. — С. 950. — ISBN 5-7707-4052-3.
  5. «Католическая энциклопедия», изд. Францисканцев, г. Москва, 2005 г., Т. II (И-Л), С. 744—745 (рос.)
  6. Христианство. Словарь / под. общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — М. : Республика, 1994. — С. 187. — ISBN 5-250-02302-9. (рос.)
  7. Малявин В. В. «ДАО ДЭ ЦЗИН», Церковно-научный центр «Православная Энциклопедия», 9 февраля 2012 г. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]