Канон (релігія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кано́н (грец. κανών — «правило, норма, зразок», буквально — «палиця»[1]; лат. canon) — порядок встановлений апостолами, Вселенськими та помісними соборами й Отцями Церкви, церковною Святою Традицією[2], що стосується внутрішнього устрою християнської Церкви і правил її стосунків ззовні з іншими[3]; основні релігійні приписи[4]. Слід відрізняти від догматичних постанов (оросів). Канони є джерелом і виявом культу віровчення й церковного права[2], зразком діяльності та світогляду[5].

Церковний канон[ред.ред. код]

У християнстві[ред.ред. код]

У Православ'ї і в Католицтві поширене використання у чотирьох значеннях терміну «канон»[6]:

  • щодо віровчення, обряду, церковної організації
  • постанови Вселенських соборів про церковне життя
  • сукупності книг Біблії
  • форми богослужбового піснеспіву.

Номоканон містить в собі канони, що були сприйняті Російської православної церквою від Константинопольської православної церкви.

Основний канонічний корпус Православний Церкви міститься в збірнику, які мають титул Книга правил (повна назва: Книга правил святих апостол, святих соборів вселенських і помісних, і святих отець); була видана Святішим Синодом РПЦ у 1839 р. російською мовою стилізованою під церковнослов'янську мову.

Канон у буддизмі[ред.ред. код]

Багатотомним зводом буддійських творів є

Канон у даосизмі[ред.ред. код]

Основним канонічним текстом даосизму є «Канон дао і де» або «Дао де цзін»[7].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Словник іншомовних слів», вид. «УРЕ», м. Київ, 1985 р. С. 380
  2. а б «Релігієзнавчий словник», за ред. проф. А. Колодного і Б. Лобовика, вид. «Четверта хвиля», м. Київ, 1996 р., С. 145
  3. «Канон» // Толковый словарь Даля. — 1863–1866 гг. (рос.)
  4. «Енциклопедія українознавства». У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович, вид. «Молоде життя»-«НТШ», м. Львів, 1994 р., Т.3, С. 950 ISBN 5-7707-4052-3
  5. «Католическая энциклопедия», изд. Францисканцев, г. Москва, 2005 г., Т. II (И-Л), С. 744-745 (рос.)
  6. «Христианство» (Словарь), изд. «Республика», г. Москва, 1994 г., С. 187 (рос.)
  7. В. В. Малявин, «ДАО ДЭ ЦЗИН», Церковно-научный центр «Православная Энциклопедия», 9 февраля 2012 г. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

  • 'Головащенко С. Канон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  • «Канон», сайт «Древо»: Открытая православная энциклопедия (рос.)
  • «Церковные каноны», сайт «Азбука Веры» (рос.)

Джерела[ред.ред. код]