1548 в Україні
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 6 березня 2024.
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: |
Інші події 1548 Список років в Україні | ||||
Події[ред. | ред. код]
- Похід козаків під рукою Байди Вишневецького здійснив набіг на землі Очаківського замку, котрий перебував під владою Високої Порти[1]
Особи[ред. | ред. код]
Призначено, звільнено[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
- 1 квітня — Сигізмунд I, король польський і великий князь Литовський (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. Період його правління вважається «золотим віком» Польщі (нар. 1 січня 1467).
- Єжи Крупський — український[2] шляхтич Королівства Польського, дипломат, воєначальник, урядник, християнський релігійний діяч. Власник нерухомості й великих за обсягом земель (латифундій) у Червоній Русі, нащадок маєтків Крупе й Орхово[3]. Сенатор[4] (магнат), каштелян м. Белз 1509 р., каштелян м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар.. 1472).
Засновані, створені[ред. | ред. код]
- місто Рені — місто у південній Бессарабії, в Ізмаїльському районі Одеської області. Розташоване на лівому березі Дунаю за 3 км від гирла Пруту
- Тернопіль отримав німецьке торгове право. Того ж року збудовано Тернопільський став.
- Стара Вижівка (XIX ст. — Вижба; до 1946 р. — Стара Вижва) отримала магдебурзьке право. Нині — селище міського типу на південному-заході Полісся, над річкою Вижівка (притока Прип'яті), районний центр Волинської області.
Зникли, скасовані[ред. | ред. код]
Видання, твори[ред. | ред. код]
Пам'ятні дати та ювілеї[ред. | ред. код]
- 650 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)[5].
- першої писемної згадки про місто Галич[6][7][8] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 475 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода[9].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава[9].
- 375 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину[10] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем[11].
- 325 років з часу (1223 рік):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.
- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича[13].
- 225 років з часу (1323 рік):
- Ліквідації Переяславського князівства.
- 200 років з часу (1348 рік):
- вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
- 150 років з часу (1398 рік):
- проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
- 100 років з часу (1448 рік):
- 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату[14].
- 50 років з часу (1498 рік):
- князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського[15][16].
Установ та організацій[ред. | ред. код]
Видатних особистостей[ред. | ред. код]
Народження[ред. | ред. код]
- 525 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).
- 125 років з часу (1423 рік):
- народження Ма́ртина Ґа́штовта[17][18] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
- 25 років з часу (1523 рік):
- народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом.. 26 лютого 1573).
Смерті[ред. | ред. код]
- 475 років з часу (1073 рік):
.jpg)
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар. 983)[19][20];
- 450 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
- 350 років з часу (1198 рік):
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)[21]
- 325 років з часу (1223 рік):
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар.. 1156).
- 200 років з часу (1323 рік):
- смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича[22]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства[23].
- 175 років з часу (1373 рік):
.jpg)
- 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)[24].
- 50 років з часу (1523 рік):
- смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар.. 1465).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сергійчук В. Дмитро Вишневецький // Володарі гетьманської булави. — К. : Варта, 1994. — С. 8.
- ↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9
- ↑ (пол.) Boniecki Adam, «Herbarz Polski» — cz.1. — T.XII (K). — S.349 (Akta XIX. M.55 f.15).
- ↑ (пол.) Uruski Seweryn, «Rodzina Herbarz szlachty polskiej» — T.8. — S.93.
- ↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- ↑ litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- ↑ За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
- ↑ Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
- ↑ cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
- ↑ Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- ↑ Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
- ↑ Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
| ||||||||||||||