Mk 19 (гранатомет)
| Гранатомет Mk 19 Mk 19 grenade launcher | |
|---|---|
 Mk 19 на верстаті-тринозі M3 | |
| Тип | автоматичний станковий гранатомет |
| Походження |  |
| Історія використання | |
| Оператори | Див Країни-експлуатанти |
| Війни | Війна у В'єтнамі, Війна в Перській затоці, Іракська війна, Операція «Непохитна свобода», Друга ліванська війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Naval Ordnance Station Louisville |
| Розроблено | 1966 |
| Виробник | Saco Defense Industries (зараз як відділення General Dynamics Armament and Technical Products), Combined Service Forces |
| Виготовлення | з 1968 |
| Варіанти | Mk 19 Mod 0, Mk 19 Mod 1, Mk 19 Mod 2, Mk 19 Mod 3 |
| Характеристики | |
| Вага | 35,3 (тіло гранатомета) плюс 20 (станок-тринога M3) або 9,1 (полегшений станок XM205) |
| Довжина | 1095 мм |
| Довжина ствола | 417 мм |
| Набій | граната 40 × 53 мм |
| Калібр | 40-мм |
| Дія | вільний затвор, стрільба ведеться з відкритого затвора |
| Темп вогню | 325—375 |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | до 1500 |
| Максимальна | 2200 |
| Система живлення | стрічка на 32 або 48 набоїв |
Mk 19 (гранатомет) у Вікісховищі | |
_fire_the_MK-19_40mm_grenade_launcher_during_MIL-EX_2003.jpg)
Mk 19 (англ. Mark 19) — американський автоматичний станковий гранатомет зі стрічковим живленням.
Лабораторія озброєнь ВМС США (англ. US Naval Ordnance Station Louisville) створила зразок автоматичного гранатомета під боєприпаси 40 × 53 мм у 1967 році. Влітку 1968 року перші серійні гранатомети почали надходити на озброєння американської армії.
З 1981 по 2000 роки в США було випущено понад 25 000 гранатометів Mk 19 Mod 3.
Австралія
Аргентина
Бангладеш
Греція
Єгипет
Джибуті
Ізраїль
Ірак — 12 листопада 2014 Ірак звернувся до США з проханням надати додаткову кількість озброєння та військової техніки; 19 грудня 2014 США прийнято рішення надати Іраку 1000 шт. гранатометів Mk.19 за програмою військової допомоги FMS[1]
Іран
Іспанія
Ліван
Малайзія
Мексика
Пакистан
Польща
Республіка Китай
Таїланд
Туреччина — виробляють за ліцензією компанією MKEK під найменуванням 40 mm OTOMATİK BOMBAATAR[2]
Україна — декілька сотень[3][4]
Філіппіни
Швеція — прийнятий на озброєння 1993 року під найменуванням Grksp 40 mm[5]
.svg){kind=small}
-
В баштовій установці -
Ведення вогню мексиканськими солдатами -
.jpg)
.jpg)
- ↑ Iraq — M1151A1 Up-Armored High Mobility Multi-Purpose Wheeled Vehicles|The Official Home of the Defense Security Cooperation Agency. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ 40 mm OTOMATİK BOMBAATAR [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]/офіційний сайт компанії MKEK
- ↑ США передали Україні 40-мм автоматичні гранатомети Mk 19. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Україна отримала 40-мм автоматичні гранатомети Mk 19. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Granatspruta 40 mm — Grsp. Архів оригіналу за 24 червня 2012. Процитовано 29 березня 2015.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mk 19 grenade launcher |
- General Dynamics
- MK19 MOD 3 40mm Machine Gun — Global Security [Архівовано 21 грудня 2001 у Wayback Machine.]
- 40mm grenades — Global Security [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- MK19 Review
- M430 40mm Cartridge High-explosive dual purpose (HEDP) round specs [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Martin Electronics, Inc. Home Page
- Правда про гранатомет Mk-19 — «малу артилерію» українських штурмовиків / ВІДЕО
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||