NJ
| NJ | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Латинська абетка | |||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| H | I | J | K | L | M | N | |
| O | P | Q | R | S | T | U | |
| V | W | X | Y | Z | |||
| Додаткові і варіантні знаки | |||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | |
| Ě | Ə | Ɛ | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | |
| Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | |
| Î | Ï | Ī | Į | İ | I | IJ | |
| Ĵ | J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | |
| Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | LJ | |
| Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | |
| Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | Ö | |
| Ō | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ƥ | |
| Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | |
| ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Ṣ̌ | |
| Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | |
| T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | |
| Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | |
| Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | |
| Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | |
NJ (в нижньому регістрі nj) — диграф літер «n» та «j».
Двознак уперше винайшов Людевіт Гай : творець сербо-хорватської латинки. Його абетка заснована на чеській. У початковій її версії кожна м'яка фонема мала мати окремий симбол : Ć (чь) Ð (джь) Ľ (ль) Ň (нь).
Проте, в фінальній версії замість них уживані : Cj Dj Lj Nj, перші дві згодом були замінені симболами вище. Рішення, ймовірно засноване на угорській : там м'якість позначається наступним《Y》; він, проте замінив《Y》 йотом. Пізніше зароваджений у словенську.
Двознак вживається в таких мовах : каталонська, фарерська, словенська, сербо-хорвататська. У неслов'янських мовах не вважається літерою. У сербо-хорватській вважається літерою ; у словенській ні, бо в багатьох її діалектах це є не [нь], а [нй] - себто остання літера вимовляється як звичайний 《J》.
