Балті (мова)
Балті | |
---|---|
بلتی སྦལ་འཐུས་ | |
Поширена в | Пакистан, Індія |
Регіон | Балтистан, Ладакх |
Етнічність | Балті |
Носії | 425 000 у Пакистані (2018), по всьому світу: 438 800 (2018)[1] |
Писемність |
|
Класифікація | Тибето-бірманські |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | bft |
Балті (Насталік: بلتی, Тибетське письмо: སྦལ་ཏི།, Вайлі: sbal ti) — тибетська мова, якою говорять балті у регіоні Балтистан, що знаходиться в території Гілгіт-Балтистан у Пакистані, а також у долині Нубра в районі Лех, та в районі Каргіл, що знаходяться в Ладакху, у Індії[2]. Ця мова відрізняється від тибетської; чимало звуків старотибетської, що були втрачені в сучасній тибетській, досі є в мові балті. Також ця мова простий мелодійний наголос, що виникає тільки в багатоскладових словах[3], у той час, як у тибетській складна система тону, що має різні контури тону[en]. Через вплив мов, що домінують у медіа в Пакистані (урду, пенджабська, англійська), а також релігійний вплив арабської та перської, у балті, як і інші регіональні мови Пакистану, постійно доповнюється новими запозиченнями[4].
Мовою балті говорять у більшій частині Гілгіт-Балтистану у Пакистані, а також у долині Нубра в районі Лех, та в районі Каргіл, що знаходяться в Ладакху, у Індії. Згідно з Гілгіт-Балтистанськими скаутами[en], мовою балті говорять переважно у районах Скарду, Шіґар, Ґултарі, Ґанче, Ронду та Кхарманґ[уточнити переклад][5]. У двох районах Ладакху (Каргіл, Лех), балті говорять у місті Каргіл та навколишніх селах: Хардасс, Лато, Каркітчху, Балті Базар, і в місті Лех та навколишніх селах – Туртук, Боґданґ, Тякші[уточнити переклад]. Мовою балті також говорять мігранти балті у Карачі, Лахорі, Пешаварі, Ісламабаді, Кветті та інших містах Пакистану. В Індії нею говорять у Деградуні, Найніталі, Амбарі, Шімлі, Вікаснагарі та інших містах північної Індії, куди мігрували люди з Балтистану, Карґілу, Нубри до поділу регіону Індією та Пакистаном[6].
Історично, буддисти в місті Лех звали усіх мусульман Ладакху "балті". Мова балті має чотири варіанти або діалекти. Попри відмінності у вимові слів, вони є взаємно зрозумілими: наприклад, Yuq вимовляється, як Juq у південному діалекті, що в Кхарманґу і Карґілі. Подібним чином, "молоко" у східному діалекті Чорбат/Нубра, діалекті Хаплу та південному діалекті вимовляється, як Oma, а в західному діалекті Скарду, Шіґар, та долини Ронду — Ona. Є такі чотири діалекти мови балті:
- Східний діалект Чорбату й долини Нубра
- Центральний діалект долини Хаплу
- Західний діалект Скарду, Шіґар, Ронду.
- Півдеунний діалект верхнього Кхарманґу і Каргіла
Українська | Східний діалект | Центральний діалект | Західний діалект | Південний діалект |
---|---|---|---|---|
Молоко | Oma | Oma | Ona | Oma |
Зберігати[уточнити] | Yuq | Yuq | Yuq | Juq |
Дівчина | Bono | Bono | Bono | Bomo |
Гора | Braq | Braq | Blaq | Braq |
Губно-губні | Зубні/ | Ретрофлексні | Заясенні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Язичкові | Гортанні | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Проривні | глухі | p | t | ʈ | k | q | |||
з придихом | pʰ | tʰ | ʈʰ | kʰ | |||||
дзвінкі | b | d | ɖ | ɡ | ɢ | ||||
Африкати | глухі | t͡s | t͡ʃ | ||||||
з придихом | t͡sʰ | t͡ʃʰ | |||||||
дзвінкі | d͡z | d͡ʒ | |||||||
Фрикативні | глухі | s | (ʂ) | ʃ | χ | h | |||
дзвінкі | z | ʒ | ʁ | ||||||
Носові | m | n | ɲ | ŋ | |||||
Одноударні | ɾ | (ɽ) | |||||||
Бокові | прості | l | (ɭ) | ||||||
придихальні | (lʱ) | ||||||||
Апроксиманти | w | j |
- Алофони /l/: [lʱ], [ɭ] та[ɫ̥].
- /ɖ/ може звучати, як [ɽ].
- /s/ може звучати, як [ʂ].[9]
Передні | Середні | Задні | |
---|---|---|---|
Високі | i | u | |
Середні | e | ə | o |
Низькі | ɑ |
- /ɑ/ варіюється між низьким заднім [ɑ], низькосереднім заднім [ʌ] та низьким середнім [ä][9].
- Середні /e, o/ можуть звучати, як [ɛ, ɔ][10].
Зараз переважно для запису балті використовується абетка на базі перської, хоч і були спроби відродити тибетське письмо, яке використовувалось для балті у VIII–XVI ст.[11] Крім того є, нині, найімовірніше вимерлі, корінні писемності[12], а ще були пропозиції прийняти писемності на основі латинської абетки[13] та деванаґарі[14], що розроблялись Центральним інститутом індійських мов у 1970-х[15].
У 1985, Юсуф Хусейнабаді додав чотири нових літери до тибетського письма та сім до перського, аби вони містили всі звуки, необхідні мові балті. Дві з чотирьох літер було включено в стандарт Unicode до інших літер.
Балті записувалась видозміненим тибетським письмом з 727 року нашої ери, коли тибетці завоювали Балтистан, до кінця XIV ст., коли балті прийняли іслам[15]. Відтоді, замість тибетського письма використовувалось перське, попри те, що в перській не було літер для семи звуків балті. Нинішня абетка на базі перської є повноцінною.
Нещодавно, дослідники мови балті та активісти почали просувати використання тибетського письма для балті, або ж "Їґе"[15], маючи не меті посприяти збереженню самобутньої ідентичності балті та ладакхі. Внаслідок їхнього запиту, на зустрічі в ISO/IEC 10646 WG2 у вересні 2006 в Токіо було схвалено прийняття двох нових символів: (U+0F6B TIBETAN LETTER KKA та TIBETAN U+0F6C LETTER RRA) у стандартах ISO 10646 та Unicode для підтримки відображення запозичень з урду в сучасній балті, записаній письмом Їґе.
Літера | Романізація | МФА |
---|---|---|
ا | ā, a, (e), o, - | /ɑ/, /ə/, /e/, /o/, /∅/ |
ب | b | /b/ |
پ | p | /p/ |
ت | t | /t/ |
ٹ | ṭ | /ʈ/ |
ث | (s) | /s/ |
ج | j | /d͡ʒ/ |
ڃ | ž | /ʒ/ |
چ | č | /t͡ʃ/ |
ڇ | č̣ | /ʈ͡ʂ/ |
ح | (h) | /h/ |
خ | x | /x/ |
د | d | /d/ |
ڈ | ḍ | /ɖ/ |
ذ | (z) | /z/ |
ر | r | /ɾ/ |
ڑ | ṛ | /ɽ/ |
ز | z | /z/ |
ڗ | đ/dz | /d͡z/ |
ژ | c/ts | /t͡s/ |
س | s | /s/ |
ش | š | /ʃ/ |
ݜ | ṣ | /ʂ/ |
ص | (s) | /s/ |
ض | (z) | /z/ |
ط | (t) | /t/ |
ظ | (z) | /z/ |
ع | (ā), (a), (e), (o), (-) | /ɑ/, /ə/, /e/, /o/, /∅/ |
غ | ǧ | /ʁ~ɢ/ |
ف | f | /pʰ~f/ |
ق | q | /q/ |
ک | k | /k/ |
کٔ | ǩ/ṡ | /ɕ/ |
گ | g | /ɡ/ |
ل | l | /l/, (/ɭ/), (/ɫ/) |
م | m | /m/ |
ن | n | /n/ |
ݨ | ŋ/ng | /ŋ/ |
ݩ | ň/ny | /ɲ/ |
و | w, u | /w/, /u/ |
ہ | h | /h/ |
ھ | _h | /◌ʰ/, /◌ʱ/ |
ی | y, i | /j/, /i/ |
ے | e/ay | /e/ |
Додаткова літера | Романізація | IPA |
---|---|---|
ཫ | q | /q/ |
ཬ | ɽ | /ɽ/ |
ཁ༹ | x | /χ/ |
ག༹ | ɣ | /ʁ/ |
Відколи Пакистан отримав владу над Балтистаном у 1948, лексика урду почала з'являтись у діалектах і мовах регіону, в тому числі й у балті. В наші часи, балті не має корінних назв для багатьох речей, що були нещодавно винайдені; натомість використовуються запозичення з урду та англійської.
Балті зберегла гоноративи, притаманні діалектам тибетської мови.
Слово (Балті) | Запис | Гоноратив (Балті) | Ладакхі | Переклад |
---|---|---|---|---|
Ata | اتا | Bawa/buwa/Baba | Aba | Батько |
kho | کھو | kho | kho | Він |
gashay | گشے | liakhmo | liakhmo | Красивий |
paynay | پینے | khumul | paynay | Гроші |
bila | بلا | Bila | bila | Кіт |
su | سُو | su | su | Хто |
Ano/Amo | انو/امو | Zizi | Ama | Мати |
Kaka | ککا | Kacho | Acho | Брат (старший) |
Bustring | بُسترنگ | Zung | Nama | Жінка / Дружина |
Momo | مومو | Jangmocho | Ajang | Дядько по матері |
Nene | نےنے | Nenecho | Anay | Тітка |
Bu | بُو | Bucho | butsha | Син |
Fru | فُرو | Nono | thugu | Хлопчик |
Apo | اپو | Apocho | Meme | Дід |
Api | اپی | Apicho | Abi | Бабуся |
Ashe | اشے | Ashcho | achay | Сестра (старша) |
Zo | زو | bjes | Zo | Їсти |
Thung | تُھونگ | bjes | Thung | Пити |
Ong | اونگ | Shokhs | Yong | Приходити |
Song | سونگ | Shokhs | Song | Іти |
Zair | زیر | Kasal-byung | Zer | Говорити |
Ngid tong | نِت تونگ | ghzim tong | Ngid tong | Засинати |
Lagpa | لقپا | Phyaq-laq/g | Lagpa | Рука |
Khyang | کھیانگ | Yang/Yari-phyaqpo | Khyorang | Ти |
Kangma | کنگما | gzok-po | kangba | Нога |
- ↑ Балті (мова) у Ethnologue (24-е видання, 2021)
- ↑ Census of India, 1961: Jammu and Kashmir (англ.). Registrar General and Census Commissioner of India. 1961. с. 357.
- ↑ Sprigg, R. K. (1966). Lepcha and Balti Tibetan: Tonal or Non-Tonal Languages?. Asia Major. 12: 185—201.
- ↑ https://pssr.org.pk/issues/v4/3/the-impact-of-dominant-languages-on-regional-languages-a-case-study-of-english-urdu-and-shina.pdf
- ↑ Archived copy. www.gilgitbaltistanscouts.gov.pk. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 17 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ The Curious Case Of The Baltis Of Dehradun. Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Balti: Protecting the language.
- ↑ Politicisation of Balti Language in Kargil.
- ↑ а б Sharma, D. D. (2004). Balti. Tribal Languages of Ladakh Part III: A descriptive Grammar of Purki and Balti: New Delhi, India: Mittal Publications. с. 141—243.
- ↑ Rangan, K. (1975). Balti Phonetic Reader. Central Institute of Indian Languages.
- ↑ Bashir, 2016, с. 808—09.
- ↑ Pandey, 2010.
- ↑ Bashir, 2016, с. 808.
- ↑ Pandey, 2010, с. 1.
- ↑ а б в Füstumum, Michael Peter. Balti. Omniglot: The online encyclopedia of writing systems and languages. Процитовано 23 травня 2020.
- Bashir, Elena L. (2016). Perso-Arabic adaptions for South Asian languages. У Hock, Hans Henrich; Bashir, Elena (ред.). The languages and linguistics of South Asia: a comprehensive guide. World of Linguistics. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 803—9. ISBN 978-3-11-042715-8.
- Pandey, Anshuman (2010). Introducing Another Script for Writing Balti (PDF) (Звіт).
- Rangan, K (1975). Balti Phonetic Reader. Central institute of Indian languages.
- Muhammad Yousuf Hussainabadi, 'Baltistan per aik Nazar'. 1984.
- Hussainabadi, Mohamad Yusuf. Balti Zaban. 1990.
- Muhammad Hassan Hasrat, 'Tareekh-e-Adbiat;.
- Muhammad Hassan Hasrat, Baltistan Tehzeebo Saqafat.
- Muhammad Yousuf Hussainabadi, 'Tareekh-e-Baltistan'. 2003.
- Engineer Wazir Qalbi Ali, 'Qadam Qadam Baltistan'. 2006.
- "A Short Sketch of Balti English Grammar" by Ghulam Hassan Lobsang, 1995.
- Everson, Michael. ISO/IEC JTC1/SC2/WG2 N2985: Proposal to add four Tibetan characters for Balti to the BMP of the UCS. 2005-09-05
- Read, A.F.C. Balti grammar.London:The Royal Asiatic society, 1934.
- Sprigg, Richard Keith. Balti-English English-Balti dictionary. Richmond: RoutledgeCurzon, 2002.
- Backstrom, Peter C. Languages of Northern Areas (Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan, 2), 1992. 417 pp. ISBN 969-8023-12-7.
- Balti Language Textbook for Class4
- Unicode
- Koshur: The Balti Language
- Tibetan script makes a comeback in Pakistan
- Proposal to add four Tibetan characters for Balti to the BMP of the UCS
- Andrew West, Tibetan Extensions 2 : Balti
- Pakistan's Northern Areas dilemma
- Northern Areas Development Gateway
- Pakistan's Northern Areas
- A Bibliography of Tibetan Linguistics