Мукарна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Декоративна мукарна на склепінні айвану при вході у мавзолей Фатіми аль-Маасуми, місто Кум, Іран.
Мукарни на айванському вході до Шахської мечеті в Ісфахані, Іран
Мукарни на нижній стороні арки, Альгамбра, Гранада, Іспанія.
Консоль з мукарнами, Кутб-Мінар, Індія

Мукарна (араб. مقرنص‎; перс. مقرنس‎) — це форма архітектурного орнаментованого склепіння, «геометричний розподіл тромпів, чи бань, чи консолей на велику кількість маленьких склепінь, що створює структуру, схожу на стільники», відповідно деколи також називається «стільниковим склепінням»[1]. Мукарни використовуються для куполів та особливо для півкуполів на входах та в апсидах, переважно у традиційних ісламській та перській архітектурах. Їх також можна побачити у вірменській архітектурі.

Коли деякі елементи звисають донизу, стиль може називатись «мокарабе» (mocárabe)[1][2] чи сталактитове склепіння, оскільки такі елементи нагадують сталактити.

Мукарни вперше почали застосовуватись в північно-східному Ірані у 10-му сторіччі, та майже одночасно — хоча начебто і незалежно — у центральній Північній Африці. Поширені по всій території ісламського впливу. Приклади можна побачити у Альгамбрі (Гранада, Іспанія), Кутб-Мінарі (Індія), палаці Абассидів (Багдад, Ірак), та мавзолеї султана Кайтбея (Каїр, Єгипет)[2]. Великі прямокутні дахи з декором в стилі мукарн можна побачити на Палатинській капелі (Палермо, Сицилія) XII сторіччя та інших важливих будівлях норманської Сицилії.

Структура

[ред. | ред. код]
Зображення середньовічного планування мукарн зі свитку Топкапі (середньовічного зібрання 114 дизайнерських орнаментів).
Ще один план двох мукарн з того самого свитку - у форму черепашки (згори) та віяла (знизу); інші плани зі свитку.

Мукарни переважно використовують на нижніх сторонах куполів, вітрил, карнизів, тромпів, арок та склепінь[2]. Мукарни мають випуклу вгору форму — від підлоги до будь-якої точки внутрішнього вигину мукарни можна провести пряму лінію. Вони розташовані горизонтальними рядами, наприклад у консольному склепінні, і кожен горизонтальний ряд має свою форму[3][4]. Межі всіх цих поверхонь можна побачити на єдиному горизонтальному плані; таким чином архітектори могли планувати мукарни з застосуванням геометрії, як показано на малюнках[5][6][7].

Базовий принцип консольної арки
Мукарни, вирізані по консольному склепінню.

Мукарни не грають важливої ролі у структурі будівлі, їх або вирізали на структурних блоках консольного склепіння або закріплювали на склепінні як чисто декоративний елемент[8][9]. Відповідно їх створювали з цегли, каменю, stucco, або формували та прикрашали плиткою чи тинькуванням[2]. Окремі «стільники» ще можуть називатись альвеолами[1].

Існують і сучасні приклади мукарн, в яких присутня й опуклість донизу[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в VirtualAni website. Armenian architecture glossary. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 17 липня 2009.
  2. а б в г Curl, James Stevens (2006). A Dictionary of Architecture and Landscape Architecture (Paperback) (вид. 2nd). Oxford University Press. ISBN 0-19-860678-8.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 4 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 4 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 4 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 4 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. мукарни. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 4 січня 2016.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 4 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]