Осівці (Чортківський район)
(Перенаправлено з Осівці (Бучацький район))
| село Осівці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Облікова картка | Осівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1453 |
| Населення | 1018 |
| Площа | 2,497 км² |
| Густота населення | 407,69 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48412 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′28″ пн. ш. 25°21′34″ сх. д. / 49.15778° пн. ш. 25.35944° сх. д.Координати: 49°09′28″ пн. ш. 25°21′34″ сх. д. / 49.15778° пн. ш. 25.35944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
315 м |
| Водойми | р. Стрипа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Орищій Галина Михайлівна |
| Карта | |
  Осівці | |
 Осівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Осівці́ — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада.
Адміністративний центр колишньої сільради. Розташоване на лівому березі р. Стрипа. Населення — 1018 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Згадується 29 лютого 1440 року в книгах галицького суду[1].
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Хліборобський Вишкіл Молоді» та інші товариства, кооператива.
10-12 жовтня 1930 було «зпацифіковано» кооперативу в селі.[2]
1942 року внаслідок пожежі згоріла половина сільських будівель.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1120 осіб, з яких 516 чоловіків та 604 жінки[5].
Згідно з переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1017 осіб[6]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[7].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква святителя Миколая Чудотворця (1927, мурована, ПЦУ),
- церква святого Миколая (1991, перебудована з костелу, УГКЦ),
- 4 каплички.
Споруджено:
- пам'ятник на могилі уродженця Казані лейтенанта РА В. Ковалевича (1959) — розташований на березі річки Стрипа, де загинув під час бою з нацистами за оволодіння мостом. Пам'ятник — пірамідальний обеліск, угорі якого барельєфне зображення зірки. На обеліску фотографія і напис[8]
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967 р.)
- 4 пам'ятні хрести (для охорони села від стихійних лих, 2 — на честь полеглих вояків УПА),
- насипана символічна могила УСС (1992 р.)
- у 2010 році освячено статую Зарваницької Матері Божої.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа 1 — 3 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, аптека, 4 продовольчі магазини, та 1 — промислових товарів, на стадії будівництва знаходиться тваринницька ферма агрофірми «Бучачагрохлібпром».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Емілія Амвросіївна Стернюк (при народженні Крушельницька) — українська фольклористка, донька отця, сестра Антона, Соломії, Ганни Крушельницьких
- архітектор Богдан Смертюк
- поет, культуролог Богдан Чепурко
- публіцист, редактор, громадський діяч Петро Рогатинський
У селі служив парохом о. Амвросій Крушельницький.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.80, № 792 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Степан Шипилявий. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 297.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили.- Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. стор. 18
Література[ред. | ред. код]
- Гойда С., Мельничук Б., Уніят В., Чепурко Б. Осівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 629—630. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Жирівська С., Мельничук Б. Осівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 689–690. — ISBN 966-528-199-2.
- Ossowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 658. (пол.) — S. 658. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |