Кара-Даг
Кара-Даг
крим. Qara dağ, Къара дагъ | ||||
«Чорна гора» | ||||
Гора Кара-Даг | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Автономна Республіка Крим | |||
Є частиною | Кримські гори | |||
Геологія | Вулканічні породи, мінерали | |||
Період | 120—160 млн років тому | |||
Гороутворення | Вулканічне виверження | |||
Довжина | 8 км | |||
Найвища точка | гора Свята | |||
- координати | 44°55′55″ пн. ш. 35°13′44″ сх. д. / 44.93194° пн. ш. 35.22889° сх. д. | |||
- висота | 576 м | |||
Розташування | Східна частина Головного пасма Кримських гір | |||
Кара-Даг у Вікісховищі |
Карада́г, або Кара́-Да́г, (крим. Qaradağ) — гірський масив у Кримських горах. Назва в перекладі з кримськотатарської означає «Чорна гора». Стародавній згаслий вулкан, що діяв 120—160 млн років тому. Єдиний древній вулкан, що зберігся в Східній Європі та Україні[1]. Розміщений на території Феодосійської міськради.
Найвища вершина — гора Свята (576 м), за радянських часів називалася просто Карадаг. Хребти й вершини мають кримськотатарські назви: Коба-Топе (крим. Qoba Töpe — вершина з печерами), Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya — Гостра скеля). Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ — Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme — Джерело невірних). На Карадазі доктор медицини Терентій Вяземський (1857—1914) заснував Карадазьку біологічну станцію. На базі станції 1979 року був створений Карадазький природний заповідник. Займає площу 22 км² від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.
Карадаг — музей мінералів просто неба: знайдено понад сто мінералів та їхніх різновидів, зокрема й напівкоштовні сердолік, халцедон, агат, яшму[2].
Основні гірські породи, що складають масив Кара-Даг, мають вулканічне походження: кератофіри, частково альбітизований порфірит, порфірит, андезит, базальт.
Серед мінералів, що трапляються на Кара-Дазі, дуже популярні численні різновиди кварцу — власне кварц (у вигляді невеликих, але інколи добре прозорих кристалів у тріщинах і жеодах), халцедон, агат (часто неповторних, притаманних тільки цьому місцю, забарвлень і малюнків), опал, сердоліки різних відтінків, аметисти, цитрини, кварцово-халцедоновий онікс, яшма (яшмами на Карадазі називають дуже подібні до яшми різновиди халцедону — яшмоїди). Деякі рідкісні види яшм Карадагу за своїми художньо-декоративним якостям не поступаються уральським. Є тут типові для вулканічних масивів пластинчасті мінерали з групи цеолітів — гейландит і стильбіт, а також радіально-променисті зірчасті зростки голчастих цеолітів натроліту і мезоліту. Крім того, в пустотах мигдалин трапляються кристали анальциму й апофіліту.
-
Скеля Іван-розбійник
-
Схили Карадагу утворюють славетний «Профіль М. Волошина»
-
Одна з вершин Кара-Дагу
-
Вид на Кара-Даг з Чорного моря
-
Схід сонця
-
Ущелина
- ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- ↑ Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 978-966-15-9802-6
- http://koktebel.net/content.php?content.99 [Архівовано 12 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20060706170554/http://koktebel.com.ua/About_Karadag.html
- http://travel.kyiv.org/crimea/karadah/ [Архівовано 9 липня 2006 у Wayback Machine.]
- http://krim.biz.ua/geologija_karadag.html [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Кара-Даг — чорна гора Архівовано / Легенда Криму // Міфи та легенди світу українською мовою
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.