Сом звичайний: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Розширено вступ
Рядок 51: Рядок 51:
Поширений в [[Європа|Європі]] на схід від [[Рейн]]у в [[Південна Європа|Південній]] та [[Східна Європа|Східній Європі]], у басейнах [[Балтійське море|Балтійського]], [[Чорне море|Чорного]], [[Каспійське море|Каспійського]] і [[Аральське море|Аральського]] [[Море|морів]], [[Ладозьке озеро|Ладозького]] та [[Онезьке озеро|Онезького]] [[Озеро|озер]]<ref name="Fishbase">[http://www.fishbase.org/Summary/SpeciesSummary.php?id=289 ''Silurus glanis'' at FishBase]</ref>. Мешканець прісних вод, проте може виходити на нагул у солону воду морів. Надає перевагу теплій воді; чим північніше,&nbsp;— тим соми зустрічаються у меншій кількості і меншого розміру. [[Ареал]] на півночі обмежений [[Ленінградська область|Ленінградською областю]] та півднем [[Фінляндія|Фінляндії]], де соми рідко досягають [[Вага|ваги]] 10 кг.
Поширений в [[Європа|Європі]] на схід від [[Рейн]]у в [[Південна Європа|Південній]] та [[Східна Європа|Східній Європі]], у басейнах [[Балтійське море|Балтійського]], [[Чорне море|Чорного]], [[Каспійське море|Каспійського]] і [[Аральське море|Аральського]] [[Море|морів]], [[Ладозьке озеро|Ладозького]] та [[Онезьке озеро|Онезького]] [[Озеро|озер]]<ref name="Fishbase">[http://www.fishbase.org/Summary/SpeciesSummary.php?id=289 ''Silurus glanis'' at FishBase]</ref>. Мешканець прісних вод, проте може виходити на нагул у солону воду морів. Надає перевагу теплій воді; чим північніше,&nbsp;— тим соми зустрічаються у меншій кількості і меншого розміру. [[Ареал]] на півночі обмежений [[Ленінградська область|Ленінградською областю]] та півднем [[Фінляндія|Фінляндії]], де соми рідко досягають [[Вага|ваги]] 10 кг.


В [[Україна|Україні]] живе в басейнах всіх річок<ref name="Мовчан"/>. Найчисельніший у пониззі [[Дунай|Дунаю]], [[Дністер|Дністрі]], в басейні [[Дніпро|Дніпра]]. В західних районах нечисельний, трапляється в гірських течіях до висоти 400 м.
В [[Україна|Україні]] живе в басейнах всіх річок<ref name="Мовчан"/>. Найчисельніший у пониззі [[Дунай|Дунаю]], [[Дністер|Дністрі]], в басейні [[Дніпро|Дніпра]]. У західних районах нечисельний, трапляється в гірських течіях до висоти 400 м. Також відзначається у окремих ділянках [[Чорне море|Чорного моря]], зокрема відзначений біля [[Зміїний (острів)|острова Зміїний]].<ref>Snigirov S, Goncharov O, Sylantyev S. The fish community in Zmiinyi Island waters: structure and determinants. [http://www.springer.com/life+sciences/ecology/journal/12526 Marine Biodiversity] 2012. {{DOI|10.1007/s12526-012-0109-4}}</ref>


=== Місця інтродукції ===
=== Місця інтродукції ===

Версія за 11:04, 25 березня 2013

Сом звичайний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Сомові (Siluridae)
Рід: Сом (Silurus)
Вид: Сом звичайний
Silurus glanis
Linnaeus, 1758
червоний — природній ареал у прісних водоймах оранжевий — інтродукований у прісних водоймах блакитний — природній ареал у солоних водоймах
червоний — природній ареал у прісних водоймах
оранжевий — інтродукований у прісних водоймах
блакитний — природній ареал у солоних водоймах
Синоніми
  • Siluris glanis Linnaeus, 1758
  • Silurus glanis aralensis Kessler, 1872
  • Silurus silurus Wulff, 1765
Посилання
Вікісховище: Silurus glanis
Віківиди: Silurus glanis
EOL: 224550
ITIS: 164068
МСОП: 40713
NCBI: 94993

Со́м звича́йний[1][2], або європе́йський[3] (Silurus glanis) — риба з роду сом (Silurus), ряду сомоподібних (Siluriformes). Прісноводна донна річкова риба, що живе на глибоких ділянках річок, глибоких протоках і старицях, в озерах і водосховищах, також у солонуватих водах лиманів. Найбільша прісноводна риба в Європі. Цінна промислова риба, що занесена до списків МСОП і Європейського червоного списку.

Зовнішні ознаки

Сом-альбінос

За своїми зовнішніми ознаками сом легко відрізняється від усіх інших риб. У нього величезна тупа голова, велика паща зі «щіткою» — кількома рядами дрібних загнутих всередину зубів. Сом має двоє вус на верхній щелепі і чотири вусики — на нижній. Вуса є своєрідними щупальцями, за допомогою яких сом відшукує їжу навіть у темряві. Очі в сома — дуже маленькі. Сом має довгий анальний плавець, що переходить у довгий хвостовий плавець. Жировий плавець відсутній, непарні плавці не мають шипів. Тіло зверху темне, черево — світле. Сом має окрас, відповідний типові ґрунту, на якому він мешкає: наприклад, «піщані» соми — світліші, «кам'яні» — темніші. Іноді зустрічаються соми-альбіноси.

Тіло голе, без луски, покрите шаром слизу.

Сом звичайний — не тільки найбільший за розміром у роді сом, але й одна з найбільших прісноводних риб на планеті та найбільша прісноводна риба в Україні. Довжина тіла сомів може сягати 5 м, вага — 300 кг у віці 80-100 років[4][5]. Через велике промислове значення, активний вилов та браконьєрство, випадки вилову сомів, більших за 150 кг, останнім часом не відомі.

Поширення

Природній ареал

Поширений в Європі на схід від Рейну в Південній та Східній Європі, у басейнах Балтійського, Чорного, Каспійського і Аральського морів, Ладозького та Онезького озер[6]. Мешканець прісних вод, проте може виходити на нагул у солону воду морів. Надає перевагу теплій воді; чим північніше, — тим соми зустрічаються у меншій кількості і меншого розміру. Ареал на півночі обмежений Ленінградською областю та півднем Фінляндії, де соми рідко досягають ваги 10 кг.

В Україні живе в басейнах всіх річок[3]. Найчисельніший у пониззі Дунаю, Дністрі, в басейні Дніпра. У західних районах нечисельний, трапляється в гірських течіях до висоти 400 м. Також відзначається у окремих ділянках Чорного моря, зокрема відзначений біля острова Зміїний.[7]

Місця інтродукції

Сом з річки Рейн (Німеччина)

Інтродукований до багатьох акваторії Євразії. Історія вселення розпочалась у 1865, коли сер Лейкман вселив 14 молодих сомів з Дунаю до Англії[8]. У 1857 р. була невдала інтродукція сома до Франції (вдале вселення проведено тільки у 1960-х роках)[9].

У 1900 рр. в Італії сом був випадково випущений з риболовних ставків у зовнішнє середовище[10][11]. У 1957 р. перший екземпляр відловлений у річці Адда (басейн річки По), протягом подальших 20-ти років вид поширився басейном річки По[12]. Також вселився до озера Гарда у 1956 р.[13]. У подальші роки сом розповсюдився водоймами західної Європи (Німеччини, Франції, Португалії, Данії, Нідерландів, Бельгії)[12][14][15]. До Іспанії сом був заселений у 1980-1989 рр. з басейну Дунаю, наразі поширений у басейні річки Ебро[16] Серед Азійських країн сом вселений до прісних вод Туреччини, Казахстану, Сирії, Китаю[12][17]. Також відомий у північній Африці[12].

Живлення

Молодь живиться донними безхребетними, ікрою і дрібними рибами. Дорослі — типові хижаки: полюють на риб, великих донних безхребетних, часто на амфібій, рептилій, водоплавних птахів і дрібних ссавців. Загалом, здобич сома не є вибірковою, основою його раціону є масові придонні види в даній водоймі. Як і щука, сом — прекрасний санітар водойм: він з'їдає хворих і ослаблих риб.[3] Про сома також відомо, що він є канібалом, тобто поїдає молодь свого виду.

Описані випадки людоїдства[18], нападу на людей[19].

Шукає їжу сом за допомогою нюху, дотику, слуху та сприймання електромагнітних імпульсів. Зір у сома дуже слабкий.

Розмноження

Статева зрілість сома настає на 3-4-му році життя (при вазі 1-2 кг), нерест починається з прогріванням води до 20 °C[20]. Нерест парний, відбувається на глибинах 0,4-2,5 м при температурі 18-25°C[3]. Самиця вимічує ікру на неглибоких ділянках із слабкою течією або зовсім без неї у вириті в ґрунті поглиблення. Плодючисть сомів — 140–278, максимально до 1380 тис. ікринок[3].

Самці охороняють ікру до появи мальків. Після нересту соми переходять до місця літніх стоянок і починають активно живитись. Післянерестовий жор — найактивніший. Триває він майже до середини літа, потім поступово знижується[джерело?], а при перших нічних заморозках сом зовсім припиняє живитись.

Спосіб життя

Зазвичай все життя проводить в одній ямі, якщо тільки надзвичайні обставини не змусять його шукати інше місце (як, наприклад, пошуки їжі, нерестові та зимувальні міграції). Сом веде одиночний спосіб життя, лише деяке скупчення можна спостерігати в зимувальних ямах (іноді по кілька десятків, а то й сотен особин) або у масивних укриттях (повалені дерева, затоплені судна тощо). Перші 2-3 роки молоді соми також вважають за краще триматися зграями, зазвичай спостерігається це в багатих кормом місцях. Соми ведуть переважно нічний спосіб життя. У спекотні дні можуть виходити до поверхні води. Вони дуже чутливі до холоду. Соменята — рухливіші і часто активні вдень. Вночі у пошуках корму соми виходять на мілководдя до берегів. Сом не любить каламутну воду і тому в дощову погоду, коли в річку надходить каламутна вода, він прагне піти з ями до поверхні. Присутність сомів у водоймі іноді можна виявити за поодинокими голосними сплесками протягом ночі.

Ловля

Сом — цінна промислова риба, має ніжне, смачне, жирне м'ясо. Один із найпопулярніших об'єктів аматорської та спортивної риболовлі. Сома ловлять з берега або човна. Сомова риболовля належить до категорії «біг гейм» (англ. Big game, «велика гра»), тобто найвищої категорії складності.

Збереження популяції

Багато рибалок-сомятників сповідують принцип «спіймав — відпусти». Це сприяє збереженню популяції сома, що особливо важливо в умовах майже неконтрольованого в Україні браконьєрського вилову. В деяких країнах, наприклад, в Іспанії, відпускати спійманого сома — обов'язково.

Снасті

Для ловлі сома використовують лише найміцніші снасті. Якісні сомові снасті виготовляють бренди Fin-Nor, Penn, MAD, Black Cat, Uni Cat. Найкращі гачки — Gamakatsu та Owner. Для ловлі дрібного сома з берега використовують також коропові та серфові (призначені для ловлі у смузі прибою) снасті.

Приманки та наживки

Найпопулярнішими наживками при ловлі сома є молюски, жаби, живець, м'ясні та морепродукти, важкі блешні та силіконові приманки. Дрібного сома найчастіше ловлять на дощового черв'яка. Специфічним для сома є спосіб ловлі «на квок». Для ловлі сома адаптовано традиційні коропові наживки — пелетс — ароматні шматочки, що прив'язуються до гачка.

Географія

Найбільш популярними місцями спортивної ловлі сома є північна Іспанія (річка Ебро), Казахстан, Німеччина. На річці Ебро проводять регулярні змагання з ловлі сома. У США розповсюджена ловля сома руками — нудлінг, щоправда, таким чином ловлять далекого родича європейського сома — оливового сома (лат. Pylodictis olivaris).

Джерела

Примітки

  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220.
  2. Маркевич О.П., Татарко К.I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. Київ: Наук. думка, 1983. 412 с.
  3. а б в г д Мовчан Ю. В. Риби України. — К., 2011. 444 с.
  4. Берг Л. С. Рыбы пресных вод СССР та сопредельных стран. М., Л.: Изд-во АН СССР. Т.2. 1949. С. 469—929.
  5. Kottelat, M. and J. Freyhof, 2007. Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.
  6. Silurus glanis at FishBase
  7. Snigirov S, Goncharov O, Sylantyev S. The fish community in Zmiinyi Island waters: structure and determinants. Marine Biodiversity 2012. DOI:10.1007/s12526-012-0109-4
  8. Bridgman, G., 2001. 1st Silurus glanis in UK. Pers. Comm. Letter sent to FishBase.
  9. Coates, D., 1993. FAO Sepik River Fish Stock Enhancement Project, Madang, Papua New Guinea. Letter sent to FAO.
  10. Copp, G.H., J.R. Britton, J. Cucherousset, E. García-Berthou, R. Ruth Kirk, E. Peeler and S. Stakènas, 2009. Voracious invader or benign feline? A review of the environmental biology of European catfish Silurus glanis in its native and introduced ranges. Fish and Fisheries. 1-31.
  11. Gandolfi, G., S. Zerunian, P. Torricelli and A. Marconato (eds.), 1991. I pesci delle acque interne italiane. Ministero dell'Ambiente e Unione Zoologica Italiana. Instituto Poligrafico e Zecca dello Stato, Roma. 616 p.
  12. а б в г FAO, 1997. FAO Database on Introduced Aquatic Species. FAO Database on Introduced Aquatic Species, FAO, Rome.
  13. Bianco, P.G. and V. Ketmaier, 2001. Anthropogenic changes in the freshwater fish fauna of Italy, with reference to the central region and Barbus graellsii, a newly established alien species of Iberian origin. J. Fish Biol. 59(Suppl.A):190-208.
  14. Pérez-Bote, J.L., R.R. Romero, A.J.R. Castaño, E.M. Méndez and A.B.M. Polo, 2005. Los peces de Extremadura. Universitas Editorial, Badajos. 145 pp.
  15. Bartley, D.M. (comp./ed.), 2006. Introduced species in fisheries and aquaculture: information for responsible use and control (CD-ROM). Rome, FAO.
  16. Welcomme, R.L., 1988. International introductions of inland aquatic species. FAO Fish. Tech. Pap. 294. 318 p.
  17. Ma, X., X. Bangxi, W. Yindong and W. Mingxue, 2003. Intentionally introduced and transferred fishes in China's inland waters. Asian Fish. Sci. 16(3&4):279-290.
  18. Сабанеев Л. П. Жизнь и ловля пресноводных рыб
  19. Гигантский сом напал на женщину: пострадавшей пришлось обратиться к врачам, 15.08.2010, Новости 24, Контуев М.
  20. Kottelat, M. and J. Freyhof, 2007. Handbook of European freshwater fishes. Publications Kottelat, Cornol, Switzerland. 646 p.

Література

Посилання

Див. також

Шаблон:Link FA