Ісороку Ямамото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісороку Ямамото
яп. 山本 五十六
Isoroku Yamamoto.jpg
Народився 4 квітня 1884(1884-04-04)
м. Наґаока,  префектура Ніїґата, Японія
Помер 18 квітня 1943(1943-04-18) (59 років)
Країна Японія Японська імперія
Вид ЗС Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії
Роки служби 1901–1943
Звання маршал Японії
Головнокомандувач Об'єднаного флоту Японської імперії
Війни/битви Російсько-японська війна
Друга світова війна
Битва за Мідвей
Нагороди
Вищий орден Хризантеми Орден Квітів павловнії Священного скарбу 1 ступеня
Золотого сокола 1 ступеня Золотого сокола 2 ступеня Заслуг Червоного Хреста
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами
Заслуг германського орла
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії

Ісороку Ямамото (яп. 山本 五十六, *4 квітня 1884 — †18 квітня 1943) — адмірал флоту (18 квітня 1943, посмертно), маршал Японії (18 квітня 1943, посмертно), Головнокомандувач Об'єднаного флоту Японської імперії під час Другої світової війни, випускник Академії військово-морського флоту Японської імперії, військово-морського коледжу США і Гарвардського університету (1919–1921).

Ямамото займав кілька важливих посад у флоті Японської імперії, і здійснив в ньому ряд змін і реорганізацій, особливо в розвитку військово-морської авіації. Був головнокомандувачем під час перших, доволі успішних для Японії, років війни в Тихому океані, провів такі битви, як Напад на Перл-Харбор і Битву за Мідвей. Загинув під час інспекційного вильоту на фронтові позиції на Соломонових островах, коли його літак був збитий американськими винищувачами Локхід P-38 «Лайтнінг». Його смерть була величезним ударом по бойовому духу японських військ у Другій світовій війні.

Дитинство і юність[ред.ред. код]

Ямамото Ісороку народився 4 квітня 1884 року як Такано Ісороку (яп. 高野 五十六) в місті Наґаока, префектура Ніїґата. Його батько Такано Садайосі (яп. 高野贞吉) колишній самурай хану (князівства) Наґаока. Ісороку був третьою дитиною від другого шлюбу батька (від першого шлюбу у батька було троє дітей). «Ісороку» (五十六) старояпонською мовою означає «56» і вказує на вік батька при народженні Ісороку. Такано Садайосі брав участь у війні Босін на стороні сьоґунату Едо і після скасування стану самураїв у 1877 р. змушений був працювати ковалем мечів, тому що через участь у війні на боці самураїв йому відмовляли в місці роботи в офіційних органах. Незабаром після народження Ісороку його батько був призначений директором початкової школи в Наґаока, але його сім'я як і раніше залишається однією з найбідніших в місті.

В 1916 р. нащадки Ямамото Татевакі, який був самураєм хану Наґаока і загинув у війні війні Босін, усиновили Ісороку і він прийняв прізвище Ямамото. Таким був звичай для японських сімей, в яких не було синів, всиновлювати достойних хлопчиків, щоб зберегти і продовжити прізвище (рід).

Найперші уроки Ісороку отримав у християнських місіонерів, зокрема у одного американця, який навчив його англійської мови. Пізніше він вступив до початкової школи Саканое, а у 1894 році перейшов в середню школу в Наґаока, засновник якої надавав великого значення формуванню в учнів таких рис характеру, як мужність, воля і передовсім почуття відповідальності. Навчання у місіонерів, а також у середній школі визначально вплинули на склад характеру Ісороку.[1]:с.18

Початок військової кар'єри[ред.ред. код]

Навесні 1901 року, Ісороку вирішив стати абітурієнтом Військової академії Імперського флоту Японії в місті Етадзіма на острові Ета в префектурі Хіросіма. Закінчив вступний іспит з другим результатом і тому влітку того ж року почав навчання. Крім учбових занять, Ісороку займається додатково, особливо гімнастикою; найбільше подобається йому кендо, тому що вимагає як фізичних, так і розумових здібностей. Загалом, він був в злагоді зі своїми однокласниками, хоча декілька прискіпувалися до нього, тому що він був єдиним курсантом, у якого була Біблія. Під час навчання, він вибрав кар'єру офіцера-артилериста і закінчив академію в листопаді 1904 року сьомим за успішністю серед більш ніж двохсот курсантів.

Після нетривалої підготовки на навчальному кораблі 3 січня 1905 р. в званні kaigun shōi kōhosei (гардемарин / морський кадет) Ісороку отримав розподіл на крейсер Ніссін (яп. 日進) на посаду для військового звання kaigun (яп. 海軍 — військово-морського флоту)[2] shōi (яп. 少尉 — прапорщик)[3], тобто мічмана.

В той час Японія і Російська імперія перебували в стані війни. Вже кілька років перед війною існувала напруженість у відносинах між двома країнами, був значний конфлікт інтересів стосовно Корейського півострова і Маньчжурії. Коли Росія не виконала угоди, за якою вона зобов'язалася вивести війська з Маньчжурії, Японія розпочала війну, напавши 8 лютого 1904 року на російські військові кораблі на рейді Порт-Артура. Після декількох поразок російського флоту, а особливо після Битви на Жовтому морі в серпні 1904 р. Перша Тихоокеанська ескадра фактично перестала існувати, після чого російським військовим керівництвом з кораблів Балтійського флоту була сформована Друга Тихоокеанська ескадра і послана на далекосхідний театр бойових дій.

Для перехоплення російської Другої Тихоокеанської ескадри спеціально був створений японський об'єднаний флот під командуванням адмірала Тоґо Хейхатіро, в який ввійшов і броненосний крейсер Ніссін. Поблизу острова Цусіма два флоти зустрілися вранці 27 травня 1905 р. У наступній Цусімській битві Ісороку Такано був поранений, коли знаходився в безпосередній близькості від вибуху на борту Ніссін.[1]:с.28 Він втратив в ході інциденту два пальці, вказівний і середній на лівій руці, однак не покинув поле бою. Пізніше через його втрачені два пальці гейші дали йому прізвисько «80 сен», бо зазвичай вони брали за манікюр 100 (по 10 за кожен палець).[4]

Ісороку декілька тижнів лікувався у військовому госпіталі в місті Йокосука. 31 серпня 1905 р. він отримав звання kaigun shōi (яп. 海軍 少尉) — мічман. Незабаром Портсмутський мирний договір, укладений 5 вересня 1905 року між Російською Імперією і Японською Імперією, завершив російсько-японську війну 1904–1905 років. Наприкінці року Ісороку Такано отримав офіційну подяку, а також листа від адмірала Тоґо, в якому адмірал подякував йому за особисту мужність в бойових діях. Ісороку Такано служив по декілька місяців на трьох кораблях. Паралельно зі службою на кораблях здобув освіту за скороченим терміном як курсант морської артилерійської школи військово-морської бази в Сасебо, яку закінчив 1907 року. 28 вересня 1907 р. йому присвоєно звання kaigun chūi (яп. 海軍 中尉) — молодший лейтенант. Після закінчення артилерійської школи Ісороку Такано призначений на броненосний крейсер «Асо» (бувший російський крейсер «Баян», потоплений біля Порт-Артура, а пізніше піднятий і включений в склад японського флоту, згодом у 1906–1908 рр. модернізований), на якому він брав участь в 1909 році в поході до західного узбережжя США. 11 жовтня 1909 р. Ісороку Такано присвоєно звання kaigun taii (яп. 海軍 大尉) — лейтенант.

Смерть[ред.ред. код]

Докладніше у статті Операція «Помста»


Дати військових звань Ямамото[ред.ред. код]


  • Гардемарин — 14 листопада 1904
  • Мічман — 31 серпня 1905
  • Молодший лейтенант — 28 вересня 1907
  • Лейтенант — 11 жовтня 1909
  • Лейтенант командор — 13 грудня 1915
  • Командор — 1 грудня 1919
  • Капітан — 1 грудня 1923
  • Контр-адмірал — 30 листопада 1929
  • Віце-адмірал — 15 листопада 1934
  • Адмірал — 15 листопадаё 1940
  • Адмірал флоту — 18 квітня 1943 (посмертно)
Нарукавна відзнака (Адмірал) Ісороку Ямамото

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Операція «Помста»