Автомобільна промисловість в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Автомобільна індустрія України — це термін, який охоплює широкий спектр компаній та організацій в історії української держави, що беруть участь у проектуванні, розробці, виробництві, маркетингу та продажу легкових автомобілів, легкових комерційних автомобілів, вантажних автомобілів і автобусів, причепів, мотоциклів, мопедів, спеціальної та військової автомобільної техніки, запчастин та комплектуючих для автомобілів мотоциклів та мопедів.

Сучасний стан розвитку автомобільної промисловості України[ред.ред. код]

Автомобілебудування в Україні представлено виробництвом вантажних, легкових автомобілів і автобусів. До 1991 р. до автомобілебудівного комплексу входило 4 автомобільних заводи: - для виготовлення легкових автомобілів - Запорізький і Луцький, - для виробництва вантажівок - Кременчуцький автозавод; - для виробництва автобусів - Львівський автобусний завод.

Проектна річна потужність їх становила: Запорізького (ЗАЗ) 300 - 350 тис. штук, Луцького автомобільного (ЛуАЗ) -17 тис., Кременчуцького (КРАЗ) - 35 тис. і Львівського автобусного (ЛАЗ) - 16 тис. автобусів. Автомобілебудівні заводи обслуговували понад 60 підприємств України, які випускали комплектуючі та понад 300 підприємств різних галузей Союзу РСР. У найкращі часи (1985 р.) Авто-ЗАЗ випускав 160 тис. автомобілів, Луцький автомобільний ЛУАЗ - 10 тис., КРАЗ - 30,4 тис. і ЛАЗ - 15 тис. автобусів. За останні роки появились нові заводи по виробництву автомобілів. У Черкасах налагоджено складання мікроавтобусів "Богдан", в Сімферополі і Лубнах - "Газель". Виробництво мікроавтобусів налагоджено також у Борисполі Київської області та Чернігові. Складання автомобілів "Волга" налагоджено в Іллічівську. В Ужгороді побудований завод по випуску автомобілів марок "Шкода" та "Ауді".

Забезпеченість населення України автомобілями становить лише 60 машин на 1000 жителів, тоді як у країнах з високорозвинутою ринковою економікою більше як 500. Недостатній випуск автомобілів в країні, їх поки що невисока якість та низька купівельна спроможність населення сприяють завозу із-за меж країни в середньому 200 тис. легкових автомобілів за рік, 80% з яких уже були у використанні і термін використання яких уже вичерпаний. Це значно впливає на погіршення повітряного басейну і потребуватиме значних витрат на ремонти та на переведення таких машин на новий вид моторного палива - природний газ.

Головні завдання розвитку автомобілебудування визначені концепцією Державної промислової політики України, якою передбачено довести щорічний випуск легкових автомобілів до 120 тис., вантажних автомобілів - 15-20 тис. і автобусів - до 5 тис. шт. Розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції. Якщо виробництво легкових автомобілів дещо оживилось, то заводи по випуску вантажних автомобілів та автобусів працюють в межах 10-15% своєї можливості. У 2004 р. власниками цих заводів-гігантів стали російські підприємці. Розпочалася реконструкція цих підприємств і переорієнтація їх на випуск нових марок машин. На Кременчуцькому автозаводі передбачається виробництво як великовантажних автомобілів, так і машин вантажопідйомністю від 2 до 5 тон.

На Львівському автобусному заводі розпочато випуск міських автобусів нових видів - середніх, великих і надвеликих - відповідно на 70, 120 і 180 пасажирів. Річна потреба України в автобусах великої місткості (на 120 пасажирів) - 4 тис., а особливо великих (на 180 пасажирів) - 500 шт. У зв'язку з проблемою фінансування внутрішній споживач поки що не має можливості купувати львівські автобуси, і 90% вироблених машин реалізуються в Російську Федерацію та інші країни СНД. Пріоритетність розвитку автомобілебудування як наукоємної галузі, що дає змогу швидко окупити вкладені кошти, виправдала себе в багатьох країнах і значною мірою сприяла їхньому переходу в розряд високорозвинених. Необхідність пріоритетного розвитку цієї галузі донедавна визнавали й у нас. Ухвалення ряду законодавчо-нормативних актів створило сприятливі умови для залучення інвестицій у вітчизняне автомобілебудування. Кабінет міністрів затвердив інвестиційні програми розвитку таких провідних підприємств галузі, як Запорізький, Луцький і Львівський автомобілебудівні заводи та Кременчуцький автоскладальний. Тимчасове послаблення податкового тиску та створення умов для залучення інвестицій дозволили збільшити випуск автомобілів 2004 року порівняно з 2000-м у 5,6 разу, а частку вітчизняних транспортних засобів на ринку України — до 56%. Лише від ЗАТ «ЗАЗ» і його підприємств-суміжників торік державний бюджет одержав 1,17 млрд. грн. А загалом від діяльності автомобільного ринку відповідно до чинної на той час законодавчої бази бюджет-04 отримав 4 млрд. 971 млн. грн.

Історія[ред.ред. код]

Див. також: Автомобільна промисловість в Радянському Союзі

до 1990 року[ред.ред. код]

1990-ті роки[ред.ред. код]

Як відомо в колишньому Радянському Союзі виробництво автотранспортних засобів розміщувалося нерівномірно (велика частина автозаводів і заводів по випуску комплектуючих виробів знаходилась в Росії). Проте майже кожна колишня республіка СРСР мала (і зберегла) монопольне виробництво якого-небудь виробу. Так, Україна - єдиний виробник середніх міських, усіх видів туристських і міжміських автобусів, великовантажних лісовозів, трубовозів і багатоцільових автомобілів, автонавантажувачів вантажопідйомністю 5 т і вище, а також легкових малолітражних автомобілів першої групи (типу "Таврія").

Так як українське автомобілебудування значною мірою залежало від постачання комплектуючих з країн СНД, що склалося ще за часів існування Союзу, то економічна самостійність, зруйнувала майже всі економічні зв’язки, що привело до занепаду галузі. Так у порівнянні з 1990 роком, випуск продукції в 1999р скоротився майже на 87%.

На сьогоднішній час до автомобільного комплексу належать чотири автозаводи, 94 підприємств, які випускають компектуючі, 150 заводів колишньої оборонної промисловості та 160 підприємств інших галузей, що так чи інше причетні до автопрому.

Пректні потужності автомобільних завоів дають змогу випускати 35 тис. КрАЗів, 7,5 тис. міських автобусів – ЛАЗ, 300-350 тис автомобілів на ЗАЗі та ще 17 тисяч на ЛуАЗі.

Проте в найкращі часи максимальне завантаження потужностей становило 95%. АвтоЗАЗ максимально випускав 165 тис, ЛуАз- 10 тис, КрАЗ –31 тис, ЛАЗ- 85 тис. автомобілів.

2000-ні роки[ред.ред. код]

2010-ті роки[ред.ред. код]

Виробництво автомобілів[ред.ред. код]

Динаміка виробництва автомобілів в Україні за 2003-2011 рр.[1]
Роки Автомобілі легкові,
тис.од.
Автобуси,
тис.од.
Автомобілі вантажні,
тис. од.
Всього
2003 98,3 2,6 4,7 105,6
2004 174 2,6 10,9 187,5
2005 192 4,7 14,0 210,7
2006 267 7,7 12,1 286,8
2007 380 9,1 11,4 400,5
2008 402 10,2 11,8 424,0
2009 65,7 1,3 2,3 69,3
2010 75,3 2,7 4,9 82,9
2011 97,4 3,4 3,3 104,1
Обсяг виробництва легкових автомобілів в Україні
в 2003 – 2010 рр., тис. одиниць
[2]


2006 рік[ред.ред. код]

Згідно з Концепцією розвитку автомобільної промисловості[3] в період до 2015 року передбачається довести річні обсяги виробництва легкових автомобілів до 500 тис., вантажних — до 45 тис., автобусів — 20 тис. одиниць.[4] Значну долю цієї техніки буде використано в Збройних Силах України.[4]

2010[ред.ред. код]

В 2010 році частка галузі в промисловому виробництві склала лише 0,8%, а в створенні національного внутрішнього валового продукту – менше 0,4%.[5]

Моделі легкових автомобілів які вироблялись в Україні в 2010 р.[6]
Підприємство Категорія збірка Модель
ЗАТ "ЗАЗ" SKD, MKD ЗАЗ Ланос, ЗАЗ Сенс, DaewooLanos, DaewooSen, ВАЗ, Chevrolet, KIA, Chance, Славута
Корпорація "Богдан" SKD, MKD ВАЗ, Hyundai (SantaFe, Matrix, Accent, Tucson, Sonata, Elantra)
ЗАТ "Єврокар" SKD, MKD Skoda (Octavia, Fabia, Superb, Roomster, Yeti)
ТОВ "КрАСЗ" SKD Gelly, SsangYong (Rexton, Kyron, Action, Korando)

2011 рік[ред.ред. код]

Станом на 2011 рік вітчизняне автомобілебудування є малорозвиненим, і його вклад в національну економіку не суттєвий. В галузі працює лише 18,4 тис. працівників, або менше 0,1% всіх працюючих в Україні.[5]

В сегменті виробництва легкових автомобілів присутнє, головним чином, крупновузлове складання іноземних марок середнього класу (С, В і С- high), вартістю 6,5 – 22 тис. євро з низьким рівнем локалізації та утворюваної на території України доданої вартості.[5]

Загалом, в українському автомобілебудуванні працює близько 100 підприємств різної форми власності.

Підприємства—виробники[ред.ред. код]

Станом на середину 2011 року, виробництво легкових автомобілів в Україні представлено наступними підприємствами:

1. ЗАТ Запорізький автомобільний завод (або ЗАТ "ЗАЗ") (Корпорація "Укравто") — крупновузлове (SKD) і дрібновузлове (MKD) складання легкових автомобілів;[7]
Входить до групи компаній Укравто. ЗАТ "ЗАЗ" - єдине в Україні підприємство, що має повний цикл виробництва легкових автомобілів, який включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. ЗАТ "ЗАЗ" співпрацює з Adam Opel, Daimler AG, GM DAT, ВАЗ, ТАТА, Chery, КІА.
2. Корпорація "Богдан" (в складі ВАТ "Луцький автомобільний завод" (або ВАТ "ЛуАЗ"), та ВАТ "Черкаський автомобільний завод "Богдан" (ЧАЗ "Богдан")) — крупновузлове і дрібновузлове складання легкових автомобілів;[8]
Це одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні, об'єднує в собі потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових автомобілів, вантажної та комерційної техніки, а також має власну розгалужену торгівельно-сервісну мережу (представлена – Українським автомобільним холдингом, який має 37 філій у всіх регіонах країни). Усі виробничі процеси максимально автоматизовані.
3. ЗАТ "Єврокар" — крупновузлове і дрібновузлове складання легкових автомобілів;[9]
Розташований у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області. Будівництво було почато 23 липня 2001 року. Це дрібновузлове виробництво, при якому монтаж автомобілів здійснюється на конвеєрній лінії з використанням технологічного процесу, аналогічного головному заводу Skoda Auto.
4. ТОВ "ВО "Кременчуцький автоскладальний завод" (або ТОВ "КрАСЗ") – крупновузлове складання легкових автомобілів;[10]
ТОВ "ВО "КрАСЗ" було створене, як спільне українсько-російське підприємство

"Кременчук-АвтоГАЗ" – засновано в м. Кременчуці 28 грудня 1995 року відкритим акціонерним товариством "Горьківський автомобільний завод" (м. Нижній Новгород, Росія) і Кременчуцьким дослідно-експериментальним механічним заводом у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю і перереєстроване в подальшому в "Кременчуцький автоскладальний завод".

Підприємство спеціалізується на крупновузловому складанні автомобілів, виконанні передпродажної підготовки, гарантійного і післягарантійного обслуговування автомобілів.

Активна робота підприємства почалася на початку 2000 року, після того, як до складу увійшла українська Корпорація "АІС".

Основна виробнича площа займає територію площею 22 га. з необхідним інженерним забезпеченням, що дає можливість підприємству випускати до 40 тисяч автомобілів в рік.

5. ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" — крупновузлове складання легкових автомобілів.[11]
В структуру "Віпос" входить група компаній:
  • "Віпкар" — офіційний дилер Bentley і Spyker в Україні;
  • "Редкар" — офіційний імпортер Ferrary в Україні;
  • "Автомобільний завод Віпос" — виробниче підприємство крупновузлового складання автомобілів. Побудований в місті Херсон. Виробничий корпус заводу займав площу близько 7 тис. м2, адміністративно-побутовий триповерховий корпус загальною площею близько 3 тис. м2, випробувальний трек з естакадою, розташовані на земельній ділянці 2,8 га. Будівництво заводу, його оснащення, підбір устаткування, дизайн приміщення, налагодження всіх виробничих процесів і створення виробничих програм здійснювалося під керівництвом AUDI AG.
  • "Ауді Центр Віпос" — офіційний дилер Audi в місті Києві і Київській області;
  • "Ауді Центр Хмельницький" — офіційний дилер Audi в місті Хмельницький і Хмельницькій області;
  • "Тавріда Моторс" — офіційний дилер Audi в АР Крим;
  • "German Motors" — офіційний дилер Volkswagen в місті Києві і Київській області.

Обсяг виробництва легкових автомобілів ТОВ "Віпос" в 2005 – 2010 рр. становив лише 74 авто, а станом на 2011 рік завод знаходився в стані закриття.

Автобуси: ВАТ "Український інститут автобусно-тролейбусного машинобудування" (ВАТ "Укравтобуспром"), м. Львів.

Аналіз галузі легкового автомобілебудування станом на 2012 рік[ред.ред. код]

Зміцнення міжнародних позицій українського автомобілебудування здійснюється за рахунок нарощування виробництва автомобілів іноземних марок, а міжнародна співпраця України у сфері автобудування концентрується, в основному, на постачаннях комплектуючих для крупновузлової збірки легкових автомобілів.[6]

Науково-технологічній співпраці на основі розвитку патентно-ліцензійної діяльності, трансферу технологій, міжнародної кооперації із загальної розробки перспективних автомобілів уваги не приділяється. Зволікання із технологічним переозброєнням, низькою інноваційною активністю підприємств, браком власних оригінальних розробок стримує надходження іноземних інвестицій, укладання угод щодо співпраці із закордонними автомобільними компаніями, обмежує український експорт автомобілів переважно ринками країн СНД та призводить до ігнорування можливостей поширення присутності на ринках Африки, Латинської Америки, окремих азіатських країн, створює загрозу зменшення обсягів експорту щодо недорогих і прийнятних за якістю автомобілів.[6]

Українські автокомпанії не створюють альянсів із провідними світовими автокомпаніями, в придбанні акцій іноземних автокомпаній і будівництві своїх автозаводів за кордоном.

В Україні не вирішується проблема утилізації старих авто.[6]

Характерними рисами української автомобільної промисловості є низька конкурентоспроможність автотранспортних засобів, особливо легкових автомобілів, спрямованість на внутрішні ринки й перевищення обсягів імпорту порівняно з виробництвом.[12]

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальна кількість працюючих в галузі легкового автомобілебудування протягом 2005 – 2011 рр. скоротилась з 27 тис. чол. до 4,4 тис. чол.[6]

Станом на 2012 рік державна система підготовки спеціалістів для автомобілебудування включає 40 професійних технічних училищ, 10 технікумів і технічних ліцеїв, 5 вищих навчальних закладів.[6]

Вартість робочої сили в Україні тотожна з азійськими країнами та нижча, ніж в Росії та в європейських країнах.[6]

Технології[ред.ред. код]

Україна посідає 7 місце в світовому рейтингу по виплавці сталі, проте в країні відсутнє виробництво автомобільного листа і потреба в ньому в повній мірі покривається імпортом.[6]

Ринки збуту[ред.ред. код]

Основним споживачем легкових автомобілів, вироблених в Україні, є внутрішній ринок (понад 50% від загального виробництва) та Росія (близько 95,8% від загального обсягу експорту).[12][6] Експорт легкових автомобілів в інші країни носить разовий характер: Азербайджан (2,5%), Сирія (0,7%), Казахстан (0,4%), Білорусія (0,3%).[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Роїк І.В., Василькевич О.І., Степанов М.Б. Покращення експлуатаційно-екологічних характеристик автомобільних бензинів за допомогою поверхнево-активних присадок // Екологічна безпека. Науковий журнал. — 2012, Вип. 2(14)
  2. Державна служба статистики України. http://www.ukrstat.gov.ua
  3. Концепція розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року (Розпорядження КМ 452-р від 03.08.06)
  4. а б Лях М.А., Дем'янюк О.С., Барилко О.С. Щодо питання використання присадок до палива за кордоном та в Україні // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — 2009, Вип.17
  5. а б в Кривоконь О.Г. Сучасний стан та характеристика автомобілебудування як галузі промислового виробництва країни // Вісник Національного технічного університету. «Харківський політехнічний інститут» Збірник наукових праць. — 2011, №56
  6. а б в г д е ж и к Кривоконь О.Г., Бондаренко А.І. Аналіз галузі легкового автомобілебудування України // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. — 2012, №2/7 ISSN:1729-3774, 1729-4061(Online)
  7. Офіційний сайт ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод". http://www.avtozaz.com/ua
  8. Офіційний сайт корпорації "Богдан". http://www.bogdan.ua
  9. Офіційний сайт ЗАТ "ЄвроКар". http://www.eurocar.com.ua
  10. Офіційний сайт ТОВ "ВО "КрАСЗ". http://krasz.com.ua
  11. Офіційний сайт ТОВ "Автомобільний завод "Віпос". http://www.vipos.ua.
  12. а б в Бодрова Н. Е., Булатов К. П. Аналіз світових тенденцій розвитку автомобільної промисловості // Бізнес Інформ. Науковий журнал. — 2012, №1

Див. також[ред.ред. код]