Повітряні Сили Збройних Сил України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Повітряні сили України
Emblem of the Ukrainian Air Force.svg
Емблема Повітряних Сил України
На службі 19171921 рр, як Повітряні Сили УНР та Української Держави

відновлені з 12 грудня 1991 року

Країна Україна Україна
Вид ЗС Повітряні сили
Рід військ Emblem of the Ukrainian Armed Forces.svg Збройні сили України
Командування Міністерство оборони України
Штандарт блакитний
Війни/битви Радянсько-українська війна

Українсько-польська війна 1918—1919
Війна на сході України 2014
Миротворчі місії України

Командири
Поточне
командування
генерал-полковник Байдак Юрій Аврамович[1]
Пізнавальний знак
Прапор Повітряних Сил України Ps flag.jpg
Штандарт Командувача Повітряних Сил України Ukrainian AF commander flag.jpg
Військова авіація
Штурмовик Су-25
Бомбардувальник Су-24М
Винищувач Міг-29, Су-27
Літак-розвідник Ан-30, ВР-2, ВР-3, Су-24МР
Навчальний літак Л-39, ХАЗ-30
Військово-транспортний літак Ан-24, Ан-26, Ту-134, Іл-76
Вертоліт Мі-8МТ

Пові́тряні Си́ли Збро́йних Сил Украї́ни  — вид Збройних сил України, який існує у складі Збройних сил України з 2005 року. Створено шляхом об'єднання двох видів: Військово-повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони країни.

Зміст

Призначення[ред.ред. код]

Повітряні Сили України — один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високоманеврений вид Збройних сил призначений, спільно з військами Протиповітряної оборони, для охорони повітряного простору держави, ураження з повітря об'єктів противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів, повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряної розвідки.

Основні завдання Повітряних Сил України :

  1. завоювання переваги у повітрі;
  2. прикриття угруповань військ і об'єктів від ударів противника з повітря;
  3. авіаційна підтримка Сухопутних військ та забезпечення бойових дій Військово-морських Сил зрив маневру військ противника та його перевезень
  4. висадка повітряних десантів та боротьба з десантами противника на землі і у повітрі;
  5. ведення повітряної розвідки;
  6. здійснення повітряних перевезень своїх військ і матеріальних засобів;
  7. руйнування та знищення військових, військово-промислових, енергетичних об'єктів, вузлів і комунікацій противника.

Історія[ред.ред. код]

Українські повітряні сили в добу національно-визвольних змагань[ред.ред. код]

Французький одномісний біплан-винищувач SPAD-7cl на озброєнні авіації УНР, 1919 рік
Nieuport 17c УГА

Ще до початку збройної боротьби за незалежність УНР станом на осінь 1917 року на українській території дислокувались досить значні, як на той час, сили російської військової авіації, що нараховували до 330 бойових літаків. Вони і склали кістяк української повітряної армії, формування якої проходило в надзвичайно складних умовах. Основними проблемами, які стояли на заваді створенню міцного авіаційного корпусу, були: насамперед — відсутність у політичного керівництва країни чіткої концепції розвитку Збройних сил в цілому і військово-повітряних формувань зокрема, брак кадрів, незадовільний технічний стан і недостатня кількістю літаків та іншого авіаційного майна, а також більшовицька агресія щодо України.

Павленко Віктор Олексійович — командувач української авіації

Незважаючи на всі незгоди, 13 грудня 1917 року Центральна Рада офіційно утворила Повітряний флот. Його командувачем було призначено підполковника-авіатора Віктора Павленка. Йому підпорядкувались інспектори (командувачі) авіації та повітроплавання: перший завідувач усіма справами пов'язаними з літаками, другий — діяльністю повітроплавних частин, які на повітряних балонах («ковбасах») піднімалися на велику відстань над землею та здійснювали розвідку і коригування артилерійського вогню. Важливим завданням українського військового керівництва стала передислокація авіаційних частин з прифронтової смуги, де відчутними були впливи більшовиків, до внутрішніх районів України.

Станом на початок січня 1918 року в реєстрах управління української авіації вже числилось 188 літаків різних типів. Командування української авіації вживало максимальних зусиль щодо збереження матеріальних та кадрових ресурсів, але затяжна війна поступово зменшувала кількість боєздатних літаків та пілотів.

Періодом відносного спокою та мирної розбудови Повітряних сил був Гетьманат Павла Скоропадського.

Після приходу до влади Директорії ситуація змінилася: кількість боєздатних літаків зменшилась, але вони продовжували ефективно протидіяти ворогові аж до завершення визвольних змагань.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Під час Другої світової війни себе проявили льотчики уродженці та мешканці України, зокрема звання Героя Радянського союзу отримали:

Кожедуб Іван Микитович (08.06.1920, с. Ображіївка Шосткинського р-ну Сумської обл. — 08.08. 1991, м. Москва, Росія) — тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації. Назагал І. Кожедубом було здійснено 330 бойових вильотів, він взяв участь у 120 повітряних боях і вийшов переможцем у 62 двобоях, один із збитих ним вже в Німеччині літаків був реактивним. За роки війни І. Кожедуб пройшов шлях від старшого льотчика до заступника командира винищувального авіаційного полку.

Кожедуб Іван Микитович

Глінка Борис Борисович народився 14 (27) вересня 1914 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області (Україна). 24 травня 1943 за мужність і відвагу, проявлені в боях з ворогами, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.14 липня 1944 збитий у повітряному бою, через отримані травми більше не літав. Всього виконав близько 300 бойових вильотів, збив 31 літак супротивника.

Могильчак Іван Лазаревич, 1917 р.н. с. Демидівка, Тростянецького району, Вінницької обл. Герой Радянського Союзу, Указ від 4 лютого 1944 року. Загинув 13.02.1945 р. над Будапештом.

Брандис Анатолій Якович (12 серпня 1923 Катеринослав (нині Дніпропетровськ) — 23 березень 1988, Москва) — двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-штурмовик. Воював в небі Мелітополя, Крима, Білорусі, Литви і Східної Пруссії. Загалом зробив 228 бойових вильотів.

Таран Павло Андрійович 18.10.1916 — 14.08.2005 Народився в с. Шолохове Нікопольського району Дніпропетровській області (Україна), двічі Герой Радянського Союзу. Павло Андрійович зробив за час війни 368 бойових вильотів. Бомбив військово-промислові об'єкти Німеччини, Фінляндії, Румунії. Екіпаж Павла Тарана знищив на землі 12, в повітряних боях 11 літаків ворога (7 з них вночі).

Доліна Марія Іванівна, 18.12.1922 р., д. Шарівка нині Полтавського району Омської області в сім'ї переселенця з України. З кін. 20-х рр.. проживала в с. Михайлівка Запорізької обл. Літала на пікіруючому бомбардувальнику Пе-2 (штурман Галина Джунковська). 72 успішних бойових вильоти. У 6-і повітряних боях збила в групі три винищувачі противника. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 18 серпня 1945.

Бабак Іван Ілліч 26.07.1919 — 24.06.2001. Народився у с. Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області (Україна) За час участі у Великій Вітчизняній війні Іван Ілліч Бабак збив тридцять п'ять німецьких літаків і чотири у парі. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Гончар Іван Олексійович 21.09.1921 — 20.04.1945. Народився у м. Нікополі Дніпропетровській області (Україна). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 капітану Івану Олексійовичу Гончару посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Киселенко Петро Євдокимович 01.08.1919 — 10.06.1975. Народився в с. Ісайки Богуславського району Київської області (Україна). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за виконання 106 бойових вильотів і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Киселенко Петру Євдокимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7 989).

Носаль Євдокія Іванівна 13.03.1918 — 23.04.1943. Народилася в с. Бурчак(нині Михайлівський район, Запорізька область, Україна) гвардії молодший лейтенант Носаль Є. І. здійснила 354 бойових вильоти на бомбардування об'єктів противника, знищення його живої сили і техніки. Загинула 23 квітня 1943 при виконанні бойового завдання на південному заході від міста Новоросійська.

Молодчий Олександр Гнатович народився 27.6.1920 в Луганську (Україна), двічі Герой Радянського Союзу. Здійснив 311 бойових вильотів на бомбардування важливих військових об'єктів в районах Демянска, Пскова, Новгорода, Курська, Брянська, Кенігсберга, Будапешта, Берліна.

Недбайло Анатолій Костянтинович (28 січня 1923, Ізюм — 13 травня 2008, Київ) — радянський офіцер, двічі Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії, 1-ї повітряної армії, 3-го Білоруського фронту, гвардії капітан.

Роберт Олійник-німецький ас українського походження.Вважається,що він збив перший радянський літак 22 червня.

Після ліквідації СРСР[ред.ред. код]

Процес знищення Ту-22М3, 2002 рік

Української військово-повітряні сили були створені 17 березня 1992 року, відповідно до директиви начальника Генерального штабу Збройних Сил. Штаб 24-ї повітряної армії радянських ВПС у Вінниці послужив основою для створення командування українських військово-повітряних сил. Тоді на території України знаходилися 5, 14, та 17-та повітряна армія колишнього СРСР повітряних армій. Відновлені повітряні сили Незалежної України успадкували ряд стратегічних ракетоносців Ту-160 «Blackjack», які базувалися на авіабазі в Прилуках. Частина з них була передана в Росію, а інша — знищена за сприяння уряду США. На території України залишився лише один Ту-160, який знаходиться в Полтавському музеї дальньої авіації[2]. Україна також мала Ту-22М і Ту-95/Ту-142, які за винятком декількох музейних експонатів були списані на початку 2000-х рр.

Авіація ППО на 1992 рік[ред.ред. код]

24-а Повітряна армія ВГК (Південно-Західний ТВД), Вінниця[ред.ред. код]

Історія створення якісно нового виду[ред.ред. код]

Метою перетворень у військовій сфері стало створення сучасної моделі Збройних Сил України — оптимальних за чисельністю, мобільних, добре озброєних, всебічно забезпечених і навчених військ і сил, які спроможні були б виконати покладені на них завдання у будь-яких умовах обстановки.

На початку 2005 року Збройні Сили України перейшли на тривидову структуру — Сухопутні Війська, Військово-морські Сили та Повітряні Сили.

Формування Повітряних Сил стало важливим складовим елементом загальної програми реформування Збройних Сил України. Головною метою створення цього нового виду було визначено підвищення рівня ефективності виконання завдань, притаманних як Військово-повітряним Силам, так і Військам Протиповітряної оборони, за рахунок ліквідації дублюючих елементів управління загальним процесом захисту вітчизняного повітряного простору.

Слід відзначити, що створення Повітряних Сил не стало механічним злиттям двох раніше існуючих видів ЗС України. У першу чергу воно було обумовлене прагненням військово-політичного керівництва країни підняти рівень ефективності захисту повітряного простору на новий, якісніший щабель.

Структура[ред.ред. код]

ВПС і ППО мають в своєму складі роди військ:

Військово-повітряні Сили України включають роди авіації:

  • Бомбардувальна

Має на озброєнні літаки Су-24 та Су-24M. Є основним ударним засобом ВПС і призначена для ураження угрупувань військ, авіації, ВМС, зруйнування важливих воєнних, воєнно-промислових, енергетичних об'єктів у стратегічній і оперативній глибині. У 19911999 роках Україна мала на озброєнні літаки Ту-160, і до 2001 року літаки Ту-22М і Ту-95/Ту-142.

  • Штурмова

Має на озброєнні літаки Су-25 і вертольоти Мі-24. Є засобом авіаційної підтримки військ і призначена для ураження військ, наземних (морських) об'єктів переважно на передньому краї у тактичній глибині.

  • Винищувальна

Має на озброєнні літаки Су-27 та МіГ-29. Є одним з основних засобів боротьби з повітряним противником і призначена для ураження літаків, вертольотів, крилатих ракет у повітрі, а також ураження наземних (морських) об'єктів.

  • Розвідувальна

Має на озброєнні літаки Су-24 МР, Ан-30. Призначена для ведення повітряної розвідки противника, місцевості та погоди.

  • Транспортна

Має на озброєнні літаки Іл-76, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ан-32, Ан-72, вертольоти Мі-6, Мі-8, Мі-17, Мі-26. Призначена для десантування повітряних десантів, перевезення військ і матеріальних засобів повітрям.

Роди військ авіації Повітряних сил (ПС)[ред.ред. код]

Винищувальна авіація[ред.ред. код]

Винищувальна авіація призначена для завоювання переваги в повітрі, знищення повітряних цілей (літаків, гелікоптерів, крилатих ракет), захисту території країни та забезпечення бойових дій інших родів авіації.

Має на озброєнні два типи літаків: Су-27  — важкий всепогодний фронтовий багатоцільовий винищувач.

МіГ-29 — всепогодний фронтовий багатоцільовий винищувач.

  Су-27 МіГ-29
Силова установка 2 × ТРДДФ АЛ-31Ф 2 × ТРДДФ РД-33
Злітна вага макс., кг 30000 18100
Максимальна швидкість, км/год 2500 2450
Практична стеля, м 18500 18000
Дальність польоту (без ПБ), км 3800 1200
Озброєння: гармата 1 × 30 мм ГШ-30-1 1 × 30 мм ГШ-30-1
Озброєння: ракети 10 ракет «повітря-повітря» 6 ракет «повітря-повітря»
Озброєння: бомби, кг до 8000 до 3000

Девіз винищувальної авіації — «Швидкість, маневреність, вогонь».

Бомбардувальна авіація[ред.ред. код]

Бомбардувальна авіація є головною ударною силою ВПС. Призначена для ураження та знищення наземних і морських об'єктів в оперативній і тактичній глибині за будь-яких погодних умов як вдень, так і вночі. На їх озброєнні знаходиться Су-24М — надзвуковий всепогодний фронтовий бомбардувальник з крилом змінної геометрії (від 16 до 69 градусів).

ТТД

  • Тип літака — Су-24М
  • Силова установка — 2ТРД
  • Екіпаж — 2 чол.
  • Бомбове навантаження макс. — 7500 кг
  • Злітна вага макс. — 39700 кг
  • Максимальна швидкість — 1320 км/год
  • Практична стеля — 12000 м
  • Радіус дії — 320 км

Девіз бомбардувальної авіації — «Точність, досяжність, міць».

Військово-транспортна авіація[ред.ред. код]

Військово-транспортна авіація призначена для перекидання та десантування аеромобільних й повітряно-десантних підрозділів, повітряних перевезень військ і бойової техніки, доставки вантажів, евакуації поранених тощо. На її озброєнні знаходяться три основні типи літаків.

  Іл-76МД Ан-12 Ан-26
Макс. злітна вага, тонн 190 61 24
Макс. вага вантажу, тонн 43 10 5
Макс. дальність польоту, км 7500 4000 2200
Вантажна кабіна, м 19/3,4/3,4 13,5/2,9/2,2 15,5/2,8/1,9

У найближчому майбутньому планується замінити три вищезгадані типи одним середнім транспортним літаком нового покоління Ан-70, створеним в Україні.

ТТД Ан-70

  • Кількість двигунів — 4
  • Екіпаж — 2-3 чол.
  • Довжина ВПП, м — 1700
  • Максимальна вага вантажу, т — 47
  • Дальність польоту, км — 3800
  • Витрата пального, г/ткм — 150

Задачі, які можуть виконувати літаки цього типу: заправка паливом, дальнє радіоспостереження, пошук та рятування, морське патрулювання.

Девіз військово-транспортної авіації — «Потужність, надійність, всесвіт».

Розвідувальна авіація[ред.ред. код]

Су-24МР

Розвідувальна авіація призначена для ведення повітряної розвідки наземних та морських об'єктів в оперативній та тактичній глибинах для забезпечення дій усіх видів Збройних Сил. На озброєнні має два типи літаків та безпілотні засоби.

  • СУ-24МР — розвідувальний варіант бомбардувальника СУ-24М з підвищеною до 1900 км дальністю польоту. Основне призначення — збір усіх видів розвідувальної інформації (фотографічної, радіотехнічної, телевізійної тощо) в оперативній глибині.
  • СУ-17М4Р — всепогодний тактичний літак — розвідник.
  • ВР-2 «Стриж» — безпілотний тактичний літак для збору розвідувальної інформації в умовах активної протидії засобів ППО супротивника.
ТТД Су-17М4Р Су-24МР ВР-2 «Стриж»
Екіпаж, чол. 1 2 0
Макс. швидкість, км/год 1600 1320 1100
Практична стеля, м 14000 12000 6000[3]
Практичний радіус дії, км 1500 1900 900

Девіз розвідувальної авіації — «Оперативність, пильність, достовірність».

Штурмова авіація[ред.ред. код]

Штурмова авіація має призначення уражати та знищувати наземні та морські об'єкти у тактичній глибині, забезпечувати безпосередню підтримку бойових дій сухопутних військ, військово-морських сил та ВПС. На озброєнні має один тип літака — дозвуковий фронтовий штурмовик Су-25.

ТТД

  • Силова установка — 2 × ТРД Р-95Ш
  • Екіпаж — 1 чол.
  • Озброєння: двохдульна 30 мм гармата ГШ-30-2, авіабомби до 4000 кг
  • Злітна вага макс. — 17350 кг
  • Максимальна швидкість — 1000 км/год
  • Практична стеля — 7000 м
  • Практичний радіус дії — 260 км

Девіз штурмової авіації — «Раптовість, влучність, удар».

Спеціальна авіація[ред.ред. код]

Спеціальна авіація

Організаційно-штатна структура[ред.ред. код]

Повітряні командування в Україні:
   Повітряне командування «Захід»
   Повітряне командування «Центр»
   Повітряне командування «Південь» і тактична група «Крим»

Організаційно повітряні сили України складаються з таких підрозділів:

Транспортна авіація:

Територіально Повітряні сили розділені на три командування і тактичну групу:

   Повітряне командування «Захід»
  • 76 окремий полк зв'язку і управління, Львів
  • 1 радіотехнічна бригада, с. Липники, Львівська обл.
  • 223 зенітний ракетний полк (Стрий, Львівська обл., «Бук-М1»)
  • 11 зенітний ракетний полк (Шепетівка, Хмельницька обл., «Бук-М1»)
  • 540 зенітний ракетний полк (Кам'янка-Бузька, Львівська обл., С-200, С-300)
   Повітряне командування «Центр»
  • 96 зенітна ракетна бригада (Данилівка, Київська обл. С-200, С-300)
  • 137 зенітна ракетна бригада (Умань, Черкаська обл.,С-300)- розформована
  • 302 зенітний ракетний полк (Харків, 3 дивізіони С-300)
  • 138 зенітний ракетний полк (Дніпропетровськ, С-300)
  • 156 зенітний ракетний полк (по дивізіону в Донецьку, Луганську, Маріуполі, «Бук-М1»)
  • 201 зенітний ракетний полк (Первомайськ, Миколаївська обл., С-300)
  • 301 зенітний ракетний полк (Нікополь, Дніпропетровська обл., С-300)
   Повітряне командування «Південь»
  • 43 окремий полк зв'язку і управління (Одеса)
  • 14 радіотехнічна бригада (Одеса)

Тактична група «Крим»

  • 40 радіотехнічна бригада (Любимівка, біля Севастополя)
  • 174 зенітний ракетний полк (Деркачі, біля Севастополя, 3 дивізіони С-300)
  • 50 зенітний ракетний полк (Феодосія, С-300, С-200)
  • 55 зенітний ракетний полк (Євпаторія, «Бук-М1»)

До складу повітряних сил також входять:

Опізнавальні знаки ПС України[ред.ред. код]

Особовий склад[ред.ред. код]

Одна з основних проблем української військової авіації полягає в незначному нальоті льотних екіпажів тих підрозділів, які не входять до Об'єднаних сил швидкого реагування, що не дає змоги в повному обсязі вирішувати завдання щодо відтворення прошарку високопідготовлених льотчиків.

Підготовкою нових кадрів, в тому числі й бойових пілотів, для військової авіації України займається Харківський університет Повітряних сил[4].

Командувачі[ред.ред. код]

Командувачі військ Протиповітряної оборони України[ред.ред. код]

Командувачі Військово-повітряних сил України[ред.ред. код]

Командувачі Повітряних сил ЗС України[ред.ред. код]

Озброєння[ред.ред. код]

Уся авіаційна техніка, яка використовується в Збройних силах України — радянського виробництва. Винищувачі МіГ-29[5] та Су-27[6] проходять активну модернізацію на вітчизняних авіаремонтних підприємствах, що підвищує їхню боєздатність. МіГ-29 модернізується до стандарту МіГ-29МУ1[7] Штурмовики Су-25 (Су-25УБ) вітчизняними авіаремонтними підприємствами модернізуються до стандарту Су-25М1 (Су-25УБМ1)[8]. Також модернізуються навчально-тренувальні Л-39 (до стандарту Л-39М1[7])[9], запланована глибока модернізація гвинтокрилів Мі-2 (МСБ-2МО)[10] та Мі-8. Прийнято на озброєння модернізований вертоліт Мі-24ПУ1[11]

Літаки Країна-виробник Фото Призначення Кількість Примітки
МіГ-29 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Український МіГ-29 в Канаді .jpg Винищувач 80[12]. Ще ~40 на зберіганні
Су-27 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Ukraininan Su-27S.jpg Винищувач 45 В зв'язку з війною на сході України 2014 року кількість машин суттєво зменшилась. В подальшому кількість буде корегуватися
Су-24М Flag of the Soviet Union.svg СРСР Су-24Укр.jpg Бомбардувальник 25[12] В ПСУ використовуються лише Су-24М. Деяка кількість знаходиться в резерві.[12]
Су-24МР Flag of the Soviet Union.svg СРСР SU-24MR.jpg Розвідник 20[13] В зв'язку з війною на сході України 2014 року кількість машин суттєво зменшилась. В подальшому кількість буде корегуватися
Су-25 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Su-25.jpg Штурмовик 40[12] В зв'язку з війною на сході України 2014 року кількість машин суттєво зменшилась. В подальшому кількість буде корегуватися.
Л-39 Flag of Czechoslovakia.svg Чехословаччина L-39 Ukrainian Falcons.jpg Навчально-тренувальний 38
Іл-76 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Ukrainian Air Force IL-76.jpg Транспортний 10[14] В ніч з 13 на 14 червня 2014 року при заході на посадку в аеропорту Луганськ пострілами із зенітної установки та крупнокаліберного кулемета уражено військово — транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76, який здійснював перевезення особового складу з метою ротації. На борту літака знаходилися військовослужбовці, техніка, спорядження та продовольство[15]. Пілоти та військовослужбовці загинули на місці аварії літака.
Ан-24 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Antonov An-24B, Ukraine - Air Force AN1378822.jpg Транспортний 2[16] 4 у резерві
Ан-26 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Ан-26УКР.jpg Транспортний 28[17]
Ан-30 Flag of the Soviet Union.svg СРСР An-30ukrainearmy.JPG Розвідник 1[16] 4 знаходяться в резерві
Ан-70 Flag of Ukraine.svg Україна An-70 takeoff.jpg Транспортний 1(як прототип)[18]
Ан-72 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Український Ан-72.jpg Багатоцільовий 2 В резерві
ХАЗ-30 Україна Україна спортивно-навчальний 4 Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба[19]
Вертольоти
Мі-8 Flag of the Soviet Union.svg СРСР Український Мі-8.jpg Транспортний 140
Безпілотні літальні апарати
ВР-2 «Стриж»[20][21] Flag of the Soviet Union.svg СРСР Tupolev Tu-141 VR-2005 G1.jpg Тактичний безпілотний розвідник/літак-мішень
ВР-3 «Рейс»[21] Flag of the Soviet Union.svg СРСР Tupolev Tu-143 VR-3 2008 G3.jpg Тактичний безпілотний розвідник
Системи протиповітряної оборони
Комплекс Країна-виробник Тип Кількість Фото Примітки
ЗРК «Бук-М1» СРСР СРСР Зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії 18[22] ZRK BUK M1 2005 G1.jpg
ЗРС С-300В1 СРСР СРСР Зенітно-ракетний комплекс середнього радіусу дії 4[22] ZRS S-300V1 2005 G1.jpg
ЗРК С-300ПС СРСР СРСР Зенітно-ракетний комплекс середнього радіусу дії 30[22] Ukrainian S-300P launcher during the Independence Day parade in Kiev, 2008.JPG
ЗРК С-200В СРСР СРСР Зенітно-ракетний комплекс великого радіусу дії 12[22] KrAZ trucks with S-200 missiles, Independence Day parade in Kiev 2008.JPG Знято з озброєння 30 жовтня 2013 року.[23]

Колишні зразки озброєння[ред.ред. код]

Літаки, що були у складі Повітряних Сил України після 1991 року, але були зняті з озброєння, або переведені до резерву.

Літак Фото Призначення Кількість Статус
Ту-160 Tu-160 (4).jpg Стратегічний бомбардувальник-ракетоносець 19 Утилізовані/передані Росії/один знаходиться в музеї
Ту-95/Ту-142 Tu-142 Kiev Aviation Museum Ukraine 2009.jpg Стратегічний бомбардувальник-ракетоносець 27 Утилізовані/знаходяться в музеї
Ту-22 Tupolev Tu-22LL at MAKS-1993 airshow.jpg Стратегічний бомбардувальник-ракетоносець 30 списані/утилізовані/знаходяться в музеї авіації
Ту-22М Ukrainian Tu-22 M3.jpg Стратегічний бомбардувальник-ракетоносець 30 списані/утилізовані/знаходяться в музеї авіації
Ту-16 Tu-16 Badger E.jpg Стратегічний бомбардувальник-ракетоносець списані/утилізовані/знаходяться в музеї авіації/пам'ятники у гарнізонах
Ту-134 УБЛ Tu-134UBL Kyiv 2009.jpg Навчальний для екіпажів Ту-22М 3 списані, знаходяться в:
Державному музеї авіації
Полтавському музеї дальньої авіації
Авіабазі «Кульбакіне»
МіГ-27/23 MiG-27K 2008 G3.jpg винищувач-бомбардувальник 80 списані/частина була продана за кордон/знаходяться на зберіганні та в музеях
МіГ-25 Mig-25 ukraine.jpg перехоплювач/розвідник 79 списані/знаходяться на зберіганні та в музеях
МіГ-21 Mikoyan-Gurevich MiG-21PF USAF.jpg винищувач 240 списані
Су-17 Sukhoi Su-17M3 2008 G1.jpg винищувач-бомбардувальник/розвідник 30 списані/модернізуються для продажу/знаходяться в музеях
Су-15 Sukhoi SU-15TM 2008 G7.jpg перехоплювач списані/знаходяться в музеях
Як-28 Yak-28PP 2008 G1.jpg багатоцільовий бойовий літак 30 списані
Як-38 Yakovlev Yak-38M at MAKS-1993 airshow.jpg літак з вертикальним зльотом та посадкою списані
Ан-2 An-2 converted into WIG (Rybachy, Kaliningrad Oblast - 2006 08 15).jpg Багатоцільовий
Ан-12 Engels Air base museum 02.jpg транспортник списані
Іл-38 Ilyushin Il-38 from below Apr 1987.JPEG протичовновий літак списані
Іл-62 Kiev ukraine 1076 state aviation museum zhulyany (183) (5869889741).jpg VIP-транспорт на стоянці у Кульбакіному
Іл-78 Ilyushin Il-78, Ukraine - Air Force AN0334662.jpg літак-дозаправник

Проблеми та перспективи розвитку[ред.ред. код]

Загальний стан та проблеми[ред.ред. код]

Існує чітка тенденція щодо погіршення загального стану всіх складових авіаційної системи Збройних сил України, які безпосередньо впливають на безпеку польотів військових літальних апаратів та рівень боєздатності авіації. Складність проблеми полягає у недостатньому ресурсному забезпеченні бойової підготовки, яка не дозволяє мати високий професійний рівень льотного складу, не забезпечує справність авіаційної техніки та засобів управління і забезпечення польотів. Проблемним питанням також є низька надійність авіаційної техніки через тривалий термін експлуатації, її моральне і фізичне старіння.

Перерви у польотах призводять до втрати практичних навичок у виконанні видів підготовок авіаційної техніки інженерно-технічним складом. Відбувається зменшення висококласного льотного складу та інших фахівців управління і забезпечення польотів, втрата мотивації молодих військовослужбовців на льотну роботу через відсутність можливості для професійного росту, особливо льотчиків, не включених до складу Об'єднаних сил швидкого реагування. Не вирішуються соціально-побутові проблеми. Відбувається поступове зниження методичного та практичного рівня командного складу у керівництві профілактичною роботою щодо запобігання авіаційним подіям. Недостатнє фінансування потреб Повітряних сил України відповідно призводить до недопостачання ресурсів для матеріально-технічного забезпечення польотів, утримання і підготовки аеродромів, їх інфраструктури, наземних засобів забезпечення польотів.

2000–2009 роки[ред.ред. код]

2008 року, за даними, оприлюдненими президентом Віктором Ющенком, з 116 винищувачів Су-27 та МіГ-29 боєздатні 31, із 24 бомбардувальників Су-24М — 10, з 12 літаків-розвідників Су-24МР — 6, з 36 штурмовиків Су-25 — 8 (близько 30% від усього складу військової авіації)[24][25]. Один з найнижчих показників реальної боєготовності серед ВВС європейських держав.

2010–2019 роки[ред.ред. код]

У 2010 році ситуація дещо покращилася і в лад Збройних Сил України вдалося повернути 36 літаків, 18 безпілотних літальних апаратів і 47 авіаційних двигунів. Якщо протягом 2008–2009 років для відновлення справності та проведення модернізації авіаційної техніки виділявся лише один відсоток від необхідного обсягу фінансування, то 2010-му році сума виділених на ці цілі коштів на порядок перевищувала попередні показники. За неофіційними даними, середньорічний наліт пілота у ВПС України 2010 року склав 17 годин, що є вкрай низьким показником.

2011 року на модернізацію та ремонт авіаційної техніки було заплановано виділити 203 млн грн., які планувалося спрямувати на відновлення справності 9 бойових літаків, літака військово-транспортної авіації Іл-76МТ, 6 гелікоптерів і 16 навчально-бойових літаків[26].

2012 року ситуація у ВПС України помітно покращилася: так, середній наліт значно зріс у порівнянні з попередніми показниками та склав в середньому 42 години на одного пілота[27]. Для порівняння середній річний наліт льотчика в ВПС Росії за аналогічний період склав 100–120 годин, в НАТО — 120–180 годин[28]. До регулярного складу ВПС після ремонту та модернізації в загальному вдалося повернути більше 50 машин. Всі літаки і ЗРК, які були повернуті до складу ВПС пройшли капітально-відновлювальний ремонт або середню модернізацію на підприємствах України.

До 2015 року передбачається здійснити модернізацію близько 40 бойових літаків та відремонтувати майже таку ж кількість. Про це заявив командувач Повітряних Сил ЗС України генерал-полковник Сергій Онищенко під час розширеного засідання колегії Міністерства оборони України[29].

Канада запропонувала подарувати 20 літаків McDonnell Douglas CF-18 Hornet Повітряним Силам Збройних Сил України та надати 10 пілотів-інструкторів для навчання українських пілотів[30][31].

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 670/2013. (Про присвоєння військового звання генерал-полковника генерал-лейтенанту БАЙДАКУ Юрію Аврамовичу — командувачу Повітряних Сил Збройних Сил України.)
  2. Музейна експозиція літаків ВПС України. м. Полтава
  3. Авіаційна енциклопедія «Уголок неба»
  4. http://www.hups.mil.gov.ua/index.html Харківський університет Повітряних Сил — офіційний веб-сайт.
  5. Авіатори Прикарпаття прийняли два відновлених літака МіГ-29 — Сайт МО України
  6. Запорожский завод «МиГремонт» поставил Миргородской авиабригаде именной Су-27 «Валентин Каленов»(рос.)
  7. а б Три МІГ-29МУ1 та два Л-39М1 надійдуть в ПСУ в першому кварталі
  8. http://www.military-informant.com/index.php/airforce/1334-su-25.html
  9. http://mil.in.ua/novyny/v-299-brygadu-taktychnoyi-aviatsiyi-nadiyshly-dva-l-39m
  10. http://mil.in.ua/novyny/do-kintsya-potochnogo-roku-na-dp-viaz-vidremontuiut-5-vertolotiv
  11. Мі-24ПУ1 прийнято на озброєння
  12. а б в г Склад та боєготовність повітряних сил, данні за 2008 рік
  13. The Military Balance 2010. — ст. 197
  14. http://mil.in.ua/transportni/il-76 Український мілітарний портал. www.mil.in.ua: Іл-76
  15. Військово — транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України ІЛ-76 при заході на посадку на аеродром Луганськ був підбитий терористами
  16. а б Украина — Воздушные Силы (ВВС)russianplanes.net/
  17. http://mil.in.ua/transportni/an-26 Український мілітарний портал. www.mil.in.ua: Ан-26
  18. Air landing from ukrainian aircraft An-70 //Десантування з Ан-70
  19. Тендер виграв ХАЗ-30 //Електронний ресурс. ВІЙСЬКО УКРАЇНИ • листопад-грудень 2013 року — www.vu.mil.gov.ua
  20. http://www.panoramio.com/photo/22583568 БПЛА ВР-2 «Стриж» / UAV VR-2 «Swift» — фото
  21. а б http://wartime.org.ua/589-viklik-dronv.html
  22. а б в г Українська армія. Структура, чисельність, озброєння.
  23. 30 жовтня припинив своє існування останній зенітно ракетний дивізіон С-200В 540 Зенітного ракетного Львівського полку імені Івана Виговського
  24. Правительству добавили реализма
  25. К чему готовы украинские Воздушные силы
  26. В 2010 году в строй ВС Украины удалось вернуть 36 самолетов, 18 БПЛА и 47 авиационных двигателей
  27. Показатели налета ВВС Украины в 2012 году
  28. ВВС России во Второй Чеченской войне
  29. У 2010 до строю ПСУ повернули 36 літаків — Український мілітарний портал
  30. Канада подарує Україні винищувачі (укр.)
  31. Канада готова передать Украине 20 самолетов-истребителей (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]