Арістід Бріан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Арістид Бріан)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арістід Бріан
фр. Aristide Briand
Арістід Бріан
Арістід Бріан
Прем'єр-міністр Франції
1915 — 1917
Попередник Рене Вівіані
Наступник Олександр Рібо
Народився 28 березня 1862(1862-03-28)
Нант[1]
Помер 7 березня 1932(1932-03-07) (69 років)
Париж[1]
Похований Cimetière de Cochereld
Відомий як політик, державний діяч, журналіст, дипломат, письменник, адвокат
Місце роботи Юманіте
Громадянство Франція Франція
Політична партія Соціалістична партія і Republican-Socialist Partyd
Нагороди Нобелівська премія миру (1926)

Арістід Бріан (фр. Aristide Briand; 28 березня 1862 — 7 березня 1932) — французький політик, один із лідерів Французької секції робітничого інтернаціоналу.

Арістід Бріан 11 разів обіймав посаду прем'єр-міністра, кілька разів був міністром закордонних справ Франції. Разом із Жаном Жоресом заснував газету «Юманіте». Лауреат Нобелівської премії Миру за 1926 рік. Один з «батьків-фундаторів» європейської інтеграції. Був прихильником «Федеративної Європи» (Сполучених Штатів Європи), концепцію якої запропонував Лізі Націй у 1929 році. У документі, званому «Меморандумом Бріана», пропонував створити «тривалі уряди солідарності на базі міжнародних угод». 20 тис. км нових кордонів, що виникли в Європі внаслідок Версальського миру, вважав негативним явищем. Стверджував, що у федеративній Європі держави-члени мають зберігати свій суверенітет і цілковиту політичну незалежність, однак слід забезпечити вільне переміщення товарів, капіталів та осіб. Проте Ліга Націй не зважила на пропозицію Бріана.

Андрей Шептицький мав з ним перемовини стосовно долі Галичини на початку 1920-х років.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Бриан Аристид // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Орися Хом'як, Оксана Гайова. Андрей Шептицький піввіку оберігав Церкву та її вірян / «Високий замок».— Львів, № 11 (5267) за 30-січня-1 лютого 2015.— С. 10.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]