Балканські війни
Балканські війни, дві війни 1912—1913 і 1913 р. (передували Першій світовій війні), у результаті яких Балканські держави вигнали турків із усієї території Європи за винятком невеликої області навколо Стамбула. Балканські війни призвели до загострення протистояння у Європі, що прискорило початок Першої світової війни.
Зміст |
[ред.] Підґрунтя конфлікту
З початку п'ятдесятих років дев'ятнадцятого століття Османська імперія почала втрачати свій вплив на Балканах. Це послаблення було викликано передусім, внутрішньою слабкістю та відсталістю режима, а також у результаті поразок у війнах з Росією, а також через процесс національного пробудження та антиколоніальних повстань народів Балканського півострова. Таке послаблення Осьманської імперії призвело до зростаючого впливу великих держав і молодих балканських держав. У цьому регіоні зійшлися інтереси двох великих держав: Австро-Угорщини та Росії. Обидві країни по-різному пояснювали свої претензії на ці землі: Австрія бажала зберегти свою цілісність (особливо після окупації Боснії та Герцеговини у 1878 році), а Росія заявляла про намагання захистити Православну Церкву. Ситуація ускладнювалася посиленням німецького впливу у Румунії, Болгарії, Греції і Туреччині, а також англійців у Греції.
Ситуація ще більше ускладнилася після анексії Боснії Австро-Угорщиною 5 жовтня 1908 року. Сербія почала активно шукати підтримки Росії. Тим часом Франція і Німеччина опинилися у власному конфлікті у Марокко, Італія теж почала висувати територіальні претензії до Туреччини у колоніях.
[ред.] Перша Балканська війна
- Детальніше у статті Перша Балканська війна
13 березня 1912 року Росія уклала з Сербією і Болгарією таємну антитурецьку угоду, за якою планувалося можливе розділення Туреччини і поділ захоплених територій. 29 травня 1912 року були укладені угоди про спільні дії проти Туреччини між Болгарією і Грецією, а пізніше ще з Чорногорією та Сербією. Ці угоди створили неформальне об'єднання — "Балканська Ліга" (Балканський союз), яка була спрямована проти Туреччини, і певної міри також проти Австроугорщини та албанців.
[ред.] Друга Балканська війна
- Детальніше у статті Друга Балканська війна
Після закінчення першої фази конфлікту Болгарія вбачала Лондонський мирний договір, як несправедливий до неї, оскільки вважали, що вони доклали найбільші військові зусиля і розраховували на певні території у Македонії. Крім того, вони стверджували, що населення Македонії через етнічну та мовну спорідненість повинні бути включені до складу болгарської держави. У ніч з 29 на 30 червня 1913 року Болгарія напала на греків і сербів. На допомогу Сербії виступили чорногорці, а після декількох днів проти Болгарії виступила ще й Румунія та Туреччина. Зазнавши низку поразок болгари погодилися на мир, заключення якого відбулося 10 серпня 1913 року у Бухаресті.
