Сілістра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
SilistraPanorama1.jpg
Силістра
Герб
Силістра
розташування Сілістри у Болгарії
розташування Сілістри у Болгарії
Основні дані
Країна Болгарія Болгарія
Населення 42 тис. мешканців (2008)
Поштові індекси 7500
Телефонний код 359 86
Географічні координати 44°06′50″ пн. ш. 27°14′19″ сх. д. / 44.11389° пн. ш. 27.23861° сх. д. / 44.11389; 27.23861Координати: 44°06′50″ пн. ш. 27°14′19″ сх. д. / 44.11389° пн. ш. 27.23861° сх. д. / 44.11389; 27.23861
Висота над рівнем моря 6 м
Міська влада
Веб-сторінка www.silistra.bg
Castle ruins Silistra.jpg

Сілістра, Силістра (болг. Силистра, лат. Durostorum, давньорус. Доростол, тур. Silistre, рум. Silistra) — портове місто на північному сході Болгарії. Населення - 35,607 (2011).

Географія[ред.ред. код]

Центр Силістринської області. Розташований на Дунаї навпроти міста Калараш в Румунії і є центром історичної області Добруджа.

Останній населений пункт Болгарії на нижній течії Дунаю.

Історія[ред.ред. код]

Силістра заснована римлянами під назвою Дуростор; в місті народився знаменитий полководець Флавій Аецій. 681 - завойована болгарською ордою, а з 865 - у місті православна єпископська кафедра, яка у Х ст. стала центром Болгарського патріархату.

969 - захоплена київським князем Святославом Ігоревичем, потім, з 1185, знову перебувала під контролем володарів болгарського царства.

1388-1878 - турецький період, при чому у XIX ст. неодноразово спустошена московськими загонами в час Московсько-Турецьких воєн. Колишній османський вілаєт Силістра охоплював увесь північний схід і схід сьогоднішньої Болгарії, а також частини Добруджі і Буджака.

1878-1913 - у складі Третього болгарського царства. Після поразки у Балканських війнах, Болгарія поступилася містом (та областю Добруджа) Румунії. Під тиском Німеччини, Італії та СССР, 1940 знову передана до складу Болгарії.

Сучасне місто[ред.ред. код]

Ляльковий театр, музей

Місто живе переважно з транзитних вантажопотоків і текстильних підприємств.

Працюють два театри  — драматичний та ляльковий (від 1981). Багаті історичний та археологічний музей (в одному приміщенні), Музей образотворчого мистецтва.

Румунські пам'ятки[ред.ред. код]

Мечеть

Силістра - місто задавненого болгаро-румунського геополітичного конфлікту, яке неодноразово переходило з рук в руки. І царська, і комуністична Болгарія всіляко ретушували колишню румунську присутність, що істотно збіднило історичне обличчя Силістри.

Тим не менше, у місті збереглися цікаві будівлі, зведені під час влади Румунії (1913-1918, 1919-1940). Серед них  — офіс Доростольської православної митрополії (а також велике дерев'яне розп'яття румунських часів), житлові будинки в історичній частині міста в стилі молдавського модернізму та триповерховий будинок у стилі конструктивізму.

Турецькі пам'ятки[ред.ред. код]

Силістрінська міська мечеть (17 ст.). Недіюча (2011)

З часів турецької влади  — старовинна кам'яна мечеть (недіюча). Перебуває в аварійному стані, всередині приміщення страждають настінні розписи. Унікальний зразок турецької сакральної архітектури був не в пошані ані в румунський період, ані в болгарський. Зрештою, височеньку мечеть у 1980-их роках оточили банальними житловими коробками.

Залишки оборонних споруд силістринської фортеці, які зараз коректно вмонтовані у будівлю сучасного торговельного центру,

На території міста також стародавня римська стіна.

У місті працює консульство Румунії.

Силістра та Україна[ред.ред. код]

Силістра  — побратим міста Хмельницький.

  • У Силістрі три місяці (19 ст.) жив відомий український вчений-болгарознавець Юрій Гуца (Венелін);
  • тут, в болгарській родині, народилася (1810) преподобна Димитра Александрова (Єґорова), засновниця одного з київських монастирів, канонізована Українською Православною Церквою.

У 1990-их роках існував пасажирський річковий рейс "Ізмаїл-Силістра" по Дунаю. Основна перевага  — українські громадяни на шляху до Болгарії уникали проходження території Румунії. Завищені ціни на квитки та нерегулярність рейсу призвели до його закриття.

Зараз Силістра  — один із ключових пунктів на шляху українських туристів на морські курорти Болгарії та північної Греції. Тут працює поромна переправа через Дунай.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]