Бондаренко Михайло Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Миха́йло Іллі́ч Бондаре́нко (8 вересня 1903, Єлисаветград — 10 лютого 1938) — Голова РНК Української РСР в серпні —  жовтні 1937 р.

Бондаренко Михаил Ильич 1937.jpg

Народився в м. Єлисаветград Херсонської губернії (нині м. Кіровоград) в сім'ї робітника-коваля. У цьому ж місті закінчив початкову школу і вище початкове училище. З 1917 р. працював учнем молотобойця, потім токарем на місцевому заводі Ельворті (майбутній — «Червона Зірка»). В кінці 1919 р. вступив в комсомол.

У 1919-22 рр. завідувач культвідділом завкому підприємства, на якому працював. З 1923 р. — кандидат, з січня 1925 р. член РКП(б). У 1923-24 рр. завідувач клубом в Єлисаветграді. У 1925-26 рр. завідувач відділом агітації і пропаганди парткому заводу «Червона Зірка». У 1926-27 рр. завідувач Єлисаветградськім окружним виконкомом. У 1927-28 рр. секретар Компанєєвського райкому КП(б) У.

У 1929 р. завідувач культвідділом окружного профради. У 1930 р. редактор Елізаветградськой окружної газети. Після ліквідації округу в 1931 р. був завідуючим культурно-пропагандистським відділом Єлисаветградського міськкому КП(б) У.

У 1931-33 рр. заступник завідувача і завідувач агітмасовим відділом Закавказького крайкома ВКП(б) в Тбілісі. У 1933-34 рр. завідувач оргвіддділом Бакинського міськкому КП(б) Азербайджану. У 1934-35 рр. секретар Азізбековського міськкому, в 1935-36 рр. — Шаумяновського райкому КП(б) Азербайджану. Був вибраний кандидатом в члени ЦК КП(б) Азербайджану.

4 грудня 1936 р. затверджений другим секретарем Харківського міськкому КП(б) У (фактично працював з жовтня 1936 р.). Незабаром він став другим секретарем Харківського обкому КП(б) У.

Влітку 1937 р. призначений в.о. першого секретаря Вінницького обкому КП(б)У. На пленумі ЦК КП(б) У 30 серпня 1937 р. Бондаренко піддав жорстокій критиці голову РНК УРСР Любченка. Коли Любченко в перерві роботи пленуму покінчив життя самогубством, на терміновому засіданні Політбюро ЦК КП(б)У Бондаренко був затверджений головою РНК УРСР і членом Політбюро ЦК КП(б)У. Тим самим днем, 30 серпня 1937 р., була датована ухвала Президії ЦВК УРСР про затвердження.

13 жовтня 1937 р. в Москві заступник наркома внутрішніх справ СРСР Фріновській підписав ордер на проведення арешту і обшуку Бондаренко. Того ж дня він був арештований. Йому інкримінувалася приналежність до «антирадянської троцькістської терористичної організації, яка діяла в нафтовій промисловості СРСР» (під час його роботи в Закавказзі 1931—36 рр.).

8 лютого 1938 р. на закритому судовому засіданні Військової колегії Верховного Суду СРСР Бондаренко був засуджений до розстрілу, з конфіскацією майна. 10 лютого 1938 р. в Москві він був страчений.

Реабілітований Військовою колегією Верховного Суду СРСР 14 квітня 1956 р.

Попередник: Глави РНК УРСР
1937
Наступник:
Любченко Панас Петрович Коротченко Дем'ян Сергійович

Див. також[ред.ред. код]