Гімн Ізраїлю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гатіква (Гебрейська: התקווה, "Надія") пісня яка з 2004 року є національним гімном Ізраїлю.

Зміст 1 Слова 2 Історія появи 2.1 Слова 2.2 Мелодія 2.3 Офіційний статус 3 Примітки

[ред.] Слова

Текст національного гімну Ізраїлю з українським перекладом і транслітерацією.

כל עוד בלבב פנימה נפש יהודי הומיה, ולפאתי מזרח קדימה עין לציון צופיה - עוד לא אבדה תקותנו, התקווה בת שנות אלפים, להיות עם חופשי בארצנו ארץ ציון וירושלים.

Коль од балевав пеніма - Нефеш єгуді гомія Ульфа'ате мізрах кадіма Аїн ле'Ційон цофія -- Од льо авда тікватену Гатіква бат шнот альпаїм: Лігйот ам хофші бе'арцену - Ерец Ційон в'Ірушалаїм.

Поки в серці ще Б'ється єврейська душа - На край, на схід, уперед, До Ціону зверненний зір, - Ще не загинула наша надія, Надія якій дві тисячі років: Бути вільним народом в наші країні, Землі Ціону й Єрусалима.

[ред.] Історія появи

[ред.] Слова

В основі гімну Ізраїлю лежить пісня «Тікватейну» ( «Наша надія»), вірші до якої написав виходець з Галичини Нафталі Герц Імбер. Перший варіант віршів був зроблений в 1877 році (за іншими даними, в 1876 або 1878) в Яссах (Румунія). За однією з версій, ці рядки були присвячені створенню поселення Петахія-Тиква ( «Врата надії») в Палестині. В 1886 році вірш було видано в Єрусалимі в збірнику «Ранкова зірка» (гебр. ברקאי). Повний текст містив 10 строф.

[ред.] Мелодія

Мелодія «Гатиква» відома в Італії з XVI століття під назвою «Ла Мантована» (La Mantovana), або «Ballo di Mantova». Автор мелодії - Джузеппіно дель Б'ядо ( в оріґіналі з текстом Fuggi, fuggi, fuggi dal questo cielo). Росповсюджена по всій Європі в добу Ренесансу (XVI століття). В Іспанії вона була відома як «Virgen de la Cueva», в Румунії як «Carul cu boi» і в Україні під назвою «Катерина Кучерява». Нею ж скористався Б. Сметана в циклі симфонічних поем «Моя Родина» (поема «Die Moldau / Влтава»).

Шмуель Коен (1870-1940) - виходець з Бессарабії, що мешкав в Рішон-ле-Ціоні - поклав вірші Імбера на народну мелодію в 1888 році.

За даними дослідника ізраїльської пісні Еліягу Хакоена, Шмуель Коен згадував, що він заспівав текст на мелодію молдавської пісні, названої ним на ідиші як «Ойс-ци» ^{[1] [2]}. На справді, близьку до «Гатиква» мелодію традиційної молдовської пісні «Carul cu boi» можна почути тут.

З іншого боку, Пітер Граденвіць (Peter Gradenwitz) у книзі «The Music of Israel» (1949) стверджує, що Коен поклав «Гатикву» на мотив літургійної композиції знаменитого кишинівського кантора Нісн Белцера (справ. пр.Співак, 1824-1906) ^[3], що все ж не виключає молдовського походження мелодії.

[ред.] Офіційний статус

Пісня набула величезну популярність і поступово стала гімном сіоністську руху, виконувалася на з'їздах і конгресах. Один з ранніх варіантів гімну в ашкеназській вимові можна почути у виконанні одного з піонерів американської естрадної музики Ел Джолсон який разом з іншими єврейськими піснями виконав «Гатиква».

З-за походження музики робилися спроби скласти другий гімн, але популярність «Гатиква» незмінно переважувала.

Після утворення держави Ізраїль «Гатиква» фактично стала гімном Ізраїлю. Однак офіційний статус гімну був закріплений рішенням Кнесету лише 10 листопада 2004 року.

[ред.] Примітки